Український уряд переходить від загального «режиму жорсткої економії» до конкретного обмеження державних витрат. Через затримку частини міжнародного фінансування Кабінет Міністрів вирішив у першу чергу спрямовувати доступні кошти на оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати працівникам бюджетної сфери, а некритичні капітальні проєкти — відкладати.
Увечері 28 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що на паузу ставлять нове будівництво, реконструкції та капітальні ремонти, які не мають критичного значення, а також частину благоустрою — парки, сквери, фонтани, перекладання бруківки та подібні роботи. Проєкти, за його словами, не скасовують назавжди: їх мають повернути до фінансування, коли бюджетна ситуація дозволятиме це зробити.
Це суттєве уточнення до заяв уряду попередніх тижнів. Раніше Кабмін лише говорив, що непершочергові видатки доведеться призупиняти. Тепер влада вперше назвала конкретні типи робіт, які в умовах дефіциту ресурсів поступаються місцем обороні та соціальним зобов’язанням.
Причиною стали не лише рекордні потреби війни. За словами Корецького, частина міжнародного фінансування, на яке розраховував бюджет, поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла вчасно виконати частину домовленостей із партнерами.
Таким чином, проблема державних фінансів зараз складається одразу з кількох елементів: Україні бракує додаткових десятків мільярдів доларів на оборону, частина вже запланованої зовнішньої допомоги затримується, а паралельно потрібно гарантувати пенсії, зарплати та соціальні виплати.
Саме тому держава переходить до значно жорсткішої черговості платежів.
Що саме вирішив уряд
Нова система пріоритетів виглядає досить просто.
Насамперед мають фінансуватися:
- оборона;
- пенсії;
- соціальні виплати;
- зарплати вчителям;
- зарплати лікарям;
- зарплати іншим працівникам бюджетної сфери.
Прем’єр ще 27 вересня запевняв, що ці соціальні зобов’язання мають виконуватися вчасно і в повному обсязі, попри складну бюджетну ситуацію.
Наступного дня уряд уже конкретизував протилежну частину списку — витрати, які можна відкласти.
Це передусім нові будівництва, а також реконструкції й капітальні ремонти, якщо вони не є критично необхідними. Окремо названі парки, сквери, фонтани, перекладання бруківки та інші проєкти благоустрою.
Принципово важливе слово тут — «некритичні».
Нове рішення не означає повної зупинки всіх будівельних та ремонтних робіт в Україні.
Наприклад, 17 вересня уряд виділив 789 млн грн із резервного фонду на антидроновий захист пріоритетних для оборони та логістики доріг. А 21 вересня окремо спрямував 150 млн грн на відновлення 11 багатоквартирних будинків у Запорізькій області, пошкоджених російськими атаками.
Тобто будівництво або капітальний ремонт самі по собі не стають забороненими. Визначальним буде їхнє значення для оборони, енергетики, безпеки, життєзабезпечення людей або ліквідації наслідків війни.
Умовно кажучи, ремонт захисної споруди, відновлення пошкодженого обстрілом будинку чи захист критичної інфраструктури перебувають в іншій категорії, ніж новий фонтан або декоративне переоблаштування площі.
Фактично обмеження почалися ще до рішення 28 вересня
Нові правила не виникли раптово.
Ще 25 вересня Міністерство фінансів офіційно повідомило, що через неритмічне надходження міжнародної допомоги близько 39 млрд грн капітальних видатків, накопичених у січні–вересні, перенесли на грудень.
Мінфін тоді окремо наголосив: це не скасування програм, а зміна строків їх фінансування. Водночас відомство попередило, що фінансування окремих видатків у жовтні й листопаді залежатиме від наявного ресурсу, виконання Україною взятих зобов’язань та надходження зовнішньої підтримки.
Наслідки цієї політики вже стали помітними поза державними установами.
17 вересня один із найбільших інфраструктурних підрядників країни — група «Автострада» — заявив про зупинку робіт на своїх об’єктах через припинення фінансування капітальних видатків. Серед проєктів компанії — будівництво метро на Виноградар у Києві, роботи на Подільському мостовому переході та капітальний ремонт Харківського шосе.
Це показує, що бюджетна пауза — не лише бухгалтерська операція. Вона може безпосередньо змінювати графіки великих інфраструктурних робіт, державних закупівель і розрахунків із підрядниками.
Чому гроші від партнерів затрималися
Проблема зовнішнього фінансування має особливість: значна частина допомоги Україні не надходить автоматично.
Транші в рамках програм ЄС, МВФ та інших партнерів прив’язані до конкретних реформ, законів, урядових постанов, структурних маяків та інших погоджених кроків.
14 вересня Корецький заявив, що через затримки з виконанням таких умов Україна ризикує недоотримати значну частину з $29,5 млрд передбаченого міжнародного фінансування.
За актуалізованими тоді даними, уряд мав виконати 42 рішення, а Верховна Рада — ухвалити необхідні законодавчі зміни. Кабмін переніс власний внутрішній дедлайн із 1 листопада на 15 жовтня, щоб прискорити надходження грошей.
Уряд прямо визнає, що частину цих умов не вдалося виконати вчасно, і саме це стало одним із факторів затримки фінансування.
Важливо, однак, не трактувати ситуацію так, ніби міжнародна підтримка України припинилася.
Великі транші продовжують надходити. Наприклад, 18 вересня Україна отримала від ЄС €3,3 млрд у межах Ukraine Support Loan — ці гроші уряд планує спрямувати на першочергові оборонні потреби, зокрема ракети й дрони. 22 вересня держава також залучила $841 млн від Світового банку під гарантії Канади на відшкодування бюджетних видатків на пенсії.
24 вересня Рада ЄС погодила ще майже €3 млрд у рамках Ukraine Facility, однак на момент урядового повідомлення Київ лише очікував фактичного перерахування цих коштів.
Отже, проблема полягає не в повній відсутності міжнародної підтримки, а в розриві між графіком бюджетних платежів і графіком надходження зовнішніх грошей.
Читайте також: “42 рішення, 27 законопроєктів і $29,5 млрд: Україна ризикує не отримати вже погоджені гроші”
Чому навіть кілька місяців затримки мають значення
Для державного бюджету важлива не лише загальна сума допомоги за рік.
Має значення, коли саме приходить конкретний транш.
Пенсії, зарплати, оборонні закупівлі та погашення інших зобов’язань мають чіткі строки. Якщо гроші, на які держава розраховувала у вересні, фактично надійдуть наприкінці жовтня або в листопаді, до цього моменту уряд має або знайти інше джерело фінансування, або відкласти менш термінові платежі.
Саме тому першими під касові обмеження потрапляють капітальні видатки.
Пенсію неможливо перенести на три місяці без серйозних соціальних наслідків. Зарплата військового також не може чекати завершення року.
А новий сквер, реконструкція будівлі чи частина дорожнього капремонту теоретично можуть.
Таким чином, уряд фактично використовує капітальні витрати як один із головних «буферів», через які бюджет пристосовується до нерівномірного надходження зовнішньої допомоги.
Друга проблема — додаткові $27 млрд для оборони
Затримка міжнародних траншів відбувається на тлі ще більшої фінансової проблеми.
Україні додатково потрібно $27 млрд на оборонні потреби 2026 року. Це новий запит понад уже передбачені ресурси.
25 вересня прем’єр пояснив, що частина цих коштів потрібна вже зараз для передоплати озброєння і військової продукції, які Україна повинна отримати у першому кварталі 2027 року.
Тобто держава фінансує не лише сьогоднішнє споживання армії.
Якщо військовим потрібна певна кількість дронів або ракет у січні чи лютому, контракти з виробниками необхідно укладати й оплачувати восени.
Корецький заявив, що приблизно $7 млрд із додаткових $27 млрд уряд хоче знайти всередині країни — через економію, оптимізацію та перерозподіл ресурсів.
Ще близько $20 млрд потрібно залучити разом із партнерами.
Саме тут рішення про відкладення некритичних витрат пов’язується з оборонним дефіцитом безпосередньо: що менше грошей держава витратить зараз на другорядні капітальні проєкти, то більше внутрішнього ресурсу можна сконцентрувати на пріоритетних напрямах.
Проте перенесення парків, ремонтів чи реконструкцій саме по собі, очевидно, не створює $27 млрд.
Це лише один елемент значно більшої фінансової конструкції, де основна частина додаткового ресурсу все одно залежить від міжнародних домовленостей.
Читайте також: “Уряд знайшов усередині країни лише $7 млрд із додаткових $27 млрд на оборону. Де мають взяти решту”
Три великі цифри, які не варто плутати
Через велику кількість фінансових заяв у вересні виникає ризик змішати різні показники.
$29,5 млрд — це обсяг передбаченого міжнародного фінансування, значна частина якого залежить від виконання Україною погоджених із партнерами рішень і законів.
$27 млрд — додаткова потреба сектору оборони у 2026 році. З неї приблизно $7 млрд уряд намагається знайти через внутрішні ресурси, а решту — за допомогою партнерів.
І окремо існує проблема 2027 року.
За проєктом нового держбюджету, Україні наступного року потрібно $52,6 млрд зовнішнього бюджетного фінансування. Близько $20 млрд із цієї суми вже мають визначені або очікувані джерела, але ще $32,6 млрд потребують підтвердження.
Тобто нинішня економія — це не лише реакція на коротку затримку одного траншу.
Україна одночасно повинна закрити фінансові потреби останніх місяців 2026 року, знайти додаткові десятки мільярдів доларів на оборону та сформувати зовнішній фінансовий ресурс на наступний рік.
Що буде із пенсіями та зарплатами бюджетників
За нинішньою позицією уряду саме ці платежі повинні постраждати найменше.
Мінфін називає ключовими пріоритетами оборону, зарплати працівників бюджетної сфери, пенсії та соціальні виплати.
Корецький окремо назвав учителів і лікарів, а у заяві 28 вересня уточнив, що йдеться також про інших працівників бюджетної сфери.
У цьому сенсі уряд намагається провести досить чітку межу.
Обмеження не позиціонуються як пропорційне урізання всіх державних витрат.
Замість цього держава концентрує гроші на кількох великих категоріях, а менш термінові інвестиції переносить.
Тому за поточною моделлю найбільший ризик мають не пенсії чи базові соціальні виплати, а строки реалізації інфраструктурних та інших капітальних проєктів.
Чи стосується це місцевих бюджетів
Окрема частина заяви Корецького адресована громадам.
Прем’єр закликав органи місцевого самоврядування так само переглянути свої бюджети й обмежити витрати, які зараз не є першочерговими — від благоустрою до некритичних будівництв.
Але тут необхідне уточнення.
Заклик уряду до громад не означає автоматичної загальнонаціональної заборони місцевим радам витрачати власні кошти на всі такі проєкти.
Місцеві бюджети мають власні доходи та видаткові повноваження. Конкретні рішення про перерозподіл місцевих грошей ухвалюються відповідними органами самоврядування в межах бюджетного законодавства, якщо уряд окремим нормативним рішенням не встановлює інші обмеження.
Тому в найближчі тижні важливо буде стежити не тільки за Кабміном, а й за міськими та обласними бюджетами.
Можна очікувати, що частина вже запланованих місцевих проєктів благоустрою також буде переглянута, але масштаби залежатимуть від рішень конкретних громад та джерел фінансування.
Не всі капітальні роботи однакові
Фраза про «нове будівництво і капремонти» може створити враження тотальної зупинки відбудови.
Насправді логіка уряду інша.
Під обмеження потрапляють роботи, які не є критичними.
Це означає, що капітальний характер видатку сам по собі ще не робить його другорядним.
До пріоритетних можуть належати:
- відновлення житла після російських обстрілів;
- захист енергетичних об’єктів;
- ремонт критичної інфраструктури;
- будівництво фортифікацій;
- об’єкти, необхідні для військової логістики;
- укриття;
- невідкладні роботи в лікарнях;
- відновлення водо-, тепло- та електропостачання.
Чинні правила закупівель під час воєнного стану окремо передбачають спеціальні процедури для робіт, пов’язаних із захистом і відновленням критичної інфраструктури, фортифікаціями та нагальними потребами оборони.
Тому майбутні бюджетні рішення фактично потребуватимуть відповіді не на питання «це будівництво чи ні?», а на питання «наскільки це потрібно прямо зараз?»
Що змінюється для державних підрядників
Для бізнесу, який працює за бюджетні кошти, головний ризик — не обов’язково остаточне скасування контрактів.
Насамперед ідеться про касові затримки.
Проєкт може залишатися в державній програмі, договір — чинним, а роботи — передбаченими бюджетом, але Казначейство проведе платіж пізніше.
Саме так Мінфін описує перенесення 39 млрд грн на грудень: програми не ліквідовані, змінюються строки фінансування.
Однак для підприємства різниця між «скасували» і «заплатять через три місяці» може бути меншою, ніж для державної бухгалтерії.
Підрядник повинен оплачувати зарплати, техніку, паливо, матеріали та кредити вже зараз. Якщо держава не проводить платежі, компанії можуть скорочувати темпи робіт або взагалі консервувати об’єкти — як уже сталося у випадку «Автостради».
Тому довша затримка зовнішньої допомоги здатна поступово переходити з бюджетної сфери в реальний сектор економіки.
Чому уряд так наполягає на дедлайні 15 жовтня
Для Кабміну найближчою критичною датою тепер є 15 жовтня.
Уряд пообіцяв до цього часу завершити власну частину рішень, необхідних для отримання міжнародної допомоги. На середину вересня йшлося про 42 урядові рішення. Паралельно Кабмін працює з Верховною Радою над законопроєктами, від яких залежать транші.
Сам дедлайн не означає, що 16 жовтня вся затримана допомога автоматично опиниться на рахунках України.
Після виконання умов потрібні оцінка партнерів, формальні рішення та власне перерахування грошей.
Однак чим швидше Україна закриває свої зобов’язання, тим меншим стає ризик подальшого зміщення графіка платежів.
Саме тому уряд зараз одночасно робить дві речі: намагається прискорити виконання умов міжнародних програм і зменшує внутрішні витрати, які можуть почекати.
Це секвестр бюджету чи ні
Нинішню ситуацію поки точніше називати жорсткою пріоритизацією та відтермінуванням частини видатків, а не класичним загальним секвестром (обмеження, скорочення витрат державного бюджету).
Уряд не оголосив однакового процентного скорочення всіх міністерств або всіх програм.
Натомість він створює ієрархію.
На верхівці — оборона і базові соціальні зобов’язання.
Нижче — критична інфраструктура та невідкладне відновлення.
Ще нижче — проєкти, які мають сенс і можуть бути потрібні країні, але здатні почекати кілька місяців.
Саме до останньої категорії уряд прямо відніс некритичне нове будівництво, реконструкції, частину капремонтів та благоустрій.
Таким чином, фраза «бруківку відкладуть» є лише найбільш наочним символом значно ширшої зміни бюджетної політики.
А наступного року проблема може бути ще більшою
Навіть якщо уряду вдасться стабілізувати виконання бюджету до кінця 2026 року, фінансова залежність від партнерів нікуди не зникає.
Проєкт держбюджету-2027 передбачає 7,272 трлн грн видатків, із яких 4,885 трлн грн — на безпеку й оборону. Це 43,8% прогнозного ВВП.
Доходи заплановані на рівні 5,648 трлн грн.
Різницю держава значною мірою повинна покривати зовнішнім ресурсом.
Потреба у міжнародному бюджетному фінансуванні на наступний рік становить $52,6 млрд, із яких $32,6 млрд станом на кінець вересня ще потребували підтвердження.
Це означає, що нинішня історія з перенесенням капітальних витрат одночасно є попередженням на 2027 рік.
За відсутності передбачуваного графіка зовнішньої допомоги уряду доведеться знову вибирати, які платежі проводити першими, а які переносити.
Що маємо станом на 28 вересня
Після нового рішення уряду картина стала значно конкретнішою.
Держава не припиняє фінансувати всі цивільні програми і не оголосила загальне замороження будівництва.
Натомість Кабмін визначив пріоритетність.
Оборона, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам мають фінансуватися першими.
Некритичне нове будівництво, реконструкції, капітальні ремонти та благоустрій — чекатимуть.
Близько 39 млрд грн капітальних видатків уже перенесено на грудень.
Паралельно Україна має розблокувати частину з $29,5 млрд запланованого міжнародного фінансування, виконавши взяті зобов’язання, і знайти ресурс для додаткової оборонної потреби у $27 млрд.
Тому найближчі тижні покажуть, наскільки широкою буде бюджетна пауза.
Головними індикаторами стануть виконання урядом і парламентом міжнародних умов до середини жовтня, фактичне надходження відкладених траншів, рішення щодо додаткових $20 млрд зовнішнього ресурсу для оборони та масштаби перегляду капітальних видатків у державному й місцевих бюджетах.
Нове рішення Кабміну означає, що принцип бюджетної політики до кінця року вже сформульовано досить чітко: те, без чого держава й оборона можуть обійтися сьогодні, відкладається заради того, без чого вони не можуть обійтися взагалі.
