Вступна кампанія 2026 року в Україні стане однією з найпомітніше переглянутих за останні роки: МОН затвердило правила вступу – новий порядок прийому, прибрало мотиваційні листи з обов’язкових елементів заяви, обмежило загальну кількість заяв, поширило систему пріоритетності на магістратуру та дозволило в окремих випадках зараховувати результати європейських випускних іспитів замість НМТ. Сам наказ МОН про затвердження Порядку датований 26 лютого 2026 року, №373.
Нові правила вступу — це не просто технічне оновлення календаря чи формул конкурсного бала. Йдеться про зміну самої логіки відбору: система стає жорсткіше прив’язаною до стандартизованих результатів тестування, чіткіше структурує вибір вступника через пріоритетність заяв і водночас намагається адаптуватися до реальності війни, міграції та навчання українців за кордоном. У підсумку вступ-2026 стає більш уніфікованим, але й більш вимогливим до стратегічного планування з боку абітурієнта.
Читайте також: Початкова школа по-новому: що насправді змінює нова Типова освітня програма для 1–4 класів
Чому скасування мотиваційних листів — важливий сигнал
Найгучніша зміна — мотиваційні листи більше не є обов’язковим складником вступної заяви. Для абітурієнтів це означає зменшення формального навантаження, а для системи — відмову від інструменту, який роками викликав суперечки: чи справді він допомагає відбирати вмотивованих вступників, чи лише створює нерівність між тими, хто може отримати професійну допомогу з написанням, і тими, хто такої можливості не має. МОН фактично робить ставку на більш вимірювані критерії — тестові бали, фахові випробування та формалізовані правила конкурсу.
До 10 заяв замість умовної «розтягнутості» вибору
Новий порядок вводить чіткий ліміт: вступник може подати до 10 заяв загалом за всіма джерелами фінансування, з них до 5 — на місця державного або регіонального замовлення. Це суттєво дисциплінує подачу документів і змушує абітурієнта ще до старту кампанії продумувати власну стратегію: де реальний шанс на бюджет, а де — резервний сценарій на контракт. Водночас МОН намагається зменшити хаотичне “розкидання” заяв і зробити конкурсний відбір прогнозованішим для самих університетів.
Пріоритетність тепер важлива не лише для бакалаврату
Ще одна принципова новація — система пріоритетності заяв застосовується не лише для вступу на бакалаврат, а і для магістратури. У самому порядку прямо зафіксовано, що для бакалавра та магістра в основну сесію заяви подаються із зазначенням пріоритетності, а змінити її після подання не можна. У публічних роз’ясненнях МОН також наголошено, що це правило поширюється і на контрактну форму навчання в магістратурі. Це означає, що вступнику доведеться заздалегідь визначити не просто перелік бажаних вишів, а їхню чітку ієрархію.
НМТ залишається основою вступу
Попри всі нововведення, головний принцип не змінюється: для бакалаврату базовим критерієм відбору залишаються результати НМТ. У 2026 році тест, як і раніше, містить три обов’язкові предмети — українську мову, математику та історію України — і один предмет на вибір. Для конкурсного відбору можна використати результати НМТ 2026, 2025, 2024 років, а також НМТ 2023 року за тодішньою моделлю з трьох предметів. Це дає вступникам більше гнучкості, але водночас зберігає тестоцентричну модель як головну основу доступу до вищої освіти.
Дати НМТ уже визначені
Український центр оцінювання якості освіти повідомив, що основні сесії НМТ у 2026 році триватимуть з 20 травня до 25 червня, а додаткові — з 17 до 24 липня. Основний етап реєстрації триватиме з 5 березня до 2 квітня, додатковий — з 11 до 16 травня. Це важливо не лише для школярів в Україні, а й для тих, хто перебуває за кордоном, оскільки саме календар НМТ формує всю подальшу логіку вступної кампанії.
Європейські іспити вперше стають реальним інструментом вступу
Одна з найцікавіших змін — можливість використати результати національних випускних іспитів після середньої школи в країнах Європи замість оцінок НМТ. У порядку прямо зазначено, що йдеться про результати 2025 або 2026 років, отримані в країнах Європи, крім Росії та Білорусі. Для тисяч українських школярів, які через війну завершують навчання за кордоном, це, по суті, спроба інтегрувати їхній освітній маршрут у вітчизняну систему вступу без дублювання навантаження. І це одна з найпомітніших ознак того, що МОН змушене адаптувати правила до нової демографії українського вступу.
Творчі спеціальності отримують більшу вагу фахового відбору
Для більшості творчих спеціальностей МОН підвищило вагу творчого конкурсу до 0,7. Одночасно співбесіди та творчі конкурси мають проходити очно, а винятки передбачено для окремих категорій вступників, зокрема тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях, проходить службу або представляє Україну на міжнародних змаганнях. Це означає, що для творчих напрямів держава хоче посилити значення саме профільної перевірки здібностей, а не лише тестових результатів.
Вступ стає не простішим, а більш структурованим
На перший погляд може здатися, що після скасування мотиваційних листів вступ спростили. Але насправді система стала радше жорсткіше структурованою. Електронний кабінет вступника, згідно з порядком, відкривається з 1 липня і працює до 15 жовтня. Саме через нього подаються заяви, фіксується пріоритетність, підтверджується вибір місця навчання і, за потреби, укладаються договори. Тобто людський фактор у багатьох процедурах поступово відступає, а цифрова дисципліна та правильна стратегія подання документів стають ключовими.
Мінімальні бали теж залишаються фільтром
Новий порядок не лише визначає механіку подання заяв, а й фіксує пороги доступу. Для участі в конкурсному відборі на бюджет потрібно мати конкурсний бал не менше 130. Для “Фармації” мінімум становить 140, а для “Міжнародних відносин”, “Публічного управління”, “Права”, “Міжнародного права”, “Стоматології”, “Медицини”, “Педіатрії” та “Медичної психології” — не менше 150 балів. Тобто, попри загальну лібералізацію окремих процедур, держава зберігає жорсткий контроль над входом на найбільш чутливі та престижні спеціальності.
Що це означає для абітурієнтів і батьків
Головний висновок для вступників простий: у 2026 році менше значення матиме “красиве оформлення” вступної історії, а більше — точний розрахунок шансів. Потрібно раніше обирати четвертий предмет НМТ під конкретну спеціальність, заздалегідь визначати послідовність вишів і спеціальностей, а також уважно стежити за тим, який саме конкурсний бал дає реальний шанс на бюджет. Для українців, які завершують школу в Європі, нові правила відкривають додаткове вікно можливостей; для всіх інших — підвищують ціну помилки під час подання заяв.
Вступ-2026 показує, що МОН намагається одночасно розв’язати кілька завдань: спростити окремі бюрократичні процедури, зробити конкурс більш формалізованим і пристосувати його до реалій війни та великої освітньої міграції. Скасування мотиваційних листів — це лише найбільш помітна зміна. Насправді ж ідеться про ширше переформатування вступної кампанії, де головну роль відіграють тестові результати, цифрова процедура і вміння абітурієнта правильно розставити власні пріоритети.
За матеріалами rbc.ua
