Уряд пропонує масштабно переглянути державний бюджет-2026: понад 2 трлн грн додаткового ресурсу мають піти на оборону, військові виплати, озброєння, енергетику, резерви та покриття дефіциту. Це не просто технічні правки — це фінансова архітектура довгої війни.
Україна входить у 2026 рік із бюджетом, який дедалі менше схожий на класичний фінансовий план держави і дедалі більше — на інструмент воєнного виживання. Після погодження Євросоюзом великого кредитного пакета на €90 млрд уряд підготував зміни до держбюджету, які мають різко збільшити ресурс на оборону, безпеку та стабілізацію державних фінансів. У 2026 році Україна очікує першу половину цього пакета — €45 млрд, з яких більшість піде саме на обороноздатність.
Кабінет Міністрів схвалив проєкт змін до державного бюджету України на 2026 рік. Причина — запуск європейського інструменту Ukraine Support Loan обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки. За даними Міністерства фінансів, у 2026 році Україна має отримати €45 млрд, або 2,221 трлн грн за середньорічним курсом. Із цієї суми €31,8 млрд передбачено для підтримки оборони та безпеки, а €13,2 млрд — як бюджетну підтримку для соціально-гуманітарних потреб.
Ці гроші мають бути закріплені в українському бюджетному законодавстві, щоб уряд міг спрямувати їх за призначенням. Тому зміни до бюджету — це не просто бухгалтерська процедура, а фактично перерозподіл фінансових пріоритетів держави під умови затяжної війни.
Що саме підготував уряд
Урядові зміни до держбюджету-2026 передбачають суттєве збільшення доходів і видатків. Ключова логіка проста: Україна отримує великий зовнішній ресурс від ЄС, і цей ресурс потрібно юридично вбудувати у державний бюджет.
Міністерство фінансів пояснює, що Ukraine Support Loan має загальний обсяг до €90 млрд на два роки. У 2026 році очікується перша половина — €45 млрд, а в 2027 році — друга частина пакета.
Це означає, що бюджет-2026 фактично переходить у новий масштаб. Якщо до цього в ухваленому держбюджеті вже були закладені значні оборонні видатки, то тепер уряд пропонує додати ще 1,56 трлн грн саме на сектор безпеки й оборони. Загальний ресурс на оборону та безпеку з урахуванням проєкту змін має скласти 4,367 трлн грн.
Головна цифра: €45 млрд у 2026 році
Європейський пакет розрахований на два роки — 2026–2027. Загальна сума становить до €90 млрд, але у 2026 році Україна очікує €45 млрд.
Ці кошти поділені на два великі блоки:
| Напрям | Сума | Для чого |
|---|---|---|
| Оборона та безпека | €31,8 млрд | Підтримка обороноздатності, закупівлі, сектор безпеки |
| Бюджетна підтримка | €13,2 млрд | Соціально-гуманітарні потреби та покриття дефіциту |
| Загалом у 2026 році | €45 млрд | Перша половина дворічного європейського пакета |
Для українського бюджету це еквівалент 2,221 трлн грн за середньорічним курсом. Саме тому уряд і вносить зміни: без них ці гроші не можуть бути повноцінно розподілені всередині бюджетної системи.
Чому ЄС дає Україні такий великий кредит
Європейський Союз остаточно погодив кредитний механізм у квітні 2026 року. Рада ЄС повідомила, що цей інструмент має допомогти Україні покривати найнагальніші бюджетні потреби та потреби оборонно-промислового комплексу у 2026–2027 роках.
Це важливо з двох причин.
По-перше, ЄС фактично бере на себе частину довгострокового фінансування української воєнної стійкості. Йдеться вже не лише про окремі пакети допомоги, а про дворічну фінансову рамку.
По-друге, кредит має не просто закривати “дірки” в бюджеті. Він також спрямований на розвиток оборонної промисловості та закупівлю оборонної продукції. За логікою ЄС, €30 млрд із загального пакета мають піти на макрофінансову підтримку, а €60 млрд — на оборонні промислові спроможності та оборонні закупівлі.
Тобто це вже не тільки допомога Україні як державі, що воює. Це ще й спроба створити довшу фінансову основу для української та європейської оборонної промисловості.
Куди уряд хоче спрямувати додаткові оборонні кошти
Найбільший блок змін стосується сектору безпеки та оборони. Додатково на нього планують спрямувати 1,56 трлн грн.
Основні напрями такі:
| Напрям | Сума | Значення |
|---|---|---|
| Грошове забезпечення військовослужбовців | 174,3 млрд грн | Зарплати, виплати та стабільне фінансування особового складу |
| Озброєння та військова техніка | 1,371 трлн грн | Закупівля, модернізація та забезпечення армії технікою й озброєнням |
| Резерв для сектору оборони | 14,6 млрд грн | Гнучкий ресурс на непередбачувані потреби оборони |
| Загальне додаткове збільшення оборонного ресурсу | 1,56 трлн грн | Нарощування військової спроможності держави |
Що означає 1,371 трлн грн на озброєння
Ця стаття — одна з найважливіших у всьому пакеті змін. Вона показує, що держава робить ставку не лише на утримання армії, а й на її технічне посилення.
У воєнній економіці є принципова різниця між грошима “на функціонування” і грошима “на спроможність”. Зарплати, логістика, харчування, паливо, ремонт — це підтримка щоденної роботи війська. Озброєння, техніка, боєприпаси, модернізація, оборонні технології — це вже інвестиція у здатність армії діяти ефективніше.
Саме тому сума 1,371 трлн грн має стратегічне значення. Вона може вплинути на швидкість укладання контрактів, завантаження українського оборонно-промислового комплексу, закупівлі у партнерів і здатність України масштабувати ті технології, які вже довели ефективність на полі бою.
Зарплати військових: чому це окремий пріоритет
На грошове забезпечення військовослужбовців додатково передбачено 174,3 млрд грн. Це одна з базових статей воєнного бюджету, тому що стабільність виплат напряму впливає на стійкість армії та соціальну довіру до держави.
У довгій війні держава повинна гарантувати передбачуваність. Військові та їхні родини мають розуміти, що виплати не залежать від короткострокових політичних чи фінансових коливань. Саме тому винесення цієї статті в окремий великий блок виглядає логічним.
Окрім того, уряд пропонує з 1 липня 2026 року зараховувати військовий збір до спеціального фонду держбюджету і спрямовувати його на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України. Це може зробити частину фінансування військових виплат більш цільовою та прогнозованою.
Енергетика і зима: ще один фронт бюджету
Оборона — не єдиний напрям змін. Уряд також пропонує передбачити 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів і окремих міст.
Ці кошти мають піти на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення для об’єктів тепло- і водопостачання.
Цей блок важливий не менше, ніж оборонний. Росія системно використовує удари по енергетиці як інструмент тиску на Україну. Тому бюджетна підготовка до зими — це не комунальна тема, а елемент національної безпеки.
Ідея розподіленої генерації також показує, що Україна намагається відійти від надмірної залежності від великих енергетичних об’єктів. Чим більше резервних і локальних джерел тепла та електрики, тим складніше противнику паралізувати життя міст одним або кількома ударами.
Резервний фонд: навіщо ще 40 млрд грн
Ще 40 млрд грн планують додатково спрямувати до резервного фонду державного бюджету. Це гроші для непередбачуваних ситуацій в умовах воєнного стану, зокрема для реагування на наслідки російських атак, надзвичайні ситуації та потреби, які неможливо точно спрогнозувати на етапі планування бюджету.
У мирний час резервний фонд часто виглядає як технічна стаття. У воєнний час це фактично фінансова “подушка швидкого реагування”. Якщо стається масштабне руйнування інфраструктури, евакуаційна криза, енергетична аварія чи інша надзвичайна ситуація, державі потрібні кошти, які можна швидко спрямувати без довгих бюджетних процедур.
Дві новації, які можуть мати довгострокові наслідки
Урядовий законопроєкт містить не тільки розподіл додаткових коштів, а й нові бюджетні механізми.
Перша новація — з 1 липня 2026 року військовий збір планують зараховувати до спеціального фонду держбюджету й спрямовувати на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.
Друга — після запровадження вивізного мита на товари військового призначення та подвійного використання ці надходження мають спрямовуватися на закупівлю й модернізацію озброєння, розвиток оборонно-промислового комплексу, нові технології та грошове забезпечення військових.
Це означає, що уряд намагається створити більш цільові джерела фінансування війська. Такий підхід може посилити прогнозованість фінансування, але водночас вимагатиме прозорого контролю, щоб спеціальні фонди не перетворювалися на непрозорі бюджетні “кишені”.
Що буде з дефіцитом бюджету
Одна з найцікавіших частин урядових змін — прогноз щодо дефіциту. Попри різке збільшення видатків, Міністерство фінансів очікує, що дефіцит державного бюджету зменшиться на 651,5 млрд грн — з 18,5% до 12,1% ВВП.
На перший погляд це може виглядати парадоксально: видатки ростуть, але дефіцит зменшується. Пояснення — у масштабі зовнішньої підтримки. Якщо значна частина потреб покривається зовнішнім фінансуванням, тиск на внутрішні джерела зменшується.
Для України це має кілька наслідків:
- менший тиск на внутрішній борговий ринок;
- менші ризики надмірного монетарного фінансування;
- більша прогнозованість для Міністерства фінансів;
- краща позиція у переговорах із міжнародними партнерами;
- більше простору для оборонних видатків без різкого розбалансування бюджету.
Кредит, який мають погашати за рахунок російських репарацій
Рада ЄС зазначає, що Ukraine Support Loan фінансуватиметься через запозичення ЄС на ринках капіталу, а зобов’язання будуть забезпечені бюджетним резервом ЄС. Водночас передбачається, що кредит має бути погашений за рахунок репарацій, які Росія повинна буде сплатити Україні.
Це політично важлива конструкція. Формально Україна отримує кредит, але ЄС закладає логіку, за якою фінансовий тягар агресії має врешті бути покладений на Росію. Іншими словами, партнери намагаються поєднати поточне фінансування України з майбутнім принципом відповідальності агресора.
Однак тут є і ризик: репарації — це політико-правовий процес, який може бути довгим і складним. Тому практична стійкість цього механізму залежатиме від того, наскільки ЄС зможе забезпечити стабільність фінансування незалежно від майбутніх юридичних баталій.
Умови ЄС: гроші не будуть безумовними
ЄС прямо прив’язує фінансування до умов з боку України. Серед них — дотримання верховенства права та боротьба з корупцією. Рада ЄС наголошує, що кредит діятиме в межах “надійної та умовної рамки”.
Це означає, що великий європейський ресурс супроводжуватиметься підвищеними вимогами до прозорості, контролю та реформ. Для України це має подвійне значення.
З одного боку, такі умови можуть бути політично чутливими, особливо в період війни, коли уряд потребує швидких рішень. З іншого — саме прозорість і контроль критично важливі, коли йдеться про трильйони гривень бюджетного ресурсу.
Чим більші суми заходять у сектор оборони, енергетики та резервів, тим важливішими стають аудит, парламентський контроль, антикорупційна інфраструктура та зрозуміла звітність перед суспільством і партнерами.
Як це змінює політичну логіку бюджету
Держбюджет-2026 уже був бюджетом воєнного часу. Але після запропонованих змін він перетворюється на бюджет довготривалої мобілізації ресурсів.
Раніше бюджетна дискусія часто будувалася навколо класичного балансу: скільки на соціальні виплати, скільки на освіту, скільки на медицину, скільки на армію. Тепер центр ваги остаточно зміщується: оборона, безпека, енергетична стійкість і резерви стають ядром фінансової політики.
Це не означає, що соціальні витрати зникають. Навпаки, частина європейської підтримки — €13,2 млрд — прямо спрямована на бюджетну підтримку соціально-гуманітарних потреб. Але логіка бюджету змінюється: соціальна стабільність, енергетика, армія і дефіцит більше не існують окремо. Вони стають частинами однієї системи воєнної стійкості.
Чому це важливо для громадян
Для пересічних українців зміни до бюджету можуть виглядати як набір великих цифр. Але їхній вплив буде цілком практичним.
По-перше, від цих змін залежить стабільність виплат військовим. Це питання не лише оборони, а й мільйонів родин.
По-друге, кошти на озброєння й техніку впливають на здатність армії утримувати фронт, відповідати на нові загрози та зменшувати залежність від екстрених зовнішніх поставок.
По-третє, гроші на енергетичну стійкість можуть визначити, наскільки складною буде зима 2026/27 для міст, громад, лікарень, шкіл, водоканалів і теплокомуненерго.
По-четверте, зменшення дефіциту може допомогти стримувати макрофінансові ризики — від інфляційного тиску до проблем із фінансуванням соціальних видатків.
Основні ризики
Попри масштабність допомоги, зміни до бюджету не знімають усіх проблем. Навпаки, вони створюють нові виклики.
Ризик перший: швидкість використання коштів
Гроші самі по собі не гарантують результату. Їх потрібно швидко перетворити на контракти, закупівлі, виробництво, ремонт, енергетичні об’єкти та реальні поставки.
Ризик другий: якість контролю
Трильйонні оборонні видатки потребують максимальної прозорості там, де це не шкодить безпеці. Суспільство й партнери повинні розуміти, що гроші використовуються ефективно.
Ризик третій: залежність від зовнішнього фінансування
Європейський кредит дає Україні фінансове дихання, але водночас підкреслює залежність бюджету від рішень партнерів. Якщо політична ситуація в ЄС змінюватиметься, це може впливати на ритм фінансування.
Ризик четвертий: спроможність оборонної промисловості
Великий ресурс на озброєння має сенс лише тоді, коли є виробничі потужності, логістика, контракти, кадри й технологічна база. Тому бюджетні гроші повинні супроводжуватися управлінською спроможністю.
Що буде далі
Після схвалення урядом проєкт змін має пройти парламентську процедуру. Верховна Рада повинна розглянути документ, внести можливі правки та ухвалити його. Лише після цього оновлені бюджетні показники зможуть повноцінно запрацювати.
Головне питання найближчих місяців — не лише коли надійде перший транш, а як швидко держава зможе провести ці кошти через бюджетну систему та перетворити їх на конкретний результат.
Зміни до держбюджету України на 2026 рік — це одна з наймасштабніших фінансових корекцій воєнного періоду. Вони спираються на європейський кредитний пакет до €90 млрд, із якого €45 млрд Україна має отримати вже у 2026 році. Основний акцент — оборона, безпека, озброєння, військові виплати, енергетична стійкість і резерви.
Цей бюджет демонструє нову реальність: Україна планує не короткострокове виживання, а довгу фінансову витривалість. Проте успіх залежатиме не тільки від суми допомоги, а й від швидкості, прозорості та ефективності її використання. У 2026 році бюджет стає не просто фінансовим документом, а одним із головних інструментів оборони держави.
За матеріалами mof.gov.ua
