Від дитячого хокею до реабілітації ветеранів: у Львові відкрили першу льодову арену для спорту та відновлення

У Львові відкрили першу міську льодову арену «Гаківка», будівництво якої коштувало 60 млн грн. Тут тренуватимуться ветерани, хокеїсти й фігуристи, а після тестового періоду ковзанка стане доступною для всіх мешканців. Як влаштована арена, хто фінансував будівництво та коли можна буде кататися безкоштовно — у матеріалі.

У Львові з’явилася перша муніципальна льодова арена «Гаківка» — спортивний комплекс, який працюватиме протягом усього року та стане тренувальною базою для дітей, професійних спортсменів і ветеранів війни. На будівництво витратили 60 млн грн, причому більшу частину фінансування забезпечили приватні інвестори та благодійники. Нова арена має не лише розвивати хокей і фігурне катання, а й забезпечити можливості для фізичного відновлення військових, які зазнали поранень.

Ще донедавна львівські хокеїсти та ветерани, які займаються адаптивними видами спорту, були змушені їздити на тренування до Новояворівська — міста приблизно за 40 кілометрів від Львова. Оренда льоду для комунальної спортивної школи обходилася місцевому бюджету приблизно в мільйон гривень щомісяця. Тепер у місті з’явився власний критий льодовий майданчик, доступний незалежно від пори року.

27 жовтня 2026 року на Сихові офіційно відкрили «Гаківку» — арену площею майже 3200 квадратних метрів, пристосовану для людей з інвалідністю. Під спеціальним тришаровим куполом розмістили льодову інфраструктуру, роздягальні, душові та інші приміщення. Тут тренуватимуться юні спортсмени, фігуристи, хокеїсти й ветерани з команди «Незламні».

Проєкт став прикладом співфінансування спортивної інфраструктури: 40% вартості покрило місто, решту 60% — бізнес і благодійники. Водночас головна особливість «Гаківки» полягає не лише у вартості чи технологічному обладнанні. Арена від початку задумувалася як простір, де спортивні тренування поєднуватимуться з адаптацією ветеранів, а професійний спорт — із доступним дозвіллям для містян.

Як у Львові з’явилася «Гаківка»: від ідеї до відкриття

Історія нового льодового комплексу розпочалася задовго до офіційного відкриття. Про облаштування критої арени на Сихові стало відомо ще влітку 2025 року, а в жовтні того самого року на території школи №84 розпочали будівельні роботи.

Спочатку відкрити комплекс планували у першому кварталі 2026 року. Згодом терміни змінилися: наприкінці літа міська влада розраховувала завершити основні роботи у вересні, а на початку жовтня прийняти перших спортсменів. Фактично офіційне відкриття відбулося 27 жовтня.

За словами директора департаменту спорту, молоді та туризму Львівської міської ради Антона Нікуліна, основну частину проєкту реалізували приблизно за дев’ять місяців.

Місцем для будівництва обрали територію школи №84 на вулиці Зубрівській, 30. Таке рішення дозволило поєднати одразу кілька завдань: створити спортивну базу для міських секцій, забезпечити доступ до льоду школярам і сформувати простір для адаптивного спорту.

Сихів — великий житловий район Львова, де спортивна інфраструктура має обслуговувати не лише професійних спортсменів, а й тисячі місцевих родин. Розміщення арени поряд зі школою створює можливість організовувати регулярні заняття без необхідності перевозити дітей до іншого міста.

Важливим чинником стала й поява львівської команди з парахокею «Незламні». Розвиток цього спортивного напряму потребував постійного доступу до якісного льоду, а відповідної інфраструктури у Львові бракувало.

Саме тому «Гаківку» від початку розглядали не просто як громадську ковзанку, а як комплекс із соціальною, освітньою та спортивною функціями.

Скільки коштувала льодова арена та хто оплатив будівництво

Будівництво «Гаківки» обійшлося приблизно у 60 млн грн. Для міського бюджету це не означало необхідності самостійно фінансувати всю суму: проєкт реалізували за моделлю спільного фінансування громади та приватного сектору.

За офіційно оприлюдненими даними, 40% вартості, або орієнтовно 24 млн грн, покрило місто. Решту 60%, що становить близько 36 млн грн, забезпечили приватні інвестори та благодійники.

Одним із ключових приватних учасників стало ТОВ «Вельт Капітал». Як повідомляли місцеві медіа на етапі будівництва, компанія придбала в Чехії вживане льодове обладнання, зокрема систему охолодження, борти та льодозаливальну машину. Вартість цього комплекту оцінювали приблизно у $250 000.

Місто зі свого боку забезпечувало фінансування накриття та інших складових інфраструктури. Згідно з інформацією Львівської обласної ради, комунальне підприємство «Спортресурс» придбало повітроопорний купол за 14,8 млн грн.

Це важлива особливість проєкту: замість будівництва традиційного капітального льодового палацу з масивними несучими конструкціями у Львові обрали інший формат — арену під повітроопорним накриттям.

Такий підхід дозволяє скоротити обсяг частини будівельних робіт і створити критий спортивний простір без повноцінної будівлі зі звичайними стінами та дахом. Однак економічність конкретного рішення можна буде оцінити лише з урахуванням подальших витрат на експлуатацію.

Водночас приватна участь не усуває питання прозорості. Львівський портал звертав увагу, що «Вельт Капітал» раніше згадувалася в журналістських розслідуваннях щодо інших державних закупівель. Це саме собою не свідчить про порушення під час фінансування «Гаківки», але робить важливою публічність документів, фактичної структури витрат і умов співпраці.

Для громади принциповим залишається й питання подальшого утримання спортивного комплексу: хто фінансуватиме електроенергію, технічне обслуговування, ремонти й роботу персоналу.

Купол, який дозволяє кататися навіть улітку: як облаштована арена

Однією з головних технологічних особливостей «Гаківки» є повітроопорний купол із тришарової ПВХ-тканини.

Завдяки спеціальній конструкції всередині підтримуються умови, необхідні для функціонування льодового майданчика. Покриття забезпечує теплоізоляцію та захищає від ультрафіолетового випромінювання.

Це дозволяє планувати тренування не лише протягом холодних місяців, а й навесні та влітку.

Під час будівництва представники міської влади повідомляли, що всередині комплексу розраховують підтримувати температуру повітря близько +12 °C незалежно від погодних умов. Реальна стабільність цього режиму стане зрозумілою після завершення випробувань інженерного обладнання.

Загальна площа споруди становить 3185,9 квадратного метра. Заявлені габарити майданчика — 61 на 48 метрів. При цьому ці розміри не слід ототожнювати виключно з площею льодового поля: у комплексі передбачені також допоміжні приміщення та зони для відвідувачів.

Для спортсменів і гостей облаштували роздягальні, душові, санвузли та необхідні проходи. На етапі проєктування повідомлялося про використання шести модульних блоків для допоміжної інфраструктури.

Ще однією особливістю стали прозорі захисні борти, які, за інформацією місцевої влади, вперше застосували на льодовій арені в Україні. Вони забезпечують кращий огляд льодового майданчика.

У комплексі також передбачені трибуни на 150 місць. На момент відкриття їх ще належало дооблаштувати.

Під час роботи арени, як заявляли у міськраді, на території має постійно чергувати медичний працівник.

Наявність холодильного, вентиляційного, опалювального та іншого інженерного обладнання означає, що «Гаківка» є складним технічним об’єктом. Для його безперервної роботи важливе не тільки якісне обладнання, а й регулярне обслуговування та стабільне електропостачання.

На тлі російських атак на українську енергетику саме енергетична стійкість буде одним із практичних викликів для цілорічної експлуатації такого комплексу.

Арена для ветеранів: чому «Гаківка» має особливе значення для парахокею

Найважливішою соціальною функцією нового комплексу стане розвиток адаптивного спорту.

На «Гаківці» тренуватиметься львівський парахокейний клуб «Незламні», який об’єднує ветеранів російсько-української війни, зокрема військових з ампутаціями та іншими порушеннями функцій нижніх кінцівок.

Парахокей, також відомий як следж-хокей, — це адаптивний різновид хокею, учасники якого пересуваються льодом на спеціальних санях із лезами замість ковзанів.

Спортсмени використовують дві спеціальні ключки. На одному кінці кожної є лопатка для роботи із шайбою, на іншому — металеві шипи, які допомагають відштовхуватися від льоду.

За принципами командної гри парахокей близький до звичайного хокею, але потребує адаптованого обладнання й відповідної доступності спортивних споруд. Цей вид спорту входить до програми зимових Паралімпійських ігор із 1994 року.

Для людей з ампутаціями або обмеженою мобільністю навіть потрапляння на звичайну льодову арену може бути складним. Сходи, вузькі двері, непристосовані роздягальні, душові та високі пороги створюють перешкоди ще до початку тренування.

Тому в «Гаківці» особливу увагу приділили безбар’єрності. За словами представників клубу, спортивний комплекс має дозволити людині на кріслі колісному або протезі самостійно пройти шлях від входу до льодового майданчика.

Це принципова відмінність від ситуації, коли безпосередньо спортивна зона доступна, але для переодягання, користування душем чи пересування між приміщеннями потрібна постійна стороння допомога.

Віцепрезидент клубу «Незламні» Роман Гапачило під час відкриття наголошував, що спортсмени нарешті отримали власну постійну базу для занять.

За інформацією Львівської обласної ради, у команді на момент відкриття було близько 15 гравців, а загалом через клуб пройшли приблизно 70 людей.

Це ветерани з різних регіонів України, частина яких проходила реабілітацію у Львові. Спортсмени вже брали участь у міжнародних змаганнях, зокрема у Фінляндії, Чехії та Словаччині.

Раніше парахокеїсти тренувалися на майданчиках у Новояворівську та в одному з торговельних центрів Львова. Власної постійної льодової бази команда не мала.

Тепер у «Незламних» передбачена можливість тренуватися чотири рази на тиждень.

Довгострокова спортивна мета клубу — підготовка спортсменів до участі в зимових Паралімпійських іграх 2030 року. Це амбітний орієнтир, який вимагатиме не лише якісної тренувальної бази, а й участі у міжнародній системі змагань та кваліфікації.

Однак значення парахокею виходить далеко за межі професійних результатів.

Для ветеранів фізична активність і командні тренування можуть бути частиною процесу відновлення, соціальної адаптації та повернення до активного життя. Спорт створює можливість формувати нові соціальні зв’язки, підтримувати фізичну форму, ставити цілі та відчувати належність до команди.

Водночас спортивні заняття не замінюють медичну реабілітацію, а можуть доповнювати її відповідно до індивідуальних можливостей людини.

Поява спеціалізованої арени означає, що ветеранам більше не доведеться підлаштовувати свої тренування під обмежену доступність випадкових майданчиків. Вони отримають регулярний доступ до інфраструктури, яка враховує їхні потреби.

Дитячий хокей і фігурне катання: нові можливості для спортивних шкіл

Ще один важливий напрям роботи «Гаківки» — дитячий та юнацький спорт.

Насамперед тут проводитимуть заняття вихованці Дитячо-юнацької спортивної школи «Сихів» імені Юрія Руфа. Йдеться про секції хокею та фігурного катання.

До тренувань також зможуть долучатися вихованці інших спортивних шкіл Львова.

Досі відсутність повноцінної міської льодової інфраструктури обмежувала можливості розвитку цих дисциплін. Для регулярних занять потрібен стабільний графік тренувань, доступ до відповідного покриття та можливість працювати з тренерами протягом усього року.

Особливо це важливо для фігурного катання, де спортивна підготовка передбачає тривале відпрацювання технічних елементів, і для хокею, де командна взаємодія формується завдяки систематичним тренуванням.

Нова арена може спростити організацію навчально-тренувального процесу та створити передумови для розвитку дитячих команд.

Окремо заплановані заняття на льоду для учнів школи №84.

Такий підхід дозволяє використовувати спортивний об’єкт не лише для спеціалізованої підготовки, а й для звичайної шкільної фізичної активності.

Фактично льодовий комплекс має виконувати одразу три функції: бути базою для спортсменів, навчальним простором для школярів і місцем дозвілля для мешканців.

Якщо цей формат виявиться ефективним, він може стати прикладом використання пришкільних територій для створення спортивної інфраструктури, доступної ширшій громаді.

Коли львів’яни зможуть кататися на «Гаківці» та чи буде вхід безкоштовним

Попри офіційне відкриття, «Гаківка» поки не працює як звичайна громадська ковзанка.

Перші 1–1,5 місяця після 27 жовтня комплекс перебуватиме у тестовому режимі. У цей період фахівці перевірятимуть стабільність роботи холодильного обладнання, систем підтримання температури й інших інженерних комунікацій.

Це означає, що повноцінний доступ для масового катання очікується орієнтовно наприкінці листопада або в грудні 2026 року. Точну дату відкриття для всіх відвідувачів наразі не підтверджено.

Після завершення тестового періоду міська влада обіцяє зробити ковзанку доступною для мешканців.

Важлива деталь — щодня має бути передбачена одна година безкоштовного катання для львів’ян, які прийдуть зі своїми ковзанами.

Це не означає, що ковзанка буде безкоштовною протягом усього дня. Ідеться саме про окрему годину, яку включать до майбутнього розкладу.

Поки залишаються відкритими питання про вартість платних сеансів, графік масового катання, умови прокату ковзанів і можливість попереднього бронювання.

Ще на етапі будівництва представники міста говорили про можливість оренди ковзанів для відвідувачів. Однак остаточні правила прокату та тарифи після відкриття комплексу для широкої публіки потребують окремого оголошення.

Важливим буде й розподіл часу між спортивними секціями, ветеранськими тренуваннями, уроками для школярів та масовим катанням. За високого попиту одна година безкоштовного доступу на день може виявитися недостатньою для всіх охочих.

Для мешканців це означає, що варто орієнтуватися на офіційний графік після завершення тестування, а не на дату церемонії відкриття.

Чи зможе нова арена заощаджувати міському бюджету мільйони гривень

Відкриття власної льодової арени має також економічне значення.

За інформацією міської влади, раніше оренда льоду для комунальної спортивної школи в Новояворівську коштувала приблизно 1 млн грн щомісяця.

Якщо умовно перерахувати цю суму на 12 місяців, ідеться про до 12 млн грн річних витрат на оренду за незмінного обсягу послуг.

Власний комплекс дає місту можливість зменшити залежність від сторонніх майданчиків і самостійно планувати тренувальний процес.

Однак пряме порівняння вартості будівництва з попередніми витратами на оренду не показує реального строку окупності проєкту.

Арена потребуватиме значних операційних витрат. Серед них — електроенергія для охолодження льоду, підтримання необхідного температурного режиму, оплата праці персоналу, технічне обслуговування холодильних систем, ремонт обладнання та догляд за льодовим покриттям.

Крім того, можливість функціонування влітку не означає, що експлуатація протягом усього року коштуватиме однаково. У теплу пору року потреба в охолодженні може зростати.

Відповідно, для об’єктивної оцінки економічної ефективності «Гаківки» необхідно знати щонайменше її майбутній річний експлуатаційний бюджет, фактичне завантаження, обсяг платних послуг та витрати на ремонти.

Місто потенційно отримає й інші вигоди, які складніше виміряти безпосередньо грошима: зменшення витрат часу на поїздки спортсменів, більшу доступність тренувань для дітей, додаткові можливості для ветеранського спорту та розвиток місцевої спортивної спільноти.

Тому ефективність нового комплексу доцільно оцінювати не лише фінансовими показниками, а й кількістю людей, які реально отримають доступ до спортивної інфраструктури.

Чому арену назвали «Гаківка»: повернення української спортивної традиції

Назва нового комплексу також має історичне значення.

«Гаківка» — давня українська назва хокею, яку використовували, зокрема, у Галичині до радянського періоду.

Її походження пов’язане зі словом «гак» — вигнутою частиною хокейної ключки.

Популяризацію цього терміна пов’язують з Іваном Боберським — українським педагогом, громадським діячем та одним із засновників українського спортивного руху.

На початку ХХ століття Боберський активно розвивав фізичне виховання, сприяв поширенню різних видів спорту та формуванню української спортивної термінології.

Вибір назви «Гаківка» відсилає саме до цієї традиції.

У такому рішенні поєднуються сучасний спортивний комплекс і локальна історія Львова — міста, яке відіграло важливу роль у становленні українського організованого спорту.

Що означає відкриття «Гаківки» для Львова та інших українських міст

Поява першої міської льодової арени у Львові демонструє, що спортивна інфраструктура може розвиватися навіть в умовах війни, якщо місто поєднує бюджетні ресурси з приватними інвестиціями та благодійною підтримкою.

Для Львова це насамперед вирішення конкретної проблеми — відсутності постійної бази для льодових видів спорту.

Для дитячих секцій — можливість організовувати тренування ближче до місця проживання спортсменів. Для міської громади — перспектива отримати ще один всесезонний простір активного дозвілля.

А для ветеранів війни «Гаківка» має значно ширше значення.

Вона демонструє зміну підходу до спортивної інфраструктури: замість того, щоб пристосовувати людей з інвалідністю до наявних обмежень, новий спортивний об’єкт створювали з урахуванням потреб різних груп користувачів.

Водночас сам факт відкриття арени ще не означає, що всі поставлені цілі вже досягнуті.

Попереду — завершення технічного тестування, облаштування трибун, запуск масових катань, формування стабільного графіка тренувань і перевірка економічної стійкості комплексу.

Саме перші місяці повноцінної роботи покажуть, наскільки вдало вдалося поєднати професійний спорт, ветеранську реабілітацію, шкільні заняття та потреби звичайних мешканців.


Відкриття «Гаківки» за 60 млн грн — це не просто поява нової ковзанки у Львові. Місто отримало першу власну цілорічну льодову арену, створену за спільного фінансування громади та приватного сектору.

Найважливішим результатом проєкту може стати не кількість квадратних метрів або вартість обладнання, а постійна доступність льоду для ветеранів, дітей і спортсменів, які раніше були змушені тренуватися за межами міста.

Чи стане «Гаківка» економічно ефективною та по-справжньому масовою спортивною локацією, залежатиме від її подальшого управління. Але вже зараз комплекс створює основу для розвитку парахокею, дитячого спорту та інклюзивної інфраструктури у Львові.

Вверх