З 1 вересня 2026 року англійська мова стала обов’язковою складовою дошкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку. Норма поширюється на державні, комунальні та приватні дитсадки. Однак це не означає появу в розкладі п’яти–шестирічних дітей чотирьох із половиною годин традиційних уроків англійської щотижня. Міністерство освіти пропонує зовсім іншу модель — короткі заняття, ігри, пісні, рухові вправи та використання англійської у звичайному житті групи.
З 1 вересня 2026 року в Україні фактично запрацювала одна з відкладених норм закону про застосування англійської мови: її вивчення стало обов’язковим для дітей старшого дошкільного віку.
Йдеться передусім про п’яти–шестирічних дітей, які відвідують заклади дошкільної освіти. Вимога діє в усіх дитсадках незалежно від форми власності та підпорядкування. Тобто не лише в комунальному садочку громади, а й у державному чи приватному закладі.
Це принципово змінює статус англійської у дошкіллі. Раніше заняття могли бути частиною варіативної програми, гуртком або додатковою освітньою послугою. Тепер для старших дошкільників заклад повинен забезпечити вивчення англійської в межах освітнього процесу.
Водночас нововведення не варто трактувати як спробу перетворити дитсадок на початкову школу. МОН рекомендує будувати навчання насамперед через гру, рух, пісні, спілкування та повсякденні ситуації, а не через класичні уроки, домашні завдання чи заучування граматичних правил.
Чому англійська стала обов’язковою саме зараз
Підставою став Закон України №3760-IX «Про застосування англійської мови в Україні», ухвалений у червні 2024 року.
Більшість його положень почала діяти раніше, але для дошкільної освіти законодавці передбачили перехідний період. Норми щодо англійської для дошкільників набули чинності саме 1 вересня 2026 року.
Закон проводить важливе розмежування.
Для дітей раннього, молодшого та середнього дошкільного віку передбачено забезпечення застосування англійської мови в освітньому процесі.
Для дітей старшого дошкільного віку формулювання жорсткіше — держава вимагає обов’язкового вивчення англійської мови.
Тому твердження, що з вересня всі вихованці дитсадків незалежно від віку отримують однакові обов’язкові заняття англійської, є неправильним. Обов’язкове системне вивчення стосується передусім старших дошкільників.
Яких саме дітей стосується вимога
У роз’ясненнях МОН ідеться про дітей п’яти–шестирічного віку, тобто старший дошкільний вік. Саме для них англійська має стати складовою освітньої програми закладу.
Для батьків це означає: якщо дитина перебуває у старшій групі дитсадка, заклад не може просто повідомити, що англійської у ньому немає через відсутність гуртка або недостатню кількість охочих.
Це вже не факультатив, який запускають лише після заяв батьків.
Інша ситуація з молодшими дітьми. Вони також можуть знайомитися з англійською, брати участь в іграх, слухати пісні чи використовувати окремі слова та фрази. Однак вимога щодо обов’язкового досягнення результатів навчання, встановлених для старшого дошкільного віку, на них не поширюється.
Особливо це важливо для різновікових груп, у яких одночасно перебувають, наприклад, чотири-, п’яти- і шестирічні діти.
МОН пояснює: якщо у такій групі є старші дошкільники, для забезпечення їхнього права на вивчення англійської також передбачається відповідне кадрове забезпечення. Молодші діти можуть долучатися до окремих ігор, музичних чи рухових активностей, але від них не вимагається виконувати програму старшої групи.
0,25 ставки на групу: що це означає
Разом із новою вимогою держава змінила й кадрову модель.
Типові штатні нормативи закладів дошкільної освіти передбачають посаду вчителя англійської мови з розрахунку 0,25 штатної одиниці на кожну групу дітей старшого дошкільного віку. Нормативи затверджені наказом МОН №844 від 12 червня 2025 року.
Така сама логіка застосовується до різновікової групи, якщо в ній є діти старшого дошкільного віку.
Тут важливо не змішувати робочий час педагога і його педагогічне навантаження з дітьми.
Для педагогічного працівника дошкільного закладу одна тарифна ставка передбачає 30 годин робочого часу на тиждень. Для вчителя англійської норма безпосередньої педагогічної роботи з вихованцями становить 18 годин.
Відповідно, 0,25 ставки означає:
18 годин × 0,25 = 4,5 години безпосереднього педагогічного навантаження на тиждень на одну відповідну групу.
Але це не означає 4,5 години класичних занять англійською.
Саме ця різниця є однією з найважливіших для розуміння нової системи.
Два заняття на тиждень, а не 4,5 години «уроків»
МОН рекомендує проводити для однієї групи або підгрупи два спеціально організовані заняття англійською на тиждень.
Якщо у групі більше 12 дітей, рекомендовано ділити її на підгрупи — але в межах установленого педагогічного навантаження.
Решта часу може використовуватися зовсім інакше.
Наприклад, учитель англійської може бути присутнім під час прогулянки, гри, сніданку або іншої щоденної діяльності дітей і поступово вводити англомовні слова та фрази.
Також можливі:
- рухливі та сюжетно-рольові ігри англійською;
- пісні та римівки;
- англомовні привітання та прості інструкції;
- театралізовані вистави;
- тематичні дні;
- квести та вікторини;
- інтегровані музичні або фізкультурні заняття;
- мовний супровід прогулянок і режимних моментів.
Тобто модель передбачає не окремий «шкільний предмет» у звичному розумінні, а мовне середовище, у якому дитина регулярно чує і поступово починає використовувати англійську.
Як може виглядати тиждень дитини
МОН наводить кілька можливих моделей організації роботи.
Наприклад, учитель може двічі на тиждень проводити по одному заняттю з кожною підгрупою, а частину навантаження використовувати для англомовного супроводу гри та прогулянки.
Інший варіант — поєднати заняття з присутністю педагога під час сніданку, прогулянки чи інших повсякденних активностей.
Можливий навіть формат, коли значна частина 4,5 годин припадає на один день: англійська інтегрується у ранкову гімнастику, сніданок, групове заняття, фізкультуру, прогулянку та обід.
Це лише приклади — єдиного обов’язкового для всіх дитсадків погодинного розкладу МОН не встановлює.
Заклад має адаптувати модель до власної освітньої програми, кадрових можливостей, кількості дітей та організації роботи.
Англійська через гру, а не через переклад і зубріння
Методичний підхід також суттєво відрізняється від шкільного.
МОН рекомендує використовувати інтерактивні методи, рух, сторітелінг, пісні та ігри. Одним із підходів, який пропонують педагогам, є Total Physical Response, коли слово або фраза одразу пов’язуються з рухом чи дією.
Наприклад, замість пояснення українською, що означає jump, педагог показує стрибок і пропонує дітям повторити дію.
Так само слова sit down, stand up, run, clap, red, blue, cat чи dog можуть засвоюватися через ситуацію, рух та предмети, а не через переклад.
МОН прямо рекомендує не перетворювати кожну англомовну репліку на схему «англійське слово — український переклад». Дошкільнятам пропонують давати можливість розуміти значення з контексту.
Це відповідає загальній логіці раннього мовного навчання: головним результатом на цьому етапі є не знання граматичної термінології, а поступове формування елементарної іншомовної комунікативної компетентності.
Хто має викладати англійську
Наявність нової штатної одиниці не означає, що кожен дитсадок зобов’язаний знайти окремого викладача на кожні 0,25 ставки.
МОН передбачило кілька моделей.
На посаду вчителя англійської може бути призначений педагог із відповідною освітою або професійною кваліфікацією.
Викладати може й чинний вихователь, якщо його диплом дає право викладати англійську або він має документально підтверджений рівень володіння мовою не нижче B2 за CEFR. Аналогічна можливість за певних умов передбачена для інших педагогічних працівників дитсадка.
В окремих випадках допускається залучення людини з вищою освітою без відповідної педагогічної кваліфікації — але для цього необхідно пройти спеціальну підготовку та підтвердити англійську щонайменше на рівні B2, а надалі виконати вимоги щодо атестації.
Рівень мови може підтверджуватися відповідними державними або міжнародними сертифікатами.
Отже, просто знати англійську «на хорошому рівні» недостатньо: кадрове рішення має відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам.
Один учитель може працювати одразу з кількома групами
Формула 0,25 ставки на групу фактично дозволяє комбінувати навантаження.
Наприклад:
- одна старша група — 0,25 ставки;
- дві групи — 0,5;
- три — 0,75;
- чотири — повна ставка.
Тому великий дитсадок із чотирма старшими групами теоретично може мати одного вчителя англійської на повну ставку.
Маленькому садочку з однією старшою групою знайти фахівця лише на чверть ставки складніше. Саме для таких випадків МОН передбачило альтернативні моделі залучення.
Що робити дитсадку, якщо вчителя англійської немає
Кадровий дефіцит — одна з очевидних проблем реформи, особливо для невеликих громад.
Тому дитсадку не обов’язково обмежуватися класичною схемою прийняття окремого працівника у штат.
МОН допускає:
- роботу педагога за сумісництвом;
- суміщення посад працівником самого дитсадка;
- договір із фізичною особою-підприємцем;
- співпрацю з іншим закладом освіти, де є потрібний спеціаліст;
- дистанційну роботу викладача через онлайн-платформу за умови, що вихователь перебуває з дітьми в групі та допомагає організувати процес.
Наприклад, кілька невеликих садків однієї громади можуть фактично використовувати ресурс одного кваліфікованого фахівця.
Це особливо важливо для сільської місцевості, де формальне введення чверті ставки саме по собі не гарантує, що на вакансію знайдеться кандидат.
Вихователь і вчитель англійської мають працювати разом
Ще одна особливість нової моделі — інтеграція англійської у звичайну роботу групи.
Тому МОН рекомендує вчителю англійської та вихователю спільно планувати теми й активності.
Наприклад, якщо діти вивчають тему тварин, вихователь може працювати з нею українською під час занять і читання, а англомовний компонент використовуватиме ті самі образи та сюжети.
Якщо тема тижня — кольори, транспорт, їжа чи родина, англійська не повинна існувати окремо від усього іншого освітнього процесу.
Такий підхід дозволяє дитині використовувати нові слова не лише протягом умовних 20–30 хвилин заняття, а в реальному контексті.
Яку програму використовуватимуть
Єдиного державного підручника чи одного обов’язкового курсу для всіх дитсадків немає.
Англійська може викладатися за освітньою або парціальною програмою, а конкретний варіант обирає педагогічна рада закладу.
Дитсадки можуть використовувати рекомендовані програми, комбінувати їх та адаптувати до потреб дітей відповідно до правил, встановлених законодавством.
МОН також створило для педагогів спеціальні методичні матеріали й онлайн-ресурси.
Зокрема, на Ukrainian English Language Teacher Learning Platform доступні безоплатні курси для вихователів, навчальні матеріали, пісні, відео, ігри та інші ресурси, адаптовані до дошкільного віку.
Чи можуть із батьків окремо брати гроші за обов’язкову англійську
Для державних і комунальних дитсадків принципове правило таке: реалізація обов’язкової освітньої програми не повинна підмінятися платною послугою для батьків.
Заклади освіти можуть надавати додаткові платні послуги у випадках, передбачених законодавством, але не замість тієї частини освітнього процесу, яку вони зобов’язані забезпечувати своїм вихованцям. Нормативні акти прямо забороняють державним і комунальним закладам надавати своїм вихованцям платні послуги під час, у межах або на заміну виконання освітньої програми.
Отже, ситуація, коли комунальний дитсадок заявляє батькам: «англійська тепер обов’язкова, тому сплачуйте окремо за гурток», не відповідає самій логіці нового регулювання.
Інша справа — додаткові заняття понад обов’язковий освітній компонент. Вони можуть мати інший правовий режим.
Для приватних закладів фінансові відносини визначаються, зокрема, договором із батьками. Однак сам обов’язок забезпечити англомовний компонент для старших дошкільників від форми власності не залежить.
Що з дітьми з особливими освітніми потребами
Обов’язковість англійської не означає однакової програми для кожної дитини без урахування її можливостей.
Для вихованців з особливими освітніми потребами навчання має організовуватися відповідно до індивідуальної програми розвитку, рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу, принципів універсального дизайну та розумного пристосування.
Тобто вимога держави полягає не в тому, щоб усі діти виконали однаковий набір завдань, а в тому, щоб англомовний компонент був доступним відповідно до потреб конкретної дитини.
Що повинен був зробити керівник дитсадка до початку навчального року
Улітку МОН фактично сформувало окремий алгоритм підготовки закладів до нових правил.
Керівникам необхідно було визначити, скільки груп мають дітей старшого дошкільного віку, оцінити кадрову потребу, обрати модель залучення педагога, визначити програму та погодити з засновником необхідні зміни до штатного розпису і кошторису.
Практично це означає п’ять основних питань:
Перше — скільки є старших або різновікових груп зі старшими дошкільниками.
Від цього залежить кількість необхідних ставок.
Друге — хто забезпечуватиме навчання.
Це може бути окремий учитель, чинний педагог із необхідною кваліфікацією, сумісник або зовнішній фахівець.
Третє — за якою програмою працюватиме садок.
Відповідне рішення має пройти через педагогічну раду.
Четверте — як розподілити 4,5 години педагогічного навантаження.
Необхідно визначити співвідношення спеціальних занять, роботи з підгрупами, ігор, прогулянок та інтегрованих активностей.
П’яте — де взяти фінансовий і кадровий ресурс.
Для комунального закладу це безпосередньо пов’язано з рішеннями засновника — зазвичай органу місцевого самоврядування.
Саме тому запровадження англійської — це не лише методична, а й кадрова та бюджетна реформа.
Що мають право запитати батьки
Для батьків старших дошкільників головний індикатор виконання нової норми — не наявність напису «English» у розкладі, а реальна організація англомовного компонента.
У дитсадку можна уточнити:
- за якою програмою вивчають англійську;
- хто проводить заняття;
- яку кваліфікацію має педагог;
- скільки організованих занять передбачено протягом тижня;
- чи ділиться велика група на підгрупи;
- як англійська інтегрується в ігри та повсякденні активності;
- як організовано навчання в різновіковій групі;
- як адаптується програма для дітей з особливими освітніми потребами.
При цьому два заняття на тиждень варто сприймати саме як рекомендовану МОН модель, а не як норму закону, порушення якої автоматично означає незаконність роботи садка.
Заклад має забезпечити обов’язкове вивчення англійської, але конкретний спосіб реалізації може відрізнятися.
Чого нова вимога не означає
Навколо реформи легко виникають перебільшення, тому варто відокремити кілька речей.
По-перше, англійська не стала окремим шкільним предметом для всіх дітей дитсадка.
Обов’язкове вивчення встановлено для старшого дошкільного віку.
По-друге, 0,25 ставки не дорівнює 4,5 години уроків.
Це 4,5 години педагогічного навантаження, яке може включати різні форми безпосередньої роботи з дітьми.
По-третє, закон не вимагає посадити п’ятирічних дітей за парти з підручниками.
Методичний акцент, навпаки, зроблено на грі, русі, спілкуванні та природному зануренні у мову.
По-четверте, дитсадок не обов’язково повинен наймати окрему людину на чверть ставки для кожної групи.
Ставки можна об’єднувати, а законодавство дозволяє використовувати сумісництво, суміщення та договірні моделі.
По-п’яте, відсутність штатного вчителя сама по собі не звільняє заклад від вимоги організувати англомовний компонент.
Саме тому МОН передбачило кілька альтернативних способів залучення фахівців.
Найскладніше питання — не програма, а кадри
На папері модель досить гнучка. На практиці її успіх залежатиме насамперед від наявності людей, які одночасно знають англійську на достатньому рівні й розуміють специфіку роботи з дошкільниками.
Для великого міського садка з кількома старшими групами повна ставка вчителя може бути привабливою вакансією.
Для невеликого закладу, якому потрібні лише 0,25 ставки, ситуація складніша.
Саме тому реальний запуск реформи, ймовірно, відбуватиметься нерівномірно. Одні садки матимуть окремого вчителя, інші залучатимуть вихователів із рівнем B2, треті — сумісників або фахівців з інших установ.
Держава намагалася підготуватися до цього заздалегідь. Ще до набрання нормою чинності МОН запустило безоплатні мовні й методичні курси та спеціалізовані ресурси для вихователів.
Але введення самої норми автоматично не розв’язує проблему дефіциту кадрів.
Що в підсумку змінилося з 1 вересня
Головна зміна полягає не просто в тому, що в українських дитсадках стало більше англійської.
Змінився її юридичний статус.
Для п’яти–шестирічних дітей англійська більше не залежить від того, чи є в садочку факультатив, гурток або достатньо заяв від батьків. Вона стала частиною освітнього процесу, яку заклад має забезпечити.
Паралельно держава закріпила кадровий орієнтир — 0,25 ставки вчителя на старшу групу — і дала закладам значну свободу в тому, як саме використовувати відповідне навантаження.
У результаті типова модель має виглядати не як «два шкільні уроки плюс домашня робота», а як поєднання коротких організованих занять із мовними іграми, піснями, рухом, театром та англомовним спілкуванням у звичайних ситуаціях.
Для батьків це означає гарантовану присутність англійської в освітньому процесі старших дошкільників.
Для педагогів — нові вимоги до кваліфікації та необхідність інтегрувати мову в повсякденне життя групи.
А для громад і керівників дитсадків — необхідність знайти людей і кошти, щоб законодавча норма працювала не лише у штатному розписі, а й у реальному освітньому процесі.
