Це не означає “другий 1986 рік”, але означає, що новий безпечний конфайнмент перестав виконувати свою проєктну роль «броньованої коробки на 100 років» і тепер потребує серйозного ремонту, а не косметичних латок.
Удар російського дрона-камікадзе Geran-2 (Shahed) 14 лютого 2025 року пробив дах нового конфайнмента (саркофага) над 4-м блоком ЧАЕС. МАГАТЕ офіційно заявило: новий безпечний конфайнмент втратив свої основні безпекові функції, включно зі здатністю до утримання радіації.
Радіаційний фон залишається в межах норми, витоку не зафіксовано. Але конструкція вже не виконує тієї ролі “герметичного купола на століття”, заради якої світ платив мільярди.
Попереду — роки дорогого ремонту й політичних боїв за фінансування. Паралельно Росія показує, що готова робити ядерний шантаж “дронами по саркофагу”.
Що саме побачило МАГАТЕ: не “апокаліпсис”, але й не “дрібна дірка”
Місія МАГАТЕ завершила комплексну оцінку стану Нового безпечного конфайнмента (НБК) і зробила формулювання, від якого мороз по шкірі: НБК втратив свої основні функції безпеки, включно зі здатністю до утримання радіації, але при цьому його несучі конструкції та системи моніторингу залишаються працездатними.
Перекладаємо з ядерної на людську:
- Добра новина: арка не хилиться, не тріщить по швах, не стоїть за крок до обвалу. Системи, які стежать за її станом, працюють.
- Погана новина: більше не можна говорити, що це герметичний “панцир”, який на 100 років ізолює зруйнований реактор від світу. Удар дрона + пожежа + вимушені отвори для гасіння вбили цю проєктну функцію.
Радіаційний фон навколо ЧАЕС після атаки залишався на звичних для зони відчуження рівнях, без аварійних стрибків – це підтверджували й українські служби, і МАГАТЕ.
Тобто сьогодні немає “нового 1986 року”. Є інше: світ утратив одну з ключових гарантій на майбутнє — що над Чорнобилем стоїть конструкція, здатна витримати десятиліття без суттєвих ризиків.
Як виглядав удар: дрон, шестиметрова діра й пожежа в утеплювачі
Вночі 14 лютого 2025 року дрон типу Geran-2 (Shahed-136) вдарив у північну частину даху НБК.
За відкритими аналізами (Greenpeace, McKenzie Intelligence, українські експерти):
- Були пробиті зовнішня й внутрішня сталеві обшивки даху, утворився отвір кілька метрів завдовжки.
- Спалахнув шар утеплювача між оболонками — пожежу гасили рятувальники-альпіністи, до даху підіймали техніку.
- Для гасіння й термоконтролю рятувальники були змушені робити додаткові отвори в оболонці.
Важливий нюанс: удар прийняла на себе “гаражна” зона кранової системи, а не центральна частина купола, під якою безпосередньо лежать паливні маси. Внутрішній бар’єр, який безпосередньо відокремлює старий саркофаг від зовнішнього середовища, залишився непроштитим.
Саме тому ми говоримо не про миттєву ядерну аварію, а про підрив довгострокової безпеки і проєктних розрахунків.
НБК уже не можна вважати герметичною, повноцінною захисною оболонкою, яка гарантує контрольований простір всередині в разі якихось додаткових аварійних подій. Але він не розвалюється і не стоїть «на валізах» – каркас живий.
Для чого взагалі будували новий саркофаг — і чому його втрата така чутлива
«Основні функції безпеки» у ядерній термінології – це, насамперед, конфайнмент (утримання радіоактивності) + захист і контроль стану старих конструкцій.
Щоб зрозуміти масштаб проблеми, треба згадати, що таке НБК.
Після аварії 1986 року над 4-м блоком збудували перший об’єкт “Укриття”, відомий як старий саркофаг. Він:
- будувався в режимі воєнного часу — поспіхом;
- не був герметичним: з часом утворилися тисячі квадратних метрів щілин;
- кородував, просідав, загрожував подальшими обвалами.
Новий безпечний конфайнмент, якій завели на блок у 2016–2019 роках:
- найбільша рухома наземна конструкція у світі — 165×260×110 метрів, вага ~31 000 тонн;
- будувався консорціумом Novarka (Vinci + Bouygues);
- загальна вартість з усім комплексом проектів навколо — близько €2,15 млрд, з них сам НБК — орієнтовно €1,5 млрд.
Його завдання були прості й водночас амбітні:
- Запечатати старий саркофаг, щоб навіть деградація внутрішніх конструкцій не вела до масштабних викидів.
- Створити керований мікроклімат (вологість, температура), аби уповільнити корозію й обвалення.
- Дати простір і техніку (крани, системи доступу) для поетапного демонтажу старих конструкцій та роботи з паливними масами протягом щонайменше 100 років.
По суті, це був символ того, що Чорнобиль виводять з категорії “бомба сповільненої дії” в категорію контрольованого об’єкта, де найбільші ризики — справа минулого.
Удар дрона повернув нас у менш комфортну реальність: ця “броня” вже не відповідає заявленим параметрам.
Що означає формула “втрата здатності утримувати радіацію”
У ядерній безпеці “утримання радіоактивності” — це не магічне “нічого не вийде ніколи”. Це:
- чітко розрахована герметичність;
- система фільтрованої вентиляції, де повітря зсередини проходить через фільтри, а не “гуляє” відкритими отворами;
- передбачувана поведінка систем у разі пожежі, вибуху, обвалу всередині.
Коли МАГАТЕ каже, що НБК втратив здатність до утримання, це означає:
- Оболонка вже не герметична так, як закладали в проєкті — через пробиття й додаткові отвори.
- У разі надзвичайної ситуації всередині (наприклад, локального обвалу старих конструкцій із підйомом пилу) гарантовано керувати шляхами виходу аерозолів назовні буде значно складніше.
- Параметри мікроклімату всередині (вологість, корозія) теж уже не відповідають проєктним, що впливає на стан старого саркофага та паливних мас.
Важливо: це не означає, що зараз із купола “дує радіацією” назовні, але означає, що: якщо щось піде не так всередині (нові обвали, пожежі, деградація конструкцій) — НБК уже не дає того рівня захисту, який був закладений як міжнародний стандарт.
Ризики на сьогодні: що реально може піти не так
Короткостроково — “тихий” ризик
Тут і зараз:
- Радіаційний фон стабільний.
- Масових обвалів чи нових пробоїн немає.
- Температурний режим після пожежі нормалізований.
Але вже зараз працює “повзуча загроза”:
- Волога проникає глибше, ніж мала б, бо оболонка пошкоджена.
- Це прискорює корозію старих металевих елементів і самого НБК.
- Пошкоджена зона кранової системи — це мінус гнучкість для майбутніх демонтажних робіт.
Середньостроково — ризик аварій всередині “коробки”
Якщо відкласти ремонт, сценарій такий:
- Старий саркофаг продовжує старіти швидше, ніж розраховано.
- Ймовірність локальних обвалів усередині зростає.
- У момент, коли щось серйозно обвалиться, вже пошкоджений НБК гірше впорається із завданням “не випустити пил і аерозолі”.
Це не повтор 1986 року, але це можливі локальні викиди, які залежать від вітрів та погоди, осідання радіоактивного пилу в зоні й за її межами.
Довгостроково — політичний і психологічний ефект
- Кожна нова атака по ЧАЕС, яка прийде на конструкцію з уже зниженим запасом міцності, — множник ризику.
- Чорнобиль знову стає інструментом ядерного шантажу: не стільки фізична загроза “ядерного гриба”, скільки постійне нагадування, що Росія готова бити по об’єкту, де лежать сотні тонн радіоактивних матеріалів.
Що пропонує МАГАТЕ й яких грошей це потребує
У звітах і заявах МАГАТЕ — чіткі блоки рекомендацій:
- Повноцінний ремонт оболонки НБК
- заміна пошкоджених сегментів металевої обшивки;
- відновлення утеплювача й протипожежного захисту;
- усунення “аварійних” отворів, зроблених під час гасіння.
- Програма контролю корозії та вологості
- розширений моніторинг стану металу;
- регулювання вологості всередині НБК;
- ремонт/модернізація систем вентиляції та дренажу.
- Відновлення й модернізація кранових і допоміжних систем
- щоб не просто “залатати дах”, а повернути здатність працювати всередині: демонтувати, різати, переміщати фрагменти конструкцій.
Україна й донори вже обговорюють тимчасовий ремонт у 2026 році, але цього буде замало — потрібна довгострокова програма відновлення, що знову вимагатиме сотні мільйонів євро.
Фактично, міжнародна спільнота отримала другий раунд “Чорнобильського рахунку”.
Чому це важливо не тільки для України
Прецедент для всіх ядерних об’єктів у світі
Удар по НБК — це не лише атака по Україні, це зламаний табу:
- Довгі десятиліття існував негласний консенсус: ядерні об’єкти — “червона лінія” навіть під час війни.
- Росія, атакуючи ЧАЕС дронами й утримуючи Запорізьку АЕС, цей консенсус демонстративно руйнує.
Це сигнал для всього світу: “Якщо хтось вирішить використовувати атомну інфраструктуру як заручника, міжнародні механізми стримування виявляються слабкими.”
Нові реалії проєктування: “ядерні об’єкти в епоху дронів”
НБК проєктували як цивільний об’єкт, розрахований на стихію та час, але не на прямий удар боєприпасу.
Урок для майбутнього:
- всі нові проєкти захисних оболонок, сховищ відпрацьованого палива, радіаційних сховищ доведеться розглядати крізь призму загрози дронів, крилатих і балістичних ракет;
- “пасивний захист” (товсті стіни) вже не достатній: потрібні активні системи ППО/ПРО навколо критичних об’єктів.
Інакше будь-яка держава-агресор з дронами за кілька сотень тисяч доларів зможе створювати проблеми об’єктам вартістю у мільярди.
Російська версія проти фактів
Москва традиційно заперечує свою причетність до атаки на НБК.
Україна ж подає іншу картину:
- СБУ публікує фото уламків з маркуванням “Герань-2”, що використовується саме Росією.
- Незалежні аналітики (Greenpeace, McKenzie Intelligence Services) підтверджують: це Geran-2/Shahed, траєкторія й параметри атаки вказують на усвідомлене наведення на НБК.
- Президент Зеленський прямо говорить про навмисну атаку по “найнебезпечнішому об’єкту Європи” як сигнал до безпекової конференції.
Фактично йдеться про воєнний злочин проти ядерної безпеки, який фіксують українські правоохоронці й який рано чи пізно стане предметом міжнародних процесів.
Що нам із цим робити: три рівні відповідей
Технічний
- Погоджена з МАГАТЕ програма ремонту НБК з пріоритетом на герметичність і корозійну стійкість.
- Пріоритетний захист ППО над ЧАЕС та іншими ядерними об’єктами: це має бути частиною вимог до союзників так само, як захист енергосистеми.
- Прискорення робіт із моніторингу стану паливних мас та старого саркофага, з урахуванням нових ризиків.
Політичний
- Просування кейсу атаки на НБК як окремого епізоду ядерного шантажу Росії в Раді Безпеки ООН, МАГАТЕ, ЄС, НАТО.
- Вимога, щоб будь-які майбутні домовленості щодо війни включали окремий блок про неприпустимість ударів по ядерній інфраструктурі.
Комунікаційний
Чорнобиль після 2019-го для більшості світу став “історією, яку закрили аркою”. Тепер доведеться пояснювати:
- Ні, історія не закінчилась — об’єкт залишається критично важливим для безпеки Європи.
- Удар по НБК — це не лише “українська проблема”, це випробування для всього режиму ядерної безпеки, який будували після 1986 року.
Новий конфайнмент над ЧАЕС задумували як символ того, що людство здатне закрити свої найжахливіші помилки товстою сталлю, мільйонами болтів і мільярдами євро.
Удар одного дрона показав: безпека ядерних об’єктів у XXI столітті — це не тільки про інженерію, а й про політичну волю, ППО та здатність реагувати на тих, хто готовий знову зіграти на чорнобильському страху.
За матеріалами bbc.com
