У День Незалежності Україна провела спеціальний етап обміну військовополоненими. Додому повернулися десятеро військовослужбовців ЗСУ та Національної гвардії, які воювали на Донецькому напрямку. Особливість цього повернення в тому, що всі десятеро офіційно вважалися зниклими безвісти: двох розшукували з 2024 року, ще вісьмох — з 2025-го.
24 серпня Україна повернула додому через територію Білорусі десятьох військовослужбовців, які перебували в російському полоні та до цього вважалися зниклими безвісти. Повернення відбулося в межах спеціального етапу чергового обміну військовополоненими.
Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. За даними штабу, серед звільнених — військові Збройних сил та Національної гвардії України: сержанти, солдати та матроси. Всі вони захищали Україну на Донецькому напрямку.
Головною особливістю цього етапу стало те, що жоден із десятьох повернутих до моменту звільнення не обліковувався як підтверджений військовополонений — усіх вважали зниклими безвісти. Двоє військовослужбовців перебували в такому статусі з 2024 року, ще восьмеро — з 2025-го.
Після повернення вони отримають необхідне забезпечення та медичну допомогу, а також пройдуть курс реабілітації.
Десять людей, про долю яких роками не було певності
Для родин зниклих безвісти повернення цих десятьох військових має особливе значення. Статус зниклого безвісти не означає автоматично ані загибель людини, ані підтверджене перебування в полоні. Він означає, що держава не має достатніх підтверджених відомостей, щоб встановити місцеперебування військовослужбовця та змінити його облікову категорію.
Координаційний штаб регулярно опрацьовує інформацію про таких військових: свідчення звільнених із полону, фото та відео, дані з відкритих джерел, інформацію військових частин і родичів. Окремо здійснюється перевірка можливого перебування людини в полоні та процедура офіційного підтвердження цього статусу.
Тому випадок 24 серпня показує одну з найскладніших сторін пошукової роботи: людина може тривалий час перебувати в неволі, тоді як її місцеперебування залишається офіційно не встановленим.
Саме тому Зеленський окремо наголосив на важливості повернення військових, які значилися зниклими.
«Пам’ятаємо про кожного й кожну, хто залишається в неволі. Шукаємо по кожному прізвищу», — заявив президент після обміну.
Чому військовий може залишатися «зниклим безвісти», перебуваючи в полоні
На полі бою обставини зникнення військовослужбовця далеко не завжди можна встановити одразу. Підрозділ може втратити з ним зв’язок під час бою, відходу з позицій, поранення або оточення. Якщо немає достовірного підтвердження полону, людина продовжує обліковуватися як зникла безвісти.
Інформація про полон може з’явитися пізніше — наприклад, зі свідчень інших військовополонених, російських фото чи відео або з інших джерел. Але такі відомості ще необхідно перевірити.
Координаційний штаб зазначає, що під час роботи зі справами зниклих військових окремо перевіряються свідчення звільнених оборонців, фото- і відеоматеріали та інші дані, які можуть допомогти встановити долю людини. У разі появи нової підтвердженої інформації облікова категорія військовослужбовця може бути змінена.
Таким чином, сам факт того, що десятеро військових повернулися з полону, хоча їх продовжували вважати зниклими безвісти, свідчить насамперед про відсутність раніше достатнього офіційного підтвердження їхнього місцеперебування.
Повернення відбулося через Білорусь
Ще одна особливість обміну — маршрут повернення. Українських військових передали через територію Республіки Білорусь.
Координаційний штаб назвав подію другим етапом чергового обміну військовополоненими та повідомив, що повернення стало результатом переговорів робочої групи з питань обмінів.
Водночас українська сторона не розкривала деталей маршруту, механізму передачі військових або ролі Білорусі в переговорах. Тому з оприлюдненої інформації достеменно відомо лише, що саме через білоруську територію українці повернулися додому.
Обмін провели 24 серпня — у День Незалежності України.
Це другий етап обміну за кілька днів
Повернення десятьох військових стало продовженням обміну, який розпочався 19 серпня.
Тоді з російського полону Україна повернула 103 військовослужбовців. Серед них були військові Збройних сил, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Міністерство оборони офіційно підтвердило звільнення 103 українських воїнів.
За даними Координаційного штабу, серед повернутих 19 серпня були захисники Маріуполя, а також військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках. Серед визволених були тяжкопоранені та тяжкохворі військові.
Саме обмін 19 серпня Координаційний штаб називав першим етапом чергового обміну. Повернення десятьох військових 24 серпня стало його другим етапом.
Майже 10 тисяч українців уже вдалося повернути з полону
Після обміну 19 серпня український омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення з російського полону додому повернули 9716 українців. Такий самий показник на той момент наводив Координаційний штаб.
Обміни залишаються одним із небагатьох каналів, через які Україна та Росія продовжують безпосередню взаємодію під час війни. При цьому склад і масштаби окремих обмінів суттєво відрізняються: іноді йдеться про сотні людей, іноді — про невеликі групи або окремі категорії військовополонених.
У 2026 році Україна вже провела низку великих повернень. Зокрема, 5 червня додому повернулися 185 військовослужбовців та один цивільний, а 26 червня — ще 160 військових. 19 серпня були звільнені 103 військовослужбовці.
Однак випадок 24 серпня вирізняється не масштабом, а статусом повернутих людей.
Повернення зниклих безвісти дає нову інформацію й про інших військових
Звільнення військовополонених має значення не лише для самих повернутих та їхніх родин. Після обміну військових опитують, зокрема, для отримання інформації про інших українців, яких вони могли бачити в місцях утримання.
Такі свідчення можуть стати одним із джерел для встановлення долі людей, які досі вважаються зниклими безвісти. Координаційний штаб прямо вказує, що під час пошукової роботи використовує свідчення звільнених військовополонених разом із фото-, відеоматеріалами та іншою доступною інформацією.
Отже, повернення десятьох військових потенційно може дати інформацію і про інших українців, доля яких залишається невідомою.
Саме в цьому полягає ширший сенс нинішнього обміну: після одного чи двох років невизначеності десять родин отримали підтвердження, що їхні близькі живі й повернулися додому. Водночас їхній випадок демонструє, що статус «зниклий безвісти» не є остаточною відповіддю щодо долі військового — пошук і перевірка інформації можуть тривати роками.
Після повернення десятеро військовослужбовців мають пройти медичне обстеження, лікування та реабілітацію. Українська влада заявляє, що робота над наступними обмінами та пошуком людей, чиє місцеперебування досі не встановлене, продовжується.
