Виконавча рада Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд нової 48-місячної програми розширеного фінансування для України. Це відкрило шлях до негайного отримання близько $690 млн. Водночас МВФ попередив про сповільнення економіки, затримки реформ, високий державний борг та необхідність посилення податкового адміністрування, боротьби з тіньовою економікою і корупцією.
Виконавча рада Міжнародного валютного фонду 20 липня завершила перший перегляд 48-місячної програми розширеного фінансування Extended Fund Facility для України. Рішення дозволяє Києву отримати 503 млн спеціальних прав запозичення — приблизно $690 млн.
Після надання нового траншу загальна сума виплат Україні в межах чинної програми зросте приблизно до 1,6 млрд СПЗ, або $2,2 млрд.
МВФ загалом позитивно оцінив виконання Україною програми. Влада виконала всі кількісні критерії та індикативні показники, встановлені на кінець березня 2026 року. Однак частину структурних реформ було реалізовано із запізненням, а деякі контрольні показники залишилися невиконаними.
Окремо Виконавча рада завершила консультації з Україною за статтею IV Статуту МВФ. У межах таких консультацій Фонд аналізує економічну політику держави, стан фінансів, банківської системи, бюджету, валютного ринку та перспективи зростання.
Цьогорічна оцінка була зосереджена на тому, як Україні зберігати макроекономічну стабільність під час війни та водночас проводити реформи, необхідні для відбудови, залучення приватних інвестицій і вступу до Європейського Союзу.
Скільки грошей отримає Україна
Рішення МВФ передбачає негайне виділення:
- 503 млн СПЗ;
- приблизно $690 млн за поточним співвідношенням валют;
- загальні виплати за програмою після траншу становитимуть близько $2,2 млрд.
Спеціальні права запозичення, або СПЗ, є міжнародним резервним активом МВФ. Їхня вартість визначається на основі кошика провідних світових валют, тому сума траншу в доларах може незначно змінюватися залежно від курсу.
Кошти МВФ мають допомогти Україні фінансувати дефіцит бюджету, підтримувати міжнародні резерви та зберігати стабільність фінансової системи в умовах високих військових витрат і масштабних руйнувань інфраструктури.
Фонд наголошує, що програма залишається повністю профінансованою як за базовим, так і за несприятливим сценарієм. Це означає, що міжнародні партнери надали достатні запевнення щодо майбутньої фінансової підтримки України навіть у разі погіршення економічної та безпекової ситуації.
Серед головних джерел підтримки МВФ називає:
- програму Європейської комісії обсягом €90 млрд;
- механізм Extraordinary Revenue Acceleration, або ERA, країн «Групи семи»;
- двосторонню допомогу окремих держав;
- домовленості з офіційними кредиторами щодо відтермінування боргових платежів.
Як Україна виконала програму МВФ
У МВФ заявили, що результати України за програмою були «загалом задовільними».
Українська влада виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі, встановлені на кінець березня 2026 року. Йдеться про показники, які можуть стосуватися дефіциту бюджету, обсягів міжнародних резервів, грошової емісії, державного боргу та соціальних витрат.
Водночас показник чистих міжнародних резервів на кінець червня не був досягнутий. У МВФ частково пояснили це наслідками війни на Близькому Сході, яка погіршила зовнішньоекономічне середовище, вплинула на ціни, логістику та валютні потоки.
Складнішою залишається ситуація зі структурними реформами. Декілька контрольних показників Україна виконала із запізненням, а частина реформ на момент завершення перегляду залишалася нереалізованою.
Влада погодилася:
- провести коригувальні заходи;
- переглянути строки реалізації окремих реформ;
- посилити координацію між державними органами;
- продовжити зміни у фіскальному, енергетичному та фінансовому секторах;
- виконувати зобов’язання у сфері державного управління і боротьби з корупцією.
МВФ фактично погодився надати Україні транш, незважаючи на окремі затримки, оскільки загальна макрофінансова політика залишалася контрольованою, а українська влада підтвердила готовність виправити відставання.
Однак директори Фонду окремо застерегли Україну від згортання вже розпочатих реформ. На їхню думку, відступ від домовленостей може підірвати довіру міжнародних партнерів, ускладнити подальше фінансування та загальмувати європейську інтеграцію.
Чому МВФ погіршив оцінку економічних перспектив
МВФ визнає, що Україна змогла зберегти макроекономічну та фінансову стабільність, незважаючи на війну, руйнування виробничих потужностей, міграцію населення та постійні атаки на критичну інфраструктуру.
Цьому сприяли:
- обережна бюджетна політика;
- підтримка Національного банку;
- міжнародне фінансування;
- дія програми МВФ;
- відносна стійкість банківської системи;
- адаптація бізнесу до воєнних умов.
Однак перспективи економіки погіршилися.
Головними причинами МВФ називає посилення російських атак на критичну інфраструктуру та негативні наслідки війни на Близькому Сході.
Удари по енергетичних об’єктах збільшують витрати бізнесу, скорочують виробництво, ускладнюють експорт і змушують державу спрямовувати більше коштів на аварійні ремонти та відновлення.
Зовнішні потрясіння можуть також підвищувати ціни на енергоносії, погіршувати логістику та посилювати інфляційний тиск.
| Україна: Вибрані економічні показники, 2022–2027 рр. | ||||||
| 2022 рік | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік | 2026 рік | 2027 рік | |
| Закон. | Закон. | Закон. | Закон. | Проєкт | Проєкт | |
| Вихід | ||||||
| Зростання реального ВВП (відсоток) | -28,8 | 5.5 | 3.2 | 1.8 | 1,0-1,6 | 3.5 |
| Ринок праці | ||||||
| Рівень безробіття (визначення МОП; відсоток) | 24,5 | 19.1 | 13.1 | 11.6 | 10.2 | 11.3 |
| Зростання номінальної заробітної плати | 4.5 | 17.4 | 23.2 | 22.6 | 20.4 | 13.2 |
| Ціни | ||||||
| Споживчі ціни (середнє за період) | 20.2 | 12.9 | 6.5 | 12.7 | 8.9 | 8.7 |
| Споживчі ціни (кінець періоду) | 26.6 | 5.1 | 12.0 | 8.0 | 10.5 | 8.0 |
| Державні фінанси (відсоток ВВП) | ||||||
| Дохід | 49,8 | 54.1 | 54.0 | 56,6 | 66,5 | 63.1 |
| Витрати | 65,4 | 73,4 | 71.2 | 74.2 | 77,9 | 66,0 |
| Загальний баланс державного управління, без урахування грантів 1/ | -24,8 | -25,8 | -23,1 | -23,5 | -21,1 | -17,8 |
| Державний борг (кінець періоду) | 77,7 | 81.2 | 89,7 | 107.1 | 111.8 | 110.3 |
| Гроші та кредит (кінець періоду, відсоткова зміна) | ||||||
| Грошова маса | 20.8 | 23.0 | 13.4 | 15.3 | 10.6 | 12.7 |
| Кредит неурядовим організаціям | -3.1 | -0,5 | 13.5 | 8.6 | 16.0 | 18.8 |
| Платіжний баланс (відсоток ВВП, якщо не зазначено інше) | ||||||
| Баланс поточного рахунку | 3.9 | -5.9 | -8,9 | -16.0 | -11.0 | -4.7 |
| Прямі іноземні інвестиції | 0.0 | 2.4 | 1.9 | 1.2 | 1.3 | 2.6 |
| Валові резерви (на кінець періоду, млрд доларів США) | 28,5 | 40,5 | 43,8 | 57.3 | 65,5 | 66,6 |
| Резерви в місяцях імпорту товарів та послуг наступного року | 3.8 | 5.0 | 4.6 | 5.6 | 6.6 | 6.9 |
| Обмінний курс | ||||||
| Реальний ефективний обмінний курс (на основі ІСЦ, відсоткова зміна) | 2.9 | -8.2 | -6,5 | 2.1 | … | … |
| Гривня за долар США, кінець періоду | 36,6 | 38,0 | 42.0 | 42,4 | … | … |
| Гривня за долар США, середній курс за період | 32.3 | 36,6 | 40.2 | 41,7 | … | … |
| Джерела: Державний комітет статистики України; Міністерство фінансів; Національний банк України; Світовий банк; Індикатори світового розвитку; та оцінки та прогнози персоналу МВФ. | ||||||
| 1/ Державний сектор включає центральний та місцеві органи влади, а також соціальні фонди. | ||||||
Яке зростання ВВП прогнозує МВФ
За оцінкою Фонду, у 2026 році реальний валовий внутрішній продукт України зросте лише на 1–1,6%.
Це означає суттєве сповільнення відновлення після обвалу економіки у 2022 році.
Динаміка реального ВВП:
- 2022 рік — падіння на 28,8%;
- 2023 рік — зростання на 5,5%;
- 2024 рік — зростання на 3,2%;
- 2025 рік — зростання на 1,8%;
- 2026 рік — прогноз зростання на 1–1,6%;
- 2027 рік — прогноз зростання на 3,5%.
Прогноз на 2027 рік передбачає певне прискорення, однак він залишається надзвичайно залежним від безпекової ситуації, масштабу руйнувань та своєчасності зовнішньої підтримки.
Навіть зростання на 3,5% не означатиме швидкого повернення економіки до довоєнного рівня. Після падіння майже на третину у 2022 році Україні необхідні роки стабільного та значно швидшого зростання.
Що буде з інфляцією
Середньорічна інфляція у 2026 році, за прогнозом МВФ, становитиме 8,9%.
На кінець року споживчі ціни можуть бути на 10,5% вищими, ніж наприкінці 2025 року.
У 2027 році МВФ очікує:
- середньорічну інфляцію на рівні 8,7%;
- інфляцію на кінець року — близько 8%.
Це означає, що ціновий тиск залишатиметься відчутним. На інфляцію впливатимуть витрати на енергію, дефіцит робочої сили, підвищення зарплат, пошкодження логістики, ситуація з урожаєм та можливі зміни адміністративно регульованих тарифів.
Директори МВФ закликали Національний банк і надалі проводити обережну монетарну політику та зосередитися на закріпленні інфляційних очікувань.
Фонд також підтримав більшу гнучкість валютного курсу. Водночас валютні обмеження пропонується скасовувати поступово, лише за наявності достатніх резервів і стабільної ситуації на валютному ринку.
Повернення до повноцінного інфляційного таргетування має відбуватися лише тоді, коли це дозволять економічні та безпекові умови.
Державний борг перевищить 110% ВВП
Одним із головних ризиків залишається стрімке зростання державного боргу.
За оцінками МВФ:
- у 2022 році держборг становив 77,7% ВВП;
- у 2023 році — 81,2% ВВП;
- у 2024 році — 89,7% ВВП;
- у 2025 році — 107,1% ВВП;
- у 2026 році може зрости до 111,8% ВВП;
- у 2027 році очікується незначне зниження до 110,3% ВВП.
Такий рівень боргу не означає автоматичного дефолту. Значна частина фінансування надається на пільгових умовах, із тривалими строками погашення, низькими відсотковими ставками або у формі грантів.
Проте у довгостроковій перспективі боргове навантаження має бути скорочене. Для цього Україні необхідно збільшувати бюджетні доходи, ефективніше витрачати кошти, відновлювати економічне зростання та завершувати реструктуризацію зовнішнього боргу.
Група офіційних кредиторів України продовжила період призупинення боргових виплат. Остаточне врегулювання боргових зобов’язань планується після зменшення надзвичайно високої невизначеності, пов’язаної з війною.
МВФ наголошує, що своєчасне та передбачуване зовнішнє фінансування є критично важливим не лише для виконання бюджету, а й для відновлення боргової стійкості.
Бюджетний дефіцит залишатиметься величезним
Війна змушує Україну витрачати значно більше, ніж держава здатна зібрати у вигляді податків та інших внутрішніх доходів.
У 2026 році доходи сектору державного управління можуть становити близько 66,5% ВВП, тоді як витрати — 77,9% ВВП.
Загальний баланс державного управління без урахування грантів очікується на рівні мінус 21,1% ВВП.
У 2027 році дефіцит без грантів може скоротитися до 17,8% ВВП, однак і цей показник залишатиметься надзвичайно високим.
МВФ рекомендує Україні узгоджувати бюджетні видатки з реально доступними обсягами внутрішнього та зовнішнього фінансування.
Основними завданнями мають стати:
- визначення пріоритетності державних витрат;
- підвищення ефективності бюджетних програм;
- обмеження необґрунтованих пільг;
- посилення податкового адміністрування;
- боротьба з ухиленням від сплати податків;
- скорочення тіньової економіки;
- поліпшення управління державними інвестиціями.
Фонд не закликає лише до механічного підвищення податкових ставок. Значна увага приділяється розширенню податкової бази, зменшенню схем уникнення оподаткування та забезпеченню однакових правил для різних категорій платників.
Яких податкових змін очікує МВФ
Мобілізація внутрішніх доходів залишається одним із центральних пунктів програми.
МВФ вважає, що Україна має зменшувати залежність бюджету від зовнішньої допомоги та поступово збільшувати частку доходів, які держава збирає всередині країни.
Йдеться передусім про:
- протидію ухиленню від оподаткування;
- боротьбу зі штучним заниженням податкових зобов’язань;
- скорочення неформальної зайнятості;
- детінізацію окремих секторів економіки;
- покращення роботи податкових та митних органів;
- перегляд неефективних податкових пільг;
- підвищення прозорості адміністрування податків.
У МВФ наголошують, що велика тіньова економіка створює нерівні умови для бізнесу. Компанії, які офіційно сплачують податки та оформлюють працівників, опиняються у гіршій конкурентній позиції порівняно з тими, хто працює неофіційно.
Тому детінізація розглядається не лише як спосіб збільшити доходи бюджету, а й як інструмент покращення бізнес-середовища.
Антикорупційні та управлінські реформи
Окремий блок рекомендацій стосується державного управління, верховенства права та антикорупційних інституцій.
МВФ наголосив на необхідності:
- зберігати незалежність антикорупційних органів;
- посилювати інституції державного управління;
- знижувати корупційні ризики;
- покращувати корпоративне управління державними підприємствами;
- забезпечувати прозорість державних інвестицій;
- створювати передбачувані правила для приватного сектору.
Затримки у цій сфері можуть впливати не лише на наступні транші МВФ. Від якості державного управління залежить підтримка Європейського Союзу, доступ до інших міжнародних програм і готовність приватних інвесторів вкладати кошти в Україну.
Директори Фонду рекомендували українській владі забезпечити широку політичну та суспільну підтримку ключових реформ.
Це особливо важливо, оскільки частина змін може бути непопулярною або створювати додаткові витрати для окремих груп населення та бізнесу.
Реформа державних підприємств
МВФ очікує подальшої реформи державних компаній.
Основна проблема полягає в тому, що частина державних підприємств залишається збитковою, неефективною або залежною від бюджетної підтримки. Недостатньо прозоре управління також створює корупційні ризики.
Зміни мають передбачати:
- формування професійних наглядових рад;
- чітке розмежування функцій держави як власника та регулятора;
- регулярну фінансову звітність;
- підвищення відповідальності керівництва;
- скорочення політичного втручання;
- приватизацію або ліквідацію підприємств, які не мають стратегічного значення.
Ефективні державні компанії можуть стати джерелом доходів бюджету та інвестицій. Неефективні підприємства, навпаки, збільшують державні витрати й боргові ризики.
Що МВФ сказав про Національний банк
Фонд окремо наголосив на важливості збереження незалежності Національного банку України.
НБУ має ухвалювати рішення щодо облікової ставки, валютної політики та фінансової стабільності на основі економічних даних, а не політичних міркувань.
МВФ рекомендує:
- утримувати інфляцію під контролем;
- підтримувати достатній рівень міжнародних резервів;
- обережно пом’якшувати валютні обмеження;
- посилювати банківський нагляд;
- покращувати систему реагування на фінансові кризи;
- удосконалювати управління державними банками;
- створювати умови для сталого кредитування економіки.
За прогнозом МВФ, обсяг кредитування недержавного сектору у 2026 році може зрости приблизно на 16%, а у 2027 році — на 18,8%.
Розширення кредитування необхідне для відбудови підприємств, розвитку малого та середнього бізнесу, модернізації виробництва та фінансування житла.
Водночас кредитне зростання має відбуватися без накопичення надмірних ризиків у банківській системі.
Міжнародні резерви можуть зрости до $65,5 млрд
МВФ прогнозує збільшення валових міжнародних резервів України:
- з $57,3 млрд наприкінці 2025 року;
- до $65,5 млрд наприкінці 2026 року;
- до $66,6 млрд у 2027 році.
Такий рівень резервів може покривати приблизно 6,6 місяця майбутнього імпорту у 2026 році та 6,9 місяця у 2027 році.
Високі резерви є важливим захистом від валютних криз. Вони дозволяють Національному банку згладжувати різкі коливання курсу, фінансувати критичний імпорт і поступово пом’якшувати валютні обмеження.
Однак значна частина резервів формується завдяки зовнішній допомозі. Тому затримки міжнародного фінансування можуть швидко вплинути на валютний ринок і бюджетну ситуацію.
Ситуація на ринку праці
За оцінкою МВФ, рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці у 2026 році може знизитися до 10,2%.
Для порівняння:
- у 2022 році безробіття становило 24,5%;
- у 2023 році — 19,1%;
- у 2024 році — 13,1%;
- у 2025 році — 11,6%.
Водночас у 2027 році МВФ прогнозує певне зростання безробіття до 11,3%.
Номінальні зарплати у 2026 році можуть зрости на 20,4%, а у 2027 році — на 13,2%.
Високе номінальне зростання зарплат частково пояснюється інфляцією, дефіцитом кваліфікованих працівників, мобілізацією та міграцією населення.
Через нестачу кадрів роботодавці змушені підвищувати оплату праці. Однак швидке зростання зарплат без відповідного підвищення продуктивності може створювати додатковий інфляційний тиск.
Що означають консультації за статтею IV
Консультації за статтею IV є регулярним комплексним аналізом економіки країни-члена МВФ.
Фахівці Фонду оцінюють:
- темпи економічного зростання;
- інфляцію;
- стан державних фінансів;
- рівень боргу;
- валютну політику;
- роботу банківської системи;
- зовнішню торгівлю;
- інвестиційний клімат;
- структурні проблеми економіки.
Після цього готується звіт для Виконавчої ради МВФ. Українська влада погодилася на його публікацію.
У випадку України консультації 2026 року мали особливе значення, оскільки Фонд оцінював не лише поточну стабільність, а й здатність держави перейти від воєнної економіки до післявоєнного відновлення.
МВФ вважає, що після завершення війни Україна матиме значний потенціал для зростання. Однак його реалізація залежатиме від якості інституцій, верховенства права, захисту інвесторів, стану інфраструктури та швидкості європейської інтеграції.
Основні ризики для України
МВФ наголошує, що ризики для української економіки залишаються надзвичайно високими.
Серед головних загроз:
- Тривалість та інтенсивність війни. Нові масштабні удари можуть збільшити руйнування, скоротити виробництво та потребувати додаткових бюджетних витрат.
- Пошкодження енергетики. Дефіцит електроенергії підвищує собівартість продукції та стримує економічне зростання.
- Затримки міжнародної допомоги. Україна критично залежить від зовнішнього фінансування цивільних бюджетних витрат.
- Сповільнення реформ. Відставання може вплинути на майбутні транші та довіру партнерів.
- Інфляційний тиск. Ціни можуть зростати швидше через енергетичні проблеми, дефіцит працівників та зовнішні шоки.
- Високий державний борг. Після війни його обслуговування вимагатиме швидкого економічного зростання та збільшення бюджетних доходів.
- Глобальна нестабільність. Війна на Близькому Сході, зміни цін на енергоносії та погіршення світової торгівлі можуть негативно впливати на Україну.
Саме тому МВФ закликає українську владу бути готовою до додаткових заходів у разі нових потрясінь.
Що означає рішення МВФ для України
Завершення першого перегляду програми має для України не лише фінансове, а й політичне значення.
Новий транш підтверджує, що міжнародні партнери загалом вважають українську економічну політику контрольованою, незважаючи на війну та затримки реформ.
Рішення МВФ також може полегшити надходження коштів від інших донорів. Для багатьох міжнародних кредиторів програма Фонду є своєрідним підтвердженням того, що бюджетна, валютна та боргова політика України відповідає погодженим параметрам.
Водночас позитивне рішення не означає, що МВФ задоволений усіма діями української влади.
Фонд прямо вказує на:
- затримки структурних реформ;
- необхідність посилення боротьби з корупцією;
- потребу скорочувати тіньову економіку;
- недостатню мобілізацію внутрішніх доходів;
- необхідність реформування державних підприємств;
- ризики для енергетичної та фінансової стабільності.
Подальші транші залежатимуть не лише від виконання кількісних бюджетних показників, а й від реального просування реформ.
Які головні висновки
Україна отримає від МВФ близько $690 млн, а загальна сума виплат за чинною програмою зросте до $2,2 млрд.
Фонд визнав виконання програми загалом задовільним, але зафіксував затримки структурних реформ та невиконання цільового показника чистих міжнародних резервів на кінець червня.
Економічне зростання у 2026 році залишатиметься слабким — лише 1–1,6%, тоді як інфляція на кінець року може становити 10,5%.
Державний борг зросте майже до 112% ВВП, а дефіцит бюджету без урахування грантів залишатиметься надзвичайно високим.
Головними вимогами МВФ є посилення податкового адміністрування, детінізація економіки, боротьба з корупцією, реформа державних підприємств, незалежність Національного банку та обережна валютна політика.
Міжнародна підтримка залишається ключовою умовою фінансової стабільності України. Проте у довгостроковій перспективі країна має поступово збільшувати власні доходи, покращувати інвестиційний клімат і створювати умови для розвитку приватного сектору.
Саме від швидкості цих змін залежатиме не лише виконання програми МВФ, а й здатність України перейти від воєнної економіки до масштабної відбудови та стійкого зростання.
За матеріалами imf.org
