Кабмін запустив експеримент з автоматичним військовим обліком: кого торкнеться і що зміниться

Кабінет міністрів запустив постановою №1632 від 5 грудня 2025 року експериментальний проєкт автоматичного взяття на військовий облік. Його мета — зменшити бюрократію для громадян і розвантажити ТЦК, а державі — дати актуальні дані через обмін інформацією між реєстрами.

Експеримент триватиме два роки з дня набрання чинності постановою. Координатором визначено Міноборони, учасники — МВС, Міноборони, Державна Міграційна Служба та Генштаб ЗСУ; взаємодію між державними е-ресурсами мають забезпечити в межах бюджетних видатків.

Кого братимуть на облік автоматично:

  • чоловіків, які не стали на облік у 17 років — вони автоматично отримуватимуть статус призовника з 18-річчя;
  • чоловіків 18–60 років, які перебувають за кордоном — під час отримання або обміну паспортних документів у структурах ДМС без відвідування ТЦК та без проходження ВЛК саме для постановки на облік.

Постанова також описує технічну логіку: Міноборони отримуватиме відомості через електронну взаємодію з демографічним реєстром та системами ДМС (зокрема — і про оформлення документів для виїзду/постійне місце проживання за кордоном).

Окремо прописано, що у випадку звернення чоловіка 18–60 років до закордонного відокремленого підрозділу підприємства у сфері управління ДМС, якщо в реєстрі немає запису, документи на паспорт можуть приймати без подання військово-облікового документа — після цього дані передаються до Міноборони для внесення в реєстр.

Урядове рішення вписують у ширший курс цифровізації мобілізаційного обліку: раніше постановка на облік часто вимагала особистих візитів і процедур, а частину сервісів держава переводить в онлайн (зокрема через “Резерв+” та ЦНАП — для окремих адмінпроцедур).

Це “автоматичний облік” = “автоматична мобілізація”?

Ні. Постанова описує механізм внесення/актуалізації даних у військовому реєстрі і постановку на облік без біганини. Про мобілізаційні рішення (повістки/призов/ВЛК для придатності) це напряму не є “кнопкою”.

Окрема “страховка” для інвалідності/тяжких станів

Для людей з інвалідністю (і для переліку тяжких захворювань) передбачено, що за бажанням можна подати підтвердні документи до ВЛК ТЦК, а постанова ВЛК може ухвалюватися без присутності та без медогляду — на підставі документів і/або даних електронної системи охорони здоров’я (за наявності доступу).

Які дані держава “підтягує”

У порядку прямо перелічено: відцифроване фото, ПІБ, дата/місце народження, стать, місце проживання (за наявності), реквізити паспорта/закордонного документа, громадянство, Унікальний номер запису в реєстрі (за наявності), РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків) (за наявності) або паспортні дані (для тих, хто офіційно відмовився), а також відомості про оформлення документів для виїзду/постійне місце проживання/повернення.

Що важливо для чоловіків за кордоном

Якщо ви не стояли на обліку і звертаєтесь за паспортними діями в закордонні підрозділи ДМС-структури, в окремо визначених випадках військово-обліковий документ можуть не вимагати на етапі прийому документів — бо далі дані підуть у реєстр автоматично.

Що робити людині практично

  • Якщо у вас є доступ до “Резерв+” — після паспортних дій/досягнення 18 років перевірити коректність базових даних у своєму е-документі (ПІБ/дата/паспортні дані/адреса).
  • Якщо дані некоректні — діяти через офіційні канали виправлення (ЦНАП/ДМС/ТЦК залежно від типу помилки). (Це вже загальна порада; механіка виправлень залежить від ситуації.)

За матеріалами espreso.tv

Вверх