У ніч проти неділі Росія завдала наймасовішого ракетно-авіаційного удару по Україні. За інформацією Генерального штабу ЗСУ в нальоті задіяли дев’ять крилатих ракет «Іскандер-К» з позиційних районів у Курській області, чотири балістичні ракети «Іскандер-М» (або KN-23 виробництва КНДР) з окупованого Криму, 810 ударних БпЛА Shahed/«Герань», БпЛА-пасток («Гербера»/«Пародия») з різних напрямків (Курськ, Брянськ, Міллерово, Орел, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ, Гвардійське, Чауда). ППО збила/заглушила 751 повітряну ціль (747 БпЛА й імітаторів і чотири крилаті ракети «Іскандер-К»). Влучили по цілях на 33 локаціях (це дуже рідко військові об’єкти) дев’ять ракет і 54 ударні БпЛА. Ще на восьми уламки від збитих засобів завдали шкоди.
Найбільших збитків зазнали Київ, Кривий Ріг, Дніпро, Кременчук, Одеса. Як ці міста забезпечують посилення своєї оборони в рамках і ТрО (мобільні вогневі групи), і єдиної системи ППО держави?
У 2023-му тодішній начальник Київської міської військової адміністрації генерал Сергій Попко повідомив, що навколо Києва побудували багаторівневу систему ППО, яка складається з різних видів озброєння.
У 2025 році чинний начальник Київської міської ВА Тимур Ткаченко анонсував виділення 260 млн грн на проєкт «Чисте небо» — запуск повноцінної системи перехоплення російських БпЛА, які атакують Київ.
Якщо прогулятися теренами сайту ProZorro, то там нічого не знайти про закупівлі міських рад Кривого Рогу, Дніпра, Кременчука й Одеси, як і на сайтах самих міськрад. Сподіваємось, що через режим воєнного стану всі закупівлі оборонного характеру надійно приховані, а на поверхні — лише парки-клумби-тротуари.
Якщо згадати, що до опалювального сезону залишилося менш ніж два місяці, то вимальовується досить тривожна картина.
Через повномасштабне вторгнення РФ енергетична інфраструктура України зазнала відчутних втрат, переважно від цілеспрямованих атак на електростанції, підстанції та лінії електропередач. На початок 2025 року наша країна втратила приблизно 27 ГВт від довоєнних потужностей електрогенерації через окупацію, руйнування й пошкодження. Частка втрат — близько 48 %.
З початку вторгнення ворог завдав понад 600 ударів по енергетичній інфраструктурі, включаючи 61 в першій половині 2025 року. Понад 63 тисячі об’єктів пошкоджені, загинули щонайменше 160 енергетиків. Хотілося б послухати про підземні бетонні схованки для трансформаторів і всякого іншого. Хто там був відповідальний за цей проєкт?
Фото: Міністерство енергетики України
Збитків зазнала і теплогенерація, тобто виробництво тепла для опалення й гарячого водопостачання. Атаки подужчали з весни 2024 року, коли Росія відновила масовані удари по енергосистемі, що призвело до тимчасової втрати ще 9 ГВт потужностей, переважно на теплових і гідроелектростанціях. До вересня 2024 року втрати сягнули 80 % теплової генерації, що становило дві третини диспетчерських потужностей країни.
Половина потужностей електрогенерації (близько 19–27 ГВт) у непрацездатному стані і цього року. Наслідок — відключення 8 млн домогосподарств, раціонування електроенергії (ті самі ненависні графіки відключень) й імпорт з ЄС для покриття дефіциту.
Атаки противника тривають. Зокрема, 5 вересня «шахеди» пошкодили підстанцію в Кам’янсько-Дніпровській територіальній громаді, залишивши без електрики тисячі домогосподарств. У Кривому Розі й Сумах атаки призводили до відключень 80 000 домогосподарств.
До червня енергетики героїчними зусиллями відновили понад 5 ГВт теплогенерації, але система залишається крихкою. Загальну вартість пошкоджень оцінюють у 10 млрд дол., реконструкція потребує 524 млрд дол. на наступне десятиліття.
Фото: ДТЕК/ Зруйнована ТЕЦ-5 у Харкові
Така сама складна ситуація і в теплогенерації: 80 % теплових потужностей (включаючи ТЕС і котельні) зруйнували або пошкодили ще до вересня 2024 року. Пошкодження теплопостачання (без ТЕС) оцінюють в 1 млрд дол.
Російські воєнні злочинці зосереджували атаки на теплогенерації, що оберталося проблемами з опаленням узимку і створить їх наступного опалювального сезону. За опалювальний сезон 2024/2025 росіяни здійснили дев’ять масованих атак, наслідками котрих стали значні перебої теплопостачання.
Надзусиллями енергетиків і тепловиків зими 2024–2025 Україна пройшла без серйозних блекаутів, але зима 2026 вимагає додаткових 0,9 ГВт розподілених потужностей. І ремонту/модернізації з акцентом на декарбонізації та стандартах ЄС.
Посуха, що спіткала мешканців окупованого Донецька, змушує подивитися на стан справ у нас. Вимальовується сумна картина: українська інфраструктура водопостачання в критичному стані через обстріли, окупацію та загальну застарілість. Лише 68 % населення мають доступ до централізованого водопостачання, відтак 1,7 млн дітей залишаються без санітарно безпечної води. Загалом 1,4 млн людей у прифронтових регіонах позбавлені проточної води, а 4,6 млн одержують лише обмежений доступ через пошкодження мереж. Вартість реконструкції на 2025–2033 роки — 11,3 млрд дол.
Атаки пошкодили водомережі й очисні споруди, надто в Харківській, Сумській і Херсонській областях. Наприклад, 27 серпня ворожі БпЛА вдарили по водоканалу в Сумах, залишивши місто без води. У Ніжині атака 31 серпня спричинила проблеми з водопостачанням 30 000 домогосподарств. У Кривому Розі атака 16 липня порушила водопостачання, але його відновили завдяки реальній незламності комунальників міськводоканалу.
Фото: ДСНС/ Рятувальники на місці атаки об’єкта критичної інфраструктури в Ніжині
Органи місцевого самоврядування докладають зусиль, щоб відновити постачання базових комунальних послуг. У Миколаєві завершують найбільший проєкт воєнного часу — водопровід, що повинен забезпечити водою місто з 500 000 жителів. Родина жила в Миколаєві з 2003-го по 2009-й, про графіки постачання води, відсутність гарячої та загалом якість автор знає не від сусідів.
За допомогою ЄС відновили водопостачання для 100 000 мешканців Слов’янська. Нідерланди виділили 52 млн євро на відновлення водопостачання у 2025–2026 роках.
WHO, UNICEF, уряди країн, що підтримують Україну (як-от Японія), постачають обладнання, щоб захистити критичну інфраструктуру, включно з водоканалами.
Атаки загрожують епідеміями та гуманітарними кризами, особливо взимку.
Загалом водна й енергетична інфраструктура України демонструє стійкість завдяки відновленню, але потребує термінової міжнародної підтримки, щоб протидіяти ударам військових злочинців. І це питання не лише до ППО.
Фото: Autostrada / Новозбудована насосна станція в Миколаєві. У місті відновили водогін, доступу до питної води не було з 2022 року.
За матеріалами lb.ua
