Стіна дронів для України. Як працює система DWS-1 і чому вона може змінити правила низьковисотної ППО.
Atreyd — французький стартап, який пообіцяв Україні новий рівень захисту від повітряних атак. Його технологія Drone Wall (DWS-1) — це рій із десятків безпілотників-перехоплювачів, що створюють у небі «літаюче мінне поле». У теорії система здатна зупиняти російські Shahed, плануючі бомби та інші безпілотні цілі, які обходять традиційні системи ППО.
Atreyd уже підтвердив Business Insider, що перша «стіна дронів» доставлена в Україну і буде введена в експлуатацію протягом кількох тижнів. Це — перше бойове розгортання подібної технології у світі.
Концепція: “літаюче мінне поле”
Серце DWS-1 — це не один дрон, а рой, який діє як колективна система. Після виявлення загрози радарами або іншими сенсорами з наземних платформ запускаються десятки безпілотників. Вони формують багатошаровий бар’єр, що автоматично перебудовується під траєкторію наближення цілі.
Кожен дрон оснащений невеликим зарядом вибухівки. При наближенні до ворожого БПЛА заряд підривається, створюючи ударну хвилю, що виводить ціль з ладу. Якщо ціль знищена, інші члени рою повертаються на базу для перезарядки та повторного використання.
«Ми створили систему, що працює як літаюче мінне поле. Вона змінює форму залежно від напряму атаки і не потребує GPS-наведення», — пояснює засновник Atreyd у коментарі Business Insider.
Як це працює технічно
- Штучний інтелект координує десятки апаратів, створюючи оптимальну «стіну» у небі.
- Без GPS. Система використовує попередньо завантажену 3D-карту місцевості та інерційну навігацію, що дає змогу діяти навіть у зоні активного радіоелектронного придушення.
- Мінімальна участь оператора. Один військовослужбовець може керувати до сотні апаратів; при цьому AI самостійно визначає траєкторії, точки перехоплення та пріоритети цілей.
- Вартість перехоплення — лише кілька тисяч доларів (для порівняння: запуск ракети NASAMS або Patriot коштує сотні тисяч).
- Безпечний режим. Передбачена функція аварійного відключення у разі втрати контролю або помилкового наведення.
Система вже проходила випробування під егідою NATO Innovation Challenge, де Atreyd став одним із трьох стартапів, що продемонстрували рішення для протидії дронам та планерним бомбам.
Для чого Україні потрібна «стіна»
З 2022 року Росія зробила ставку на масові хвилі дешевих ударних БПЛА — Shahed-136, Lancet, FPV-камікадзе. Класична ППО — надто дорога й повільна, щоб збивати кожну ціль.
Українські військові дедалі частіше стикаються з ситуацією, коли сотні дешевих дронів перевантажують навіть найефективніші комплекси. DWS-1 може стати економічним «фільтром» між великими ЗРК і фронтовими позиціями.
Тактична ніша DWS-1
- Останній рубіж оборони для критичних об’єктів — ТЕС, підстанцій, складів пального, лікарень.
- Тимчасовий мобільний щит — розгортання під час очікуваних масованих атак.
- Передова зона — перехоплення російських планерних бомб (КАБів), які часто обходять традиційні радари.
Atreyd заявляє, що DWS-1 «створена з прицілом на українські умови» і може інтегруватися з українськими радарами та системами ППО.
100 % ефективності? Реальність складніша
Atreyd стверджує, що у випробуваннях система показала «100 % успішність перехоплення». Проте експерти нагадують: лабораторні умови відрізняються від реального бою.
Що треба з’ясувати перед розгортанням
- Методологія тестів. Які саме цілі застосовувалися: Shahed-тип, FPV-дрон, планерна бомба? Чи відбувалося тестування під РЕБ-впливом і в умовах нічного польоту?
- Безпека уламків. Підрив у повітрі створює ударну хвилю і металевий дощ. Яка мінімальна висота безпечного вибуху над містом?
- Ідентифікація “свій/чужий”. Як уникнути випадків, коли DWS-1 може збити власний дрон розвідки чи евакуаційний апарат?
- Витрати та логістика. Скільки часу займає перезарядка й техобслуговування? Чи забезпечене постачання акумуляторів і вибухівки з урахуванням воєнних обмежень?
- Кіберзахист. Чи може ворог перехопити або заглушити сигнали управління рою?
Без відповіді на ці запитання заяви про «ідеальну ефективність» залишаються рекламою, а не військовим фактом.
Ризики, про які потрібно говорити
1. Уламки й цивільна безпека
Навіть якщо DWS-1 працює бездоганно, уламки вибухових дронів можуть становити небезпеку для цивільних. Перед розгортанням у міських умовах обов’язкові симуляції зони розсіювання осколків і карти ризику.
2. Юридична відповідальність
Хто відповідатиме у разі нештатного вибуху — держава чи приватна компанія? Питання компенсацій і страхування повинні бути прописані заздалегідь.
3. Еволюція ворога
Поява рой-перехоплювачів може спровокувати «гонку маневреності»: швидші, тихіші або багатовекторні дрони-камікадзе, які складніше виявити.
4. Психологічний ефект
«Стіна дронів» над містом — з одного боку — відчуття безпеки; з іншого — постійна присутність вибухових дронів у повітрі може створювати додатковий стрес і ризики для цілей цивільної інфраструктури. Головне — уникнути ілюзії абсолютного захисту.
Чому ця система важлива
DWS-1 — це не просто новинка оборонної інженерії, а тест для всієї концепції «дешевої багатошарової ППО». Якщо технологія підтвердить свою ефективність, вона може:
- знизити навантаження на дорогі ЗРК;
- дати Україні локально вироблену, масштабовану систему захисту;
- стати експортним продуктом для союзників НАТО.
«Ми розглядаємо Україну як полігон для реального бойового тестування систем майбутнього», — заявив представник Atreyd в інтерв’ю Meta-Defense.
Реакція експертів
Українські військові аналітики обережні.
«Це цікавий напрямок, але поки що в нас немає підтвердження, як система поведеться під РЕБ або при великій кількості одночасних цілей», — каже оборонний аналітик з порталу Defense Express.
«ППО сьогодні шукає баланс між ціною пострілу та результатом. Якщо ройова система справді забезпечить стабільне перехоплення хоча б 70 % цілей — це вже революція», — додає офіцер-інструктор Повітряних сил, який побажав залишитись анонімним.
Чого очікувати далі
Першу установку Atreyd планують розгорнути на заході України — для захисту енергетичної інфраструктури. Надалі систему хочуть адаптувати до фронтових умов і виробляти частину компонентів локально.
Компанія вже має контракт із членом НАТО і будує виробничі лінії у Франції та Україні. Якщо тестування пройде успішно, Atreyd планує масштабувати виробництво й для інших союзників.
Україна, у свою чергу, отримає не просто технологію, а реальний досвід управління роями — фундамент для власних майбутніх систем ППО на базі штучного інтелекту.
Що треба знати
- DWS-1 — рой дронів-перехоплювачів, які створюють повітряну «стіну».
- Система працює без GPS, адаптується до траєкторії цілі, підриває ворожий дрон вибухом поруч.
- Випробування Atreyd пройшли з «100 %» успішністю — але бойова перевірка ще попереду.
- Україна стане першою країною, де технологія буде використана у реальних бойових умовах.
- Ризики: уламки, помилкова ідентифікація цілей, кіберзахист, етичні наслідки використання автономних озброєнь.
Межа між обороною і технологічним експериментом
«Стіна дронів» — це більше, ніж чергова зброя. Це спроба автоматизувати останній бар’єр між атакою і ціллю, передати ухвалення рішення машинам, які діють швидше за людину.
DWS-1 — приклад того, як інноваційні стартапи можуть запропонувати нестандартні рішення під час великої війни. Це потенційно корисний інструмент, але його впровадження в цивільному просторі має йти через строгі процедури верифікації й захисту населення. Україна може отримати цінний шар захисту — за умови, що питання безпеки, методології й інтеграції будуть вирішені до першого запуску над містом.
За матеріалами oboronka.mezha.ua
