Профільний комітет після довгих дискусій підтримав урядовий законопроєкт про підвищення податків. Поточна версія суттєво відрізняється від тієї, яку запропонував у липні Мінфін, більшість пропозицій не були враховані. Це ставить під сумнів забезпечення достатнього фінансування для армії. У чому проблема та як влада планує її розв’язувати
Податковий комітет Ради підтримав на засіданні 29 серпня законопроєкт про пакет підвищення податків, який у липні запропонував Кабмін, але із суттєвими змінами. Парламент має голосувати за нього у першому читанні наступного тижня.
Після понад місяця обговорень документа з бізнесом, президентом та урядом законопроєкт суттєво скоротили, а очікувані надходження до бюджету від підвищення податків цьогоріч зменшилися зі 125 млрд грн до 30 млрд грн. Додаткові надходження наступного року – 127 млрд грн замість 340 млрд грн. Ключова стаття витрат – фінансування Сил оборони.
З документа прибрали підвищення ПДВ, податок для юросіб з обороту та підвищення ставки податку для банків до 50%.
Чому масштабний податковий законопроєкт скоротився у чотири рази й де держава братиме кошти на фінансування армії?
Як змінився податковий законопроєкт
Депутати профільного комітету відмовилися від впровадження 1% податку з обороту для юросіб. Замість цього розглядали підвищення ставки ПДВ на 3–4%. Проте цю ідею не підтримав президент, бо це може спровокувати значну інфляцію, каже співрозмовник Forbes, який був присутній на зустрічі на найвищому рівні, де обговорювалося це питання. Він не уповноважений коментувати її перебіг офіційно.
Перед засіданням робочої групи 28 серпня у законопроєкті з’явилася нова норма – підвищення ставки податку на прибуток для банків з 25% до 50% за 2024 рік. Це мало б принести 27,3 млрд у цьому році та 9,3 млрд грн – у 2025-му.
Проти цього рішення під час публічного засідання робочої групи з податкових питань виступила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей через побоювання, що банки в такому випадку не збільшать вкладення ОВДП. А облігації, за розрахунками відомства, мають принести понад 200 млрд грн додаткових надходжень до кінця року.
Нацбанк також не підтримав підвищення податку для банків. Це може призвести до того, що деякі банки не відповідатимуть вимогам НБУ щодо достатності капіталу, зазначив на комітеті голова НБУ Андрій Пишний. Зокрема, йдеться про два державних банки, тож у такому випадку державі потрібно буде їх докапіталізувати, витрачаючи бюджетні кошти, додав він.
У підсумку голова фінкомітету Данило Гетманцев прибрав цю норму із законопроєкту.
Також до закону не потрапили:
- військовий збір у 5% від продажу нерухомості;
- військовий збір у 5% з придбання у банках дорогоцінних металів;
- військовий збір 15% при купівлі нового автомобіля;
- військовий збір у 5% на вартість усіх послуг мобільних операторів;
- зменшення вартості посилки, яка підпадатиме під оподаткування, зі €150 до €45;
- військовий збір 30% для роздрібного продажу ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каміння.
Рішення про виключення цих податків було прийняте під час обговорення документа з президентом. «Спільно вирішили не множити податки, а змінювати те, що принесе суттєві надходження до бюджету», – каже співрозмовник Forbes, який був присутній на зустрічі.
Які податки планують підвищити? Ключова норма – підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Це має принести 27,3 млрд грн додаткових надходжень до кінця року. Наступного року – 107,7 млрд грн.
Військовий збір для ФОПів – для платників єдиного податку І, II та IV групи у розмірі 10% в розрахунку з однієї мінімальної зарплати на місяць (зараз це 8000 грн, отже, збір становитиме 800 грн). Очікувані надходження – 1,7 млрд грн до кінця цього року, 7,8 млрд – у 2025-му.
Військовий збір у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи (ФОП та юрособи).
Авансові платежів для АЗС – за кожну заправку мережі сплачуватимуть фіксований мінімальний платіж. Цей платіж відрізняється залежно від типу заправки. Перший тип – заправки без продажу тютюну та алкоголю:
- якщо це виключно газова заправка – платіж у 30 000 грн;
- якщо є і бензин/дизель, і газ (частка газу 50+ відсотків) – 45 000 грн;
- якщо газу на заправці немає (тобто усі випадки, крім перших двох) – 60 000 грн.
Другий тип АЗС – де відбувається торгівля алкоголем і тютюном:
- якщо це виключно газова заправка – 40 000 грн;
- якщо є і бензин/дизель, і газ (частка газу 50+ відсотків) – 60 000 грн;
- якщо газу на заправці немає (тобто усі випадки, крім перших двох) – 80 000 грн.
Якщо податок АЗС буде більшим за мінімальний авансовий платіж, сплачувати треба більшу суму. Це має принести майже 1,1 млрд грн до кінця 2024 року, 4,3 млрд грн – у 2025-му.
Крім цього, у законопроєкті з’явилася норма про підвищення ставки корпоративного податку для фінансових компаній і небанків до 25% з 2025 року. Фіскальний ефект від цього незначний – 157,7 млн грн у 2025 році. Ця норма потрібна для уникнення зловживань на ринку, зокрема перетоків між банками (які вже мають ставку у 25% – Forbes) і небанками на фінансовому ринку, зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова на робочій групі 28 серпня.
У підсумку законопроєкт, за оцінками двох депутатів профільного комітету, має принести трохи більше 30 млрд грн до кінця року та майже 127 млрд грн – протягом усього 2025-го.
Де депутати й уряд планують брати решту коштів для армії
Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив під час засідання комітету Ради, що його «не втішає» такий варіант законопроєкту і що доведеться шукати альтернативні шляхи наповнення бюджету. Серед альтернатив міністр бачить: збільшення запозичень на внутрішньому борговому ринку та скорочення непріоритетних видатків. Над обома Мінфін працює, запевнив Марченко.
Як зазначили керівники НБУ та Мінфіну, зараз напрацьовується рішення, яке дасть змогу залучити більше надходжень із банків завдяки продажу їм ОВДП. У Міністерстві фінансів очікують отримати 385 млрд грн на внутрішньому борговому ринку, чистими – 220 млрд грн, уточнив заступник міністра фінансів Денис Улютін.
Додатковим джерелом фінансування може стати й детінізація економіки. За розрахунками фінкомітету, завдяки збільшенню легальної частки бізнесу до кінця року додатково можна зібрати ще близько 20 млрд грн, каже заступник голови комітету Ярослав Железняк. «Але це не гарантовані кошти», – наголосив він.
У Мінфіні виключають можливість друку коштів для наповнення бюджету. «Ніхто не хоче гратися з емісією, бо, обираючи між податками та емісією, останнє завжди гірше», – сказав Марченко під час засідання комітету.
Також у фінальній версії податкового законопроєкту з’явилася норма про зміну звітного періоду для фізичних осіб з квартального на місячний. Це прохання Міністерства економіки, бо норма потрібна для впровадження економічного бронювання, уточнив Гетманцев на робочій групі 28 серпня.
Одна з цілей економічної броні – вивести з тіні ринок зарплат. За попередніми розрахунками, це може принести до 10 млрд грн на місяць, йдеться у розрахунках дотичних до ініціативи нардепів.
Та в учасників наради – як з боку уряду, так і в нардепів – залишаються серйозні сумніви, що цього вистачить на закриття потреб армії. Депутати профільного комітету і представники Мінфіну домовилися повернутися до обговорення підвищення ПДВ і збільшення податку для банків перед другим читанням законопроєкту.
За матеріалами forbes.ua
