Нацбанк надіслав банкам і фінустановам рекомендації, як виявити схеми мінімізації податків за допомогою ФОПів. Чому регулятор пішов на цей крок і як банки виконуватимуть його вказівки?
На початку листопада НБУ надав банкам і небанківським фінустановам рекомендації: як виявити «дроблення бізнесу», яке здійснюється задля оптимізації податків. Схема завдає бюджету втрат на 12 млрд грн, каже Олег Гетьман, координатор Економічної експертної платформи.
«Мета – детінізувати ринок», – каже співрозмовник в НБУ, який спілкувався на правах анонімності через сенситивність теми. Він не виключає, що рахунки ФОПів, які не пройдуть цю перевірку будуть закриті, а інформація про них передана до Держфінмоніторингу.
НБУ пішов на цей крок після перевірки декількох банків. «В одному системно важливому банку була провалена робота з виявлення можливих схем з ФОПами», – наводить приклад співрозмовник в НБУ.
Чи допоможуть рекомендації НБУ зменшити кількість схем й підвищити податкові збори та що про це думає банківський сектор?
Дві найпоширеніші схеми з ФОП
Існує дві найбільш розповсюджені схеми використання ФОПів для оптимізації податків. Перша – компанія створює кілька ФОПів аби уникнути загальної системи оподаткування. Після того як один ФОП досягає ліміту виторгу, компанія приймає платежі на інший, йдеться у дослідженні Інституту соціально-економічної трансформації, «CASE Україна» та Економічної експертної платформи.
Друга схема – відкриття «зарплатних ФОПів» замість найму працівника у штат. З цією метою використовується близько 10% ФОП, йдеться у тому ж дослідженні. Обидві схеми з ФОПами завдають бюджету втрат до 22 млрд грн на рік: «дроблення бізнесу» – до 12 млрд грн, а «зарплатні ФОП» – до 10 млрд грн. Інші схеми – набагато більше. «Схема зарплат в «конвертах» – від 115 до 200 млрд грн щорічно, а сірий імпорт, контрабанда – від 120 до 167 млрд грн», – каже Гетьман з Економічної експертної платформи.
Питання не лише у збитках для бюджету, підкреслює голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. «Схеми з ФОП створюють нерівні умови господарювання, стимулюють корупцію та тінь», – вважає депутат.
Бізнес пояснює використання «зарплатних ФОПів» можливістю платити вищі заробітні плати працівникам. Аби підтримувати рівень у 35 000–40 000 грн, доводиться наймати половину з 20 працівників неофіційно, розповідав у серпні на правах анонімності засновник компанії з виробництва металоконструкцій. «Якщо я зараз перейду в білу зону, знову опинюся в мінусі», – наголосив він. Ще одна причина, яку згадував підприємець, – це частково убезпечує працівників від мобілізації.
НБУ наразі рекомендує банкам перевіряти ФОПів лише за схемою «дроблення бізнесу», про «зарплатних ФОПів» у релізі регулятора не йдеться.
Які рекомендації НБУ надав банкам
Схеми дроблення бізнесу мають певні ознаки, які свідчать про зв’язки між юридичною особою та ФОПами. Серед них:
- випадки надання до банку однією особою пакета документів на встановлення ділових відносин з юридичною особою та ФОПами;
- спільна адреса місця знаходження юридичної особи та ФОП;
- спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
- юридична особа та/або ФОПи мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;
- у ФОП немає необхідних ресурсів для ведення діяльності.
Додаткові ознаки:
- значні надходження на рахунки ФОП від юрособи або інших суб’єктів господарювання;
- сплата юрособою послуг ФОП, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо);
- надання юрособою фінансової допомоги ФОП;
- значний обсяг фінансових операцій за рахунками новоствореного ФОП;
- здійснення ФОП фінансових операцій протягом короткого періоду (2-3 місяці) на загальну суму, що досягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків;
- використання одного платіжного термінала фінансової установи кількома суб’єктами господарювання.
Як банки виконуватимуть рекомендації НБУ
Поки лист від регулятора є рекомендаційним, але під час перевірок НБУ дивитиметься, як банки виконують ці рекомендації, каже співрозмовник в НБУ.
«Якщо ситуація не покращиться, НБУ може запровадити конкретні регуляції для банків, які ті будуть зобовʼязані виконувати, – додає він. Зараз про це не йдеться».
За рекомендаціями НБУ, банк має надіслати до ФОПів запит на відповідні документи. Якщо відповіді не задовольняють – закрити рахунок і передати інформацію до Держфінмоніторингу, пояснює логіку співрозмовник в НБУ. «Банк збирає ці кейси, аналізує їх, потім передає у правоохоронні органи», – додає він.
Три банки, до яких звернувся Forbes Ukraine, зазначили, що вивчають рекомендації НБУ.
Невеликі банки здебільшого знають своїх клієнтів, тому ризики додаткових перевірок для них незначні, зазначили два банкіри у не системно важливих банках. Обидва спілкувалися на умовах анонімності, бо не уповноважені давати офіційні коментарі. «Будемо прискіпливіше перевіряти нових клієнтів, але загалом це питання до великих банків», – каже один з банкірів.
За новими рекомендаціями НБУ, потрібно розрізняти законну податкову оптимізацію бізнесу та незаконну, зазначив топпосадовець системно важливого держбанку, що спілкувався на умовах анонімності. «Банкам це не так просто зробити, бо це більше питання до податкової», – каже банкір.
В НБУ вважають, що лише податкові перевірки не допоможуть розвʼязувати проблему. «Це тонка межа, і звичайна оптимізація податків не заборонена законом», – пояснює співрозмовник в НБУ.
Про необхідність відділити оптимізацію від зловживань каже й топпосадовець системно важливого банку. «Одного листа НБУ не вистачить, потрібні спільні зусилля і НБУ, і податкової, і профільних міністерств, – вважає він. – Щоб правильно розділити [де є порушення, а де ні] й не вбити малий бізнес». Поки ж від кожного відомства є точкові рішення, додає співрозмовник.
Чи потребуватиме це додаткових ресурсів від банків? Обидва топпосадовці системно важливих банків вважають, що так. «Звичайно, це для нас додаткове навантаження, але впораємось», – каже банкір.
За матеріалами forbes.ua
