Вступна кампанія-2026 починається на тлі різкого зростання вартості контракту. Найдорожче навчання — у топових університетах Києва та Львова, а найпопулярніші спеціальності залишаються майже незмінними: менеджмент, психологія, філологія, право та маркетинг
1 липня в Україні стартує вступна кампанія до закладів вищої освіти. Для абітурієнтів це означає початок реєстрації електронних кабінетів, подання заяв, конкуренцію за бюджетні місця та вибір між університетами, спеціальностями й містами навчання.
Але для багатьох родин головне питання цього року звучить простіше і жорсткіше: скільки коштуватиме диплом?
У 2026 році контрактне навчання в найпопулярніших українських університетах знову подорожчало. На окремих спеціальностях повна вартість чотирирічного бакалаврату вже наближається до 300–400 тис. грн. Найвищі ціни — у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Львівському національному університеті ім. Івана Франка та «Львівській політехніці».
Ціни зростають не точково, а майже по всьому ринку. За рік вартість навчання в провідних університетах на популярних спеціальностях збільшилася приблизно на чверть, а в окремих випадках — на 30–50%.
Паралельно держава намагається змінити стару модель, за якої студент мав лише два варіанти: вступити на бюджет або повністю оплачувати контракт. Тепер дедалі важливішим інструментом стають освітні гранти. Вони не покривають всю вартість навчання, але можуть суттєво зменшити фінансове навантаження для вступників із високими результатами НМТ.
Вступна кампанія-2026 фактично покаже, наскільки ця нова модель працює в умовах, коли освіта дорожчає, родини рахують кожну гривню, а університети конкурують не лише за абітурієнтів, а й за гроші.
Головні цифри вступної кампанії
У 2025 році українські університети отримали 937 тис. заяв від вступників. Це не означає, що майже мільйон людей вступали до закладів вищої освіти: кожен абітурієнт міг подавати кілька заяв.
Торік вступник мав право подати до 15 заяв: не більше п’яти — на бюджетні місця, решту — на контракт. У 2026 році загальний ліміт скорочено до десяти заяв.
За результатами вступної кампанії-2025 на перший курс бакалаврату та медичної магістратури зарахували 199 тис. абітурієнтів. Із них 70 тис. отримали місця державного замовлення, а 129 тис. вступили на контракт.
Отже, приблизно дві третини першокурсників оплачували навчання самостійно або за допомогою родини. Саме для цієї категорії зростання вартості контракту є найбільш відчутним.
У 2026 році очікується подібна пропорція між бюджетниками та контрактниками. Це означає, що для більшості вступників питання ціни навчання залишиться одним із ключових.
Куди найчастіше подають заяви: Київ і Львів утримують лідерство
П’ятірка найпопулярніших університетів за кількістю заяв у 2025 році не змінилася порівняно з попереднім роком. Лідерами залишилися великі заклади Києва та Львова.
До топ-5 увійшли:
| Місце серед найпопулярніших | Університет | Місто |
|---|---|---|
| 1 | Львівський національний університет ім. Івана Франка | Львів |
| 2 | Національний університет «Львівська політехніка» | Львів |
| 3 | Київський національний університет ім. Тараса Шевченка | Київ |
| 4 | КПІ ім. Ігоря Сікорського | Київ |
| 5 | Державний торговельно-економічний університет | Київ |
Разом ці п’ять університетів отримали майже 179 тис. заяв.
Популярність львівських і київських університетів має кілька причин. Перша — репутація. Це великі, відомі заклади, які традиційно приваблюють абітурієнтів з усієї країни. Друга — широкий вибір спеціальностей. Третя — безпековий фактор, який після початку повномасштабної війни став одним із важливих критеріїв вибору міста для навчання.
У Міністерстві освіти раніше пояснювали, що значна частина вступників обирає Львів саме через відносне відчуття безпеки. Водночас багато абітурієнтів залишаються у своїх містах і вступають до місцевих університетів, щоб не витрачати додаткові кошти на проживання, дорогу й адаптацію.
Попри війну, серед сильних регіональних центрів залишаються Харківський національний університет ім. Каразіна, Харківський політехнічний інститут і Сумський державний університет. Вони також демонструють високі результати за підсумками зарахування.
Що обирають абітурієнти: популярність технічних спеціальностей не стала проривною
Держава не перший рік намагається стимулювати вступ на технічні, інженерні, природничі, педагогічні та інші спеціальності, які потрібні для економіки й відбудови країни. Але фактичні вподобання абітурієнтів змінюються повільно.
У 2025 році найпопулярнішими спеціальностями були:
| Спеціальність | Кількість заяв у 2025 році |
|---|---|
| Менеджмент | понад 80 тис. |
| Психологія | 66,7 тис. |
| Філологія | майже 60 тис. |
| Право | серед найпопулярніших |
| Маркетинг | серед найпопулярніших |
Менеджмент і психологія стали беззаперечними лідерами. Якщо у 2024 році психологія трохи випереджала менеджмент, то у 2025-му менеджмент отримав значно більше заяв і вирвався вперед.
Філологія також утримує високі позиції. Це може бути пов’язано як із традиційною популярністю гуманітарної освіти, так і з попитом на іноземні мови, переклад, комунікації, медіа та міжнародні напрями.
Право залишається стабільно престижною спеціальністю, попри перенасиченість ринку юристами. Для багатьох вступників юридична освіта й досі асоціюється з кар’єрними можливостями в державному секторі, бізнесі, міжнародних організаціях або адвокатурі.
Маркетинг посилив позиції на тлі розвитку цифрових комунікацій, електронної комерції, реклами, брендингу та бізнес-аналітики.
Натомість комп’ютерні науки у 2025 році опустилися на сьоме місце. Це не означає різкого падіння інтересу до ІТ: кількість заяв на цей напрям залишилася майже такою ж, як у 2024 році. Але інші спеціальності зросли швидше.
Це важливий сигнал: хайп навколо ІТ поступово стає стриманішим, а вступники частіше зважують ризики ринку, конкуренцію, вимоги до навичок і перспективи працевлаштування.
Скільки коштує диплом у 2026 році
Для оцінки вартості навчання взято п’ять найпопулярніших спеціальностей у п’ятьох найпопулярніших університетах. Ідеться про денну форму бакалаврату, тобто чотири роки навчання.
Картина загалом однозначна: освіта подорожчала в усіх провідних закладах. Найдорожчі програми вже майже досягають 400 тис. грн за повний цикл бакалаврату.
КНУ ім. Тараса Шевченка: найдорожчий серед популярних
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка залишається найдорожчим серед п’ятірки найпопулярніших ЗВО.
Найбільше доведеться заплатити за менеджмент, право та маркетинг — по 388,4 тис. грн за чотири роки. Це 97,1 тис. грн на рік.
| Спеціальність | Вартість за 4 роки | Орієнтовно за рік |
|---|---|---|
| Менеджмент | 388,4 тис. грн | 97,1 тис. грн |
| Право | 388,4 тис. грн | 97,1 тис. грн |
| Маркетинг | 388,4 тис. грн | 97,1 тис. грн |
| Психологія | 310,8 тис. грн | 77,7 тис. грн |
| Філологія | 268,8 тис. грн | 67,2 тис. грн |
За рік ціни на найдорожчих напрямах КНУ зросли на 24–27%. Це означає, що навіть для родин із відносно стабільними доходами навчання в одному з найпрестижніших університетів країни стає серйозним фінансовим плануванням на кілька років.
КПІ ім. Ігоря Сікорського: технічний бренд із дорогими гуманітарно-управлінськими програмами
КПІ традиційно асоціюється з інженерією, ІТ та технічною освітою. Однак у переліку популярних спеціальностей дорогими є також менеджмент, право та маркетинг.
| Спеціальність | Вартість за 4 роки |
|---|---|
| Менеджмент | 335 тис. грн |
| Право | 335 тис. грн |
| Маркетинг | 335 тис. грн |
| Психологія | 268 тис. грн |
| Філологія | 268 тис. грн |
На трьох найдорожчих спеціальностях ціна за рік становить близько 83,75 тис. грн. Вартість навчання також зросла майже на чверть.
Це показує, що бренд університету впливає на ціну не лише в межах його традиційної спеціалізації. Навіть якщо заклад історично відомий як технічний, попит на управлінські, юридичні чи маркетингові напрями дозволяє встановлювати високі ціни.
ЛНУ ім. Івана Франка: право — найдорожче
Львівський національний університет ім. Івана Франка став одним із головних центрів тяжіння для вступників. Найдорожчою спеціальністю тут залишається право.
| Спеціальність | Вартість за 4 роки |
|---|---|
| Право | 346,8 тис. грн |
| Менеджмент | 276,4 тис. грн |
| Психологія | 276,4 тис. грн |
| Маркетинг | 276,4 тис. грн |
| Філологія | 233,2 тис. грн |
Право у ЛНУ подорожчало майже на 30% за рік. Це один із найпомітніших прикладів того, як популярність спеціальності, репутація університету та попит на навчання у Львові формують високу вартість контракту.
Менеджмент, психологія та маркетинг коштують по 276,4 тис. грн за чотири роки. Філологія дешевша, але все одно перевищує 230 тис. грн.
«Львівська політехніка»: швидке зростання цін
Національний університет «Львівська політехніка» демонструє одні з найвищих темпів зростання вартості навчання.
Менеджмент, право та маркетинг коштуватимуть близько 300 тис. грн за чотири роки. Особливо помітно подорожчала філологія — до 278 тис. грн. За рік її вартість зросла на 53%.
Це важливий приклад того, що дорожчають не лише традиційно дорогі спеціальності на кшталт права чи менеджменту. Університети переглядають ціни й на гуманітарні напрями, якщо бачать стабільний попит.
Для абітурієнтів це означає, що «дешевших» спеціальностей у популярних університетах стає менше. Навіть напрями, які раніше сприймалися як доступніші, поступово наближаються до верхнього цінового сегмента.
Державний торговельно-економічний університет: найдоступніший у топ-5, але теж дорожчає
Державний торговельно-економічний університет залишається найдоступнішим серед п’ятірки найпопулярніших ЗВО.
| Спеціальність | Вартість за 4 роки |
|---|---|
| Менеджмент | 220 тис. грн |
| Право | 236 тис. грн |
| Маркетинг | 236 тис. грн |
| Психологія | 200 тис. грн |
| Філологія | 200 тис. грн |
Порівняно з іншими лідерами вступної кампанії, ціни тут нижчі. Проте навіть 200–236 тис. грн за бакалаврат — це значна сума для більшості українських родин.
Крім того, у ДТЕУ також зафіксовані високі темпи зростання вартості. Тобто університет залишається доступнішим від конкурентів, але загальна тенденція ринку його теж зачіпає.
Чому ціна першого курсу — це ще не вся історія
Під час вступу родини часто дивляться на вартість першого року навчання. Але реальна сума витрат — це вартість усього бакалаврату.
Якщо навчання коштує 70–100 тис. грн на рік, за чотири роки родина має бути готова заплатити 280–400 тис. грн. І це лише оплата університету.
До цієї суми додаються:
- проживання в гуртожитку або оренда житла;
- харчування;
- транспорт;
- ноутбук, техніка, навчальні матеріали;
- додаткові курси або сертифікації;
- медичні, побутові та інші витрати.
Для студентів, які переїжджають до іншого міста, загальна вартість здобуття освіти може бути значно вищою за офіційний контракт.
Окремо варто враховувати, що університети можуть підвищувати плату протягом навчання. Закон «Про вищу освіту» дозволяє це робити, але з обмеженнями: порядок підвищення має бути прописаний у договорі, ціна може змінюватися не частіше одного разу на рік і не більше, ніж на рівень інфляції.
Тому перед підписанням контракту варто уважно читати договір: чи фіксується ціна на весь період навчання, як саме вона може змінюватися і які умови оплати в разі переведення, академвідпустки або відрахування.
Освітні гранти: як працює нова модель підтримки
З 2024 року в Україні діє програма державних освітніх грантів. Вона створена для вступників, які не отримали бюджетне місце, але мають високі результати НМТ.
Грант — це не стипендія і не грошова виплата студенту. Кошти надходять безпосередньо на рахунок університету, а студент доплачує різницю між повною вартістю контракту та сумою державної підтримки.
Фактично це третій варіант між бюджетом і повним контрактом.
Раніше вступник мав дві базові опції:
- пройти на бюджет і не платити за навчання;
- не пройти на бюджет і повністю оплачувати контракт.
Тепер з’являється проміжна модель: студент навчається на контракті, але частину вартості бере на себе держава.
Хто може отримати грант
Розмір гранту залежить від результатів НМТ і спеціальності.
Є два основні рівні підтримки.
| Рівень гранту | Мінімальні умови | Базова сума |
|---|---|---|
| Перший рівень | щонайменше 150 балів із двох предметів НМТ | від 17 тис. грн на рік |
| Перший рівень для спеціальностей із держпідтримкою | щонайменше 140 балів із двох предметів НМТ | від 17 тис. грн на рік |
| Другий рівень | щонайменше 170 балів із двох предметів НМТ | від 25 тис. грн на рік |
Остаточна сума залежить від коефіцієнта спеціальності. Держава встановила коефіцієнти 1, 1,3 або 1,5. Базова сума гранту множиться на відповідний коефіцієнт.
Наприклад, якщо базовий грант становить 25 тис. грн, а спеціальність має коефіцієнт 1,5, сума підтримки може бути більшою. Це дозволяє державі спрямовувати більше грошей на ті напрями, які вважаються пріоритетними.
Які спеціальності держава хоче підтримати
Спеціальності з державною підтримкою — це напрями, які важливі для економіки, відбудови країни та подолання дефіциту кадрів.
До них належать:
- педагогічні спеціальності;
- інженерні напрями;
- природничі науки;
- аграрні спеціальності;
- транспортні спеціальності;
- частина медичних напрямів.
Логіка держави зрозуміла: після війни Україні будуть потрібні фахівці для відбудови інфраструктури, промисловості, енергетики, логістики, освіти, медицини та агросектору.
Однак вступники поки що переважно обирають інші напрями — менеджмент, психологію, право, філологію, маркетинг. Саме тому грантова система може стати інструментом м’якого впливу на вибір абітурієнтів.
Якщо держава не може адміністративно змусити молодь іти на інженерію чи педагогіку, вона може зробити ці напрями фінансово привабливішими.
Скільки студентів уже скористалися грантами
У 2025 році державні освітні гранти отримали 15,6 тис. вступників. Це на 18% більше, ніж у 2024 році.
Фінансування програми також зросло: з 287,4 млн грн до 363,2 млн грн.
Найбільше грантів отримали вступники на такі спеціальності:
- психологія;
- право;
- економіка та міжнародні економічні відносини;
- автомобільний транспорт;
- філологія.
Показово, що три з цих п’яти напрямів входять до найпопулярніших серед абітурієнтів. Тобто гранти поки що не лише стимулюють пріоритетні для держави спеціальності, а й підтримують студентів на масових напрямах.
За кількістю студентів із грантами у 2025 році лідирували львівські університети. Студенти ЛНУ ім. Івана Франка отримали понад 1,1 тис. грантів на 28 млн грн. Студенти «Львівської політехніки» — 1,06 тис. грантів.
Серед київських закладів високі показники мали КНУ ім. Тараса Шевченка та Києво-Могилянська академія. До п’ятірки також увійшов Український католицький університет.
Загалом у 2025 році гранти отримали 15% першокурсників, які вступили на контракт. У 2024 році цей показник становив 12,2%.
У 2026 році на гранти для студентів, зарахованих у 2024 та 2025 роках, передбачено 652,4 млн грн. Ще 550 млн грн планують спрямувати на гранти для вступників 2026 року. Отже, загальний обсяг фінансування програми може перевищити 1,2 млрд грн.
Чому освітні кредити не стали популярними
До запуску грантів в Україні існував інший механізм підтримки контрактників — пільгові довгострокові кредити на навчання під 3% річних.
Програму запустили у 2018 році. Випускник мав почати повертати кошти через рік після завершення навчання, а на погашення кредиту відводилося 15 років.
На папері це могло виглядати як реальна альтернатива для родин, які не можуть одразу оплатити контракт. Але на практиці програма не стала масовою.
За три роки нею скористалися лише 249 студентів:
| Рік | Кількість кредитів | Сума |
|---|---|---|
| 2019 | 77 | 2,7 млн грн |
| 2020 | 56 | 1,7 млн грн |
| 2021 | 116 | 5,1 млн грн |
Після початку повномасштабної війни програму фактично згорнули. У 2022 році уряд скасував передбачене на неї фінансування, а невикористані кошти спрямував до резервного фонду бюджету.
У Міносвіти пояснювали, що в умовах воєнного стану бюджетні ресурси передусім спрямовуються на сектор безпеки й оборони. Тому видатки на пільгові освітні кредити більше не передбачаються.
Гранти в цій ситуації виглядають ефективнішим інструментом: студент не бере борг, не має майбутніх зобов’язань перед державою і одразу отримує зменшення вартості навчання.
Стипендії також зростають, але вони не вирішують проблему контракту
Паралельно з подорожчанням навчання держава підвищує стипендії. З вересня мають зрости академічні та іменні стипендії для студентів, а в деяких категоріях виплати збільшаться удвічі.
Востаннє розміри стипендій переглядали чотири роки тому. Тоді уряд підвищив їх більш ніж у 1,5 раза.
Однак стипендії не можуть компенсувати різке зростання вартості контракту. По-перше, їх отримують не всі студенти. По-друге, розмір стипендії зазвичай не співставний із ціною навчання, особливо у топових університетах.
Тому для контрактників ключовими залишаються саме гранти, родинні заощадження, власна робота студента або вибір дешевшого університету.
Що означає подорожчання освіти для родин
Зростання вартості навчання змінює логіку вступу. Якщо раніше частина родин могла сприймати контракт як «запасний варіант», то тепер це рішення потребує серйозного фінансового планування.
Наприклад, якщо навчання коштує 388,4 тис. грн за чотири роки, родина має щороку знаходити майже 100 тис. грн лише на оплату університету. Якщо студент навчається в іншому місті, загальна сума витрат може бути значно більшою.
Це може впливати на вибір абітурієнта кількома способами.
По-перше, частина вступників ретельніше оцінюватиме шанси на бюджет. Високі бали НМТ стають не лише питанням престижу, а й прямою фінансовою вигодою.
По-друге, зросте інтерес до грантів. Навіть якщо грант не покриває всю суму, він може зменшити навантаження на десятки тисяч гривень на рік.
По-третє, частина родин може обирати не найпрестижніший університет, а той, де співвідношення ціни й можливостей виглядає реалістичнішим.
По-четверте, частина студентів може залишатися у своєму місті, щоб не витрачати гроші на оренду житла.
Що це означає для університетів
Для університетів зростання вартості контракту — це не лише спосіб збільшити доходи. Це також відповідь на загальні економічні умови: інфляцію, витрати на інфраструктуру, зарплати викладачів, енергетику, цифровізацію, безпекові потреби.
Водночас високі ціни створюють ризик. Якщо контракт стає занадто дорогим, частина абітурієнтів може перейти до дешевших закладів або обрати навчання за кордоном, онлайн-програми чи професійну освіту.
Тому університетам доведеться дедалі більше пояснювати, за що саме студент платить. Репутація сама по собі вже може бути недостатньою. Абітурієнти та батьки дивитимуться на якість програм, викладачів, практику, міжнародні можливості, працевлаштування випускників і реальну цінність диплома.
Що варто перевірити абітурієнту перед поданням заяви
Перед вступом варто оцінити не лише популярність університету, а й повну фінансову картину.
Абітурієнту та батькам варто звернути увагу на кілька речей:
- Повна вартість бакалаврату. Дивитися потрібно не лише на ціну першого року, а на суму за всі чотири роки.
- Умови договору. Важливо перевірити, чи може університет підвищувати оплату і за якою формулою.
- Шанси на бюджет. Варто порівняти конкурсний бал із прохідними балами попередніх років.
- Можливість отримати грант. Потрібно оцінити результати НМТ і коефіцієнт обраної спеціальності.
- Додаткові витрати. Проживання, харчування, транспорт і техніка можуть суттєво збільшити загальну суму.
- Якість програми. Дорогий контракт не завжди автоматично означає найкращу освіту.
- Перспективи після випуску. Варто оцінити, чи дає спеціальність реальні можливості для роботи й розвитку.
Вища освіта стає ринком — але з державною участю
Українська вища освіта поступово рухається до більш ринкової моделі. Університети конкурують за студентів, встановлюють ціни, підвищують вартість популярних програм і реагують на попит.
Але держава не відходить повністю. Навпаки, вона намагається точніше спрямовувати гроші: не лише через бюджетні місця, а й через гранти, які йдуть за конкретним вступником.
Ця модель потенційно може бути гнучкішою. Вона дозволяє підтримати більше студентів, ніж класичний бюджет, але не гарантує повного безкоштовного навчання.
Головне питання — чи буде розмір грантів достатнім на тлі швидкого зростання цін. Якщо контракт коштує 300–400 тис. грн за бакалаврат, грант у 17–25 тис. грн на рік може допомогти, але не розв’язати проблему повністю.
Для багатьох родин навіть після гранту навчання залишатиметься дорогим.
Диплом дорожчає, а вибір стає складнішим
Вступна кампанія-2026 починається в умовах, коли вища освіта в Україні стає дорожчою, а фінансовий вибір — складнішим.
Найпопулярніші університети Києва та Львова піднімають ціни. Найдорожчі спеціальності вже наближаються до 400 тис. грн за чотири роки. При цьому вступники й далі масово обирають менеджмент, психологію, право, філологію та маркетинг — напрями, які не завжди збігаються з кадровими пріоритетами держави.
Освітні гранти можуть стати важливим компромісом між бюджетом і повним контрактом. Вони допомагають студентам із високими балами НМТ, не створюють боргового навантаження і дозволяють державі впливати на структуру вступу.
Але гранти не скасовують головного факту: для більшості родин навчання у популярному університеті стає великою інвестицією.
Тепер вибір спеціальності — це не лише питання мрії, престижу чи поради батьків. Це фінансове рішення на кілька років. І що дорожчою стає освіта, то важливіше абітурієнтам рахувати не лише бали, а й реальну ціну майбутнього диплома.
За матеріалами epravda.com.ua
