Європейський Союз дедалі жорсткіше пов’язує бюджетну підтримку України з конкретними реформами. Йдеться вже не лише про загальні вимоги щодо євроінтеграції: від рішень Верховної Ради у сфері верховенства права, боротьби з корупцією, податкової політики, енергетики та державного управління залежить доступ до мільярдів євро, необхідних Україні для фінансування держави під час війни.
23 вересня Європейська комісія прямо заявила, що виконання погоджених реформ може відкрити Україні шлях приблизно до €20 млрд бюджетної підтримки протягом 2026 року. Серед найбільш принципових для Брюсселя напрямів — верховенство права і боротьба з корупцією, зокрема виконання так званого плану Качки — Кос.
Заява пролунала після зустрічі президента України Володимира Зеленського з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку. Після переговорів фон дер Ляєн фактично сформулювала формулу подальшої допомоги: оборонна підтримка продовжуватиметься, але збільшення бюджетного фінансування залежатиме від просування реформ у Верховній Раді. Вона також заявила, що у 2026 календарному році ЄС має ще близько €37 млрд доступної підтримки Україні.
На перший погляд цифри можуть виглядати суперечливо: €20 млрд, €37 млрд, €90 млрд, Ukraine Facility, макрофінансова допомога. Насправді йдеться про різні фінансові механізми та різні види допомоги. І саме їхнє розмежування пояснює, чому виконання реформ зараз стає для Києва не лише питанням переговорів про членство в ЄС, а й одним із ключових питань фінансування державного бюджету.
€20 млрд — це не один транш
Головне уточнення: озвучені Єврокомісією €20 млрд не є одним платежем, який Брюссель автоматично перерахує Україні після ухвалення певного закону.
Йдеться про сукупний обсяг бюджетного фінансування, доступ до якого залежить від виконання низки вже погоджених між Україною та ЄС умов.
Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє пояснив 23 вересня, що частина вимог міститься в українському плані в межах Ukraine Facility. Вони охоплюють енергетику, економічні та структурні реформи, верховенство права, антикорупційну політику та інші сфери.
Паралельно діє новий Ukraine Support Loan — європейський механізм підтримки України на 2026–2027 роки загальним обсягом до €90 млрд. Він також передбачає бюджетну підтримку, прив’язану до окремих політичних та економічних умов.
Тобто €20 млрд — радше фінансовий «коридор», який Україна може відкрити виконанням кількох блоків зобов’язань, ніж окремий чек Брюсселя.
Звідки взялися €90 млрд
Наприкінці 2025 року ЄС погодив нову масштабну фінансову рамку для України, а в лютому 2026 року Європарламент і Рада ЄС юридично оформили Ukraine Support Loan обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки.
Його структура принципово важлива.
Із €90 млрд приблизно €60 млрд призначені для оборони та оборонно-промислового сектору, а близько €30 млрд — для підтримки державного бюджету, економічної стійкості та роботи критичних державних функцій.
На 2026 рік Рада ЄС уже дозволила зробити доступними до €45 млрд.
З них:
- до €28,3 млрд передбачені для оборонно-промислових потреб України;
- до €16,7 млрд — для бюджетної підтримки;
- ця бюджетна частина ділиться приблизно порівну: до €8,35 млрд через макрофінансову допомогу і до €8,35 млрд через додаткове фінансування Ukraine Facility.
Саме тому заяви про реформи не означають, що ЄС ставить під питання всю допомогу Україні. Умови для оборонного фінансування, бюджетної підтримки та інших інструментів різняться.
Єврокомісія 23 вересня спеціально наголосила: бюджетна підтримка безпосередньо залежить від виконання реформ, тоді як оборонна допомога має іншу систему умов.
А що тоді означають €37 млрд
Ще одна важлива цифра прозвучала від Урсули фон дер Ляєн після переговорів із Зеленським: у ЄС у 2026 році нібито залишається ще €37 млрд доступної підтримки.
Цю суму не варто ототожнювати ані з €20 млрд реформаторського пакета, ані виключно з бюджетною допомогою.
Йдеться про ширший залишок ресурсів, які можуть бути спрямовані Україні через різні компоненти європейської підтримки до кінця календарного року — включно з бюджетними та оборонними механізмами. За даними Єврокомісії, лише в межах Ukraine Support Loan на 2026 рік було визначено до €45 млрд підтримки, причому більша її частина припадає саме на оборонний напрям.
Тому формула «Україні дадуть €37 млрд після реформ» була б некоректною.
ЄС має значний невикористаний фінансовий ресурс для України, але частина бюджетної складової цього ресурсу буде доступною лише після виконання Києвом погоджених умов.
Ukraine Facility уже працює за принципом «реформи в обмін на виплати»
Це не новий підхід Брюсселя.
Ukraine Facility із самого початку був побудований як умовний фінансовий інструмент: Україна виконує погоджені кроки — Єврокомісія перевіряє їх — Рада ЄС погоджує виплату — Київ отримує наступний транш.
Загальний обсяг Ukraine Facility на 2024–2027 роки становить до €50 млрд.
Найбільша його частина — Pillar I — передбачає €38,5 млрд прямої фінансової підтримки, зокрема €33 млрд кредитів і €5,5 млрд грантів. Виплати відбуваються щоквартально залежно від виконання Українського плану.
Серед базових умов Єврокомісія прямо називає збереження демократичних механізмів, верховенства права та поваги до прав людини. Окремо контролюються боротьба з шахрайством, корупцією та конфліктом інтересів.
До червня 2026 року Україна вже отримала в межах першого компонента Facility понад €29,5 млрд — приблизно 77% доступного фінансування цього напряму.
Сьомий регулярний платіж, здійснений 8 червня, становив майже €2,8 млрд. Йому передувала перевірка виконання реформ у державних фінансах, судовій системі, фінансових ринках, енергетиці, сільському господарстві, цифровізації та інших сферах.
Таким чином, принцип умовності працює вже кілька років. Новим є масштаб грошей, які тепер від нього залежать, і дедалі сильніший акцент ЄС саме на верховенстві права та антикорупційній інфраструктурі.
Що таке план Качки — Кос
Центральною частиною нинішньої дискусії є так званий план Качки — Кос.
Його погодили 11 грудня 2025 року тодішній віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Це десять пріоритетних напрямів реформ, які Україна зобов’язалася просунути протягом 2026 року. Вони пов’язані передусім із судами, прокуратурою, НАБУ, САП, ДБР і контролем високорівневої корупції.
Офіційний документ Єврокомісії передбачає такі кроки:
- Змінити Кримінальний процесуальний кодекс, зокрема усунути механізми автоматичного закриття справ через завершення строків розслідування, посилити можливості розслідування топкорупції та чіткіше захистити компетенції НАБУ і САП.
- Забезпечити НАБУ ефективний доступ до незалежних, своєчасних і якісних судових експертиз.
- Переглянути процедуру призначення та звільнення генерального прокурора відповідно до європейських стандартів із залученням Венеційської комісії.
- Запровадити прозору та засновану на професійних критеріях систему відбору прокурорів на керівні та інші посади.
- Провести комплексну реформу Державного бюро розслідувань, включно з оцінкою його інституційної структури, механізмів доброчесності та контролю.
- Без затримок призначати суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли процедури за участю міжнародних експертів.
- Продовжити участь міжнародних експертів у відборі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
- Удосконалити декларації доброчесності суддів, перевірку доброчесності суддів Верховного Суду та систему виконання судових рішень.
- Ухвалити Антикорупційну стратегію і державну антикорупційну програму та забезпечити їхню реальну реалізацію.
- Посилити внутрішні системи контролю високорівневої корупції у державному секторі, внутрішній аудит, управління корупційними ризиками, механізми запобігання конфлікту інтересів і захисту викривачів.
Це не окремий документ, придуманий лише для отримання фінансування. Він одночасно пов’язаний із процесом вступу України до ЄС, кластером «Основи», реформою верховенства права та фінансовими умовами.
Саме це робить його політично важливішим: невиконання одного блоку починає впливати відразу на кілька напрямів відносин України з ЄС.
Чому Брюссель саме зараз посилює тиск
Протягом 2026 року незалежні українські експертні організації неодноразово фіксували повільне виконання цього плану.
У квітні коаліція восьми аналітичних організацій оцінювала реалізацію десяти пріоритетів лише у 9 балів зі 100. До червня оцінка зросла до 15 зі 100. Це оцінка громадських організацій, а не офіційна оцінка Єврокомісії, однак вона демонструвала масштаб відставання, на яке звертали увагу й у Брюсселі.
У серпні тема знову стала гострою після затримки частини законодавчих змін у Верховній Раді. Представники ЄС публічно нагадували Києву, що десять пріоритетів були погоджені самою Україною з Єврокомісією і мають бути виконані.
Тепер це нагадування підкріплюється фінансовим аргументом.
Минулого тижня єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос надіслали листи керівництву Верховної Ради та уряду України із закликом прискорити роботу над реформами. За даними джерел, до листа був доданий перелік рішень, ухвалення яких може розблокувати значні обсяги підтримки.
ЄС хоче не лише антикорупційних законів
Зводити конфлікт лише до НАБУ, САП або судової реформи теж було б спрощенням.
За інформацією Bloomberg, європейська сторона очікує прогресу і в законодавстві, яке має скорочувати тіньову економіку, збільшувати внутрішні податкові надходження та наближати українські правила до законодавства ЄС.
Логіка Брюсселя тут фінансова.
Чим більше коштів ЄС надає безпосередньо українському бюджету, тим важливішими для нього стають здатність держави збирати власні доходи, контроль за використанням коштів, незалежність інституцій і передбачуваність державних фінансів.
Це особливо актуально після переходу до нового Ukraine Support Loan, де десятки мільярдів євро мають фінансувати не окремі проєкти, а саму стійкість української держави.
У меморандумі щодо макрофінансової допомоги ЄС прямо передбачені умови, пов’язані з верховенством права, боротьбою з корупцією, економічною стійкістю та стабільністю.
Чому Україні критично потрібні ці гроші
Посилення умов відбувається у момент, коли потреби України у зовнішньому фінансуванні залишаються надзвичайно великими.
За оцінкою МВФ станом на травень 2026 року, загальний фінансовий розрив України у 2026–2029 роках за базовим сценарієм становить приблизно $140,3 млрд. Лише у 2026 році потреба оцінювалася у $55,4 млрд, а у 2027-му — у $43,4 млрд.
Український Мінфін у вересні повідомляв, що у 2026 році країна вже залучила $31,3 млрд зовнішнього фінансування. При цьому потреба в зовнішніх ресурсах на 2027 рік оцінюється у $52,6 млрд, і навіть з урахуванням доступних європейських механізмів залишається значний непокритий розрив.
Тому для Києва важлива не лише загальна сума європейської підтримки, а й графік її надходження.
Гроші потрібні регулярно для фінансування соціальних виплат, зарплат у бюджетній сфері, функціонування державних органів та інших цивільних видатків, тоді як значна частина внутрішніх ресурсів спрямовується на оборону.
Саме звідси виникають прохання України прискорити платежі.
Чому між Києвом і Брюсселем виникла напруга
Bloomberg описав переговори Зеленського і фон дер Ляєн 22 вересня як напружені.
Причина ширша за реформи.
Україна входить у чергову зиму з ризиком нової хвилі російських атак, необхідністю фінансувати бюджет і великими потребами у протиповітряній обороні. Київ прагне отримати кошти швидше та переконати партнерів закрити майбутній фінансовий дефіцит.
Європейська сторона, своєю чергою, не хоче автоматично брати на себе весь додатковий дефіцит.
Ще 19 вересня єврокомісар Валдіс Домбровскіс пояснював, що задум Ukraine Support Loan полягав у тому, щоб ЄС забезпечив приблизно дві третини потреб України, а решту мали взяти на себе інші міжнародні партнери. Брюссель закликає до більшого внеску Канаду, Норвегію, Японію та інших союзників.
Отже, суперечка має принаймні два рівні.
Перший — хто має профінансувати майбутній дефіцит України.
Другий — на яких умовах ЄС готовий прискорити або збільшити власну бюджетну підтримку.
Саме на другому рівні ключовим аргументом Брюсселя стають реформи.
Чи може ЄС просто не заплатити
Так, механізми європейської допомоги це передбачають.
Ukraine Facility не є безумовним грантовим фондом. Якщо певний крок Українського плану не виконаний, відповідну частину платежу можуть затримати.
У минулому ЄС уже використовував часткові виплати: Україна могла отримати кошти за виконані індикатори, тоді як гроші, прив’язані до невиконаних кроків, залишалися заблокованими до виправлення ситуації.
Саме тому нинішня оцінка восьмого запиту України в межах Ukraine Facility має значення.
Єврокомісія перевіряє, які із запланованих кроків виконані. За словами Мерсьє, дедлайни щодо частини реформ уже наближалися, тоді як деякі необхідні рішення на момент оцінки ще не були ухвалені.
Це означає, що дискусія про реформи має не абстрактний, а практичний вимір: кожен невиконаний індикатор може означати відкладену частину платежу.
Але €20 млрд не зникнуть автоматично після дедлайну
Водночас некоректно трактувати нинішні заяви як ультиматум «реформи негайно або Україна назавжди втратить €20 млрд».
Механізми ЄС зазвичай передбачають можливість виконати відкладені умови пізніше й отримати відповідні кошти після позитивної оцінки.
Тому головний ризик — не обов’язково остаточна втрата всієї суми.
Набагато реальніша проблема — затримка платежів у момент, коли Україні потрібна передбачувана бюджетна ліквідність.
Для воєнної економіки різниця між отриманням кількох мільярдів у вересні, грудні або наступного року може бути суттєвою навіть за умови, що формально гроші залишаються доступними.
Фінансування та вступ до ЄС дедалі більше з’єднуються
Нинішня ситуація демонструє ще одну тенденцію: фінансові умови та процес вступу України до ЄС дедалі важче розглядати окремо.
Ті самі реформи — незалежність антикорупційних органів, правила роботи прокуратури, судова доброчесність, реформа ДБР, державне управління — одночасно є:
- умовами фінансової допомоги;
- частиною Ukraine Plan;
- елементами переговорів про членство;
- частиною фундаментального кластера європейської інтеграції.
Єврокомісія ще в грудні 2025 року прямо наголошувала, що антикорупційна політика і реформа верховенства права мають реалізовуватися саме в межах процесу вступу України до ЄС.
Це означає, що затримка окремої реформи потенційно має подвійний ефект: вона може одночасно уповільнити фінансування та євроінтеграційний процес.
Що буде далі
Найближчим тестом стане оцінка чергового платежу в межах Ukraine Facility та проходження у Верховній Раді законів, які Єврокомісія вважає пріоритетними.
Паралельно Київ і Брюссель продовжуватимуть переговори щодо ширшої фінансової архітектури 2027 року.
ЄС уже взяв на себе центральну роль у фінансуванні України. За даними Єврокомісії, новий Ukraine Support Loan передбачає до €90 млрд у 2026–2027 роках, а МВФ у своїх розрахунках очікує, що саме європейські механізми залишатимуться найбільшим джерелом зовнішнього фінансування України.
Але модель допомоги змінюється.
На початку повномасштабної війни ключовим було питання, скільки грошей партнери готові надати Україні. Тепер дедалі важливішим стає друге питання — які саме умови Україна має виконати, щоб ці гроші були перераховані вчасно.
Саме тому озвучені Єврокомісією €20 млрд важливі не лише як велика сума.
Це сигнал про новий етап відносин Києва і Брюсселя: ЄС залишається головним фінансовим донором України, але водночас дедалі активніше використовує бюджетну підтримку як механізм забезпечення реформ, які Україна вже погодила в межах євроінтеграції.
Для Верховної Ради це перетворює законопроєкти про прокуратуру, антикорупційні органи, судову систему чи державні фінанси на рішення з дуже конкретною ціною.
Йдеться вже не тільки про те, наскільки швидко Україна просувається до членства в ЄС.
Йдеться про те, наскільки швидко до українського бюджету можуть надійти наступні мільярди євро.
