Ліки на заправці. Кабмін відкрив АЗС для «безрецептурки» — і закрутив гайки лікарняним аптекам

26 грудня уряд ухвалив пакет рішень, який одночасно розширює точки доступу до базових безрецептурних препаратів (зокрема на АЗС) і посилює державне “налаштування” фармринку — через Національний каталог цін, нові вимоги для аптек у лікарнях та правила “маркетингу” в аптеках. Про це публічно повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко; тексти постанов пообіцяли оприлюднити на урядовому порталі найближчим часом.

Нижче — розбір, що саме змінюється, навіщо це робиться, і де головні ризики.

Що означає «ліки на АЗС»: дозволили, але тільки за ліцензією і з фармконтролем

Ключове: йдеться лише про безрецептурні препарати (ОТС-безрецептурні ліки для самолікування). Продаж “на касі заправки як чіпсів” у буквальному сенсі не запускають — уряд прив’язує це до ліцензії та до виконання умов, які мають забезпечувати якість і безпеку.

За логікою ухваленого рішення, продавати ОТС у приміщеннях АЗС можна буде на підставі ліцензії і за умови:

  • дотримання умов зберігання ліків;
  • щоб приймання та вхідний контроль якості забезпечував уповноважений фармацевтичний фахівець, відповідальний за систему якості;
  • облаштування окремої зони зберігання ліків на АЗС, відділеної від інших товарів.

Окремо: дозволяється продаж безрецептурних ліків через вендингові автомати в приміщеннях АЗС — але з тими ж вимогами щодо зберігання й вхідного контролю.

Аргумент МОЗ: АЗС часто працюють стабільніше під час відключень електрики, а також можуть закривати “провали доступності” у селах, віддалених громадах і вночі.

Коли запрацює. Такі зміни зазвичай набирають чинності з дня офіційного опублікування відповідної постанови/змін до Ліцензійних умов.

Практичне запитання, яке вирішить підзаконка

Найбільш “тонке місце” — як саме буде організовано роль уповноваженого фармфахівця для АЗС (формат присутності, документообіг, відповідальність, перевірки). Це якраз те, що визначатимуть тексти постанов/змін до ліцензійних умов після оприлюднення.

Аптеки в лікарнях: “лише три найдешевші” — що це змінює для пацієнта

Друга велика новація — правила для аптек у державних і комунальних лікарнях: їх зобов’яжуть реалізовувати лише лікарські засоби з трьома найнижчими цінами з Національного каталогу серед препаратів з однаковим складом і дією.

Ляшко пояснює логіку так: у лікарняних аптеках пацієнтам часто пропонують дорожчі торгові марки, хоча є дешевші аналоги з тією ж діючою речовиною. А Нацкаталог уже містить майже 11 тисяч позицій, що дозволяє бачити “стелю” цін по кожній діючій речовині.

Оцінка МОЗ: якщо замінювати дорожчі препарати на дешевші аналоги, середній чек може знизитися приблизно на 38%.

Де тут найбільша інтрига

Це рішення — фактично “примус до дешевшого аналога” в сегменті лікарняних аптек. Воно може:

  • реально зменшити витрати пацієнтів у ситуації, коли люди й так купують ліки “в коридорі” лікарні;
  • але й викликати супротив частини ринку, бо зменшує можливості заробітку на дорожчих брендах і змінює механіку асортименту.

Національний каталог цін: фундамент, на який уряд спирається

Усі ці рішення “зшиті” з попереднім курсом на державне регулювання/стандартизацію цін, що стартував у 2025 році на тлі рішення РНБО щодо доступності ліків (введеного в дію указом Президента №82/2025).

Правова основа Нацкаталогу та процедур реферування/декларування цін — постанова КМУ №439 від 04.04.2025 р. У документі прямо описано підхід із референтними країнами (зокрема Польща, Словаччина, Чехія, Латвія, Угорщина, Молдова, Румунія, Болгарія) і механіку розрахунку граничних референтних цін. Саме тому уряд тепер може прив’язувати “обов’язкові” правила продажу в лікарнях до публічної цінової бази, а не до «домовленостей постачальників».

“Маркетинг” в аптеках: уряд нарешті прописує правила і стелю витрат

Ще один шмат пакета — порядок надання маркетингових послуг у фармроздробі (те, що роками було сірою зоною під виглядом “промо”, “полиць”, “програм лояльності”).

За даними профільного видання, останній проєкт (від 8 грудня) передбачав, зокрема, обмеження обсягу щоквартальних витрат виробників/імпортерів на маркетинг до 18%.

Також вказано, що ухвалений порядок описує механізми, які фактично зменшують закупівельні ціни після переходу права власності (відтерміновані знижки, кредитні ноти, бонуси тощо) та даються визначення маркетингових і промоційних послуг у місцях роздрібної торгівлі.

Сенс для держави: запуск Нацкаталогу має зробити маркетинг не механізмом прихованого підвищення ціни, а інструментом інформування/доступності.

Кадровий дефіцит у селах і прифронтових громадах: медсестрам дадуть ширші повноваження

Паралельно уряд змінює правила допуску персоналу до роботи в аптеках у специфічних умовах.

Постанова КМУ №1720 від 24.12.2025 вносить зміни до ліцензійних умов (постанова №929) і, зокрема, передбачає: у селах/селищах та на територіях активних бойових дій (за офіційним переліком) відпуск ліків в аптеках/аптечних пунктах без виготовлення можуть здійснювати фахівці з освітою не нижче “фахового молодшого бакалавра” за спеціальністю “Медсестринство” + сертифікат за профілем “Фармація (роздрібна реалізація лікарських засобів)”.

Важливі деталі таймінгу з цієї ж постанови:

  • вимога щодо сертифіката для медсестринства застосовується з 1 липня 2027 року;
  • постанова набирає чинності через два місяці з дня опублікування.

Також деталізовано вимоги до уповноважених осіб і до персоналу, що здійснює торгівлю/виробництво в аптеці, включно з допуском фармацевтів-інтернів під наглядом.

Закупівля інноваційних ліків: “змішане фінансування” через договори керованого доступу

Окремо Кабмін унормував механізм, який дозволяє змішане фінансування закупівель інноваційних препаратів через договори керованого доступу (ДКД) — із залученням державного бюджету, місцевих бюджетів і (за певних моделей) закладів охорони здоров’я/замовників. МОЗ прямо описує це як новий підхід до закупівель інноваційних ліків.

Хто проти і чому: аргументи фармспільноти

Професійна критика вже зафіксована. Наприклад, Всеукраїнська фармацевтична палата (ГО «ВФП») виступила проти позааптечного продажу ОТС на АЗС, вказуючи на ризики:

  • умов зберігання,
  • відсутності фармконсультації,
  • неконтрольованого самолікування,
  • слабших “запобіжників” професійної відповідальності в українській системі порівняно з моделями ЄС – у багатьох країнах ЄС позааптечний продаж OTC або заборонений, або дуже жорстко обмежений (списки дозволених препаратів, умови викладки/зберігання, вікові/дозові обмеження, підготовка персоналу чи контроль фармацевтом).

Окремо медіа й ринок говорять про ризики для аптечних мереж у разі посилення держрегулювання (закриття нерентабельних точок, зменшення акційних програм тощо) — але це вже дискусійна частина, де багато оцінок залежить від того, як саме будуть виписані підзаконні акти і як їх застосовуватимуть контролюючі органи.

Це важлива лінія конфлікту: МОЗ робить ставку на доступність, професійні асоціації — на фармацевтичну опіку і контроль.

Було / стало

Було:

  • безрецептурні ліки — фактично лише через аптечні заклади;
  • лікарняні аптеки могли ширше маневрувати асортиментом/брендами;
  • “маркетинг” в аптеках — багато сірих практик;
  • у селах/прифронті — кадровий голод, який гальмує роботу аптек.

Стало (за рішеннями 26 грудня):

  • ОТС на АЗС можливі, але через ліцензію + фармконтроль + окрема зона зберігання, також — вендинг;
  • лікарняні аптеки: “три найдешевші” з Нацкаталогу серед однакових за складом/дією;
  • “маркетинг” — уряд встановлює рамку (в публічному обігу фігурує 18% як стеля витрат у проєкті);
  • кадрові послаблення/уточнення — медсестри можуть відпускати ліки в селі/на територіях активних боїв; вимогу сертифіката для них відтермінували до 1.07.2027 через постанову №1720.

Уряд фактично запускає “три важелі” управління фармринком:

  1. Доступність — через АЗС (і навіть вендинг) для базових OTC у місцях, де аптека недоступна. Але тут одразу виникає головний ризик: самолікування + відсутність консультації, і це вже предмет публічної дискусії.
  2. Ціна — через лікарняні аптеки та прив’язку до Нацкаталогу (“три найнижчі”), щоб різко зменшити простір для “найдорожчого за замовчуванням”.
  3. Прозорість — через нормування маркетингу (включно зі стелею витрат у проєкті) і формалізацію знижок/бонусів, щоб їх було видно й контролювано.

За матеріалами unn.ua

Вверх