Масовані атаки РФ з осені перетворилися з «терору по площах» на точкове полювання за найвразливішими ланками української енергетики. Знищена генерація, проблеми з газовидобутком, сотні пошкоджених підстанцій і багатомільярдні втрати — результат не лише війни, а й системної управлінської дисфункції, яку уряд роками закривав політичними заявами. Попереду — найризикованіший сезон для бізнесу й енергоринку.
Система дала тріщину там, де її не мали бути: управління та відповідальність
Україна збудувала складну, але хаотично керовану енергосистему. Головна проблема — відсутність єдиного центру відповідальності за фізичний захист.
Хто відповідає за захист енергетики?
- Укренерго — магістральні підстанції
- Агентство відновлення — частину підстанцій
- Енергоатом — атомка
- Укргідроенерго — гідрогенерація
- Центренерго — ТЕС
- Місцева влада — ТЕЦ
- УЗ — власні вузли
- Міненерго — «стратегічна координація», яка в реальності часто розмивається
Результат — різні стандарти, різні строки, різна якість укриттів. Це не просто управлінська недбалість — це системний ризик із мільярдними наслідками.
Фізичний захист: гроші були, результат — частковий
У 2023–2024 роках держава запустила програму захисних споруд на майже 36 млрд грн. Аудит Рахункової палати показав:
- проєкти не відповідали сучасним вимогам управління;
- відсутність координації між виконавцями;
- завищення цін;
- низькі темпи будівництва;
- неготовність критичних об’єктів у ключових регіонах.
Реальний рівень готовності:
- Рівень 1 (мінімальний) — ~100%
- Рівень 2 (каркас/бетонні конструкції) — ~80–90%
- Рівень 3 (інженерні “саркофаги”) — лише 50%, і тільки на ключових підстанціях.
Найбільша діра — малі підстанції 110 кВ, яких тисячі. Їх фактично неможливо фізично закрити.
Генерація: точкові удари створили ризик для всього ринку
Росія атакує те, що складно відновити:
- ТЕС
- ТЕЦ
- ГЕС
- нафтогазові вузли
- компресорні станції
- системні підстанції
Удар по Трипільській та Зміївській ТЕС фактично занулював генерацію «Центренерго». Це не просто втрата потужності — це створення дефіциту на оптовому ринку, який потім лягає у тарифи бізнесу.
Газовий сектор: головна нова вразливість
У 2025 році РФ вперше зробила ставку на удари по газовидобутку та компресорних станціях.
Втрати:
- лютий–березень: знищено близько 40% видобутку
- жовтень–листопад: до 60% видобутку тимчасово зупинено (оцінка Bloomberg)
Україна компенсує це:
- імпортом LNG (план — 4,4 млрд кубів);
- закупівлями компресорів;
- використанням газосховищ, які неможливо уразити.
Але ризики для вартості газу для промисловості колосальні — і будуть лише зростати.
Електрика: дефіцит уже структурний
Запланована готовність до зими 2025/26: 17,6 ГВт. Станом на листопад РФ знищила близько 20% цих потужностей.
Стан енергосистеми:
- 12 регіонів працюють у режимі 2 черг стабілізаційних відключень
- окремі області — на межі енергетичного «острову»
- у пікові години дефіцит уже формується системно, а не ситуативно
Це означає: відключення світла — не тимчасове явище, а нова реальність до весни 2026 року.
Що це означає для бізнесу та ринку
1. Зростання витрат
Бізнес переходить на генератори, батареї, UPS, приватні сонячні системи. Це +15–40% до операційних витрат залежно від масштабу.
2. Перехід на “енергетичну автономність”
IT, логістика, промисловість та рітейл вже інвестують у:
- мікрогенерацію,
- енергозберігаючі системи,
- резервні лінії,
- контракти з ЄС щодо прямого імпорту.
3. Ризик перегляду тарифів у 2026 році
Підвищувати тарифи зараз політично неможливо, але реальна собівартість — зростає. 2026 рік майже гарантовано стане роком «тарифного перегляду» для промисловості.
4. Дефіцит обладнання у Європі
Трансформатори, GIS-комірки, силові кабелі вже в дефіциті. Це означає довші терміни відновлення та вищі ціни.
Що потрібно робити державі (не політичні, а бізнесові умови)
1. Централізація управління захистом
Один центр відповідальності. Один стандарт. Один план. Інакше — повторення 2024–2025 років.
2. Екстрений імпорт обладнання + спрощення процедур
Потрібно:
- розблокувати митні бар’єри,
- зробити «швидкі закупівлі»,
- забезпечити поставки впродовж 2–3 тижнів, а не місяців.
3. Фінансування не «по факту», а авансом
Оборонна енергетика — те саме, що ППО. Відкладені платежі = відкладене будівництво = втрачена підстанція.
4. Модернізація, а не латання
Частина обладнання — ще з радянських складів. Без переходу на сучасні стандарти (переважно європейські) енергетика залишиться вразливою.
Прогноз: без блекауту, але з довгою енергокризою
Україна пройде зиму без загальнонаціонального блекауту — це підтверджують експерти та енергетики.
Але:
- дефіцит електроенергії збережеться мінімум до весни 2026,
- видобуток газу відновлюватиметься повільно,
- атаки РФ на інфраструктуру триватимуть,
- інвестиційні витрати бізнесу зростатимуть,
- ринок неминуче ввійде в еру «енергетичної адаптації».
Це не криза на один сезон — це нова економічна реальність, яку держава й бізнес мають навчитись планувати та монетизувати.
За матеріалами bbc.com
