Уряд представив макропрогноз на три роки з двома траєкторіями розвитку: швидшого відновлення та стриманішого зростання. Обидві передбачають підвищення ВВП і зарплат, але також — високу залежність від імпорту, дефіцит торговельного балансу та збереження воєнних ризиків.
Кабінет міністрів схвалив прогноз економічного і соціального розвитку України на 2027–2029 роки. У документі закладено два сценарії: перший — більш оптимістичний, другий — обережніший. Різниця між ними найбільш помітна у 2027 році: уряд допускає як відносно швидке зростання ВВП на 4,5%, так і значно слабший варіант — лише 1,3%. Надалі розрив між сценаріями зменшується, але головні виклики залишаються спільними: інфляція, дефіцит робочої сили, високий імпорт і торговельний мінус у десятки мільярдів доларів.
Що саме представив Кабмін
Урядовий прогноз охоплює три роки — 2027, 2028 і 2029-й. Це не просто набір цифр для економістів: такі макропоказники використовуються для бюджетного планування, оцінки майбутніх доходів держави, соціальних витрат, зарплат, інфляції, потреб у фінансуванні та загальної стійкості економіки.
Кабмін заклав два сценарії.
Сценарій 1 можна назвати більш оптимістичним. Він передбачає швидше зростання економіки, активніше відновлення експорту, помірніше скорочення торговельного дисбалансу та вищі номінальні зарплати.
Сценарій 2 — стриманіший. У ньому економіка зростає повільніше, особливо у 2027 році, імпорт залишається дуже високим, а торговельний дефіцит — глибшим.
Ключовий висновок: навіть у кращому сценарії уряд не прогнозує легкого повернення до довоєнної економічної нормальності. Україна зростатиме, але зростання відбуватиметься в умовах великих структурних обмежень.
ВВП: головна різниця — у 2027 році
Найбільша різниця між двома сценаріями стосується саме 2027 року.
За першим сценарієм, реальний ВВП України у 2027 році має зрости на 4,5%. Це означало б відносно швидке економічне відновлення після слабших попередніх років.
За другим сценарієм, зростання становитиме лише 1,3%. Такий варіант фактично означає економіку, яка рухається вперед, але дуже повільно — без повноцінного ривка.
У 2028 році різниця між сценаріями вже менша:
перший сценарій передбачає зростання ВВП на 5,3%, другий — на 4,1%.
У 2029 році уряд очікує ще швидшого зростання:
за першим сценарієм — 6,7%, за другим — 5%.
Тобто в логіці Кабміну 2027 рік є найбільш невизначеним. Саме він показує, наскільки сильно майбутня економічна траєкторія залежатиме від безпекових умов, зовнішньої допомоги, інвестицій, експорту, повернення людей на ринок праці та здатності бізнесу масштабувати виробництво.
Номінальний ВВП зростатиме, але це не завжди означає реальне багатство
У прогнозі уряд також закладає збільшення номінального ВВП у гривні.
За першим сценарієм він має зрости з 11,53 трлн грн у 2027 році до 14,95 трлн грн у 2029 році.
За другим сценарієм — з 11,14 трлн грн у 2027 році до 14,37 трлн грн у 2029 році.
Номінальний ВВП зростає не лише завдяки реальному виробництву, а й через інфляцію. Тому важливо дивитися не тільки на гривневий розмір економіки, а й на реальне зростання, індекс споживчих цін, продуктивність праці та зовнішньоторговельний баланс.
І саме тут прогноз виглядає набагато складніше, ніж просто «економіка зростатиме».
Інфляція: Кабмін очікує поступового уповільнення
Інфляція залишається одним із ключових параметрів прогнозу.
У 2027 році індекс споживчих цін у грудні до грудня попереднього року становитиме:
- 8,9% за першим сценарієм;
- 8% за другим сценарієм.
У 2028 році:
- 6,9% за першим сценарієм;
- 8,2% за другим.
У 2029 році:
- 5,1% за першим сценарієм;
- 5,9% за другим.
Отже, уряд очікує, що інфляція поступово сповільнюватиметься. Найкраща динаміка закладена у першому сценарії: до 2029 року інфляція наближається до більш помірного рівня.
Але навіть такий прогноз не означає, що ціни перестануть зростати. Він лише означає, що темпи подорожчання можуть стати нижчими, ніж у попередні роки.
Зарплати: номінально зростатимуть, але головне питання — купівельна спроможність
Кабмін прогнозує подальше зростання середньомісячної зарплати.
У 2027 році середня брутто-зарплата становитиме:
- 35 010 грн за першим сценарієм;
- 34 409 грн за другим.
У 2028 році:
- 39 362 грн за першим сценарієм;
- 38 603 грн за другим.
У 2029 році:
- 44 083 грн за першим сценарієм;
- 43 185 грн за другим.
На перший погляд, динаміка виглядає позитивною: за три роки середня зарплата може зрости приблизно до 43–44 тис. грн. Але головне питання — не лише номінальна сума, а те, скільки товарів і послуг можна буде купити за ці гроші.
Саме тому в прогнозі важливий показник реальної зарплати — тобто зарплати, скоригованої на інфляцію.
За урядовими оцінками, реальна зарплата зростатиме:
- у 2027 році — на 6,5% за першим сценарієм і 5,3% за другим;
- у 2028 році — на 4,5% і 4% відповідно;
- у 2029 році — на 5,7% і 4,6%.
Це означає, що Кабмін очікує не лише номінального підвищення зарплат, а й певного покращення купівельної спроможності населення. Водночас це зростання може бути нерівномірним: у різних регіонах, галузях і професіях ситуація суттєво відрізнятиметься.
Ринок праці: зайнятість зростатиме, але безробіття залишиться високим
Прогноз показує поступове збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю.
За першим сценарієм кількість зайнятих у віці 15–70 років зросте з 12,9 млн осіб у 2027 році до 13,4 млн у 2029 році.
За другим сценарієм — з 12,8 млн до 13,2 млн осіб.
Це позитивний сигнал: уряд очікує, що більше людей повертатимуться або входитимуть на ринок праці. Але паралельно прогнозується досить високий рівень безробіття.
У 2027 році безробіття становитиме:
- 12,7% за першим сценарієм;
- 12,4% за другим.
У 2028 році:
- 12,9%;
- 12,6%.
У 2029 році:
- 12,7%;
- 13%.
Тобто навіть за умов зростання економіки безробіття залишатиметься двозначним. Це може свідчити про структурну проблему: роботодавці часто не можуть знайти потрібних працівників, а частина людей не може знайти роботу, яка відповідає їхній кваліфікації, місцю проживання або очікуванням щодо оплати.
Для України це особливо важливо через наслідки війни: міграцію, мобілізацію, руйнування підприємств, зміну економічної географії, дефіцит кадрів у промисловості, будівництві, логістиці, оборонному секторі та сфері послуг.
Продуктивність праці: повільне, але стабільне зростання
Окремий важливий показник — продуктивність праці.
За першим сценарієм вона зростатиме:
- на 3,4% у 2027 році;
- на 3,4% у 2028 році;
- на 4,5% у 2029 році.
За другим сценарієм:
- на 1,4% у 2027 році;
- на 2,2% у 2028 році;
- на 3,7% у 2029 році.
Це один із ключових показників для довгострокового розвитку. Якщо зарплати зростають швидше, ніж продуктивність, бізнесу стає складніше утримувати маржинальність, а інфляційний тиск може посилюватися. Якщо ж продуктивність зростає разом із зарплатами, економіка отримує здоровішу основу для підвищення доходів.
Для України це означає потребу в інвестиціях у технології, енергоефективність, переробку, оборонне виробництво, логістику, цифровізацію та навчання кадрів.
Найбільший ризик у прогнозі — торговельний дефіцит
Один із найтривожніших блоків прогнозу — зовнішня торгівля.
Уряд очікує, що Україна протягом усіх трьох років матиме великий дефіцит торговельного балансу.
За першим сценарієм сальдо становитиме:
- мінус $70,9 млрд у 2027 році;
- мінус $74,3 млрд у 2028 році;
- мінус $73,7 млрд у 2029 році.
За другим сценарієм дефіцит буде ще більшим:
- мінус $79,7 млрд у 2027 році;
- мінус $80,1 млрд у 2028 році;
- мінус $80,4 млрд у 2029 році.
Це означає, що Україна імпортуватиме значно більше товарів і послуг, ніж експортуватиме.
У 2027 році за першим сценарієм експорт становитиме $60,4 млрд, а імпорт — $131,3 млрд. За другим сценарієм експорт буде нижчим — $57,9 млрд, а імпорт вищим — $137,5 млрд.
У 2029 році експорт зросте до $77,5 млрд за першим сценарієм і $72,2 млрд за другим. Але імпорт також залишиться величезним: $151,1 млрд і $152,6 млрд відповідно.
Це одна з головних структурних проблем української економіки. Навіть якщо експорт зростатиме, імпортні потреби залишатимуться надзвичайно високими. Це може бути пов’язано з енергетикою, оборонними закупівлями, обладнанням, паливом, споживчими товарами, відновленням інфраструктури та залежністю від зовнішніх поставок.
Чому торговельний дефіцит важливий
Великий дефіцит торговельного балансу означає постійний тиск на валютний ринок і потребу у зовнішньому фінансуванні.
Якщо країна купує за кордоном значно більше, ніж продає, цю різницю треба чимось покривати. У мирний час це можуть бути інвестиції, приватний капітал, експорт послуг, перекази трудових мігрантів. В умовах війни ключову роль відіграє міжнародна фінансова допомога.
Для України це означає, що навіть за сценарію економічного зростання фінансова стабільність залишатиметься залежною від зовнішньої підтримки, валютних резервів, експортної спроможності та здатності держави залучати кошти.
Саме тому питання не лише в тому, наскільки швидко зростатиме ВВП, а й у тому, чи зможе економіка виробляти більше товарів і послуг з високою доданою вартістю.
Чому сценарії Кабміну відрізняються
Головна причина існування двох сценаріїв — невизначеність. Українська економіка залишається залежною від факторів, які важко точно спрогнозувати на три роки вперед.
Серед них:
Безпекова ситуація. Інтенсивність війни напряму впливає на виробництво, інвестиції, експортну логістику, енергетику та міграцію.
Міжнародна допомога. Бюджетна стабільність України значною мірою залежить від зовнішнього фінансування.
Енергетика. Атаки на енергосистему можуть стримувати промисловість і бізнес.
Ринок праці. Дефіцит кадрів, мобілізація, міграція та перекваліфікація працівників впливають на темпи відновлення.
Експорт. Для швидшого зростання потрібні стабільна логістика, доступ до ринків і збільшення виробництва.
Інвестиції. Без приватного капіталу, страхування воєнних ризиків і прогнозованих правил гри швидке відновлення буде складним.
Що означає цей прогноз для бюджету
Макропрогноз є базою для бюджетного планування. Від нього залежать очікувані доходи держави, податкові надходження, соціальні стандарти, видатки на зарплати, пенсії, оборону, обслуговування боргу та програми підтримки.
Якщо економіка зростатиме за першим сценарієм, держава матиме більше простору для фінансування потреб. Якщо ж реалізується другий сценарій, бюджетний тиск буде сильнішим.
Особливо важливо, що прогноз на 2027 рік у другому сценарії передбачає лише 1,3% зростання ВВП. Для країни, яка одночасно фінансує оборону, соціальні виплати, відновлення інфраструктури та підтримку бізнесу, це дуже обмежений простір.
Що означає прогноз для українців
Для громадян головні сигнали з прогнозу — це зарплати, інфляція і ринок праці.
Позитив полягає в тому, що Кабмін очікує зростання середньої зарплати та її реального збільшення. Тобто доходи мають не лише номінально рости, а й частково випереджати інфляцію.
Але є й ризики. Інфляція залишатиметься помітною, безробіття — високим, а економічне зростання — нерівномірним. У частини працівників зарплати можуть зростати швидко через дефіцит кадрів, тоді як інші галузі можуть залишатися під тиском.
Найбільше виграватимуть професії, пов’язані з оборонним виробництвом, будівництвом, енергетикою, логістикою, ІТ, інженерією, промисловістю, медициною, освітою та відновленням інфраструктури.
Головні висновки
Кабмін фактично показав два можливі маршрути української економіки на 2027–2029 роки.
Перший — це сценарій швидшого відновлення, де ВВП поступово прискорюється, зарплати зростають, інфляція сповільнюється, а експорт нарощується.
Другий — обережніший сценарій, у якому 2027 рік виглядає слабким, торговельний дефіцит глибший, а економіка відновлюється повільніше.
Але в обох сценаріях є спільна риса: Україна не повертається до простої довоєнної моделі. Економіка зростатиме в умовах війни або її наслідків, високих імпортних потреб, дефіциту кадрів, необхідності зовнішнього фінансування та потреби у глибшій структурній перебудові.
Тому головне питання на найближчі роки — не лише скільки відсотків ВВП додасть економіка. Головне — чи зможе Україна перетворити відновлення на нову модель розвитку: з сильнішим виробництвом, більшим експортом, продуктивнішою працею, технологічними інвестиціями та меншою залежністю від імпорту.
Прогноз Кабміну на 2027–2029 роки виглядає обережно оптимістичним: економіка має зростати, зарплати — підвищуватися, а інфляція — поступово сповільнюватися. Але за позитивними цифрами стоїть серйозний виклик — Україна й надалі матиме величезний торговельний дефіцит і потребуватиме зовнішньої підтримки. Саме здатність наростити виробництво, експорт і продуктивність визначатиме, чи стане це зростання справжнім економічним відновленням.
За матеріалами kmu.gov.ua
