Міжнародний Реєстр збитків відкрив дві нові категорії — B4 для гуманітарних видатків і B5 для розмінування. Тепер держава та територіальні громади можуть документувати бюджетні кошти, які з 24 лютого 2022 року витрачали на евакуацію людей, тимчасове житло, екстрену медичну допомогу, «єВідновлення», очищення територій від вибухонебезпечних предметів, обладнання для саперів та інформування про мінну небезпеку. Але подання заяви — це ще не отримання грошей: майбутня Компенсаційна комісія має окремо визначити, які вимоги підлягають компенсації та в якому розмірі, а механізм фінансування майбутніх виплат ще створюється.
13 серпня 2026 року міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України — RD4U — відкрив одразу дві нові категорії заяв, орієнтовані на видатки держави та громад. B4 отримала назву «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення», B5 — «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів». Подання здійснюється через портал «Дія». Після запуску B4 та B5 кількість відкритих категорій Реєстру зросла до 23.
Нововведення важливе не стільки можливістю отримати компенсацію найближчим часом — такої можливості поки немає, — скільки тим, що вперше створюється формалізований міжнародний канал для пред’явлення Росії величезного масиву публічних витрат, які українська держава та місцеві бюджети вже несуть через війну.
До цього логіка компенсаційного механізму для багатьох асоціювалася переважно зі зруйнованою квартирою, будинком, підприємством або інфраструктурним об’єктом. Категорії B4 і B5 охоплюють іншу частину збитків: гроші, які держава була змушена витратити тому, що сталася агресія.
Що саме змінилося
Реєстр збитків працює з квітня 2024 року. Його завдання — приймати заяви та докази щодо шкоди, втрат і збитків, завданих після 24 лютого 2022 року в межах міжнародно визнаної території України внаслідок міжнародно-протиправних дій Росії. Сам Реєстр не є судом, компенсаційним фондом чи органом, який присуджує гроші. Він визначає, чи відповідає заява встановленим критеріям і чи може бути внесена до Реєстру для майбутнього розгляду.
B4 і B5 переносять цю модель на державні та місцеві бюджетні витрати.
| Категорія | Що можна заявляти |
|---|---|
| B4 — гуманітарні витрати | евакуацію, тимчасове житло, місця колективного проживання, екстрену медичну допомогу, реабілітацію, інші заходи підтримки постраждалих, зокрема бюджетні компенсації за програмою «єВідновлення» |
| B5 — розмінування | обстеження і розмінування територій, виявлення та знищення вибухонебезпечних предметів, обладнання, логістику, навчання персоналу, інформування населення про мінну небезпеку, а також окремі бюджетні компенсації витрат на розмінування |
Принципова умова в обох випадках одна: йдеться про витрати, понесені 24 лютого 2022 року або пізніше, пов’язані з наслідками російської агресії та профінансовані з державного, регіонального або місцевого бюджету.
Тобто категорії призначені не для будь-яких видатків у воєнний час. Заявник має показати причинний зв’язок: витрати виникли саме через наслідки агресії.
B4: від евакуації до «єВідновлення»
Категорія B4 охоплює кошти, які держава або громада витрачала безпосередньо на підтримку фізичних осіб, постраждалих від війни.
Правила Реєстру прямо називають кілька груп таких витрат: евакуацію людей до інших населених пунктів України, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми та інші надзвичайні або гуманітарні заходи, якщо вони безпосередньо спрямовані на пом’якшення наслідків російської агресії для людей.
Причому перелік не є закритим. Це важлива деталь для громад, тому що реальні воєнні видатки значно ширші за кілька стандартних програм.
У «Дії» окремо зазначено, що до B4 може входити державна компенсація за пошкоджене або зруйноване житло за програмою «єВідновлення». Тобто держава, яка вже компенсувала громадянину частину втрат власним коштом, надалі може включити відповідні бюджетні витрати до вимог проти Росії.
Умовний приклад: після обстрілу населений пункт евакуює 500 людей. Місцева влада оплачує автобуси, організовує тимчасове розміщення, забезпечує певні першочергові потреби. Якщо ці видатки здійснені з місцевого бюджету і можна документально показати їхній зв’язок із наслідками атаки, вони потенційно можуть формувати вимогу B4.
Але сам факт того, що видатки були соціальними, недостатній. Форма B4 вимагає описати подію, її дату й місце, тип допомоги, кількість людей, які її отримали, суму вимоги, деталізацію цієї суми, методику розрахунку та докази. Також окремо передбачено інформацію про зовнішнє фінансування.
Саме ця остання позиція має практичне значення для громад із великою кількістю міжнародних гуманітарних програм.
Якщо певний захід повністю оплачений донором, витрати не можна просто представити як видатки місцевого бюджету. «Дія» прямо зазначає: витрати, профінансовані виключно з інших джерел, у B4 не подаються. Якщо ж проєкт мав змішане фінансування, з правил випливає необхідність чітко відокремити бюджетну частину та повідомити про зовнішнє фінансування.
B5 — це значно більше, ніж робота сапера на полі
Категорія B5 на перший погляд виглядає вузькою, але правила Реєстру трактують витрати на розмінування досить широко.
Заявляти можна не тільки безпосереднє знешкодження мін або боєприпасів. До B5 віднесено наймання операторів протимінної діяльності, витрати на їхній проїзд і проживання, придбання або оренду обладнання, операційну логістику, нетехнічне й технічне обстеження територій, картографування, виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів, маркування небезпечних ділянок, підготовку документації після очищення та передачу розмінованої території.
Окремими позиціями передбачено навчання персоналу, розбудову потенціалу та інформаційні кампанії для населення — аж до створення й поширення матеріалів про мінну небезпеку. До вимоги також можуть включатися бюджетні витрати держави на відшкодування фізичним особам, ФОПам або юридичним особам вартості проведених робіт із розмінування.
Для України це потенційно величезний блок майбутніх вимог. За оцінкою ПРООН, станом на 2026 рік приблизно 133,3 тис. кв. км території України потребували обстеження через ризик забруднення вибухонебезпечними предметами. У п’ятій швидкій оцінці збитків і потреб України RDNA5 потреби у сфері управління вибухонебезпечними загрозами на 2026–2035 роки оцінювалися приблизно у $27,6 млрд.
B5, таким чином, формує юридичний канал, через який принаймні бюджетну частину таких витрат можна документувати як наслідок агресії.
Які дані доведеться зібрати для розмінування
У B5 вимоги до деталізації особливо великі.
Форма передбачає інформацію про джерело або характер забруднення, місце забрудненої території та період, коли вона була забруднена. Для самих робіт потрібно зазначити тип операції, адресу чи місце проведення, а за наявності — географічні координати, площу території, відомості про вилучені міни або нерозірвані боєприпаси, передачу очищеної території та результат проведених робіт. Окремі поля стосуються інформаційних кампаній і навчання персоналу.
Потім формується фінансова частина: орієнтовна сума вимоги, її деталізація, докази витрат і відомості про зовнішнє фінансування.
Для громади це означає, що одного платіжного доручення або договору з оператором протимінної діяльності може бути недостатньо. Чим повнішим буде ланцюжок «воєнна подія або забруднення — необхідність розмінування — конкретні роботи — результат — понесені бюджетні витрати», тим зрозумілішою буде вимога.
Хто саме може подавати заяви
У правилах RD4U коло заявників для B4 і B5 сформульовано широко: держава Україна, її регіональні й місцеві органи влади, а також юридичні особи та установи, що перебувають у державній власності або під контролем держави. Правила також поширюють відповідне поняття на юридичних осіб, які працюють на праві господарського відання, оперативного управління або узуфрукту.
Сторінки послуг у «Дії» також говорять про органи державної влади, органи місцевого самоврядування та юридичних осіб і установи у державній або комунальній власності чи під контролем держави.
Водночас Мін’юст у повідомленні про запуск деталізував український механізм представництва: від держави заяви подають відповідні суб’єкти управління об’єктами державної власності, а від територіальних громад — органи місцевого самоврядування; для частини державних господарських структур передбачені винятки з такого способу подання.
Тому для державного чи комунального підприємства, установи або організації важливо спочатку встановити не лише наявність витрат, а й належного заявника: чи має конкретна юридична особа право заявити їх самостійно у B4/B5, чи вимога повинна подаватися відповідним органом управління.
Заяву не обов’язково заповнювати особисто керівнику
Подання здійснюється через представника.
Керівник, який відповідно до даних ЄДР має право діяти від імені органу або юридичної особи, вважається основним представником. Він може також надати іншій особі цифрові повноваження в «Дії», після чого заяву зможе подати уповноважений представник.
Послуга є безоплатною. На сторінках «Дії» орієнтовний час безпосереднього заповнення форми зазначено як до 30 хвилин, однак на практиці основна робота полягає не у внесенні даних у форму, а в попередній підготовці фінансових документів та доказової бази.
Причому заяву не потрібно завершувати за один раз: правила дозволяють зберегти чернетку і повернутися до неї пізніше. Документи повинні подаватися у читабельному цифровому вигляді, а оригінали доказів рекомендується зберігати для можливого майбутнього розгляду.
Що громадам варто підготувати ще до входу в «Дію»
Для органів місцевого самоврядування практичний сенс запуску B4 і B5 полягає в тому, що тепер можна почати системно інвентаризувати воєнні видатки з 24 лютого 2022 року, а не намагатися відновлювати всю історію через кілька років.
Перед поданням доцільно сформувати окреме досьє на кожну програму або групу пов’язаних витрат:
- Визначити подію та її зв’язок із війною. Не просто «витрати на евакуацію», а звідки і чому евакуювали людей, коли це сталося, яка подія створила необхідність таких видатків. Для B5 — звідки виникло забруднення території та чому знадобилося її очищення.
- Зібрати бюджетні документи. Рішення про виділення коштів, договори, кошториси, акти виконаних робіт, платіжні документи, звіти, реєстри виплат та інші фінансові матеріали.
- Відокремити бюджетне та донорське фінансування. Реєстр приймає в B4 і B5 саме витрати державного, регіонального або місцевого бюджету, тому змішані програми потребують фінансового розмежування.
- Підготувати фактичні докази. Фото, відео, акти, карти, координати, документи ДСНС, військових адміністрацій, операторів протимінної діяльності, дані про евакуйованих або отримувачів допомоги — залежно від характеру вимоги. Реєстр не встановлює одного вичерпного переліку доказів і рекомендує подавати всі релевантні матеріали.
- Пояснити розрахунок суми. Недостатньо вказати загальну цифру. B4 прямо вимагає методику розрахунку, а для обох категорій потрібна деталізація орієнтовної суми вимоги.
В одній заяві дозволяється об’єднати кілька видів гуманітарних витрат або кілька заходів із розмінування, якщо всі вони належать до відповідної категорії. Але кожен компонент треба описати та підтвердити окремо.
Що не треба плутати з B4 і B5
Є кілька важливих меж.
По-перше, B5 не призначена для допомоги людині, яка постраждала від міни чи нерозірваного боєприпасу. Якщо держава витратила бюджетні кошти на допомогу такій людині, відповідні державні гуманітарні витрати належать до B4.
По-друге, B5 не є універсальною категорією для будь-якої компанії, яка власним коштом розмінувала свою земельну ділянку. Для таких витрат юридичних осіб правила передбачають інші відповідні категорії Реєстру.
По-третє, не можна заявити як бюджетний збиток те, що фактично повністю оплатив міжнародний донор або інша зовнішня сторона. Для B4 «Дія» це прямо виключає, а правила обох категорій обмежують вимоги тією мірою, якою видатки були профінансовані з українських публічних бюджетів.
Що відбувається після подання
Це один із найважливіших моментів усієї системи.
Після відправлення заяви Реєстр не ухвалює рішення: «Україні належить така-то сума». Секретаріат спочатку опрацьовує заяву та докази, а Рада Реєстру визначає, чи відповідає вимога критеріям для внесення.
Рада може внести заяву до Реєстру, повернути її Секретаріату для додаткової роботи, відхилити без остаточної заборони на повторне подання або відхилити остаточно. Водночас на цьому етапі Рада не визначає відповідальність і не присуджує компенсацію.
Отже, статус «внесено до Реєстру» треба читати буквально: вимогу та докази офіційно зафіксовано для майбутнього розгляду.
Це ще не рішення про гроші.
Коли можуть з’явитися компенсації
Міжнародний компенсаційний механізм будується у три етапи.
Перший уже працює — це Реєстр збитків, який приймає та зберігає заяви.
Другий — Міжнародна комісія з розгляду заяв для України. Вона має розглядати вимоги по суті, оцінювати їх та визначати суму компенсації, якщо компенсація належить. Станом на 13 серпня 2026 року Конвенцію про створення Комісії підписали 39 держав та Європейський Союз. Для запуску Комісії необхідна ратифікація Конвенції щонайменше 25 державами або регіональними інтеграційними організаціями, а також достатні фінансові зобов’язання для початку її роботи.
Третій компонент — компенсаційний фонд, із якого фактично мають здійснюватися виплати. І саме тут поки залишається ключове невирішене питання: Рада Європи прямо зазначає, що фонд ще потрібно створити, а потенційні джерела його наповнення продовжують опрацьовуватися.
Тому зараз неможливо назвати ані точну дату перших виплат, ані гарантувати, що заявлена у B4 чи B5 сума зрештою буде компенсована повністю.
Чому тоді варто подаватися вже зараз
Тому що функція Реєстру — не видавати гроші сьогодні, а перетворювати наслідки війни на формалізовані міжнародні вимоги.
Для держави це означає поступове документування не лише фізично знищених активів, а й тих мільярдів, які бюджет був змушений перенаправити на наслідки агресії: евакуацію, допомогу постраждалим, відновлення житла, очищення земель та інші заходи, яких без війни не було б.
Для громад раннє подання має ще одну перевагу: документи, свідчення, геодані та фінансова інформація з часом можуть втрачатися або ставати складнішими для відновлення. Правила Реєстру тому й передбачають подання доказів разом із вимогою та рекомендують зберігати їхні оригінали.
У практичному сенсі B4 і B5 змінюють підхід до воєнних видатків. Евакуаційний автобус, тимчасовий прихисток, розміноване поле або інформаційна кампанія про вибухонебезпечні предмети відтепер можуть бути не лише рядком уже витраченого бюджету, а частиною документованої вимоги України до держави-агресора.
Чи перетвориться ця вимога на реальну виплату і коли саме — залежатиме від наступних двох елементів міжнародного механізму: роботи Компенсаційної комісії та створення фонду. Але доказову базу для цього держава і громади можуть формувати вже зараз.
