Україна домовилася з МВФ про нову чотирирічну програму на $8,1 млрд. Сума скромна порівняно з фінансовою дірою, але ціна – податок на посилки, серйозне закручування гайок у податках в цілому, митниці та держбанках. Під ударом – пільгові посилки, «сіра» онлайн-торгівля й комфортна «спрощенка» для ФОПів.
Що сталося
- 26 листопада МВФ і уряд України досягли staff-level agreement щодо нової 48-місячної програми розширеного фінансування (EFF) на $8,1 млрд.
- Програма має замінити чинний EFF (програма фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, зокрема, програма кредитування для України, що передбачає надання значних коштів для стабілізації економіки та майбутньої відбудови) 2023 року на $15,6 млрд і стати «якорем» для інших донорів, які мають закрити фінрозрив на 2026–2029 роки, оцінений у $136,5 млрд.
- Серед ключових умов – оподаткування доходів із цифрових платформ, перегляд режиму посилок до €150, звуження податкових пільг, реформи митниці, держбанків і підготовка до SEPA/SREP (це єдина зона платежів у євро, що дозволяє здійснювати стандартні, швидкі та недорогі перекази в євро між банками в Європі).
Читайте також: Пострадянська ностальгія проти запиту на ідентичність:
що не так з рекламою АТБ з Лаймою Вайкуле
Програма, яка не рятує бюджет, але без неї не буде інших грошей
Нова програма МВФ – це 48-місячний EFF, який має запрацювати з 2026 року й формально триватиме до 2029-го. За даними МВФ, її обсяг – $8,1 млрд.
На цьому тлі виглядає моторошно інша цифра: $136,5 млрд – саме стільки, за оцінками фонду, Україні потрібно зовнішнього фінансування у 2026–2029 роках.
Тобто:
- МВФ закриває менш ніж 6% прогнозованої потреби;
- решта – це ЄС, США, G7, Світовий банк, двосторонні кредити й гранти, потенційно – кошти з російських активів.
Без програми МВФ цього пакета просто не буде: фонд виконує роль сигнального маяка – якщо він визнає українську політику адекватною, інші донори дають гроші. Якщо ні – двері до великих потоків поступово зачиняються.
Додатковий парадокс: у 2026–2029 роках Україна має повернути МВФ близько $7,6 млрд за старими програмами (оцінка аналітичного відділу Forbes, на який ви посилаєтесь у вихідному тексті). Тобто нові $8,1 млрд майже повністю підуть на те, щоб погасити старі борги.
Це не «дешеві гроші на життя», а кредитний міст, який дозволяє не впасти в дефолт і не втратити довіру донорів.
Читайте також: Щогодинні поїзди Київ-Львів та 11 нових потягів.
Як зміниться графік Укрзалізниці з 14 грудня
Бюджет-2026 як перший іспит
МВФ і український уряд чітко прив’язують запуск програми до ухвалення бюджету-2026 у конфігурації, узгодженій з фондом.
- Кабмін уже публічно каже, що проєкт бюджету виписаний у рамках нової програми МВФ.
- Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа визнає: обсяг програми менший за очікування, але шанси запустити її з січня – високі, а перший транш – уже в тому ж місяці.
Інакше кажучи, голосування за бюджет-2026 – це не просто технічне рішення, а де-факто голосування за «так/ні» новому МВФ-якорю. На фоні політичної напруги ця історія може перетворитися на серйозний тест для коаліції.
Податковий розворот: податок на посилки, OLX і ФОПи
Головний нерв нового меморандуму – фіскальний блок. Стратегія МВФ проста: не стільки піднімати ставки, скільки розширити базу й закрити лазівки.
Ключові напрямки – три.
Посилки до €150: кінець безподатковому шопінгу
Сьогодні правила такі:
- до €150 – посилки для фізосіб не обкладаються митом;
- ПДВ і мито сплачуються лише з частини, що перевищує €150.
НБУ в жовтневому інфляційному звіті прямо пропонує обкласти податком посилки до €150, а разом із ними – електромобілі та «розкіш». Мотивація – рекордний дефіцит поточного рахунку, який у січні–вересні 2025 року сягнув $24,9 млрд.
Паралельно голова податкового комітету Данило Гетманцев зареєстрував законопроєкт, який:
- запроваджує 20% ПДВ на всі покупки на іноземних маркетплейсах, незалежно від суми,
- при цьому мито лишається тільки для частини вартості, що перевищує €150.
IMF, за словами самого Гетманцева, відверто радив Україні переглянути режим посилок: у меморандумі фігурує формулювання про «скасування пільг і ліквідацію митних лазівок».
За підрахунками Української ради бізнесу, тільки у 2025 році бюджет через пільги на посилки недоотримав приблизно 18 млрд грн.
Що це може означати на практиці:
- Сценарій 1. Повне скасування пільги: всі посилки будь-якої вартості обкладаються ПДВ, а мито – з частини понад €150.
- Сценарій 2. Компроміс: ПДВ – на всі посилки, а пільга зберігається тільки щодо мита.
У будь-якому разі:
- товари з AliExpress, Amazon, eBay, Shein, Temu та інших подорожчають приблизно на ставку ПДВ;
- зростуть витрати часу й нервів на митне оформлення, особливо для дрібних імпортерів, які завозили товар «у перемішку» з покупками фізосіб.
«Податок на OLX»: платформи як податкові агенти
Другий великий блок – доходи з цифрових платформ.
У квітні 2025 року уряд схвалив законопроєкт про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи – Uber, Bolt, Uklon, Glovo, OLX, Prom, Rozetka, LUN, Kabanchik тощо.
Ключові ідеї:
- платформи збирають і автоматично передають ДПС дані про доходи користувачів (продажі, оренда, послуги, таксі, курʼєрка тощо);
- для таких доходів вводиться спеціальний режим: 5% ПДФО + 5% військовий збір = 10% замість стандартних 18% + 1,5%;
- щоб скористатися режимом, людина має:
- бути старше 18 років,
- відкрити спеціальний рахунок для надходжень з платформ,
- не наймати працівників і не бути самозайнятою за трудовим кодексом,
- не перевищувати ліміт у 5 млн грн на рік,
- не продавати підакцизні товари.
МВФ у своїх публічних коментарях прямо говорить про необхідність «розширити базу за рахунок податків на доходи з платформ і боротьби з ухиленням від оподаткування» – це один із пунктів узгодженої програми.
Фактично це:
- амністія з одночасною «присадкою на голку» прозорості: замість 18%+ військовий збір ви платите 10%, але держава бачить весь ваш оборот;
- масова легалізація «сірої» економіки – від курʼєрів і таксистів до продавців на OLX.
Для дрібних продавців це може стати альтернативою ФОП – не реєструєш бізнес, працюєш через платформу, платиш 10%, але без жодної анонімності.
ФОП і ПДВ: кінець «теплої ванни» для 2-ї групи?
Третя лінія удару – ФОПи, передусім 2-га група.
IMF у своїх рекомендаціях давно наполягає на згортанні пільг зі сплати ПДВ і зрівнюванні режимів для бізнесу, а в новій домовленості прямо йдеться про скасування винятків із реєстрації платниками ПДВ.
Заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк припускає, що:
- під мішень потрапить саме 2-га група ФОПів, яка зараз платить символічний єдиний податок (≈20% від мінімальної зарплати) + ЄСВ,
- найбільш імовірний сценарій – обов’язковий ПДВ для частини 2-ї групи залежно від обороту й виду діяльності, без множинних винятків.
Для тисяч кав’ярень, салонів, маленьких магазинів, майстерень, локальних сервісів це означатиме:
- або перехід у більш складну модель: ПДВ, повноцінний бухоблік, касові розриви, перевірки;
- або перебудову бізнесу – перехід у 3-тю групу, робота через юрособу чи новий «платформний» режим;
- або – що реалістично – частковий відхід у тінь (роздрібнення на кілька ФОПів, робота «по-старому, але тихіше»).
Для МВФ це «розширення бази», для українського малого бізнесу – кінець епохи максимально комфортної «спрощенки».
Хто отримує по кишені першим
- Мікро-імпортери й дропшипери – через ПДВ на всі посилки й додаткову митну бюрократію.
- Фрілансери, курʼєри, таксисти, продавці на маркетплейсах – через 10% податку й повну прозорість оборотів.
- ФОПи 2-ї групи у сфері послуг і роздробу – через потенційний обов’язковий ПДВ.
- Онлайн-шопоголіки – через подорожчання товарів із закордонних платформ на величину ПДВ та супутніх витрат.
Банківський фронт: SEPA, SREP та держбанки
Податкові зміни – лише частина історії. Новий EFF також прив’язаний до глибоких змін у фінсекторі.
SEPA: інтеграція в єврозону платежів
Україна планує приєднатися до SEPA – єдиної зони євро-платежів, що дозволяє:
- робити перекази у євро всередині зони швидко й дешево;
- інтегруватися в європейську платіжну інфраструктуру – важливо і для бізнесу, і для мігрантів.
Для цього потрібно:
- привести законодавство про платежі та перекази в відповідність до стандартів ЄС;
- гармонізувати правила нагляду за банками й платіжними установами.
Ці закони – частина «маяків» МВФ.
SREP: нові правила гри для банків
Ще одна вимога – узгодити з ЄС систему наглядового оцінювання банків SREP (Supervisory Review and Evaluation Process).
Йдеться про:
- єдині критерії оцінки капіталу, ризиків і бізнес-моделей банків;
- більш жорсткі вимоги до корпоративного управління;
- зниження частки політичного впливу на кредитну політику держбанків.
Це не одноразова «реформа під транш», а зміна архітектури нагляду – болюча для політично впливових позичальників і менеджерів, але критична для довіри інвесторів та майбутньої інтеграції з ЄС.
Держбанки: кінець ручних призначень?
За інформацією учасників перемовин, МВФ відверто не довіряє чинному номінаційному комітету держбанків.
Фонд наполягає на:
- розширенні ролі незалежних директорів;
- створенні кадрового резерву – щоб не проводити кожного разу конкурси «під конкретне прізвище»;
- стандартах, наближених до європейських практик корпоративного управління в банках.
З точки зору МВФ це знижує ризик політично мотивованих кредитів. З точки зору Києва – це ще одна сфера, де втрачається «ручний контроль» над великими фінансовими потоками.
Чому МВФ так агресивно лізе в українські податки
Зовні новий меморандум виглядає жорсткішим за попередні. На це є кілька причин.
- Затяжна війна з’їла старі розрахунки.
Попередній EFF 2023 року припускав, що повномасштабна війна закінчиться ближче до кінця 2025-го. Цього не сталося – а отже, старі оцінки боргової стійкості більше не працюють. - Гігантський дефіцит поточного рахунку.
НБУ фіксує рекордний дефіцит – майже $25 млрд за дев’ять місяців. Частина – це імпорт зброї та енергоносіїв, але велика частина – споживчий імпорт, доступний завдяки переказам мігрантів і грантам донорів. - Втома донорів.
Західні уряди дедалі частіше говорять про необхідність, щоб Україна «краще збирала свої податки», перш ніж просити про нові пакети.
Звідси й логіка:
- закручувати гайки адресно – по посилках, «сплячих пільгах» у ПДВ, «сірих» платформах;
- мінімум підвищення ставок для тих, хто й так платить, максимум – для тих, хто багато років залишався в тіні.
Хто виграє, хто програє: кілька сценаріїв до 2027 року
Малий бізнес → більша прозорість, менше «тепла»
Якщо ключові норми запрацюють у повному обсязі:
- частина ФОПів 2-ї групи буде змушена перейти в більш складні режими (ПДВ, 3-тя група, юрособи) – це підніме бар’єр входу в бізнес;
- «голі» ФОПи, які по факту працювали як маски для великих мереж чи айтішних компаній, стануть дорожчим і менш привабливим інструментом оптимізації;
- з’явиться конкуренція режимів: ФОП vs юрособа vs «10% через платформи».
У середньостроковій перспективі це має вирівняти правила гри між «білими» гравцями й тими, хто роками користувався спрощенкою як «фіскальним VPN» (коли бізнес формально працює в одному режимі, але по суті приховує справжні обороти/структуру за якоюсь «обгорткою» в податковій).
Онлайнова торгівля й посилки → дорожче, але структурованіше
- частина дрібних імпортерів може піти з ринку – маржа в 20–30% просто зникне, якщо доведеться платити ПДВ та проходити митні процедури для кожної посилки;
- великі маркетплейси й логістичні оператори навпаки можуть посилити позиції: їм простіше автоматизувати митне оформлення й включити ПДВ у свою модель;
- кінцевий споживач побачить +15–25% до цін на більшість товарів із-за кордону (залежно від структури ціни, логістики і націнки).
Фрілансери й «підробітки через телефон»
- для людей, які й так задекларували б дохід, 10% замість 19,5% – вигідний компроміс;
- для тих, хто роками працював «у тіні» через OLX, курʼєрку чи таксі, втрачається головна перевага – невидимість;
- державі це дає стабільний і прогнозований канал надходжень від нової «цифрової економіки».
Чи можна було інакше?
Теоретично уряд мав три опції:
- Не домовлятися з МВФ – тоді:
- ризик дефолту,
- зупинка значної частини зовнішнього фінансування,
- жорсткіший обвал гривні та інфляції.
- Домовлятися, але тягнути з непопулярними рішеннями – це шлях, який Україна багато разів проходила раніше: меморандум є, реформи на папері є, у житті їх немає. При нинішній інтенсивності війни й масштабі дефіциту цей варіант уже не проходить – донори втомилися від «паперових реформ».
- Взяти меншу програму, але з максимально конкретними зобов’язаннями – саме те, що ми бачимо зараз.
Ціна цього вибору – конфлікт із частиною середнього класу й малого бізнесу, для яких посилки, ФОПи й «OLX-економіка» стали новою нормою життя.
Що робити бізнесу й звичайним людям уже зараз
ФОПам (особливо 2-га група):
- моделювати сценарій, у якому ви стаєте платником ПДВ – як це вдарить по грошовому потоку, цінах, маржі;
- рахувати, чи не вигідніше перейти в 3-тю групу, юрособу або «10% через платформи»;
- підтягувати бухоблік – ера «на коліні в Excel» закінчується.
Тим, хто торгує / працює через платформи:
- оцінити, чи вписуєтесь у 5 млн грн обороту й інші критерії 10% режиму;
- розуміти, що анонімності більше не буде – дані піде напряму в ДПС, декларацію за вас подасть платформа;
- закласти в ціни 10% податку + потенційний ПДВ/мито на імпортні товари.
Онлайн-покупцям:
- очікувати поступового подорожчання замовлень із-за кордону – від розміру ПДВ і супутніх витрат;
- уважно стежити, як конкретний маркетплейс змінює правила доставки й розрахунку.
Фінансовим директорам і банкірам:
- готуватися до жорсткіших вимог SREP і прозорішого контролю за ризиками;
- відстежувати законодавчі кроки до SEPA – це змінить логіку міжнародних платежів і роботу з євро.
Нова програма МВФ на $8,1 млрд – це не історія про «все пропало» й не історія про «нас зрадили, дали замало грошей». Це історія про те, що Україна входить у фазу, де за кожен долар зовнішньої допомоги треба платити не тільки відсотками, а й глибокою перебудовою власної економіки.
Питання лише в тому, чи зможе держава провести цю перебудову так, щоб не задушити тих, хто тримав економіку на плаву всі ці воєнні роки – малий бізнес, самозайнятих і людей, які просто навчились заробляти в онлайні.
За матеріалами forbes.ua
