Україна отримала ще $51,5 млн у межах програми Світового банку THRIVE, спрямованої на реформування фінансування системи охорони здоров’я. Це вже не обіцянка майбутньої допомоги: 26 вересня Міністерство фінансів повідомило, що кошти фактично надійшли до загального фонду державного бюджету. Фінансування проведене через Міжнародний банк реконструкції та розвитку із фонду ADVANCE Ukraine, який підтримує уряд Японії.

Однак цей транш відрізняється від звичної міжнародної допомоги на закупівлю обладнання, відновлення конкретної лікарні чи придбання медикаментів. Україна отримала його тому, що виконала один із заздалегідь погоджених із Світовим банком показників медичної реформи. Цього разу йдеться про збільшення кількості випадків інсульту, які лікують у лікарнях із належним рівнем застосування тромболітичної терапії. Саме така логіка лежить в основі THRIVE: гроші надходять після досягнення та перевірки результату.

Це також означає, що твердження «$51,5 млн розподілять між лікарнями, які лікують інсульти» було б неточним. Кошти зайшли до загального фонду бюджету, а уряд не повідомляв ані переліку конкретних лікарень, ані сум, які кожна з них отримає внаслідок цього траншу. Його значення ширше: міжнародні гроші підтримують Програму медичних гарантій, НСЗУ та перебудову самої системи оплати медичних послуг.

Що саме сталося

Мінфін повідомив про надходження $51,5 млн від Світового банку в межах системного проєкту «Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність» — THRIVE. Фінансування надано МБРР через ADVANCE Ukraine за підтримки Японії.

Кабінет Міністрів окремо підтвердив, що гроші вже перебувають у державному бюджеті. За урядовими даними, загальний обсяг програми THRIVE зараз становить $1,2 млрд, а сукупно Україна вже отримала в її межах $449 млн.

Ці цифри важливо не змішувати. $1,2 млрд — масштаб усієї програми, а не розмір нинішнього платежу і не сума японського гранту. Початковий пакет THRIVE, оголошений Світовим банком наприкінці 2024 року, становив $454 млн: $249 млн фінансування МБРР із кредитним підсиленням через підтримуваний Японією ADVANCE Ukraine, $200 млн фінансування Міжнародної асоціації розвитку та $5 млн гранту фонду URTF.

Згодом програму розширили. У червні 2026 року Світовий банк схвалив додаткове фінансування THRIVE приблизно на $444 млн, а в липні МОЗ повідомило про підписання відповідної угоди.

Тобто THRIVE поступово перетворилася з окремого проєкту на один із великих механізмів, через які міжнародні партнери одночасно підтримують український бюджет і намагаються прив’язувати цю підтримку до конкретних змін у медичній системі.

Чому Україна отримала саме цей транш

Ключове поняття тут — Program-for-Results, або PforR.

На відміну від класичного інвестиційного проєкту, де кредитор фінансує визначений перелік обладнання, будівельних робіт чи закупівель, PforR прив’язує виплати до результатів — Disbursement-Linked Indicators, DLI.

Спрощено механізм виглядає так:

Україна погоджується провести певну реформу → досягає вимірюваного показника → результат проходить верифікацію → після цього відкривається можливість отримати відповідну частину фінансування.

Саме за такою схемою Україна вже отримувала кошти THRIVE. Наприклад, у квітні 2025 року було перераховано $50 млн після підвищення капітаційної ставки первинної медичної допомоги щонайменше до 825 грн. Фактично ставка на 2025 рік тоді становила 844,4 грн проти 786,65 грн у 2024 році.

Нинішні $51,5 млн прив’язані вже до іншого результату — лікування інсультів.

Мінфін прямо повідомляє: можливість отримати гроші виникла після виконання показника збільшення кількості випадків інсульту, пролікованих у лікарнях із високим рівнем застосування тромболізису.

Це суттєва деталь. Світовий банк платить не за сам факт існування інсультного відділення і не за купівлю препарату для тромболізису. Індикатор стимулює систему направляти таких пацієнтів до лікарень, які реально здатні виконувати необхідне лікування в достатньому обсязі.

Чому в центрі траншу опинилися інсульти

Ішемічний інсульт виникає, коли кровопостачання ділянки мозку блокується тромбом. Один із методів лікування — внутрішньовенна тромболітична терапія, тобто введення препарату, здатного розчинити тромб.

Таке лікування має обмежене терапевтичне вікно, тому результат залежить не лише від наявності препарату, а від усієї системи: швидкої допомоги, маршрутизації, цілодобової КТ або МРТ, лабораторії, підготовленого персоналу, інсультного блоку та здатності лікарні швидко ухвалити рішення про лікування.

Український пакет допомоги при гострому мозковому інсульті передбачає, серед іншого, діагностику, тромболітичну терапію, ендоваскулярні втручання та ранню реабілітацію. На цей напрям у Програмі медичних гарантій 2026 року закладено 3,2 млрд грн.

МОЗ раніше повідомляло, що застосування тромболізису протягом перших годин після інсульту може знижувати ризик інвалідизації, а одним із державних орієнтирів є подальше збільшення частки пацієнтів, які отримують таку терапію.

Отже, показник THRIVE фактично стимулює не просто «більше процедур», а концентрацію складної допомоги там, де її можуть надавати регулярно і відповідно до необхідних стандартів.

Від 2% до 8%: як побудований стимул

У технічних документах THRIVE передбачалося поступове підвищення мінімального рівня застосування тромболізису для лікарень, які працюють із пацієнтами з ішемічним інсультом.

На першому етапі йшлося про поріг 2%, на другому — 6%, а надалі — 8% пацієнтів із відповідними показаннями. Паралельно вводилися мінімальні обсяги для пологів та стаціонарних операцій.

За цим стоїть ширша логіка так званого selective contracting — вибіркового контрактування.

Держава через НСЗУ дедалі більше намагається платити не будь-якій лікарні, яка формально заявляє про наявність певної послуги, а концентрувати складне лікування у закладах, що мають достатній потік пацієнтів, обладнання і команду.

Світовий банк відносить це до окремого напряму THRIVE — оптимізації госпітальної мережі. У програмних документах поряд із лікуванням інсультів фігурують стаціонарна хірургія та пологи.

Це може мати непопулярний побічний ефект: частина лікарень втрачає право на окремі дорогі пакети, якщо не відповідає вимогам.

Такий процес уже відбувався. Після перевірок допомоги при інсультах у 2025 році МОЗ повідомило, що НСЗУ не продовжила договори з 17 лікарнями, а ще для 19 закладів контракт було продовжено лише тимчасово. Перевіряли, зокрема, цілодобову доступність діагностики, клінічні маршрути та фактичну кількість тромболізисів і тромбоекстракцій.

Тому $51,5 млн — це водночас і бюджетне фінансування, і винагорода за продовження політики концентрації складної медичної допомоги.

THRIVE набагато ширша за лікування інсультів

Показник щодо тромболізису — лише один із десяти DLI, від яких залежить фінансування програми.

Мінфін групує реформи THRIVE навколо кількох основних напрямів: пріоритетність послуг у Програмі медичних гарантій, оптимізація лікарняної мережі, нові моделі оплати, якість електронних медичних даних та посилення НСЗУ.

1. Перегляд того, за що платить держава

THRIVE передбачає більш системний перегляд пакетів Програми медичних гарантій.

Ідея полягає в тому, щоб обмежений медичний бюджет спрямовувався насамперед на послуги, які дають найбільший ефект для здоров’я населення, а рішення про включення послуг до ПМГ мали зрозумілішу методологію.

Це особливо важливо в умовах війни, коли система одночасно фінансує звичайну медичну допомогу, лікування поранених, реабілітацію, психіатричну допомогу та інші додаткові потреби.

У 2026 році на всю Програму медичних гарантій у державному бюджеті передбачено 191,6 млрд грн — на 16,1 млрд грн більше, ніж роком раніше.

У першому кварталі послугами ПМГ скористалися понад 11,9 млн пацієнтів, а кількість наданих медичних послуг перевищила 52,3 млн.

Тобто THRIVE працює не на периферії системи. Вона зачіпає механізм, через який держава фінансує основний масив безоплатної медичної допомоги.

2. Посилення первинної допомоги

Окремий напрям — сімейні лікарі та первинна ланка.

Саме тут уже спрацював один із перших фінансових стимулів THRIVE: після підвищення капітаційної ставки Україна отримала $50 млн.

Програма також пов’язує первинну допомогу з ефективнішим лікуванням артеріальної гіпертензії та програмою «Доступні ліки».

Логіка проста: дешевше і ефективніше вчасно виявити та контролювати високий тиск на первинній ланці, ніж згодом оплачувати стаціонарне лікування інсульту чи інфаркту.

3. Менше лікарень «на папері», більше реальної спроможності

Один із найбільш структурно важливих елементів THRIVE — перехід від фінансування розгалуженої мережі закладів до концентрації окремих послуг у лікарнях із достатньою кількістю пацієнтів.

Світовий банк прямо пов’язує більші обсяги роботи із можливістю підтримувати належну якість, безпеку та економічну ефективність. У відповідному блоці THRIVE передбачені індикатори щодо пологів, операцій та лікування інсультів у закладах із достатнім навантаженням.

Для пацієнта це може означати довший маршрут до спеціалізованої лікарні, але й більшу ймовірність потрапити до закладу, де відповідну процедуру виконують регулярно.

Саме тому якість маршрутизації екстреної допомоги стає не менш важливою, ніж кількість лікарень.

4. Змінюється спосіб, яким НСЗУ платить лікарням

THRIVE передбачає подальший розвиток стратегічних закупівель медичних послуг.

Це означає, що НСЗУ має не просто розподіляти бюджет між закладами, а використовувати тарифи та форми оплати як інструмент впливу на поведінку системи.

Серед цілей — ширше використання оплати за пролікований випадок на основі діагностично-споріднених груп, або DRG, а на первинній ланці — поєднання капітаційної оплати з показниками результативності. У документах Світового банку цільовий показник частки DRG-орієнтованих виплат для визначених лікарень до кінця 2027 року встановлювався на рівні 58%.

Це важлива зміна принципу: гроші дедалі більше мають рухатися за пацієнтом, складністю лікування та результатом, а не лише за фактом існування медичного закладу.

5. Чистіші дані в eHealth

Ще одна частина THRIVE майже непомітна для пацієнта, але критична для фінансування — достовірність електронних медичних даних.

НСЗУ платить мільярди гривень на основі інформації, яку медзаклади передають до електронної системи. Якщо в реєстрах є дублікати, помилкові декларації, некоректно закодовані випадки лікування або недостовірні відомості, держава ризикує оплачувати послуги неправильно.

У межах THRIVE передбачена, зокрема, перевірка декларацій пацієнтів за державними реєстрами та підвищення точності даних, на яких базуються виплати. Світовий банк у проміжній оцінці відзначав уже проведену перевірку декларацій за Державним реєстром фізичних осіб.

Для пацієнта результат таких змін непрямий, але суттєвий: менше бюджетних коштів має витрачатися на недостовірні або неправильно задекларовані послуги.

6. НСЗУ має стати сильнішим контролером

Ще один блок THRIVE стосується самої Національної служби здоров’я.

Її роль поступово переходить від переважно платника за договорами до повноцінного стратегічного закупівельника і контролера якості контрактів.

Програма передбачає посилення автономії НСЗУ, нові механізми управління та збільшення кількості виїзних перевірок закладів, які мають контракти за ПМГ (Програма медичних гарантій).

Це принципово для моделі медичної реформи: якщо НСЗУ не може перевірити, чи лікарня справді надала заявлену послугу, дотрималася вимог і не вимагала грошей із пацієнта, сама система оплати «за послугу» втрачає сенс.

До чого тут сонячні панелі

Серед індикаторів THRIVE є на перший погляд незвичний для програми медичних фінансів пункт — поширення сонячної енергетики в медзакладах.

В умовах постійних атак на українську енергетичну систему це має практичне пояснення: лікарням необхідні резервні джерела живлення для операційних, реанімації, лабораторного обладнання, холодильних систем та цифрової інфраструктури.

У документах Світового банку одним із результатів визначено збільшення кількості закладів ПМГ із сонячними джерелами енергії до 300. У проміжних документах програми вже повідомлялося про понад 300 таких установ, хоча частина даних на той момент ще не була остаточно верифікована.

Отже, THRIVE охоплює не лише тарифи чи контракти, а й стійкість медичної інфраструктури.

Що $51,5 млн означають для пацієнта

Безпосередньо наступного дня після траншу пацієнт не побачить додаткових $51,5 млн на рахунку своєї лікарні.

Але саме це і є особливістю програми.

Потенційний ефект має виникати через зміну правил:

• пацієнта з інсультом повинні швидше доставляти до закладу, здатного провести тромболізис або інше необхідне втручання;
• лікарня повинна мати обладнання, препарати і персонал, передбачені контрактом із НСЗУ;
• держава поступово концентрує складні послуги там, де їх справді можуть якісно виконувати;
• НСЗУ отримує більше інструментів для перевірки закладів;
• платежі дедалі більше мають залежати від фактичної діяльності та результатів;
• електронні дані, на основі яких здійснюються виплати, мають ставати точнішими.

У 2026 році Програма медичних гарантій охоплює 46 пакетів медичних послуг — від первинної та екстреної допомоги до лікування інфарктів, інсультів, онкології, реабілітації, психіатричної та паліативної допомоги.

Тому зміна механізму її фінансування потенційно стосується значно більшої кількості людей, ніж лише пацієнтів з інсультом.

Але транш не означає, що всі проблеми вирішено

Сам факт перерахування $51,5 млн підтверджує виконання конкретного показника THRIVE. Він не є доказом того, що допомога при інсультах уже однаково доступна в усіх регіонах або що кожна лікарня виконує стандарти без порушень.

Досвід перевірок показує протилежне: частина закладів не проходила контроль і втрачала контракти.

Не означає транш і автоматичного збільшення фінансування кожної лікарні на місцях.

Офіційне повідомлення Мінфіну говорить про зарахування грошей до загального фонду державного бюджету і не містить розподілу $51,5 млн між медичними закладами.

Тому правильніше описувати платіж як фінансування державної програми охорони здоров’я, отримане після виконання реформаторського індикатора, а не як окрему субвенцію конкретним лікарням.

Чому цей механізм важливий саме зараз

У першому півріччі 2026 року видатки державного бюджету України на охорону здоров’я разом із трансфертами становили 109,8 млрд грн, із яких 91 млрд грн уже було спрямовано на Програму медичних гарантій.

За таких масштабів навіть десятки мільйонів доларів міжнародної допомоги не можуть самостійно профінансувати всю систему.

Їхня додаткова цінність у моделі THRIVE полягає в іншому: міжнародне фінансування використовується як фінансовий важіль для зміни правил витрачання набагато більшого внутрішнього медичного бюджету.

Якщо реформа працює, то ефект одного виконаного індикатора має вимірюватися не лише розміром отриманого траншу, а змінами в тому, куди НСЗУ спрямовує десятки мільярдів гривень щороку.

Саме тому нинішні $51,5 млн важливі не стільки як окрема сума, скільки як демонстрація механізму: Україна отримує зовнішнє фінансування після того, як показує вимірюваний результат усередині медичної системи.

У цьому випадку таким результатом стало лікування інсультів у лікарнях, де тромболізис є реальною практикою, а не лише формальною можливістю.

Що далі

THRIVE розрахована до 30 березня 2028 року, тому нинішній транш — не завершення програми. Попереду залишаються індикатори щодо подальшої концентрації лікарняних послуг, первинної допомоги, системи оплати, електронних даних, контролю НСЗУ та енергетичної стійкості медзакладів.

Для оцінки реального ефекту програми ключовими будуть уже не самі повідомлення про чергові мільйони доларів, а кілька практичних показників: скільки пацієнтів із гострим інсультом своєчасно отримують реперфузійне лікування, чи скорочується кількість слабких постачальників складних послуг, як змінюється доступність допомоги після концентрації лікарень і чи справді НСЗУ може відрізняти якісно надану послугу від формально внесеного запису в електронній системі.

Саме за такими результатами зрештою можна буде оцінювати, чи перетворює THRIVE міжнародну бюджетну підтримку на помітні для пацієнта зміни — а не лише на черговий транш у державній звітності.