На початку листопада у соцмережах спалахнуло обурення серед військових, волонтерів і виробників. Воно ніяк не було повʼязане з Міндічем, справу якого обговорює уся країна, а радше відбувалось фоново, через що на неї мало хто звернув увагу.
Мова про нові правила ліцензування засобів індивідуального захисту.
За словами компаній з галузі, нові вимоги суттєво ускладнюють роботу підприємств, що пов’язані зі спорядженням. Виробників, продавців та навіть клієнтів планують обкласти новими регуляціями.
Держава створює умови, коли не лише військовим, але й цивільним та волонтерам буде значно складніше купувати захисне спорядження з військторгів: плитоноски, розвантажувальні системи, що мають балістичні пакети, та інші чохли, що можуть прикривати поперек, плечі, пах тощо.
“Оборонка” спробувала з’ясувати, які ризики створює постанова, якій привласнили номер №1200, чому виробники нею незадоволені та чи дійсно вона може “поламати” ринок військового спорядження.
Бронежилет “Корсар” на українському військовому/Фото з відкритих джерел
№1200
Постанова Кабміну №1200, яка набере чинності 4 грудня, мала врегулювати діяльність компаній, які займаються виробництвом та продажем зброї невійськового призначення та різного спорядження, зокрема захисного.
Ця постанова не є чимось новим, вона розширює постанову №1000, яку прийняли ще у 2015 році. Там теж були прописані правила ліцензування, але з одним нюансом – засобами індивідуального захисту вважалися лише бронежилети та шоломи.
Нова ж постанова розширює поняття. Тепер до нього включили складові частини бронежилета, такі як чохли до бронежилетів (плитоноски), м’які балістичні пакети, а також інші елементи захисту верхньої частини тіла.
Мʼякий балістичний пакет від M-TAC / M-TAC
За словами старшого юриста фірми Sayenko Kharenko Владислава Бандровського “Оборонці”, розширення поняття спеціального захисту означає, що виробництва або магазини, які випускали/продавали лише чохли чи плитоноски, або додаткові елементи захисту, тепер де-факто потрапляють під ті самі ліцензійні вимоги, як і “повноцінний” бронежилет.
Тепер підприємства або магазини, які виробляють/продають спорядження, повинні переобладнати власні приміщення відповідно до нових вимог. Інакше вони не отримають дозвільних ліцензій на ведення діяльності.
А вимоги там непрості. Згідно з п. 8-1 нової редакції постанови, місця виробництва та продажу засобів захисту повинні:
• мати капітальні стіни, бути ізольованими від інших приміщень та мати перекриття;
• двері з міцними замками, виготовлені з листового металу товщиною не менше ніж 3 мм або броньовані із сертифікованим склопакетом;
• мати два (або більше) рубежі охоронно-пожежної сигналізації;
• мати необхідні умови доступу для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп.
Цех шиття військового спорядження/Фото з відкритих джерел
На всі засоби індивідуального захисту також поширилось адміністративне навантаження, яке раніше діяло лише на бронежилети та шоломи.
Наприклад, будь-який виріб повинен бути внесений у книгу обліку, яку потрібно пронумерувати, прошнурувати та скріпити печаткою в органах Національної поліції.
А продаж такої продукції різним структурам здійснюється за “письмовим клопотанням керівників органів та установ, працівникам яких дозволено їх використання”.
Отже, виглядає так, що постачальникам спорядження тепер потрібно буде вести облікові документи із підтвердженням у поліції, а для придбання цього товару потрібні будуть незрозумілі компаніям дозволи від керівництва начальників установ, що купують продукцію. Як має відбуватись продаж фізичним особам або волонтерам залишається незрозумілим.
“Раніше це все було дерегульовано, будь-хто шив спорядження та міг його вільно продавати. Зараз ми не знаємо, як буде функціонувати ринок, а з боку Кабміну – тиша”, – так коментує цю постанову Олександр Карасьов, співзасновник M-TAC, одного з найвідоміших брендів та виробників військового спорядження в Україні.
Обурення і тиша
M-TAC – одна з перших компаній, яка публічно розкритикувала нову постанову через негативний вплив на обороноздатність країни. У своїй публікації на Facebook вони назвали нові вимоги нереалістичними та такими, що створюють надмірне адміністративне навантаження без жодного практичного сенсу.
Компанія подавала запит до Кабінету Міністрів, щоб отримати регулятивні вказівки, яким чином має працювати та відстежуватися виконання нової постанови, але станом на момент публікації статті так і не отримала відповідь.
“Від влади немає ніякої реакції. Ті удають, що нічого не відбувається”, – сказав у коментарі “Оборонці” Олександр Довгий, військовослужбовець та засновник “Балістики”, ліцензованого виробника військового спорядження.
Він також публічно виступив проти нової постанови та вимагає її переглянути. “Це рішення вдарить не по бізнесу. Воно вдарить по армії та людях”, – пишеться у його публікації на Facebook.
Довгий поділяє думку, що нові вимоги недосяжні для більшості виробництв (за його оцінками – для 80%), особливо малих і середніх, які швидко переорієнтувалися на виробництво спорядження для військових із початком вторгнення.
Загалом компанії, опитані “Оборонкою” ставлять одне і те саме питання: що саме повинна була покращити постанова?
Серед виробників навіть почали з’являтися побоювання, що за нових умов на ринку може утворитися монополія з 2-3 виробників, що вплине як на ціну спорядження, так і на його якість.
“Це виглядає як чергова історія з постановами, коли, намагаючись щось покращити, створюють якісь додаткові неприємності для нашого бізнесу”, – сказала “Оборонці” Тетяна Ніколаєнко, членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони (ГАР МОУ).
“Оборонка” звʼязалася з Ольгою Смиковськаою, директором з загальних питань компанії “УкрТак”, що брала участь і виграла один із тендерів на закупівлю бронезахисту. У коментарі вона назвала нову постанову нелогічною у частині визначення спеціальних засобів індивідуального захисту.”Я розумію коли мова йде про балістичні пакети, бронеплити, але коли мова йде просто про відшиті вироби – це нелогічно”, – каже Смиковська.
Ніколаєнко вважає, що нова постанова ніяк не дбає про якість бронезахисту, а навпаки виглядає як спроба розкрутити бізнес не просто на нові видатки, а на те, щоб він легально сплачував додаткові штрафи.Таку думку поділяють і серед опитаних компаній.
Вартість переобладнання приміщень під нові вимоги, залежно від розміру, може сягати десятків або й сотень тисяч доларів. А таких об’єктів по всій країні може бути сотні. Але окрім питання грошей, існує і питання дозволів на їхню перебудову. Більшість військторгів знаходяться у ТРЦ, у вигляді павільйонів з вітринами, які переобладнати у приміщення з капітальними стінами буде просто нереально.
“Ніхто навіть не береться рахувати, скільки може коштувати переобладнання приміщень. Це ж дозволи, договори, перевірки. А головне – хто це проконтролює? Хто буде перевіряти, де це все шиється і продається?”, – обурюється Карасьов.
Не єдиною корупцією
Окрім потенційних корупційних схем, які можуть виражені у вигляді хабарів за ліцензії, виробників непокоїть втрата можливості зробити їхнє спорядження доступним. Річ у тім, що чимала кількість українських військторгів перебуває у прифронтових локаціях, де перебудова приміщень є ризикованою через постійні обстріли.
Військторг на околицях Харкова/Фото з відкритих джерел
Це ставить магазини у положення, коли вони або повинні перебудовувати приміщення та отримувати ліцензії відповідно до умов на свій страх і ризик, або давати хабарі, щоб далі вести діяльність, або зачинятися.
Журналісту “Оборонки” показали лист, у якому 17 різних громадських організацій, які підтримують військових та ветеранів, звертаються до Кабінету Міністрів. У цьому листі підписанти ставлять під сумнів не тільки доречність, але й законність постанови №1200.
Вимоги до виробників та продавців – це одна проблема, але окремої уваги заслуговують нові умови для покупців.
Якщо йдеться про продаж юрособам, постанова вимагає дозволу на купівлю засобів захисту, який треба отримати за письмовим клопотанням керівників органу або установи, що його купує. Але у постанові не прописано, як має виглядати дозвіл та хто саме може придбати собі засоби захисту, окрім самих органів та установ, у яких використання цієї продукції є дозволеним.
Таким чином для цілої ланки населення, серед цивільних, волонтерів, та навіть військових – доступ до засобів захисту або суттєво ускладнюється, або переходить у невизначене поле.
Спорядження українського бійця ССО First Division
“В постанові воно ніяк не регламентовано. А все, що у нас не регламентовано і трактується двояко, перетворюється на “як хочу, так і кручу”, – каже Довгий у коментарі “Оборонці” стосовно продажу спорядження фізичним особам.
Він зазначає, що відсутність регламенту створює умови, коли до виробників або продавців можуть приходити з перевірками, якщо вони продали свої вироби цивільним. “У нас держава брала курс на дерегуляцію, на зменшення кількості ліцензій, а зараз ми рухаємося навпаки”, – підсумовує він.
Чи будуть переглядати постанову – невідомо. Радіотиша з боку Кабміну дуже вдало загубилася за скандалами, пов’язаними з “Енергоатомом” та Міндічем.
У згаданому вище листі пропонується розглянути можливість відтермінувати запровадження нової постанови до закінчення воєнного стану, а також виробники просять два роки на адаптацію до нових вимог.
Таке рішення нібито дозволить уникнути колізій із законами та хаосу через невідповідність реаліям воєнного часу.
Та поки відповіді немає, постанова уже негативно впливає на ринок
“Учора надійшов запит від одного підрозділу на спорядження, а ми не встигнемо зробити його до вступу цієї постанови в дію, а отже – і передати”, – сказав “Оборонці” власник бренду TUR Gear Дмитро Дєргунов.
Загалом виробники та магазини сподіваються, що Кабмін перегляне постанову до набуття чинності 4 грудня. Смиковська радить представникам бізнесу звернутися за допомогою до Державного оператора тилу (ДОТ), який є найбільшою закупівельною структурою товарів для військових в Україні.
За її словами узимку цього року, серед виробників також виникали питання стосовно ліцензування власних виробів і їхнього оподаткування. Тоді ДОТ власноруч ініціював зустріч з МВС, щодо ліцензування та отримали необхідні пояснення.
ГАР МОУ також планує долучитися до процесу роз’яснення, чому було ухвалено таке рішення, які виробники та активісти вважають хибним.
“Вони в цій постанові навіть внесли протиударні шоломи до засобів індивідуального захисту. То що, тепер “Епіцентр” також має отримати ліцензію, щоб продавати каски?” – жартує Довгий і додає: “Будь-яку хорошу ініціативу можна довести до абсурду”.
За матеріалами oboronka.mezha.ua
