Після восьми місяців очікування Кабмін готовий погодити до запуску програму пільгових кредитів для оборонних підприємств. Що вона дає бізнесу та які компанії можуть на неї розраховувати
До кінця листопада уряд має запустити програму пільгового кредитування для підприємств військово-промислового комплексу, яку анонсував ще у березні 2024 року. Такі терміни Forbes назвала заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр.
Українські виробники озброєння давно очікують на її прийняття. Через закритий експорт, нестабільні замовлення та брак фінансування компанії частіше вдаються до релокації за кордон. «На третьому році війни ВПК – єдина галузь української економіки, що не має доступу до дешевих грошей», – розповідав у вересні Владислав Бельбас, гендиректор «Української бронетехніки», найбільшого приватного виробника озброєння в Україні.
У бюджеті до кінця року на кредитування ВПК заклали 260 млн грн, плани на наступний – 2,5 млрд грн. Програма працюватиме за аналогом кредитної «5-7-9». Отримувати позики українські підприємства ВПК зможуть за ставкою 5%, а решту компенсує держава.
Які умови програми та які підприємства зможуть отримати доступ до «дешевих грошей»?
Умови для виробників озброєння
На відміну від «класичної» програми «5-7-9», Мінстратегпром передбачив для виробників озброєння єдину ставку кредитування – 5%, каже Гвоздяр. Різницю з ринковою ставкою банку компенсуватиме держава.
Отримати кредит на пільгових умовах зможуть підприємства, що постачають Силам оборони озброєння та військову техніку, пояснює вона. «Це і дрони, і РЕБ, і броньована техніка, і ракети, і стрілецька зброя», – уточнює Гвоздяр. Виробники амуніції та інших побутових засобів для військових не зможуть претендувати на кредитування в межах цієї програми.
Інший критерій – оборонне виробництво має забезпечувати понад 50% річного доходу компанії. «Підприємства, які десь щось роблять для ВПК, але загалом мають інший профіль, виключають», – пояснює Гвоздяр.
Кредитування розраховане передусім на приватні оборонні компанії. Але державні теж можуть подати заявку. «Якщо у держкомпанії буде довгий контракт і потреба у фінансуванні, вона також зможе взяти кредит», – уточнює заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості.
Для участі в програмі не важливо, як саме компанія постачає свою продукцію Силам оборони. «Це може відбуватися як через держконтракти, так і шляхом закупівель обласних адміністрацій чи прямих закупівель бригад», – уточнює Гвоздяр.
Коли запрацює програма
Розмір кредиту залежить від цільового призначення. Максимум на поповнення обігових коштів – до 100 млн грн, на інвестиційні цілі – до 500 млн грн.
Коли уряд остаточно схвалить програму, її адміністратором стане Фонд розвитку підприємництва (ФРП), як і у випадку з «5-7-9», каже Гвоздяр. ФРП укладатиме угоди з банками щодо участі в програмі, пояснює вона.
Фінансувати виробництво безпосередньо озброєння зможуть лише державні банки, казала у вересні в інтерв’ю Forbes перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Та в Мінстратегпромі зазначили, що участь у програмі зможуть узяти банки незалежно від форми власності. «Але вони повинні мати можливість працювати з чутливою інформацією, мати певний режимний секретний об’єкт і допуск», – заявила Гвоздяр.
Голова Нацбанку Андрій Пишний підтвердив потенційну участь приватних банків під час брифінгу 31 жовтня. У дискусіях щодо програми беруть участь як державні, так і приватні установи, зазначив він.
Коли запрацює програма? Мінстратегпром вже має текст постанови уряду про запуск програми. «Фіналізуємо правки», – каже Гвоздяр. Погодити постанову уряд має у листопаді, додає вона.
Голова Нацбанку Андрій Пишний обережніший у прогнозах як щодо дати запуску програми, так і параметрів. Він відмовився коментувати строки запуску програми, озвучені Мінстратегпромом. «Ідуть дискусії, напрацьовується дорожня карта, на жаль, вона потребує більше часу, ніж потрібно», – відповів Пишний на запитання Forbes Ukraine під час брифінгу 31 жовтня.
Він запевнив, що НБУ не має принципових розбіжностей з урядом. НБУ готовий «відкалібрувати свої регуляторні вимоги там, де це можливо і не підважує фінансову стабільність», додав Пишний.
За матеріалами forbes.ua
