Україна повернула найбільше території з літа 2023-го — що стоїть за «+201 км²» і до чого тут Starlink

Після кількох місяців повільного, але стабільного російського просування на окремих ділянках фронту Україна за кілька днів змогла відбити 201 км² — це найбільший короткостроковий приріст відвоювання з часів контрнаступу в червні 2023 року. Таку оцінку дає аналіз даних ISW, на який посилаються європейські медіа; зокрема німецький ZDF пише, що йдеться про період між середою та неділею, і наголошує: масштаб відбитого майже співставний із тим, що Росія захопила за весь грудень (244 км²).

Ключова інтрига в цій історії — не лише «скільки», а «як»: у звітах і коментарях з’являється одна й та сама гіпотеза: українські тактичні контратаки могли спрацювати краще через тимчасове обмеження доступу російських підрозділів до супутникового інтернету Starlink.

Нижче — розкладено по поличках: де саме відбулися зміни, чому цифра 201 км² важлива, що реально означає “Starlink-ефект”, і які є застереження, щоб не перетворювати кореляцію на сенсаційне «Маск вимкнув — Україна пішла вперед».

Про що саме цифра 201 км² і чому її підхопили

201 км² між середою та неділею — це не «офіційна заява Генштабу», а агрегація та аналіз фронтових змін на основі картографування та відкритих даних, які систематизує ISW; далі цю динаміку підсумовують редакції та агенції.

Чому це звучить гучно:

  • за 2024–2025 роки (і частину 2026-го) фронт часто змінювався повільними «прилипаннями»: метр за метром, село за селом;
  • на цьому тлі навіть відносно локальна серія успішних тактичних дій виглядає як рідкісний “сплеск темпу”;
  • ZDF прямо порівнює: так багато за такий короткий час — не було з червня 2023-го, і додає порівняння з грудневим російським приростом 244 км².

Важливий нюанс: це не означає «перелом війни» або «великий оперативний прорив». У самому аналізі наголос робиться на тактичних контратаках, а не на великій операції рівня 2022-го чи літа 2023-го.

Де саме відбувалися відвоювання

Ключова зона — східніше міста Запоріжжя, приблизно за 80 км, там, де російські війська «помітно просувалися з літа 2025 року».

Читайте також: “Запорізький напрямок: локальні контратаки ЗСУ, реальні здобутки і шум навколо “контрнаступу””

Це важливо з двох причин:

  1. Географія: напрямок Запоріжжя — це не «випадкова ділянка». Вона пов’язана з російськими цілями тримати тиск на південному театрі й загалом підтримувати загрозу для обласного центру та логістики.
  2. Характер боїв: у звіті зазначається, що йдеться про низку локальних просувань та відтиснень уздовж річок і ліній населених пунктів — тобто про «підгризання» позицій, перехоплення опорників, вирівнювання виступів, а не про прорив на десятки кілометрів одним клином.

Деталізація від аналітичного центру Critical Threats Project, який публікує щоденний формат «Оцінка наступальної кампанії», показує логіку цих дій: за оцінкою українського військового оглядача Машовця, темп російського просування в окремих секторах сповільнився приблизно з 8 лютого, а контратаки змогли відтиснути російські підрозділи на 9–9,5 км у деяких місцях (це — оціночні дані з відкритих повідомлень, не «офіційна лінійка»).

Звідки взялася “Starlink-гіпотеза” і що про неї кажуть джерела

Пояснення, яке найчастіше повторюється у звітах і медіа, звучить так:

  • російські підрозділи протягом війни теж навчились користуватися Starlink (через сірі схеми постачання та реєстрації, «чорний ринок», тощо);
  • на початку лютого з’явилися повідомлення про збої та обмеження в доступі для російської сторони;
  • одразу після цього українські тактичні дії на конкретній ділянці дали відчутний результат.

Читайте також: “Starlink-«Шахеди»: нова загроза, яку вже не знімає звична РЕБ”

ISW формулює обережно: контратаки “ймовірно використовують” нещодавнє блокування доступу російських сил до Starlink, а російські «воєнблогери» пишуть про проблеми зі зв’язком і командуванням та керуванням (C2). Саме цю тезу цитує і ZDF, і Critical Threats.

Читайте також: “SpaceX почала протидіяти російським “Шахедам” на Starlink, – “Флеш””

Окремо — часова прив’язка, яка пояснює, чому все зводять до конкретних дат:

  • 5 лютого спостерігачі фіксували порушення та збої, після того як Ілон Маск публічно згадав про «заходи» проти використання технології Кремлем.
  • 1 лютого в іншій публікації Reuters наводить пряму цитату Маска: кроки проти «неавторизованого» використання Starlink Росією «схоже, спрацювали», а також передає слова міністра оборони України про підготовку системи, яка дозволить працювати лише авторизованим терміналам на території України.

Тобто гіпотеза не про «чарівну кнопку», а про те, що зрив зв’язку та передачі даних у противника може на короткому відрізку часу різко знизити:

  • швидкість ухвалення рішень,
  • узгодженість між підрозділами,
  • ефективність БпЛА (розвідка та коригування),
  • стійкість до українських ударів по вузлах управління.

Що саме могли “вимкнути” і чому тут не лише Маск

У публічній площині часто звучить персоналізація («заходи Маска»). Але якщо дивитися на те, як технічно і процедурно може виглядати «перекриття» Starlink для противника, вимальовується інша картина — швидше режим контролю доступу:

  • В Україні працюють лише верифіковані та зареєстровані термінали (умовний “white list”).
  • Є ризик «обхідної схеми»: реєстрація терміналів громадянами України “для росіян” під тиском або за гроші — і саме тому українські органи попереджали населення не робити цього.
  • Поступове розгортання системи, що гарантує роботу лише авторизованих терміналів.

Читайте також: “Як верифікувати Starlink в Україні: пояснення від Міноборони”

Тобто в центрі — не «воля однієї людини», а політика доступу (санкційна, технічна, організаційна), де зійшлися:

  • інтереси України (прибрати “очі й нерви” противника),
  • можливості SpaceX як оператора сервісу,
  • механізми ідентифікації, геофенсингу та верифікації, які можна закручувати поступово.

Чи доведено, що саме Starlink став головним чинником успіху

Ні — і важливо чесно це проговорювати.

  1. Формулювання ISW — ймовірнісне, а не категоричне.
  2. Є цілий пакет «земних» причин, чому тактичні контратаки могли дати результат саме зараз:
    • втома і розтягнення російських сил після тривалого наступального темпу на окремих ділянках;
    • акумуляція українських резервів, боєприпасів, дронів саме під цей сектор;
    • поліпшення розвідки та контрбатарейної роботи;
    • локальні помилки противника з опорниками, логістикою, мінуванням.
  3. Навіть якщо Starlink справді «просів» у росіян, це могло дати вікно можливостей на кілька діб — але не скасовує того, що реальні метри та позиції забирають піхота, дрони, артилерія й інженери.

Коректна інтерпретація, яку тримають медіа, звучить так: обмеження Starlink могло знизити якість російського командування та управління (C2) та зв’язку, а українська сторона скористалася моментом, наклавши на це свою тактику.

Що це означає для картини війни ширше

Тактичний рівень

Для ділянки східніше Запоріжжя це означає:

  • тимчасове зняття тиску на частині лінії,
  • можливість вирівняти оборону,
  • потенційно — зірвати підготовку противника до наступальних задумів у цьому секторі (у звітах згадуються оцінки щодо підготовки РФ до літніх дій, але це саме аналітичні припущення, а не “план на столі”).

Оперативно-стратегічний рівень

  1. РФ все ще контролює близько 19,5% території України (повністю або частково), за оцінкою середини лютого; рік тому було 18,6%. Близько 7% — Крим і частина Донбасу — під контролем РФ ще до повномасштабного вторгнення.
  2. Тобто «+201 км²» — це важливий сигнал про здатність України перехоплювати ініціативу локально, але він не змінює миттєво загальну картину контролю територій.

Технологічний рівень: війна “мереж”

Якщо історія зі Starlink підтвердиться навіть частково, вона підсвічує правило цієї війни: зв’язок, дані й управління — це така ж зброя, як артилерія.

Не випадково в аналітичному звіті згадується, що Росія паралельно тестує альтернативні рішення зв’язку (зокрема стратосферні платформи), але самі ж російські коментатори називають це неповною заміною супутниковій низькоорбітальній мережі.

Читайте також: “«Рубікон»: як російський “дрон-спецназ” став грозою логістики — і сам увімкнув собі «режим без зв’язку»”

Короткий підсумок

  • Україна, за аналізом даних ISW, відбила 201 км² за кілька днів — найбільший короткий приріст від літа 2023-го.
  • Відвоювання зосереджені переважно східніше Запоріжжя (~80 км), на ділянках, де РФ активно просувалася з літа 2025-го.
  • ISW вважає, що українські контратаки ймовірно скористалися обмеженням доступу російських сил до Starlink; про проблеми зі зв’язком писали російські «воєнблогери».
  • Кроки Маска проти «неавторизованого» використання Starlink РФ «схоже, спрацювали», а Україна працює над режимом лише авторизованих терміналів.
  • Це історія не про «магію Маска», а про те, що у війні 2026 року мережа й управління можуть на кілька діб змінити темп боїв — якщо друга сторона встигає цим скористатися.

Читайте також: “Ілон Маск частково зірвав контрнаступ України у 2022 році, наказавши відключити Starlink у Херсонській області — Reuters”

Україна за кілька днів повернула близько 201 км² — найбільший короткий ривок із літа 2023-го, головно на напрямку східніше Запоріжжя. Аналітики пов’язують це з тим, що російським підрозділам могли обмежити доступ до Starlink, що вдарило по зв’язку та управлінню, але це радше ймовірний фактор, а не доведена «єдина причина» успіху.

За матеріалами spiegel.de

Вверх