Україна дуже багата на талановитих шахістів, які навіть у найтемніші часи нашої історії продовжують цікавитись цією стародавньою грою, займатись із тренерами у шахово-шашкових клубах, вивчати партії видатних гросмейстерів, але серед них є одна з двох українок-чемпіонок світу – Марія Музичук.
У 33-й день народження видатної шахістки ми пропонуємо згадати успіхи молодшої з видатних сестер, розібратись у стилі гри Марії та з’ясувати, чому ж гросмейстерка не грає за збірну України вже не перший рік.
Перші кроки – перші успіхи у шахах
Майбутня чемпіонка світу народилась на Львівщині у місті Стрий в сім’ї тренерів з шахів – Наталі та Олега Музичук. Марію, як і Анну, почали вчити грати в однаковому віці та одразу визначили, що шахи стануть їхньою майбутньою професією. Цікаво, що батьки згодом розповідали про розсіяну увагу Марії, яка серйозно почала тренуватись лише ближче до 10-річного віку.
Саме тоді Музичук почала вигравати свої перші турніри – це були чемпіонат України серед дівчат U-10 та Європейський юнацький чемпіонат Girls U-10 в Іспанії. Згодом було друге місце на чемпіонаті світу у відповідній віковій категорії, золото чемпіонату України, бронза ЧС-2004 U-12 та багато інших нагород.
Шахістка “семимильними” кроками розвивала свої здібності й вже у 2007 році отримала звання гросмейстера серед жінок, а вже наступного року – міжнародного майстра.
Загалом цей період можна вважати одним з кращих у кар’єрі Музичук – львів’янка ставала чемпіонкою України серед юніорок до 20 років, виграла чемпіонат світу з бліцу в Москві, де перемогла Катерину Лагно (її рішення змінити у 2014 році громадянство на російське залишимо без коментарів).
На початку нового десятиріччя Музичук починає активно виступати за збірну України, що стало для команди не аби яким підсиленням. У 2010 році чоловіки виграли змагання, а жіноча команда посіла 9 місце. Марія стала найкращим резервістом, набравши 6,5 очок з 9 можливих.
Марія Музичук / Львівська обласна шахова федерація
У 2012-му українки посіли третє місце. Цікавий факт: тоді у складі збірної Росії грала Валентина Гуніна, з якою Музичук напередодні грала у межах Великої швейцарки – тоді гра завершилась внічию, а на турнірі в Самарканді сильнішою була українка.
Також у цей період Марія двічі поспіль ставала чемпіонкою України – у 2012 році шахістка обійшла Лагно за додатковими показниками, а у 2013-му – Наталію Жукову на аж півтора бала.
Марія Музичук – чемпіонка світу з шахів
2015 рік розпочався для шахістки з міжнародного турніру Gibraltar Chess Festival 2015, в якому вона посіла 56 місце у загальному заліку та шосте у жіночому – 6 очок з 10 можливих.
16 березня розпочався чемпіонат світу, який тоді проходив за нокаут-системою – це як дуже великий плейоф Ліги чемпіонів, якщо порівнювати з футболом. Взяти участь у турнірі Музичук дозволив високий рейтинг ЕЛО – 2526.
Початок змагання для українки був напруженим – вже першу партію Марія програла канадській гросмейстерці Юанлінь Юань, але змогла виграти дві наступні, а тай-брейк звести унічию.
У другому колі Музичук зустрічалась із сильною польською шахісткою Монікою Соцько, яка на той момент була шестиразовою чемпіонкою своєї країни. Дві “основні” партії завершились внічию, а два тай-брейки Марія впевнено виграла.
В 1/8 фіналу шахістка зустрічалась із десятою чемпіонкою світу, чемпіонкою Європи та переможницею ЧС-2012 з рапіду Антоанетою Стефановою. Впевнена гра у першій класичній партії дозволили українці “засушити” другу гру та перейти у наступний раунд.
На шляху до вирішального матчу Музичук переграла ще двох представниць Індії – Харіку Дроноваллі та Хампі Конеру, а у фіналі на неї чекала росіянка Наталья Погоніна. Перша партія завершилась дуже швидко – на 40-му ході українка запропонувала нічию – росіянка погодилась. Другу гру Музичук провела дуже сильно, змусивши Погоніну здатись після 58 ходів. Регламент передбачав ще дві партії, які Марія успішно звела внічию, розігравши в четвертій грі дебют чотирьох конів. Сама шахістка після матчу відзначала, що намагалась грати на перемогу, але неточність Погоніної дозволила їй не перейматись за результат після 40-го ходу.
“Дякуємо Вам за іскрометну, гостру та безкомпромісну гру, за непідробні емоції, які Ви подарували своїм уболівальникам та всім шанувальникам шахів, за те, що весь світ побачив, яким інтелектом, силою волі та видатним талантом багата Україна”, – прокоментував результат фіналу тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Ось так, всього через три роки після успіху Анни Ушеніної, України отримала другу у своїй новітній історії чемпіонку світу з шахів.
“Після перемоги на чемпіонаті світу в мене було дуже багато емоцій. Усі їх навіть не описати! Пам’ятаю, як зробила свій останній хід, й мене одразу всі почали вітати. Довкола було дуже багато камер. Люди підходили й поздоровляли, кликали на інтерв’ю. Раніше у мене також було багато інтерв’ю. Але коли я прилетіла до Львова після чемпіонату світу, то побачила стільки камер, скільки не бачила до того. Вдячна усім, хто влаштував для мене такий сюрприз. Дуже багато людей. Дуже багато квітів. Це незабутні емоції!”, – казала тоді Музичук.
Про сімейний тандем та стиль гри
Коли Анна Музичук змінила шахове громадянство на словенське, Марії було лише 12 років, а тому це питання навіть ніхто тоді не ставив.
Коли у 2014 році старша сестра повернулась до гри під егідою ФШУ, вони створили сильний тандем на міжнародних турнірах – третє місце шахової Олімпіади у тому ж році, срібло Олімпіади у 2018 році – саме перемоги Анни та Марії в останньому турі зіграли ключову роль. Роком пізніше було четверте місце на командному чемпіонаті світу, де Марія стала другої за індивідуальним результатом серед перших шахівниць (за першою грають сильніші гравці своєї команди, за другою – сильніші після них і так далі).
zaxid.net / У 2022 році українки знову виграли шахову Олімпіаду, а сестри на двох виграли 8 партій, 10 разів розписали нічию та по одному разу програли.
***
Шахові ЗМІ іноді називають Марію Музичук “Miss Tactics” за те, як гросмейстерка вміє відчувати дух партії та тактичні вимоги тієї чи іншої позиції.
Сама гросмейстерка вважає себе активним гравцем та порівнює свій стиль гри з Фабіано Каруаною – чудова дебютна підготовка та якісні комбінаційні ідеї. Коли у 2015 році Музичук зіграла четверту, чемпіонську партію з Погоніною внічию, вона зізнавалась, що не планувала грати “на відбій”.
“Я себе ще до партії налаштувала, що не буду грати на нічию – зазвичай це погано завершується. Коли Наталія 40-м ходом пішла ферзем, то я вже прорахувала майбутню нічию, там відверто була нічийна позиція. Якби це був хід королем – вже щось би думали”, – казала Марія.
Дві сестри – три (чи більше?) відмови
Перший раз, коли Анна та Марія Музичук відмовились грати трапився у 2017 році, але це не стосувалось національної команди.
У лютому чемпіонат світу проводився в Ірані, але туди поїхала лише одна представниця шахової сім’ї – Марія відмовилась через те, що Іран, на її думку, не підходить як країна для такого престижного змагання.
“Наступний наш турнір з Анною – Gibraltar Open. Ми туди щороку їздимо останні кілька років. Що стосується Чемпіонату світу-2017 в Ірані, то я вирішила відмовитися від участі, оскільки абсолютно очевидно, що Іран не є відповідною країною для такого престижного змагання. І це неправильно, що ті шахістки, які відмовляються їхати до Ірану і носити хіджаб, просто ні за що втрачають право грати в чемпіонаті світу”, – сказала тоді молодша Музичук.
“Так, Аня підписала контракт. Ми з нею розмовляли щодо цього, але для неї стати чемпіонкою світу – мрія всього життя”.
На жаль, у фіналі Анна програла Тань Чжуньї та не змогла стати третьою українкою-чемпіонкою світу з шахів.
EPA/ABEDIN TAHERKENAREH / Наступний схожий епізод трапився під завершення того ж, 2017 року.
Тоді чемпіонат світу з рапіду та бліцу проводився у Саудівській Аравії, а місцева влада заборонила гравчиням з’являтись з непокритими головами. Гросмейстерки відмовились від участі у турнірі через релігійність Аравії та жорсткі правила, які повинні виконувати жінки.
“Я розумію, що у всіх, і у них, є свої традиції та звичаї і що кожна людина має поважати і чужі традиції. Але я вважаю, що й інші не повинні нав’язувати ці традиції, припустимо, з приводу одягу, як поводитись та одягатися іншим людям. Вважаю, що це неправильно. До цього жодного чемпіонату світу ні з якого виду спорту не було організовано в Саудівській Аравії, і жодного міжнародного спортивного та культурного заходу там не проходило – напевно, на це є причини?”, – вибухнула Анна.
“Я дуже рада, що мене підтримала у моєму виборі моя сестра Марія Музичук – чемпіонка світу з класичних шахів 2015 року, і я рада, що вона теж не поїхала до Саудівської Аравії. Вона навіть не брала участі й на чемпіонаті світу в Ірані, про який я раніше говорила, з цих самих причин. Адже до Саудівської Аравії зараз не поїхала Хоу Іфань, а це найсильніша шахістка планети. Тому жити здається легше, коли ти дієш не поодинці, коли маєш підтримку”, – додала гросмейстерка.
***
У 2023 році збірна України поїхала на командний чемпіонат світу до польського Бидгощу без сестер Музичук. Думки та пояснення з цього приводу різняться, а самі шахістки так і не прокоментували: чи це відмова, чи це реальна втома після Кубку світу в Баку.
Марія та Анна Музичук / Львівський державний університет фізичної культури
“Недостатньо грошей запропонувала наша федерація… ФІДЕ більше платить за “виставкові матчі”, – сказала Наталія Жукова.
Батько та тренер шахісток, Олег Музичук, висловив іншу думку з цього приводу.
“Нічого особливого не сталося. Вони відіграли дуже складний турнір, вони втомлені та не можуть грати. У тому основна причина. Тим більше, що багато основних команд відмовилося від участі, основні спортсмени не грають, тому ми й не граємо. А ви подумайте, скільки днів триває Кубок світу, будь ласка? Це ж дуже важко – грати такі турніри, Кубок світу. Людина просто як вижатий лимон”, – заявив заслужений тренер України.
Додала тоді вогню і матір дівчин Наталія.
“Мені було дуже дивно читати коментар “патріотки” Жукової, яка до 2019 року жила у Москві, регулярно відвідувала всі заходи в “Центральном доме шахматиста”, охоче “тусувалася” з провідними російськими шахістами. Після повномасштабного вторгнення продовжувала брати участь у турнірах, де грали росіяни та білоруси, тиснути їм руку і нічого її не зупиняло.
Бути патріотом і піаритися на патріотизмі – це різні речі”, – резюмувала тренерка.
Ось така ситуація.
***
У 2022 році Федерація шахів України заявила, що Анна та Марія Музичук відмовились підписувати лист з вимогою усунення росіян, білорусів та особисто Аркадія Дворковича від шахів та ініціювала виключення їх з організації.
Реакція старшої сестри не забарилась, але гросмейстерка назвала це “напівправдою”.
“Те, що ми відмовилися підписувати ці листи є, напівправдою. Нам надіслали тексти листів, зміст яких був практично ідентичним. Ми двічі хотіли внести свої пропозиції та рекомендації, які могли б зробити ці листи та вимоги більш ефективними. Проте нам двічі відповіли, що “або ви підписуєте листи з таким формулюванням, або ніхто ніяких змін вносити не буде”. І це, попри те, що лист ФШУ не приніс бажаних результатів”.
“3-го березня провідні російські шахісти та шахістки написали відкритого листа Путіну, в якому засудили агресію Росії проти України та вимагали негайно закінчити війну. Серед тих, хто підписали цей лист – члени національної збірної команди Росії, олімпійські чемпіонки, чемпіони та чемпіонки світу та Європи.
Чи правильною є вимога щодо відсторонення всіх шахістів, включаючи тих, які підтримують Україну? Ми вважаємо, що коректніше або робити виняток для цих шахістів/шахісток, або ж виключати всіх, але тільки на період війни”, – ось такою була реакція Анни Музичук.
Тут варто зазначити, що обидві шахістки – не надто публічні люди, а що стосується Марії – автор навіть не знайшов жодних соціальних мереж гросмейстерки, окрім “мертвого” Twitter (нині Х). Тобто позицію обох львів’янок, зазвичай, висловлює старша сестра.
***
Напередодні тренер збірної України з шахів Михайло Бродський заявив, що Анна та Марія Музичук знову не представлятимуть нашу країну на міжнародній арені – цього разу на командному чемпіонаті Європи, який відбудеться з 18 по 23 листопада.
Фактично – сторони просто не підписали контракт, але з огляду на попередні інциденти починає здаватись, що між дівчинами та організацією є непереборна неприязнь, яка з часом лише збільшується. Нагадаємо, що коли Анна Музичук переходила від ФШУ до словенської федерації, одним з чинників було недостатнє фінансування шахів. Фінанси – проблема не нова і вона є однією з причин, чому в Україні шахи не розвиваються так, як у Китаї, Індії чи інших успішних на міжнародній арені країнах.
До того ж не усі можуть грати стільки, скільки грає Василь Іванчук, а тому шахістки, ймовірно, можуть обирати більш вигідні турніри, аніж витрачати свій ресурс на гру за збірну України, отримуючи за це “не ті гроші”, до яких вони звикли. Інший варіант – таким чином Анна та Марія Музичук спонукають федерацію, спонсорів та Мінмолодьспорту більше витрачати на шахи, їхній розвиток та фінансову мотивацію, щоб після них прийшли інші, хто буде достойно представляти Україну на міжнародній арені, але все це – припущення автора.
Державні регалії Марії Музичук
- Орден “За заслуги” III ступеню
- Номінація “Дебют” на премії “Зірки спортивного року 2015”
- “Львів’янка року” (2015)
- Призначення президентської стипендії (2022)
Замість підсумку
Марія – одна з найвидатніших українських шахісток з часів Незалежності, яка має чудову підготовку, неймовірну сімейну підтримку та все для того, щоб ще колись поборотись за звання чемпіонки світу з шахів.
Цікаво, що навколо настільки малопублічної людини один за одним спалахують маленькі скандали – то національному рівні, то на міжнародному. Як би не складалась доля Марії та Анни у збірні Україні – вони вже внесли вагомий внесок у розвиток шахів та популяризацію нашої Батьківщини на міжнародному рівні.
За матеріалами champion.com.ua
