Українська економіка зростатиме навіть за умов тривалої війни, але темпи залишатимуться стриманими, а інфляція до кінця 2026 року знову прискориться. Утримувати макрофінансову стабільність допомагатимуть близько $54 млрд зовнішньої бюджетної підтримки, жорстка процентна політика та міжнародні резерви, які можуть наблизитися до $70 млрд. Водночас жодна з цих «подушок» не усуває головного ризику — нових російських ударів по енергетиці, логістиці та виробничих потужностях.
Національний банк України оновив бачення розвитку економіки на 2026–2028 роки. На перший погляд, прогноз містить сильні орієнтири: реальний ВВП має продовжити зростання, міжнародні резерви — сягнути майже $70 млрд уже наприкінці 2026 року, а наданої партнерами допомоги має вистачити для фінансування бюджетного дефіциту без прямої грошової емісії.
Однак за цими цифрами стоїть значно складніша картина. НБУ очікує, що інфляція наприкінці 2026 року прискориться до 10%, базова інфляція — до 9,2%, а облікову ставку регулятор уже підвищив до 15,5%. Економічне зростання у 2026 році прогнозується лише на рівні 1,8%.
Це означає, що йдеться не про перехід до повноцінного відновлення, а про збереження керованості економіки в умовах тривалої війни, великих оборонних витрат, дефіциту працівників і постійного ризику нових руйнувань.
Ключові параметри містить офіційна презентація НБУ від 30 липня 2026 року.
| Показник | 2026 рік | 2027 рік | 2028 рік |
|---|---|---|---|
| Зміна реального ВВП | 1,8% | 2,8% | 3,0% |
| Номінальний ВВП | 10,065 трлн грн | 11,220 трлн грн | 12,275 трлн грн |
| Інфляція на кінець року | 10,0% | 6,9% | 5,0% |
| Базова інфляція на кінець року | 9,2% | 5,1% | 3,3% |
| Міжнародні резерви на кінець року | $69,7 млрд | $73,7 млрд | $70,0 млрд |
Не прогноз миру, а сценарій функціонування під час війни
Найважливіше для розуміння прогнозу — його базова логіка. Нацбанк не виходить із припущення, що воєнні ризики швидко зникнуть, а економіка вже найближчим часом повернеться до звичайної моделі розвитку.
Навпаки, в основу розрахунків закладено продовження війни, високі витрати держави на оборону, збереження значної потреби у зовнішньому фінансуванні та нові загрози для інфраструктури й бізнесу.
Тому прогнозні показники не слід сприймати як обіцянку. Це умовна траєкторія, яка може реалізуватися за кількох ключових передумов: міжнародна допомога надходитиме в передбачених обсягах, енергосистема зберігатиме працездатність, експортні маршрути не будуть надовго заблоковані, а НБУ матиме достатні ресурси для згладжування надмірних коливань на валютному ринку.
Будь-яка суттєва зміна цих умов — від масштабного пошкодження генерації до затримки великих зовнішніх траншів — здатна змінити і темпи зростання, і траєкторію цін, і потреби державного бюджету.
Зростання ВВП без економічного прориву
НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році з 1,3% до 1,8%. У другому кварталі, за попередньою оцінкою регулятора, економіка зросла на 0,8% у річному вимірі. Пожвавленню сприяли поліпшення ситуації в енергосистемі, розширення бюджетних видатків і зменшення невизначеності щодо зовнішньої допомоги.
Проте зростання на 1,8% для економіки, яка зазнала масштабного падіння після початку повномасштабного вторгнення, є радше ознакою стійкості, ніж швидкого відновлення. Значна частина ресурсів спрямовується не на розширення цивільного виробництва, а на оборону, ремонт пошкоджених об’єктів, енергетичну автономність і підтримання базової роботи держави.
Російські удари одночасно зменшують виробничий потенціал і підвищують витрати. Підприємства змушені вкладати кошти в генератори, накопичувачі енергії, резервні канали зв’язку, укриття, релокацію, страхування ризиків та альтернативну логістику.
Такі інвестиції допомагають зберегти роботу, але не завжди створюють додатковий випуск продукції. Фактично бізнес витрачає дедалі більшу частину ресурсів не на розвиток, а на захист уже наявних потужностей.
У 2027 році НБУ очікує прискорення зростання ВВП до 2,8%, а у 2028 році — до 3%. Основними опорами мають стати інвестиції у виробничі потужності, поступова стабілізація енергетики, збільшення врожаїв, стійкий споживчий попит і подальший розвиток оборонно-промислового комплексу.
Водночас липневий прогноз для 2028 року став обережнішим: раніше НБУ очікував зростання на 3,7%.
Оборонна локалізація як новий двигун економіки
Однією з принципових змін у прогнозі стала оцінка впливу зовнішнього фінансування на українське виробництво зброї. Якщо раніше значна частина допомоги надходила у вигляді вже готових озброєнь, то тепер частину коштів за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan планують спрямовувати на закупівлю продукції українського ОПК.
Для економіки це має інший ефект, ніж імпорт готової техніки. Коли замовлення отримує українське підприємство, гроші частково залишаються всередині країни: фінансують зарплати, закупівлю матеріалів, роботу суміжних компаній, інженерні розробки та розширення виробництва.
Частина коштів повертається до бюджету через податки й внески. Виникає мультиплікативний ефект — одне оборонне замовлення підтримує не лише виробника кінцевої продукції, а й мережу постачальників.
Водночас локалізація не означає повної відмови від імпорту. Українським виробникам потрібні електроніка, верстати, спеціальні матеріали, комплектуючі та інше обладнання з-за кордону. Тому розширення ОПК одночасно збільшує внутрішнє виробництво і попит на іноземну валюту.
Саме ця подвійність є важливою для прогнозу: оборонні замовлення стимулюють ВВП, але частина отриманого фінансування повертається назовні через імпорт компонентів.
У повідомленні про монетарне рішення НБУ назвав локалізацію виробництва озброєння чинником, який змінюватиме і модель економічного зростання, і роботу валютного ринку.
Чому інфляція знову прискориться
У червні 2026 року споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі. Проте це поліпшення значною мірою пояснювалося збільшенням пропозиції сирих продуктів.
Показник базової інфляції, який краще відображає стійкий ціновий тиск і не враховує найбільш мінливі компоненти, навпаки, зріс до 8,1%.
Саме тому Нацбанк не розглядає червневе сповільнення як початок тривалого зниження цінового тиску. До кінця 2026 року загальна інфляція, за його прогнозом, прискориться до 10%, а базова — до 9,2%.
У квітневому прогнозі ці показники становили відповідно 9,4% і 7,2%, тобто оцінка фундаментального тиску погіршилася особливо помітно.
Причин кілька.
По-перше, зростають витрати бізнесу на енергію, логістику та оплату праці. Підприємства поступово включають ці витрати у вартість товарів і послуг.
По-друге, великі бюджетні видатки підтримують попит. Держава спрямовує значні кошти на оборону та соціальні зобов’язання, і частина цих грошей переходить у споживання. Якщо пропозиція товарів не збільшується такими самими темпами, ціни отримують додатковий імпульс.
По-третє, зберігаються відкладені наслідки попереднього подорожчання пального та послаблення гривні. Зміна валютного курсу впливає не лише на імпортні товари, а й на українську продукцію, у собівартості якої є іноземні комплектуючі, обладнання або паливо.
По-четверте, дефіцит працівників підштовхує зарплати вгору. Для людей це частково компенсує подорожчання товарів, але для підприємств означає додаткове збільшення собівартості.
НБУ очікує, що у 2027 році інфляція знизиться до 6,9%, а наприкінці 2028 року — до цільових 5%. Цьому мають сприяти скорочення бюджетних дефіцитів, послаблення напруження на ринку праці, більші врожаї, поступове поліпшення ситуації в енергетиці та жорсткі монетарні умови.
Проте ця траєкторія також залежить від безпекової ситуації.
Облікова ставка 15,5%: ціна боротьби з інфляцією
Разом з оновленням прогнозу НБУ підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 15,5%. Регулятор пояснив рішення посиленням фундаментального цінового тиску та необхідністю зберегти привабливість гривневих заощаджень.
Висока ставка має утримувати частину коштів населення й бізнесу на гривневих депозитах та в державних облігаціях, зменшуючи стимули переводити їх у валюту або швидко витрачати. Це допомагає стримувати попит на валютному ринку та інфляційні очікування.
Зворотний бік такої політики — висока вартість грошей. За інших рівних умов жорстка процентна політика стримує здешевлення комерційних кредитів і робить частину інвестиційних проєктів менш вигідними.
НБУ, однак, вважає, що нинішнє підвищення не повинно істотно загальмувати кредитування: банківські позики зростають більш ніж на 30% на рік, а ринок підтримують державні та міжнародні програми.
Отже, регулятор намагається втримати складний баланс: не дозволити інфляції закріпитися на високому рівні, але й не перекрити фінансування економіки, яка потребує інвестицій для оборони, енергетичної стійкості та відновлення.
$54 млрд зовнішньої підтримки: чому це критично для бюджету
НБУ очікує, що у 2026 році обсяг прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів може сягнути близько $54 млрд. Йдеться про сукупність різних джерел, серед яких програми Європейського Союзу, країн G7, Міжнародного валютного фонду та інші механізми.
Для державних фінансів це принципове питання. Воєнний бюджет має великий дефіцит: внутрішніх податків і запозичень недостатньо, щоб одночасно фінансувати оборону, соціальні виплати, медицину, освіту та інші функції держави. Зовнішні кошти дають змогу покривати цей розрив без прямого фінансування уряду Нацбанком.
Беземісійне фінансування не означає, що приплив допомоги взагалі не впливає на кількість гривні в економіці. Держава продає отриману валюту Нацбанку й витрачає гривневий еквівалент усередині країни.
Однак цей механізм принципово відрізняється від незабезпеченого «друкування грошей»: одночасно НБУ отримує валютний ресурс, який поповнює резерви та може використовуватися для інтервенцій.
Головна вразливість — ритмічність надходжень. Навіть якщо загальний річний обсяг допомоги є достатнім, затримка кількох великих траншів може створити тимчасовий тиск на бюджет, валютний ринок і ліквідність.
Саме тому для макрофінансової стабільності важлива не лише загальна сума, а й передбачуваний календар виплат.
Майже $70 млрд резервів: потужний буфер, але не гарантія незмінного курсу
За прогнозом НБУ, міжнародні резерви зростуть із $57,3 млрд наприкінці 2025 року до $69,7 млрд наприкінці 2026-го. У 2027 році вони можуть сягнути $73,7 млрд, а в 2028 році становити близько $70 млрд.
Це справді великий запас міцності. Резерви дають Нацбанку змогу продавати валюту на ринку, коли попит суттєво перевищує пропозицію, підтримувати зовнішні розрахунки держави та зменшувати ризик панічних стрибків курсу. В умовах структурного дефіциту валюти приватного сектору вони виконують роль фінансового амортизатора.
Проте резерви не є «вільними грошима» уряду, які можна просто витратити на будь-які бюджетні потреби. Це активи центрального банку, потрібні для виконання валютних і боргових зобов’язань та підтримання зовнішньої стійкості.
Високий рівень резервів також не гарантує фіксованого курсу гривні й не означає «абсолютного контролю» над валютним ринком. Курс залежить від співвідношення попиту і пропозиції, обсягів імпорту та експорту, бюджетних витрат, поведінки населення, зовнішнього фінансування і перебігу війни.
Завдання НБУ — не законсервувати певне значення курсу, а не допустити дестабілізуючих коливань і забезпечити поступову адаптацію ринку.
У 2026 році посередницька роль регулятора, ймовірно, посилиться. З одного боку, валюта від партнерів збільшуватиме резерви. З іншого — потреба імпортувати енергоносії, техніку та компоненти для оборонного виробництва підвищуватиме попит на валюту й вимагатиме значних інтервенцій.
Головний ризик — зміна характеру російських атак
НБУ звертає увагу, що росія дедалі активніше атакує не лише енергетичні об’єкти, а й виробничі потужності, логістику та морську інфраструктуру. Для економіки це має кілька одночасних наслідків.
Знищується або тимчасово зупиняється виробництво. Ускладнюється експорт, а отже, скорочуються валютні надходження. Зростає вартість перевезень і страхування. Підприємства спрямовують додаткові кошти на ремонт та безпеку. Держава змушена збільшувати витрати на відновлення, що розширює бюджетні потреби.
Особливо чутливими є удари по портовій інфраструктурі. Морські маршрути мають ключове значення для експорту аграрної, металургійної та іншої продукції. Тривале порушення їхньої роботи здатне одночасно погіршити торговельний баланс, зменшити доходи підприємств і посилити тиск на валютний ринок.
Енергетичний ризик також нікуди не зник. Навіть якщо система швидко відновлюється після атак, дефіцит електроенергії та перебої збільшують собівартість продукції. А пошкодження генерації перед опалювальним сезоном може змусити Україну нарощувати імпорт електроенергії, пального й обладнання.
Дефіцит працівників і зарплатний тиск
Другим системним обмеженням залишається нестача робочої сили. Мобілізація, міграція, демографічне скорочення та нерівномірний розподіл працівників між регіонами й секторами вже створюють дефіцит кадрів.
Конкуренція за працівників підштовхує зарплати вгору. Для домогосподарств це підтримує доходи і споживання, але для бізнесу збільшує витрати. Підприємства реагують автоматизацією, зміною графіків, залученням нових груп працівників, підвищенням продуктивності або перенесенням частини витрат у ціни.
Якщо негативні міграційні тенденції поглибляться, економіка може зіткнутися з парадоксом: попит і фінансування для розширення виробництва будуть, але реалізувати проєкти в запланованих масштабах не вдасться через нестачу людей.
Близький Схід: подвійний удар через нафту та ресурси росії
Окремим зовнішнім ризиком Нацбанк називає ескалацію війни на Близькому Сході. Для України вона небезпечна щонайменше через два канали.
Перший — подорожчання нафти й пального. Україна залишається імпортозалежною за енергоносіями, тому зростання світових цін швидко переходить у транспортні витрати, собівартість виробництва та споживчу інфляцію.
Другий — можливе збільшення експортних доходів росії в разі тривалого збереження високих нафтових цін. Це може розширити її фінансові можливості для продовження війни.
Крім того, нова міжнародна криза здатна відволікати політичну увагу, оборонні ресурси й фінансування партнерів від України.
Що може поліпшити прогноз
Поряд із негативними ризиками НБУ бачить потенціал кращого сценарію. Посилення військової та фінансової підтримки, ефективніший захист неба і суттєвий прогрес у досягненні справедливого та тривалого миру могли б помітно прискорити економічне відновлення.
Зниження безпекових ризиків дало б змогу стабілізувати енергетику та логістику, зменшити витрати бізнесу на захист, пожвавити приватні інвестиції й поступово розвернути міграційні тенденції.
Євроінтеграція та міжнародні гарантії для інвесторів могли б запустити проєкти, які за нинішнього рівня ризику залишаються відкладеними.
Важливо, що позитивний сценарій працює не лише через припинення руйнувань. Зменшення невизначеності саме собою змінює поведінку бізнесу й населення: компанії частіше інвестують на кілька років уперед, банки активніше кредитують довгострокові проєкти, а домогосподарства менше орієнтуються на захисні заощадження.
Що прогноз означає для громадян
Для населення ключовий сигнал полягає в тому, що зниження інфляції відкладається. Прогноз у 10% на кінець 2026 року не означає однакового подорожчання всіх товарів на 10%, але свідчить, що середній рівень цін і надалі відчутно зростатиме.
Найбільш уразливими залишатимуться категорії, пов’язані з пальним, енергією, імпортними складниками, логістикою та високою часткою оплати праці.
Висока облікова ставка підтримуватиме дохідність гривневих депозитів і державних облігацій, але водночас стримуватиме швидке здешевлення кредитів. Курс гривні може залишатися відносно керованим завдяки резервам і зовнішньому фінансуванню, однак прогноз НБУ не містить обіцянки незмінного курсу.
Стабільне фінансування бюджету зменшує ризики перебоїв із соціальними видатками, проте залежність від партнерської допомоги залишається значною. Для держави критично важливо виконувати умови програм і не допускати збоїв у календарі надходжень.
Що прогноз означає для бізнесу
Компаніям доведеться планувати роботу одночасно в кількох реальностях: помірне зростання попиту, висока вартість фінансування, дефіцит працівників, дорожча логістика та постійний безпековий ризик.
Найбільший потенціал матимуть напрями, пов’язані з оборонним виробництвом, енергетичною автономністю, ремонтом інфраструктури, машинобудуванням, внутрішніми ланцюгами постачання та заміщенням імпорту.
Однак навіть ці сектори залежатимуть від доступу до комплектуючих, валютного фінансування та передбачуваних державних замовлень.
Підприємствам також доведеться уважніше управляти валютними й енергетичними ризиками. Високі резерви НБУ знижують імовірність неконтрольованої валютної дестабілізації, але не скасовують поступових курсових змін і не захищають окрему компанію від коливань вартості імпорту.
Стабільність, яка потребує постійного фінансування
Оновлений прогноз НБУ показує економіку, яка навчилася пристосовуватися до війни, але не стала незалежною від її перебігу.
Україна здатна зберігати зростання, фінансувати великий бюджетний дефіцит без прямої емісії та накопичувати значні міжнародні резерви. Проте ця стабільність коштує дорого: її підтримують десятки мільярдів доларів зовнішньої допомоги, висока облікова ставка, валютні інтервенції та постійні витрати бізнесу на виживання.
Майже $70 млрд резервів є потужним фінансовим щитом, але не захистом від усіх потрясінь. Вони дають час і простір для реагування, однак не можуть відновити зруйновану електростанцію, розблокувати порт або замінити затриманий зовнішній транш.
Так само зростання ВВП на 1,8% свідчить про стійкість, але не означає повернення до нормальної економічної динаміки.
Головний висновок прогнозу полягає в тому, що 2026–2028 роки будуть періодом не автоматичного післявоєнного відновлення, а боротьби за керованість.
Якщо партнерське фінансування надходитиме ритмічно, оборонна локалізація набиратиме масштабів, а енергетика й логістика витримають тиск, Україна зможе перейти від мінімального зростання до темпів близько 3% на рік.
Якщо ж безпекові та зовнішні ризики посиляться, навіть рекордні резерви доведеться використовувати передусім для пом’якшення нових ударів, а не для прискорення розвитку.
