Запоріжжя входить у той тип «великих цілей», які складно, і дуже дорого, брати штурмом, але можна намагатися ламати інакше — підсовуючи фронт ближче, щоб взяти місто під вогневий контроль. Саме це — ключ до нинішньої логіки Росія на цьому напрямку: не стільки “зайти в місто”, скільки зробити життя в ньому нестабільним, а оборону — виснаженою.
Нижче, що саме змінилося на запорізькому напрямку, яку «гру» веде Москва, які ознаки свідчать про зростання ризиків і чому сценарій повноцінного штурму зараз виглядає найменш імовірним, але не нульовим.
Чому Запоріжжя — така важлива ціль
Запоріжжя для України — не просто обласний центр.
- Промисловий вузол. Місто — великий індустріальний осередок; його стабільність важлива для економіки та частини ланцюжків забезпечення оборони.
- Тилова логістика для південного фронту. Чим ближче лінія бойових дій — тим дорожче й складніше утримувати маршрути постачання, ремонту, ротацій.
- Психологія та демографія. Навіть без «взяття» мегаполіса, регулярний терор: удари по районах, інфраструктурі, підприємствах; стимулює евакуацію й підриває відчуття нормальності — саме цього й прагне стратегія виснаження.
- Політичний аргумент у переговорах. Для Кремля важливо демонструвати «успіхи» і підвищувати торгівельні позиції. Частина експертів прямо пов’язує активність під Запоріжжям із бажанням посилити тиск у перемовному треку, зокрема на Сполучені Штати.
Що змінилося на напрямку: коротка хронологія загострення
Аналітика описує логіку еволюції загрози так: перші спроби прориву були ще у 2022-му з півдня (через Василівка та Енергодар), у 2023-му Збройні сили України змогли стабілізувати частину лінії, а згодом тиск посилився на тлі просувань РФ на інших ділянках фронту.
Окремий поворот — кінець 2025 року: активізація на північно-західній частині контрольованої Україною Запорізької області, наближення до Гуляйполе і бої вже в межах міста.
Ще один важливий маркер — скорочення «плеча» до Запоріжжя: від Гуляйполе до міста вказують орієнтовно близько 80 км полями, але на ділянках ближче до русла Дніпра лінія фронту місцями оцінюється як 25–35 км від околиць Запоріжжя.
Чому «великий штурм» виглядає малоймовірним, але ризики зростають інакше
Ключова теза більшості військових коментаторів: повноцінний штурм Запоріжжя зараз для РФ недосяжний через брак ресурсів — треба пройти ще десятки кілометрів під вогнем і потім зайти у мегаполіс із усіма проблемами міських боїв.
Але в цій логіці є «підміна мети»:
- якщо немає ресурсу на окупацію, можна націлитися на підведення фронту до дистанції, з якої місто стає зручним для регулярного ураження артилерією та дронами;
- якщо місто не “падає”, воно може втомлюватися: руйнування, перебої, тиск на населення, економічні втрати, складніша логістика для оборони.
Саме тому стратегія «терор замість окупації» — не альтернативна, а часто раціональніша для сторони, яка не хоче або не може платити за штурм.
«Яку гру веде РФ»: 5 взаємопов’язаних цілей
Вогневий контроль замість прапора над адмінбудівлею
Один із ключових ризиків для Запоріжжя — наближення настільки, щоб удари стали частішими й “дешевшими”: менше часу польоту, більше варіантів засобів ураження, простіше коригувати. Експерти прямо проводять аналогію з тим, як працює терор по прифронтовому Херсону.
Переговорний тиск і демонстрація «досягнень»
Окремі експерти трактують активність під Гуляйполем як спробу «підвищити суб’єктність» у перемовному процесі — показати, що РФ здатна просуватися й створювати нові загрози.
Логістичні «ножиці» на півночі області
Серед озвучених цілей — спроби перерізати комунікації та ускладнити постачання українських підрозділів на суміжних ділянках оборони.
Відволікання уваги й резервів від інших напрямків
Коли загроза мегаполісу росте, з’являється спокуса перекидати ресурси, посилювати ППО, РЕБ, артприкриття саме тут — і це може розвантажувати для РФ інші критичні точки фронту. Як приклад «відволікання», експерти згадують інші гарячі ділянки на кшталт Покровська та Костянтинівки.
Війна на виснаження: економіка, мораль, демографія
Ціль не завжди вимірюється кілометрами. Виснаження — це коли місто й область повільно втрачають людей, бізнес, інфраструктурну стійкість, а фронт отримує проблемніший тил. Репортаж Reuters про евакуації з прифронтових сіл Запорізької області — про це ж: люди виїжджають, бо «не хочуть помирати», а регулярні загрози роблять проживання неможливим.
Про що насправді говорять дистанції 25–35 км і «ціль» 10–15 км
Стратегічна ціль РФ — не просто “стати ближче”, а вийти на відстань, де можна бити ствольною артилерією по житлових кварталах, орієнтир 10–15 км.
Це різниця між:
- періодичними ударами: дронами, ракетами, далекобійними системами, які болючі, але дорожчі й не завжди масовані;
- і регулярним “пресом” ствольною артилерією, який можна підтримувати частіше, довше і з більшим психологічним ефектом.
Тому найнебезпечніша «точка зламу» — не «коли ворог у місті», а коли ворог досувається до режиму системного арттерору.
Три сценарії на 2026 рік
| Сценарій | Що це означає | Які сигнали його підсилюють |
|---|---|---|
| Реалістичний (найімовірніший) | Повільне просування та спроба підійти на 15–20 км, щоб наростити обстріли міста | Стабільні “маленькі” просування, зростання ударів по околицях, тиск навколо Оріхова та Гуляйполя; заяви про збільшення атак (зокрема від Івана Федорова) |
| Оптимістичний | Стабілізація лінії та локальні контратаки, що «відсувають» загрозу арттерору | Ознаки вичерпання наступальних темпів РФ, повернення та утримання ключових позицій, менше причин для евакуацій |
| Песимістичний (малоймовірний) | Прорив оборони на окремій ділянці, після якого з’являються спроби «розгону» до міста наприкінці року | Різке погіршення на вузлових опорних пунктах та ефект “доміно” по логістиці, втрата більшої частини Гуляйполя |
Ключове: навіть у песимістичному сценарії штурм мегаполіса все одно лишається малоймовірним через масштаб ресурсів і складність міських боїв.
Фактор зв’язку і дронової війни: історія зі Starlink як «множник» або «анти-множник»
Напрямок навколо Запоріжжя — це ще й «дронова війна», де зв’язок і керування — критичні. На цьому тлі важливою стала новина про деактивацію терміналів Starlink, які використовувалися російськими силами.
- Міністерство оборони України повідомило, що українські термінали з “білого списку” працюють, а термінали росіян заблоковано, і що списки оновлюються регулярно.
- Відключення Starlink, які використовувалися російськими силами, стало помітним ударом по їхніх комунікаціях.
Що це змінює практично? Не «знімає» загрозу Запоріжжю, але може гальмувати темп і якість координації РФ на окремих ділянках, особливо там, де вони сильно залежать від дронів та оперативного зв’язку.
Станом на початок лютого 2026 логіка загрози Запоріжжю виглядає так: реальніший ризик — не штурм мегаполіса, а поступове підведення фронту до дистанції, яка дозволить системно тероризувати місто артилерією та дронами, одночасно ріжучи логістику й піднімаючи ставки в переговорах.
Тому питання “чи захоплять Запоріжжя?” у короткій перспективі правильніше перефразувати як: “чи зможе РФ підійти достатньо близько, щоб перетворити життя міста на режим постійного вогневого тиску?” І саме за цим — дистанціями, темпом просувань, логістичними загрозами й інтенсивністю ударів — варто стежити найближчі місяці.
За матеріалами espreso.tv
