Історія, термінологія та правила виду спорту, де популярність почали здобувати українці.
14 вересня на легендарній арені “Рьогоку Кокугукан” стартує осінній турнір Гранд-турнір із сумо.
Одним із учасників, і до речі одним із фаворитів теж, буде українець Данило Аонішікі Явгусишин.
Трішки історії: від ритуалів до професійного спорту
Сумо – національний спорт Японії з багатовіковою історією. У ньому збереглося багато традицій і ритуалів. Перша письмова згадка датується 712 роком: у рукописі описано бій божеств за володіння японськими островами. Сучасного вигляду сумо набуло в кінці XIX століття, коли створили Японську асоціацію сумо, визначили правила, тривалість турнірів і їхню кількість на рік.
Першим йокозуною (найвищий ранг у сумо) вважається Акаші Шіганосуке (Akashi Shiganosuke) 1600 р.н. 75-й і наразі останній йокозуна — Оносато (Onosato), який здобув титул у травні 2025 року.
Загалом з початку 1990-х сумо дещо змінилось. Через зменшення кількості школярів та студентів, що хотіли займатись цим видом спорту, сумо вдалось до рекрутингу за кордоном. Що створило першу хвилю іноземців з Океанії, та подарувало першого першого іноземного йокозуну – Акебоно (Akebono). За ним був домінуючий Мусашімару (Musashimaru) – що переміг в 12 турнірах.
З початку ж нульових настала нова ера – монгольська. Асашорю (Asashoryu), Хакухо (Hakuho), Какурю (Kakuryu) та Харумафуджі (Harumafuji) домінували в японському національному спорті, проте зі здобутками принесли і неповагу до традицій, способу життя та закінчили свої карʼєри не так через спортивні причини, як через скандали. Чинний йокозуна Хошорю (Hoshoryu) є племінником Асашорю, та, мабуть, останнім з великої монгольської навали.
Можливо прийшла пора української пори в сумо?
Ринг і базові правила поєдинку
Дохйо (ринґ)
- Дохйо (dohyō) – коло діаметром 4,55 м. Краї позначають тюки рисової соломи.
- На професійних турнірах його ставлять на глиняну платформу висотою 66 см. Будівництво триває 3 дні традиційними інструментами; після турніру дохйо розбирають на сувеніри.
- У центрі – дві стартові лінії для розміщення борців.
- Навколо – дрібний пісок, по якому видно вихід за межу; після кожного бою його підмітають.
Відео підготовки дохйо:
Початок і завершення бою
Перед сутичкою суперники вклоняються, виконують шико (ритуальні тупання, для демонстрації сили), показують відкриті долоні (що прийшли на бій без зброї), повертаються у свої кути, розсипають сіль для очищення та займають старт і починають бій, коли обидва торкнулися руками рингу.
Програє той рікіші (боєць сумо), хто першим:
- вийде за межі рингу, або
- торкнеться дохйо будь-якою частиною тіла, крім підошви стопи.
Після бою суперники повинні вклонитись один одному.
Ні під час бою, ні після – боєць не повинен виявляти емоцій (з чим були проблеми в монгольських йокозун).
Суддівство і спірні епізоди
Існує 82 офіційні техніки перемоги (кімаріте). Якщо результат неочевидний, головний суддя викликає бічних (моно-іі): рішення можуть залишити, змінити або призначити перегляд бою.
Екіпірування: маваші та кешо-маваші
- Маваші – традиційний пояс (у топ-дивізіонах – шовковий, на тренуваннях і в нижчих – бавовняний). Його обмотують кілька разів навколо стегон і зав’язують вузлом ззаду. Якщо борець втрачає маваші під час бою — це поразка. Таке трапляється рідко; був випадок із українцем Shishi, коли суддя призупинив бій і перев’язав пояс просто під час сутички.
- Кешо-маваші – парадний пояс для церемоній виходу на дохйо у вищих дивізіонах; часто містить рекламу та символи.
- Цунa – пояс йокозуни. Це товстий священний канат із рисової соломи,з паперовими смужками, схожими на блискавки. Вага може досягати 20 кг, використовується тільки в церемоніях.
Данило Аонішікі Арата. Приклад кешо-маваші.
Скріншот en.wikipedia.org
Ранги та система просування
Усі професійні борці входять у спільну таблицю (банзуке). Банзуке випускається за 2 тижні до турніру, укладає його спеціальна комісія.
- За позитивного рахунку (8-7 і більше) – Качі коші – майже завжди підйом у рейтингу.
- Маке коші (мінус 7-8 і менше) – падіння в рейтингу.
- Пропуск через травму також знижує ранг; довга пауза може опустити на самий низ. Уявіть, що умовний Голанд, після року травми, повинен грати в 4 дивізіоні Англії.
Запис рангу: назва дивізіону + номер + сторона (наприклад, Sd1w – верх Сандаме, захід). Далі: Sd1e, Sd2e, Sd2w тощо.
Дивізіони (усього 6)
- Джонокучі ~50 борців
- Джонідан ~200
- Сандаме ~160
- Макушита ~120
Ці чотири дивізіони мають по 7 боїв за турнір і отримують стипендію (< $1000/турнір). Живуть у хеї (стайні), готують їжу, доглядають тренувальне дохйо. Чемпіони студентських турнірів (як Оносато) можуть стартувати з Макушити.
- Джюрьо (Juryo) – 28 борців, близько $10 000/міс, 15 днів боїв, разом із Макуучі утворюють секіторі. Дуже мало бійців досягають такого рівня. За потреби бійці топ-рангу в Джюрьо можуть зустрічатися з Макуучі під час турніру.
- Макуучі (Makuuchi) – топ-дивізіон: маегашири + сан’яку (комусубі, секіваке, озекі, йокозуна).
Ранги
Маегашири – отримують у середньому ~$12 500.
Комусубі – мають окремі привілеї, ~$16 000, звертання за титулом і після кар’єри. Наразі одним з комусубі є Данило Явгусишин (Аонішікі).
Секіваке – “сходи” до озекі; потрібно стабільно проводити турніри 10+ перемог.
Озекі – ~$22 000, членство в Асоціації після кар’єри, солідна виплата, церемоніальні ролі. Зазвичай для підвищення потрібно 33 перемоги за 3 турніри. Якщо озекі отримує маке коші (7-8 і гірше), має шанс реабілітації на наступному турнірі.
Йокодзуна – найвищий ранг, лише 75 сумоїстів в історії. Стають, як правило, після двох поспіль юшо на рівні озекі або еквівалентної домінації. Йокозуну не понижують – у разі тривалих слабких результатів завершує кар’єру. Нині є 2 йокозуни – Хошорю (Монголія) та Оносато (Японія).
Дивізіон Макуучі
Турніри та призові
За рік відбувається 6 турнірів (башо) по 15 днів:
- Січень – Kokugikan, Токіо
- Березень – EDION Arena, Осака
- Травень – Kokugikan, Токіо
- Липень – IG Arena, Нагоя
- Вересень – Kokugikan, Токіо
- Листопад – Fukuoka Kokusai Center
Починається турнір в неділю, та закінчується також в неділю.
Виграє той, в кого найбільша кількість перемог за турнір. Якщо рахунок однаковий в кількох лідерів – проводиться плейоф – битви між усіма претендентами на титул.
За 2 тижні до старту виходить банзуке – оновлений рейтинг на основі попереднього і останніх результатів.
Хошорю – один із йокозун, тримає банзуке. Він показує своє ім’я в банзуке. На аркуші всі сумоїсти.
Кеншо (kenshō) – спонсорські конверти з готівкою, які суддя передає переможцю бою, якщо перед матчем були спонсорські прапори.
Молодий сумоїст радіє, адже одержав велику грошових конвертів за перемогу над топовим суперником, оскільки перед боєм було багато спонсорів.
Базова термінологія
Качі коші (Kachi-koshi) – позитивний результат турніру (8–7 і краще).
Маке коші (Make-koshi) – негативний результат, зазвичай пониження.
Хенка (Henka) – обманний стартовий рух на тачі-ай.
Тачі-ай (Tachi-ai) – стартове зіткнення.
Йорікірі (Yorikiri) – виштовхування суперника за межі, тримаючи за маваші.
Фусен (Fusen) – перемога через неявку суперника (зазвичай травма).
Шикона (Shikona) – борцівське ім’я (може змінюватися; у Данила – Aonishiki Arata).
Шітатенаґе (Shitatenage) – кидок внутрішнім захватом маваші.
Уватенаге (Uwatenage) – кидок зовнішнім захватом маваші.
Юшо (Yusho) – перемога на турнірі.
Кінбоші (Kinboshi) – “золота зірка”: перемога маегашири над йокодзуною (довічна надбавка).
Кеншо(Kenshō) – призові конверти від спонсорів.
Вага і чому немає вагових категорій
У професійному сумо немає поділу за ваговими категоріями – усі борються разом. Тому кожен бій це насамперед стратегія.
Легші борці роблять ставку на швидкість, кидки, підсікання. Важчі – на протискання, виштовхування, контроль маваші.
Тому сумо – це не “битва мас”, а битва балансу й моментів: хто першим “зламає” стійку суперника.
За ким слідкувати
Аонішікі Арата – молодий українець, котрий вже став комусубі, одна з найбільших молодих зірок. Надзвичайна техніка, йому допомагає досвід в боротьбі.
Шіші – ще один українець в топ-дивізіоні, покладається на силу.
Хошорю – йокозуна, монгол, дуже технічний, але наразі не показує своє найкраще сумо через травми. Має 6-1 в очних зустрічах з іншим йокозуною.
Оносато – японець, фаворит кожного турніру. Рекордний підйом до йокозуни, надзвичайна сила.
Ура (Ura) – улюбленець публіки. Відносно невеликий, проте дуже часто показує видовищні бої, за що його і люблять.
Кусано (Kusano) – найновіша зірочка сумо, 2 юшо в джурьо (якщо забули: 2 перемоги на турнірах у другому за силою дивізіоні – прим.), та 11-4 в дебютному турнірі в Макуучі (найсильніший дивізіон).
Україна в сумо
Першим відомим сумоїстом українського походження був Іван Боришко – більш відомий як Тайхо Кокі (японське ім’я Ная Кокі) – легендарний японський сумоїст українського походження. Мати була японкою, батько Маркіян Боришко народився в селі Рунівщина Полтавської губернії (тепер – Зачепилівський район Харківської області).
Тайхо Кокі / scu.org.ua/Спортивний комітет України
Познайомились вони на Сахаліні. Під час Другої світової війни батька звинуватили в шпигунстві, і розʼєднали з сімʼєю, поселивши в резервації. Після захоплення всього Сахаліну СРСР – за сфабрикованою справою позбавила волі вже радянська влада на 10 років. Помер в 1960 році, так і не знаючи про долю та успіхи сина.
В 1956 році Тайхо дебютував, в 1961-му став Йокозуною, та виграв 32 юшо, побивши безліч рекордів. В 2002 році відвідав Україну, побував на місці хати свого дідуся.
Шіші Масару (Shishi Masaru) – Сергій Соколовський – чинний сумоїст, наразі має ранг M18e, тобто знаходиться в дивізіоні Макуучі. Був першим укранїцем, який виступив у найвищому дивізіоні в листопаді 2024-го.
Аонішікі Арата (Aonishiki Arata) – Данило Явгусишин – комусубі, побив кілька рекордів найшвидшого підйому до топ дивізіону, отримав кінбоші (перемогу над йокозуною) в минулому турнірі, та чи не найбільша молода зірка сумо наразі.
За матеріалами champion.com.ua
