За даними командування Повітряні сили ЗСУ, із вечора 21 лютого РФ здійснила комбінований удар по об’єктах критичної інфраструктури, застосувавши 50 ракет різних типів і 297 ударних БпЛА. Станом на 10:00 ППО збила/подавила 33 ракети та 274 дрони (разом 307 цілей). Також зафіксовано влучання 14 ракет і 23 дронів на 14 локаціях та падіння уламків на 5 локаціях.
Як виглядав “пакет” удару і чому він небезпечний
Ця атака показова тим, що РФ зібрала максимально різнорідний набір засобів ураження:
- балістика (швидка, складніша для перехоплення),
- крилаті ракети (часто — по енергооб’єктах),
- маса дронів (для розвідки, виснаження ППО й ударів по “м’яких” цілях).
Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил зафіксовано 345 засобів повітряного нападу.
А саме:
- 4 протикорабельні ракети Циркон
- 22 балістичні ракети Іскандер-М/С-400
- 18 крилатих ракет Х-101
- 2 крилаті ракети Іскандер-К
- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/69
- 297 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотники інших типів. Близько 200 з них — шахеди.
Комбінація “дрони + ракети” працює як атака на перевантаження: дрони змушують ППО витрачати ресурси й “відкриватися”, а ракети — добивають вузли, які важко швидко відновити (підстанції, високовольтне обладнання, енергорозподіл). Це логіка довгої кампанії виснаження, а не разового “психологічного удару”.
Географія удару
Основні напрямки удару (за зведеннями) — Київська область, Одеська область, Кіровоградська область, Полтавська область.
Президент Володимир Зеленський також згадував удари по інших регіонах, підкреслюючи, що ключова ціль — енергетика, але постраждали й житлові будинки та залізниця.
Енергетика як головна ціль
У Укренерго повідомляли про знеструмлення споживачів одразу в кількох регіонах і старт аварійно-відновлювальних робіт там, де це дозволяє безпекова ситуація.
Київщина: жертва, постраждалі, рятувальні роботи
На Київщині підтверджено одного загиблого і 15 постраждалих, серед яких четверо дітей. Дані озвучував голова ОВА Микола Калашник.
Найбільше постраждалих — у Фастівському районі, де повідомлялося про руйнування будівлі та деблокування людей з-під завалів.
Одещина: пожежі на енергооб’єктах і масштаби пошкоджень
Голова ОВА Олег Кіпер заявляв, що дрони влучили по об’єктах енергетичної інфраструктури, спричинивши загоряння великих площ, які згодом ліквідували; без загиблих та постраждалих.
Окремо ДТЕК повідомляв про значні руйнування енергооб’єкта й те, що ремонт потребуватиме тривалого часу.
Залізниця і логістика: чому це важливо і що сталося
Атака зачепила не лише “світло”. Укрзалізниця повідомляла, що після нічного удару на Київщині частина поїздів курсує зміненими маршрутами, можливі відхилення від графіка.
Зеленський: Росія атакувала не тільки об’єкти енергетики, а й інфраструктуру водопостачання в містах
Президент Володимир Зеленсткий провів селектор по ситуації в регіонах після нічного удару РФ. Ворог цього разу атакував інфраструктуру водопочтачаннях в українських містах.
Про це глава держави повідомляє у своєму Телеграм-каналі.
“Було майже 50 ракет, і в тому числі 22 балістичні, ще 297 дронів різних типів. Значну частину вдалося збити, і я дякую всім партнерам України, які працюють з нами щодня, щотижня заради постачання ракет для ППО. Захист потрібен кожного дня”, – наголосив Президент.
Цього разу, за інформацією Президента, мішенями для росіян стали не тільки об’єкти енергетики, але також логістика, зокрема об’єкти залізниці, та інфраструктура водопостачання в містах.
Глава держави детально обговорив із представниками регіонів щодомасштабування захисту від російських ударів. Також Президент наголосив на важливості оперативно враховувати зміни російської тактики.
Реакція сусідів: Польща підіймала авіацію
Уранці повідомлялося, що Польща підіймала авіацію через російські удари по Україні — стандартна процедура посилення готовності під час масштабних атак поблизу кордонів.
Окремий епізод: удар по фабриці Mondelez на Сумщині
Напередодні також прозвучала заява про удар по фабриці Mondelez International у місті Тростянець. Глава МЗС Андрій Сибіга публічно наголошував: це цивільний виробничий об’єкт, і подібні удари б’ють не лише по Україні, а й по західних бізнес-інтересах у Європі.
Особливості атаки 22 лютого
“Не по всій країні” — концентрація по ключових вузлах
Цього разу РФ не “розмазувала” удар по всій Україні, а зосереджувалася на окремих напрямках, зокрема на Київ та Кропивницький. Пояснення — обмеженість ресурсів повітряного нападу і прагнення бити туди, де ефект максимальний.
Висока частка балістики як “стрижень” удару
Ключова риса атаки: у пакеті по столиці помітно зросла роль балістики – швидкої та складнішої для перехоплення.
«Циркони» як маркер дефіциту й одночасно тестування
Окремо, застосування протикорабельних “Цирконів” може свідчити, що РФ не вистачає “звичних” ракет у штатному режимі, тож вона підтягує нетипові для таких задач засоби — і паралельно “обкатує” їх під реальні сценарії.
“Добір” цілей: енергетика та логістика як удар по щоденному життю
У цій логіці удар виглядає як спроба множити наслідки: не лише по енергооб’єктах, а й по інфраструктурі, що підтримує стійкість тилу (зокрема транспорт та залізничні вузли). Це створює подвійний тиск: відновлення енергетики та збої логістики.
Можливий “емоційний” мотив: версія про помсту
Атака могла бути підсилена мотивом “помсти” з боку путіна — на тлі ударів України по об’єктах у РФ, зокрема по Воткінський завод. Це оціночна версія, але вона добре лягає в загальну картину “демонстративного” масштабування удару.
Читайте також: “Виробництво ракет під ударом: що ще атакували разом із Воткінським заводом”
Висновок: “про перемир’я в повітрі не йдеться”
Підсумок жорсткий: атака показує, що жодних “повітряних та енергетичних пауз” РФ не планує, а отже Україні (разом із партнерами) треба нарощувати зустрічний тиск — у т.ч. далекобійними засобами ураження.
Атака 22 лютого — це не “окремий обстріл”, а фрагмент довгої кампанії: масованими хвилями РФ намагається виводити з ладу енергетику, паралельно б’ючи по логістиці, щоб ускладнити відновлення й керованість тилу. ППО перехопила більшість цілей, але навіть частина влучань у вузлові об’єкти створює відкладені наслідки — від аварійних відключень до збоїв у транспорті та економіці.
За матеріалами nv.ua
