Оновлено: Парламент ухвалив 16 липня законопроєкт у першому читанні.
Депутати пропонують виділити «Укрзалізниці» додаткові кошти з держбюджету. Компанія збиткова через небажання уряду підвищувати тарифи на вантажні перевезення, які є ключовим джерелом її доходу. Джерело грошей на допомогу УЗ – бюджет Києва. Мер столиці виступив проти такого рішення. Чи підтримує ідею Рада?
Верховна Рада 16 липня має голосувати у першому читанні за законопроєкт №13439-3 зі змінами до державного бюджету, який передбачає збільшення видатків на майже 450 млрд грн.
Цей законопроєкт є альтернативою урядовому документу, який Кабмін подав наприкінці червня. Причина голосування саме за цю версію – цього тижня депутати будуть голосувати за зміну премʼєра та перезавантаження уряду, отже, всі закони, подані попереднім складом Кабміну, автоматично відкличуть з Ради.
Закон авторства депутатки від «Слуги народу» Юлії Гришиної є точною копією урядового документа за винятком однієї норми – частку податків, які сплачують до бюджету Києва, направлять до державного бюджету. Потім ці кошти спрямують на фінансування держкомпанії «Укрзалізниця».
Мер столиці Віталій Кличко виступив проти такої ідеї. «Це кошти киян на допомогу армії, закупівлю необхідного оснащення захисникам, на реабілітацію військових, виплати ветеранам та їхнім родинам, на забезпечення медицини й освіти в місті та соціальні витрати», – написав у соцмережах увечері 15 липня Кличко.
Водночас ці кошти потрібні для допомоги «Укрзалізниці», яка має серйозні проблеми з ліквідністю, каже заступниця голови бюджетного комітету Верховної Ради Леся Забуранна.
Чому депутати вирішили збільшити фінансування «Укрзалізниці» та чи є шанси у законопроєкту пройти Раду?
Кошти для залізниці з київських податків
Альтернативний законопроєкт депутатки Гришиної зареєстрований 14 липня, після того, як президент офіційно запропонував чинній міністерці економіки Юлії Свириденко очолити Кабмін.
Як і урядовий, цей документ спрямований насамперед на збільшення оборонних видатків. Єдина відмінність – він передбачає зарахування до держбюджету 10% податку на прибуток підприємств, що сплачується до бюджету Києва. Період дії норми – з 1 серпня до 31 грудня 2025 року.
«Це близько 8 млрд грн», – каже Забуранна з бюджетного комітету. За підрахунками аналітичного відділу Forbes Ukraine, сума може бути дещо більшою – до 10 млрд грн.
Ці кошти спочатку мають переадресувати в резервний фонд із подальшою передачею до «Укрзалізниці», уточнює Забуранна.
Особливість резервного фонду в тому, що його кошти не мають цільового призначення, тож уряд зможе використовувати їх на власний розсуд «для непередбачених та невідкладних видатків».
Тобто формального зобов’язання передати кошти УЗ у законопроєкті немає. Однак є відповідна домовленість з урядом, що 8 млрд грн, які надійдуть від київського податку, передадуть саме УЗ, наголошує нардепка Забуранна.
«Попередня домовленість є», – підтверджує ще один депутат від «Слуги народу». Він спілкувався на умовах анонімності через сенситивність теми. Очільник УЗ Олександр Перцовський просив збільшити фінансування на 15 млрд грн, але поки депутати погодили лише 8 млрд грн підтримки, каже Забуранна.
Чому саме податок з бюджету Києва? Столиця єдина з міст в Україні отримує частку податку не прибуток підприємств до свого бюджету, нагадує авторка законопроєкту Гришина. «Йдеться переважно про великі корпорації, банки, що працюють по всій країні, але юридично зареєстровані в Києві, – каже депутатка. – Тож прибуток, створений усією країною, акумулюється в одному місцевому бюджеті».
На 2025 рік Київ запланував отримати з цього податку 14,6 млрд, станом на зараз понад половина річного плану вже надійшла. «Це означає, що план буде перевиконано, а отже – існує реальний фінансовий ресурс, який можна спрямувати на потреби держави у критичний момент», – підсумувала Гришина.
Чому «Укрзалізниця» потребує додаткових коштів
Компанія понад рік чекає погодження уряду на підвищення вантажних тарифів, які востаннє підвищували у липні 2022-го.
На початку грудня УЗ запропонувала підвищити вартість перевезень для всіх класів вантажів одразу на 37% з 1 лютого 2025 року. Але знову не отримала підтримки Кабміну. Ідею розкритикував і бізнес.
Фінансовий план УЗ на 2025 рік станом на середину липня не затверджений. За перший квартал 2025-го виторг УЗ скоротився на 22%, до 20,9 млрд грн, порівняно з результатами минулорічних січня–березня. Чистий збиток зріс до 6,7 млрд грн.
Основне джерело фінансової стабільності УЗ – вантажні перевезення – скорочується внаслідок воєнних дій та меншої кількості запитів з боку бізнесу. Торік компанія перевезла 174,9 млн т вантажів, але до кінця 2025-го їхній обсяг може впасти до 165 млн т, прогнозують у компанії.
При цьому витрати УЗ на персонал лише зростають. Торік вони збільшилися на майже 14%, до 51,8 млрд грн, за даними консолідованої звітності компанії.
На початку року компанія розпочала програму оптимізації штату «Залізна ефективність», розповідав CEO «Укрзалізниці» Перцовський 10 липня. Компанія має скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад до кінця року. Офісним працівникам пропонують йти «ближче до колії», де навпаки брак кадрів, як це зробила «Нова пошта».
Чи є шанси ухвалити законопроєкт?
Верховна Рада не змогла 15 липня включити до порядку денного законопроєкт зі змінами до державного бюджету.
«Завдяки свідомим депутатам голосів на внесення до розгляду цієї дичини не вистачило, – написав Кличко 15 липня у соцмережах. – Звертаюся до народних депутатів [із закликом] не позбавляти мешканців Києва необхідних коштів».
16 липня Рада має повернутися до цього законопроєкту, каже Забуранна з бюджетного комітету. «Працюватимемо над тим, щоб цього разу голоси були», – зазначає вона.
Кличко справді протидіяв ухваленню законопроєкту, вважають двоє нардепів із фінансово-економічного блоку Ради, які спілкувалися на умовах анонімності через сенситивність теми. «Але більше, ймовірно, зіграло роль те, що частина депутатів просто розійшлись із зали», – вважає один зі співрозмовників.
Він впевнений, що наступного разу проблем із голосами не має бути. Однак це буде поки перше читання. Остаточне ухвалення закону слід очікувати не раніше 19 серпня, коли Рада вийде з канікул, уточнила нардепка Забуранна.
За матеріалами forbes.ua
