“Бізнес зрозумів, що, вкладаючи гроші в нас, він вкладає гроші у перемогу», – каже засновник полку «Ахіллес» Юрій Федоренко. Як сучасні військові підрозділи залучають «інвестиції» і розраховують їхню ефективність? Про це – розмова з топкомандирами дуже ефективних підрозділів – «Хартії» та «Ахіллеса»
Що таке ефективність на фронті і скільки коштує ефективний бойовий підрозділ? Бізнесменові та засновникові бригади «Хартія» Всеволоду Кожемяку, 53, це питання не подобається, замість відповіді він просить репортерів Forbes Ukraine швидко намалювати порося.
«І як? Схоже? Ні? Так само і в армії», – каже Кожемяко. Так він дає зрозуміти, що простота запитання оманлива і відповідь має кілька рівнів глибини. Адже ефективний бойовий підрозділ – це не лише зброя, а й величезна машина різноманітного забезпечення, вказує підприємець.
Розʼяснити складність математики війни погодився начальник штабу «Хартії» Максим Голубок, 42. Зараз на ньому лежить основна «операційка» бригади, допоки командир Ігор Оболєнський займається її розгортанням у корпус.
Повністю занурений у цифри командир полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко, 34. Командири на місцях мають знати, скільки коштує кожен виліт дрона, щоб уражати ворога із максимальною ефективністю та мінімальним коштом, розповідає він.
Мета, про яку каже Голубок, – щоб вартість знищення живої сили противника впала у десятки разів і досягла $100. Скільки реально коштує щоденна робота найкращих бойових підрозділів українського війська та яка математика захована у цих числах?
Forbes Ukraine поспілкувався про це з Голубком та Федоренком. Через сенситивність теми командири можуть розкрити далеко не всі деталі своєї «фінансової кухні».
Відповіді на окремі запитання скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Сержант рахує гроші
Що таке ефективність у війську?
Максим Голубок: Співвідношення витрат до результату. Тобто скільки сил і засобів було витрачено на знищення противника. Уявіть, що ми зараз перебуваємо на пункті управління підрозділу і бачимо, як на нас рухаються чотири мотоциклісти. Ефективність у тому, щоб використати найбільш оптимальний засіб ураження і завдати ним ворогу максимальної шкоди. Якщо говорити про наступ, то тут ідеться про досягнення визначених рубежів.
Аби наші офіцери й сержанти знали, як воювати ефективно, ми навчаємо їх рахувати гроші. Вони знають, скільки коштує один боєприпас, FPV‐дрон чи інший ударний безпілотник. Тоді можуть вирахувати, у скільки їм обійдеться знищення противника. А головне – усвідомити масштаб доступних їм ресурсів.
Юрій Федоренко: У Силах оборони індикатор роботи – це кількість збережених життів військових та кількість знищеної техніки й живої сили противника. Війна має чіткі математичні пропорції.
Скільки коштує день на війні?
М. Г.: «Хартія» на день витрачає, умовно, $1 млн (залежно від обстановки на різних відрізках фронту витрати можуть бути вищими або нижчими. – Forbes Ukraine). Це витрати на пальне, грошове забезпечення бійців, боєприпаси, харчування тощо. Комунальні послуги сюди не входять.
Джерело коштів – державне забезпечення, допомога від бізнесу. Те, що ми отримуємо від держави, не завжди відповідає вимогам бойових дій. Тож потрібно бути гнучкими і залучати альтернативне фінансування. У нас є фонд, прозорість забезпечує наглядова рада, тож бізнес, який допомагає нашій бригаді, може відслідкувати, на що витрачаються надані кошти.
Що відрізняє ефективний підрозділ від неефективного?
Ю. Ф.: Колись щойно призначений головнокомандувач Збройних сил назвав нам дві складові ефективного підрозділу. Перша – це лідер, людина, яка повинна бути вольовою, але водночас жорсткою, і його команда. Друга – фінанси. Лише це дозволяє залучати людей, навчати їх, закуповувати обладнання і, власне, здобувати результати на полі бою.
Мегаефективними стають ті підрозділи, які «прокачують» свою аерокомпоненту. Візьміть «Птахів Мадяра». Вони виросли із підрозділу тероборони до бригади. Свого часу їх атакували буквально всім, чим тільки можна собі уявити. Опанувавши безпілотники, вони почали помічати ворога на підступах до власних позицій і знищувати його ще до того, як він пробереться вглиб. Шлях «Ахіллеса» схожий. Безпілотники забезпечують нам живучість нашого основного капіталу – особового складу.
Робота із медіа теж важлива з погляду ефективності: медійність дозволяє тиловим українським містам залишатися не відірваними від фронту, а нам у війську – залучати додаткові інвестиції.
Скільки коштує заснувати підрозділ?
Ю. Ф.: Якщо з нуля, то один безпілотний полк вартує орієнтовно 10 млрд грн. Це норма забезпечення, тобто той комплект – форма, засоби індивідуального захисту, автівки, РЕБ‐системи, дрони, аптечки, – який стовідсотково має бути у полку.
Сума видатків на засоби БПЛА, а саме розвідувальні, ударні «крила», FPV‐дрони, важкі бомбери, Mavic, – десь 1 млрд грн на місяць. Якщо порівнювати, то $1, витрачений нами, еквівалентний $15, витраченим росіянами.
Мегаефективними стають ті підрозділи, які «прокачують» свою аерокомпоненту,
Юрій Федоренко, командир полку безпілотних систем «Ахіллес»
Щодо навчання військових. Візьмемо як приклад оператора дронів. Для того щоб пілот навчився гарно управляти дроном, йому потрібно зробити мінімум 100 вильотів.
100 FPV‐дронів – це 2 млн грн. До цієї суми ще слід додати непрямі витрати. У результаті виходить цифра 5 млн грн.
40% своїх людей ми готуємо у навчальних центрах. 60% – власними силами. На симулятори, монітори, програмне забезпечення та інше витратили десь 4 млн грн, на місяць на навчання йде 2,5 млн грн.
Навантаження на особовий склад колосальне. Вони дубасяться пʼять днів на позиціях, потім відсипаються одну добу, наступного дня вчать новачків, а далі знову йдуть на позиції.
На що йде найбільше ресурсу?
М. Г.: Найдорожчий компонент підрозділу – люди. Пояснюю. Безпілотник сам не літає. Аби він влучив у ціль із першого разу, ним повинен керувати досвідчений пілот. Я це називаю one shot, one kill. До витрат на навчання ще додайте постійний upskilling.
Стільці, що знищують ворога
Скільки вартує зупинити умовну одиницю ворожої техніки?
М. Г.: Якщо рахувати одну бойову машину піхоти (БМП), захищену «мангалом» і протимінним тралом (тож можливість, що ворог підірветься на міні, уже відпадає), на зупинку конструкції йде в середньому три дрони. За наявності одного кваліфікованого пілота, який точно знає, куди цілитись.
Другий етап – знищення піхоти. Тут ми можемо використовувати як бомбери на кшталт Vampire, так і артилерію. Від чого залежить вибір? Від кількості піхоти, що сиділа в ураженій БМП, кількості укриттів, які противник може використовувати, місцевості.
Якщо ми витратили сім дронів, знищили одну машину, а наступні три ворожі машини доїхали до нашої піхоти і ми починаємо втрачати позиції, це неефективно.
Яка зброя наразі є найбільш ефективною?
Ю. Ф.: У нашому підрозділі в топі зі знищення живої сили залишається дрон Vampire, або, як його прозвали, «Баба‐Яга». На другому місці – Mavic, далі – дрони‐камікадзе. Проте на кожну нашу дію у ворога є протидія. І вартість знищення одного росіянина «Бабою‐Ягою» із кожним днем збільшується.
Чому? Потрібно розуміти, як налаштоване застосування безпілотних систем. Для «промацування» перших 10 км лінії оборони противника потрібен один розвідувальний коптер, як, наприклад, Mavic‐3, углиб цих 10 км включатимуться інші «крила», бо нам потрібна краща деталізація.
Окей, виявили противника. Як його знищити? Якщо він біжить від однієї посадки до іншої – впорається дрон‐камікадзе. Якщо він забіг у лісосмугу – треба Mavic. Під кожну ціль є свій засіб.
Із ворогом у нас паритет без переваги: десь ми переважаємо, десь, як‐от у оптоволоконних дронах, росіяни. За останній рік Україна здійснила значний прорив у безпілотній частині. Оперативні безпілотники зараз бомблять законні військові цілі на території Російської Федерації. У нас зʼявилися дрон «Булава», модернізований БПЛА RАМ‐Х. Зі штучним інтелектом теж починаємо працювати, але на нього потрібно більше часу.
Все, що у нас є у підрозділі, має бути націлене на ліквідацію ворога. Навіть стільці. Для наших центрів управління ми закуповуємо геймерські крісла, тому що люди гарують по 12–14 годин. Якщо вони сидітимуть на деревʼяних табуретках, їх надовго не вистачить.
Як витрати залежать від масштабування?
Ю. Ф.: Як рота‐батальйон ми знищили приблизно 25 000 військових цілей противника за два роки. Із повністю розгорнутим і навченим полком можна ліквідовувати 20 000 на місяць. Комплектацію «Ахіллеса» не завершено, але можу сказати, що ми наразі у 2,5 раза ефективніші, ніж коли були батальйоном.
Війна не завершилася
Скільки займають донати у вашому бюджеті?
Ю. Ф.: 25%. Люди зараз менше донатять, але цьому є пояснення. Хтось думає, що війна вже завершилась чи ось‐ось завершиться. Це не так, і про це треба кричати з кожної праски. Але є й такі, що просто не можуть собі дозволити донатити так само, як на початку великої війни. Люди біднішають.
У нас і з українським бізнесом відносини непогані, наша медійність – цьому запорука. Бізнес давно зрозумів, що, вкладаючи гроші в «Ахіллес», він вкладає гроші у перемогу. Ми раціональні у витратах і максимально прозорі. Всі закупівлі здійснюємо через волонтерів, фонди, благодійні організації.
Як командири планують використання дронів?
М. Г.: Кожна наступна поставка безпілотників має покривати наші потреби. Їх ми вираховуємо у бізнесовому дусі: дивимося, скільки і чого нам потрібно і на коли. Ми знаємо, скільки коштує одиниця кожного засобу. І знаємо середній показник живучості одного борта, який ми і використовуємо під час бюджетування бригади на наступний місяць.
Якщо ми витратили сім дронів, знищили одну машину, а наступні три ворожі машини доїхали до нашої піхоти і ми починаємо втрачати позиції, це неефективно,
Максим Голубок, начальник штабу «Хартії»
Це повітряна складова роботи бригади, але ще є й наземна. Із нею простіше, бо там ідеться про багаторазовість засобів.
Як оцінюєте ефективність підрозділу в грошах?
Ю. Ф.: Аби вирахувати вартість російського піхотинця, слід підсумувати витрати на його зарплату, екіпірування і компенсацію у разі загибелі.
Наші аналітики оцінюють і більші цілі, техніку зокрема. Вони дивляться на контракти – наприклад, скільки Єгипет колись заплатив росіянам за умовний БТР чи «Сонцепьок». Це складніше, ніж порахувати одного піхотинця. Із ППО хіба що легше. Одна система росіянам обходиться у $16–19 млн.
У нас на кожній із позицій є мінімальна і максимальна кількість вильотів, що мають бути здійснені за визначений проміжок часу. Коли щось іде не за планом, ми аналізуємо першопричину. Також є допустима норма втрат техніки. Якщо ми виходимо за її межі, я про це одразу знаю, бо аналізую наші звіти двічі на добу. Ми працюємо в моменті. А контроль за роботою здійснюється на кожному керівному рівні.
Скільки коштують знищені техніка чи особовий склад ворога?
М. Г.: Росіяни не рахують власні збитки, вони дозволяють собі втрачати велику кількість людей та техніки. Ми знищили один батальйон – одразу пішов наступний. Їм головне – йти вперед. Для нас головне – йти вперед, при цьому зберігаючи людей.
Скільки Москва втрачає у разі загибелі одного солдата? Важко сказати, бо вони не виплачують їм обіцяні гроші, які закладають у контракти. Всі полонені, які в нас були, це підтвердили.
На знищення одного російського піхотинця у середньому йде до $5000. Але ми повинні максимально зменшити цю суму. Прийти до того, щоб смерть росіянина коштувала нам 100 баксів. Тоді ми будемо суперефективними.
За матеріалами forbes.ua
