Кабінет Міністрів затвердив експериментальний проєкт, який має змінити підхід до комплектування Сил оборони під час війни. Замість служби з фактично відкритим фіналом держава пропонує мотиваційні контракти зі зрозумілими строками — від шести до 24 місяців, додатковими виплатами, правом на звільнення після завершення контракту та відстрочкою від повторного призову. Чи стане це першим кроком до нової архітектури військової служби?
Головне
Кабінет Міністрів України постановою №768 від 12 червня 2026 року запустив експериментальний проєкт із новими мотиваційними контрактами для військовослужбовців, іноземців, осіб без громадянства, а також окремих категорій поліцейських поліції особливого призначення, які беруть участь в обороні України.
Проєкт діятиме два роки. Формально це експеримент, але за змістом — спроба перезібрати одну з найчутливіших частин воєнної політики: як держава залучає людей до війська, як утримує мотивованих бійців, як винагороджує тих, хто виконує найскладніші завдання, і як дає військовим прогнозованість після завершення служби.
Нові контракти можна укладати на строк від шести до 24 місяців. Для бойових посад передбачені коротші строки: 10 місяців для чинних військовослужбовців, 14 місяців для громадян із запасу, а для тих, хто вже має бойовий досвід і відповідну підготовку, — від шести місяців. Для решти посад базовим строком є 24 місяці.
Одночасно держава вводить додаткові фінансові стимули. У постанові передбачені виплати до 100 000 грн на місяць за безпосередню участь у бойових діях, окремі винагороди 170 000 грн і 70 000 грн залежно від характеру та місця виконання бойових завдань, доплати за роботу на пунктах управління, додаткові виплати інструкторам, а також добові винагороди за окремі штурмові дії. Загальна сума виплат одному військовослужбовцю не може перевищувати 460 000 грн на місяць.
Найважливіша політична і соціальна новація — гарантія звільнення після завершення контракту та відстрочка від мобілізації після звільнення. Це має зняти одну з головних проблем нинішньої моделі служби: невизначеність строків для тих, хто вже служить або готовий добровільно укласти контракт.
Читайте також: “Нова модель війська: контракти, іноземці, відстрочки й демобілізація”
Чому ця постанова важлива
Після понад чотирьох років повномасштабної війни Україна стикається не лише з потребою в озброєнні, боєприпасах і технологіях. Не менш критичним ресурсом стає людський капітал — мотивовані, підготовлені й здатні тривалий час виконувати бойові завдання військовослужбовці.
Попередня модель мобілізації мала одну очевидну перевагу: вона дозволила швидко наростити чисельність війська у критичний момент. Але з часом дедалі гострішими ставали її слабкі місця. Для багатьох військовослужбовців служба фактично не мала зрозумілого фіналу. Для цивільних, які розглядали можливість долучитися до війська добровільно, головним бар’єром була не лише небезпека, а й невизначеність: на який строк вони йдуть, чи зможуть звільнитися після завершення контракту, що буде після служби, чи не призвуть їх повторно одразу після повернення.
Постанова №768 намагається відповісти саме на ці питання. Її логіка проста: держава пропонує людині чіткі правила входу, служби та виходу. Контракт має визначений строк. Посаду й частину можна обирати в межах затверджених переліків. Після завершення контракту передбачена можливість звільнення. Після звільнення — відстрочка від мобілізації. За найскладніші бойові завдання — вищі виплати.
Це не скасовує мобілізацію і не переводить армію повністю на контрактну основу. Але це створює паралельний мотиваційний механізм, який має підсилити бойові підрозділи людьми, готовими служити за зрозумілими умовами.
Що саме затвердив уряд
Постанова затверджує три ключові елементи.
Перший — Порядок реалізації експериментального проєкту. Саме він визначає, хто може укладати мотиваційні контракти, на які строки, як відбувається відбір, які гарантії надаються після служби та як розраховується відстрочка від мобілізації.
Другий — форма мотиваційного контракту для громадян України. У ній прописані дані військовослужбовця, строк дії контракту, обов’язки сторін, гарантії держави, умови грошового забезпечення, соціального захисту, відпусток, можливого звільнення та інших пільг.
Третій — окрема форма контракту для іноземців та осіб без громадянства. Вона подібна за логікою, але має спеціальну умову: такі особи мають брати безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних дій сукупно не менше шести місяців протягом дії контракту.
Координатором експериментального проєкту визначено Міністерство оборони. Фінансування має здійснюватися в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для відповідних силових структур.
Хто може брати участь у новій системі контрактів
Учасниками експериментального проєкту можуть бути кілька категорій.
Перша — громадяни України, які приймаються на військову службу за контрактом із підвищеними мотиваційними чинниками.
Друга — чинні військовослужбовці, зокрема ті, хто вже проходить службу за контрактом, за призовом осіб офіцерського складу, за мобілізацією або як резервісти в особливий період. Вони можуть за бажанням перейти на новий мотиваційний контракт. У такому разі попередній контракт припиняється, а новий починає діяти з дати, визначеної наказом по особовому складу.
Третя — іноземці та особи без громадянства. Вони можуть укладати такі контракти для служби у Збройних Силах, розвідувальному органі Міністерства оборони та Національній гвардії. Водночас для них не передбачено проходження служби за цією моделлю у Держспецтрансслужбі, Держприкордонслужбі, СБУ, Службі зовнішньої розвідки та Держспецзв’язку.
Четверта — поліцейські поліції особливого призначення, які відповідно до закону беруть участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Таким чином, постанова не обмежується лише Збройними Силами. Вона охоплює ширше коло складових Сил оборони: ЗСУ, Нацгвардію, Держприкордонслужбу, СБУ, Службу зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужбу та розвідувальний орган Міноборони.
Які контракти вводяться
Нова модель фактично ділить контракти за строками та типами посад.
Контракт на 10 місяців
Це варіант для чинних військовослужбовців, які вже проходять службу або призначаються на визначені бойові посади у бойових військових частинах чи підрозділах.
Цей контракт найважливіший для тих, хто вже служить і хоче перейти з режиму невизначеності на строкову модель із чітким фіналом. Він може стати способом утримати досвідчених військових у бойових частинах, але водночас дати їм зрозумілий горизонт служби.
Контракт на 14 місяців
Цей варіант передбачений для громадян України, які перебувають на військовому обліку призовників або військовозобов’язаних, а також для іноземців та осіб без громадянства, яких призначають на визначені бойові посади у бойових частинах.
Ключова умова — проходження служби на таких посадах і в таких частинах не менше 12 місяців протягом дії контракту. Тобто 14 місяців — це не просто загальний строк перебування у війську, а модель, у якій основний час має бути пов’язаний саме з визначеною бойовою посадою.
Контракт від шести місяців
Це варіант для громадян України, які вже проходили військову службу під час особливого періоду, були звільнені, мають відповідну підготовку та призначаються на бойові посади у визначені частини.
Фактично йдеться про повернення людей із досвідом. Для держави це особливо цінна категорія: такі військові потребують менше часу на базову адаптацію, краще розуміють реалії служби й можуть швидше посилити підрозділи.
Контракт на 24 місяці
Цей варіант передбачений для військовослужбовців і громадян, які призначаються на посади поза визначеним переліком бойових частин і бойових посад. Ідеться про посади в органах військового управління, з’єднаннях, навчальних закладах, установах, організаціях та інших підрозділах.
Це довший контракт, але для нього теж передбачені гарантії після завершення служби.
Право обирати частину й посаду
Одна з важливих новацій — можливість обрати військову частину та штатну посаду в межах експериментального проєкту.
Переліки посад і частин мають затверджуватися окремо. Для Збройних Сил і розвідувального органу Міноборони це робить Міністерство оборони за пропозиціями Генерального штабу та відповідного розвідувального органу. Для Нацгвардії, Держприкордонслужби та Держспецзв’язку переліки затверджуються їхніми органами управління за погодженням із Генштабом. Окремо такі переліки визначають СБУ та Служба зовнішньої розвідки.
Це важливо, бо мотиваційний контракт не є універсальним для будь-якої посади в будь-якій частині. Для коротших бойових контрактів потрібно, щоб посада й частина входили до відповідного переліку.
Для військовослужбовців, які вже служать за мотиваційним контрактом на таких посадах, переміщення можливе лише в межах затверджених переліків посад і частин. Це має запобігти ситуації, коли людина укладає контракт на одних умовах, а потім її переміщують на іншу посаду, яка не відповідає логіці контракту.
Як подати заяву
Постанова передбачає кілька каналів для подання заяви.
Громадянин може звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, центру рекрутингу Збройних Сил, інших центрів рекрутингу, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони або Служби зовнішньої розвідки, Центрального управління чи регіональних органів СБУ, а також до рекрутингових підрозділів військових частин.
Заяву можна подати в паперовій або електронній формі, зокрема через рекрутингові платформи та електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного або резервіста.
У заяві потрібно зазначити:
| Що вказується у заяві | Навіщо це потрібно |
|---|---|
| Прізвище, ім’я, по батькові | Ідентифікація кандидата |
| Дата народження | Перевірка віку та облікових даних |
| Обрана військова частина | Реалізація права вибору частини |
| Обрана штатна посада | Прив’язка до конкретної вакансії |
| Номер мобільного телефону | Зв’язок із кандидатом |
| Адреса електронної пошти | Офіційна комунікація та повідомлення |
Якщо заява надходить до ТЦК або центру рекрутингу, її мають передати до обраної військової частини протягом одного робочого дня. Далі військова частина уточнює наміри кандидата, може провести співбесіду та протягом трьох робочих днів ухвалює рішення — приймати людину на службу чи відмовити. У разі відмови має бути зазначена причина.
Підготовка перед службою
Для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які приймаються на службу за мотиваційним контрактом, військова частина організовує підготовку.
Базова загальновійськова підготовка для тих, хто її не проходив, має тривати від 51 доби. За потреби проводиться фахова підготовка тривалістю від 14 діб. Також передбачений курс адаптації у військовій частині — 14 діб.
Для чинних військовослужбовців, які вже проходять службу і переходять на мотиваційний контракт, процедура спрощена. Вони не проходять повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби, а також не проходять професійно-психологічний відбір. За потреби для них може бути організована фахова підготовка та курс адаптації, якщо вони переходять з інших посад.
Ця різниця логічна: новачків потрібно підготувати до військової служби з нуля або майже з нуля, тоді як чинні військові вже інтегровані в систему і потребують не первинного відбору, а переорієнтації на конкретну посаду або підрозділ.
Що держава обіцяє в контракті
Форма контракту містить не лише обов’язки військовослужбовця, а й перелік гарантій з боку держави.
Серед них — можливість вибору військової частини та посади в межах експериментального проєкту, проходження підготовки, можливість кар’єрного зростання, присвоєння чергових військових звань відповідно до займаної посади, медичне забезпечення, харчування за встановленими нормами, грошове забезпечення, додаткові виплати, відпустки, компенсації та інші соціальні гарантії.
Окремо в контракті прописана гарантована законом можливість звільнення з військової служби під час воєнного стану після закінчення строку контракту, якщо військовослужбовець не хоче продовжувати службу шляхом укладення нового контракту.
Це принципова деталь. У воєнний час саме питання звільнення після завершення строку служби є одним із найчутливіших. Постанова намагається юридично закріпити довіру між державою та військовослужбовцем: людина погоджується служити на визначених умовах, а держава зобов’язується дотриматися цих умов після завершення контракту.
Нові виплати: як побудована фінансова мотивація
Фінансова частина постанови побудована за принципом диференціації. Чим ближче військовослужбовець до найнебезпечніших і найскладніших завдань, тим вищою має бути додаткова винагорода.
Базова додаткова винагорода для тих, хто бере безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення оборони в районах їх проведення, становить до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі.
Окремо встановлюється винагорода 170 000 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових або спеціальних завдань на лінії бойового зіткнення до взводного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій території, між позиціями сторін або на території держави-агресора.
Ще одна категорія — 70 000 грн на місяць за виконання бойових або спеціальних завдань до ротного опорного пункту включно.
Для військовослужбовців на пунктах управління, з яких здійснюється оперативне або бойове управління підрозділами, що ведуть бойові дії, передбачена додаткова винагорода 50 000 грн на місяць. Водночас ця норма не поширюється на військовослужбовців підрозділів охорони, забезпечення та обслуговування, які входять до складу таких пунктів управління.
Окремо передбачені добові винагороди за штурмові дії: 20 000 грн за добу в разі повернення позицій у глибині оборони своїх військ і 40 000 грн за добу в разі захоплення позицій на лінії бойового зіткнення або в глибині оборони противника.
Також постанова встановлює окремі винагороди за взяття в полон військовослужбовця противника та за підтверджене у визначеному порядку знищення живої сили противника. Такі формулювання є частиною офіційної системи бойових виплат і мають застосовуватися відповідно до затверджених процедур підтвердження.
Загальна сума виплат одному військовослужбовцю не може перевищувати 460 000 грн на місяць.
Таблиця основних виплат
| Категорія виплати | Розмір | Кому / за що |
|---|---|---|
| Базова бойова винагорода | до 100 000 грн на місяць | За безпосередню участь у бойових діях або заходах оборони |
| Винагорода за завдання до взводного опорного пункту | 170 000 грн на місяць | За виконання бойових / спеціальних завдань у найближчих до зіткнення умовах |
| Винагорода за завдання до ротного опорного пункту | 70 000 грн на місяць | За виконання бойових / спеціальних завдань у визначеній зоні |
| Пункти управління | 50 000 грн на місяць | Для тих, хто здійснює оперативне / бойове управління підрозділами |
| Штурмові дії з повернення позицій | 20 000 грн за добу | За окремі штурмові дії у глибині оборони своїх військ |
| Штурмові дії із захоплення позицій | 40 000 грн за добу | За окремі штурмові дії на лінії зіткнення або в глибині оборони противника |
| Інструкторський склад | 15 000–30 000 грн на місяць | Для інструкторів у військових частинах |
| Інші військовослужбовці поза бойовими категоріями | 10 000 грн на місяць | Для тих, хто не підпадає під вищі категорії |
| Максимальна загальна сума | 460 000 грн на місяць | Верхня межа виплат |
Важливе уточнення: якщо військовослужбовець або поліцейський одночасно має право на кілька видів додаткової винагороди за різними умовами, виплачується та, що передбачає більший розмір. Тобто система не передбачає автоматичного механічного складання всіх можливих виплат без обмежень.
Ще одна суттєва деталь: ці виплати не враховуються під час призначення та перерахунку пенсії відповідно до закону про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби.
Читайте також: “300 тисяч на першій лінії: Зеленський анонсував нові виплати й контракти для військових”“
Відпочинок після бойових завдань
Постанова вводить норму щодо відпочинку після виконання бойових або спеціальних завдань на лінії бойового зіткнення до ротного опорного пункту включно.
За рішенням командира військової частини та з урахуванням оперативної обстановки військовослужбовцю може надаватися час для відпочинку з розрахунку один день відпочинку за кожні два дні виконання таких завдань.
Це важливий елемент не лише соціальної політики, а й бойової ефективності. Військовослужбовці, які тривалий час виконують завдання в найважчих умовах, потребують не тільки виплат, а й часу на відновлення. Без цього навіть високі грошові стимули не вирішують проблему виснаження особового складу.
Водночас формулювання постанови залишає простір для командирського рішення: відпочинок надається з урахуванням оперативної обстановки. Тобто на практиці ця норма залежатиме від ситуації на фронті, укомплектованості підрозділів і рішень командування.
Відстрочка після завершення контракту
Одним із головних стимулів нової системи є відстрочка від мобілізації після звільнення зі служби.
Базова відстрочка становить шість місяців для тих, хто уклав контракт на 10, 14 або 24 місяці, а також контракт від шести місяців.
Далі включається система додаткових строків.
Для контрактів на 10 і 14 місяців, а також для контрактів від шести місяців, передбачено три місяці відстрочки за кожні 30 днів безпосередньої участі в бойових діях.
Для контрактів на 24 місяці — один місяць відстрочки за кожні 30 днів безпосередньої участі в бойових діях.
Для тих, хто уклав 10-місячний контракт, додатково враховується попередня служба з початку воєнного стану: шість місяців відстрочки за кожний рік військової служби з 24 лютого 2022 року до укладення нового контракту.
Для військовослужбовців, які уклали контракт на 10 або 24 місяці, також передбачено один місяць відстрочки за кожний рік безперервної військової служби до початку воєнного стану.
Усі ці підстави сумуються. Тобто тривалість відстрочки може бути значно більшою за базові шість місяців, якщо людина має тривалу попередню службу або значну кількість днів безпосередньої участі в бойових діях.
У період відстрочки військовозобов’язаний може бути прийнятий або призваний на військову службу лише за власною згодою.
Як працюватиме відстрочка: приклади
Приклад 1. Військовослужбовець уклав 10-місячний контракт і мав 60 днів безпосередньої участі в бойових діях. Його базова відстрочка — шість місяців. За 60 днів бойової участі додається ще шість місяців, оскільки для такого контракту передбачено три місяці за кожні 30 днів. Загалом — 12 місяців відстрочки, без урахування можливої попередньої служби.
Приклад 2. Людина уклала 24-місячний контракт і мала 90 днів безпосередньої участі в бойових діях. Базова відстрочка — шість місяців. За 90 днів додається ще три місяці, бо для 24-місячного контракту передбачено один місяць за кожні 30 днів. Загалом — дев’ять місяців, плюс можливі додаткові строки за попередню безперервну службу до воєнного стану.
Приклад 3. Досвідчений військовослужбовець, який служив із початку повномасштабної війни, переходить на 10-місячний контракт. Після завершення контракту він може отримати не лише базові шість місяців, а й додаткові шість місяців за кожен рік служби з 24 лютого 2022 року до укладення контракту, а також додаткову відстрочку за дні безпосередньої участі в бойових діях.
Саме ця формула робить 10-місячний контракт особливо важливим для чинних військових: він не лише встановлює новий строк служби, а й частково визнає попередні роки, проведені у війську під час повномасштабної війни.
Що буде з тими, хто не перейде на новий контракт
Постанова також містить норму для військовозобов’язаних, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на строк від одного року після введення воєнного стану, але не уклали мотиваційний контракт і були звільнені після набрання чинності постановою у зв’язку із закінченням строку контракту, сімейними обставинами або іншими поважними причинами.
Такі особи не підлягають призову під час мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення. Додатково їм нараховується один місяць за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях.
Окремо встановлено, що військовозобов’язані, звільнені зі служби у строки, визначені указом президента або рішенням Верховного Головнокомандувача, не підлягають призову під час мобілізації протягом трьох років із дня звільнення.
Ця норма виходить за рамки лише нових контрактів і створює додатковий запобіжник для тих, хто вже відслужив і звільняється в передбаченому порядку.
Чому це може змінити рекрутинг
До цієї постанови держава вже розвивала рекрутингові механізми, однак ключова проблема залишалася: навіть добровільний вступ на службу часто сприймався як рішення без зрозумілого кінця. Людина могла обрати підрозділ, пройти співбесіду, отримати певну посаду, але горизонт служби залишався залежним від загальної логіки воєнного стану.
Нові контракти створюють інший сигнал. Держава каже: можна прийти не «на невизначено», а на конкретний строк. Можна розуміти, коли контракт закінчується. Можна планувати життя після служби. Можна мати гарантію відстрочки після повернення. Для людей, які готові служити, але не готові погоджуватися на повну невизначеність, це може бути вирішальним аргументом.
Особливо важливими можуть стати коротші контракти для тих, хто вже має досвід. Людина, яка служила раніше, може бути готова повернутися на шість або десять місяців, але не готова знову входити в систему без чіткої дати завершення. Саме на таких людей і розрахована частина нової моделі.
Чому це важливо для бойових частин
Постанова прямо визначає мету експерименту: підвищити укомплектованість насамперед бойових військових частин і підрозділів мотивованим особовим складом.
Це ключове формулювання. Українська армія потребує не просто чисельності, а людей на конкретні бойові посади. Найскладніше комплектувати саме ті підрозділи, які несуть найбільше навантаження. Тому постанова створює окремі стимули для першої лінії, для штурмових дій, для виконання бойових завдань у найбільш напружених районах, а також для повернення військових із досвідом.
Разом із тим нова модель несе ризик нерівномірності. Якщо фінансові стимули будуть надто відрізнятися між категоріями військовослужбовців, це може породжувати внутрішню напругу. Тилові, забезпечувальні, ремонтні, логістичні та штабні функції теж критично важливі для фронту, хоча не завжди підпадають під найвищі виплати. Тому державі доведеться балансувати між справедливою винагородою за ризик і збереженням мотивації всередині всієї військової системи.
Потенційні переваги нової моделі
Перша перевага — прогнозованість. Військовослужбовець бачить строк контракту, дату завершення та умови звільнення.
Друга — більша привабливість добровільного вступу. Люди, які не хотіли йти на службу через невизначеність, можуть розглядати коротший контракт як реалістичний варіант.
Третя — повернення досвідчених військових. Контракти від шести місяців можуть стати інструментом для залучення тих, хто вже має підготовку й бойовий досвід.
Четверта — краща прив’язка виплат до реального навантаження. Постанова намагається розмежувати різні типи завдань і встановити різні рівні винагороди.
П’ята — посилення рекрутингу через право вибору частини та посади. Це може зменшити хаотичність призначень і підвищити довіру до процесу.
Шоста — юридичне оформлення гарантій після служби. Відстрочка від мобілізації після завершення контракту може стати ключовою мотивацією для тих, хто вагається.
Ризики та відкриті питання
Попри очевидні переваги, постанова не знімає всіх проблем.
Перше питання — виконання гарантій. Довіра до нової моделі залежатиме від того, чи справді військовослужбовців звільнятимуть після завершення контракту, якщо вони не хочуть продовжувати службу.
Друге — своєчасність виплат. Будь-які затримки або суперечки щодо підтвердження права на додаткові винагороди можуть швидко підірвати мотиваційний ефект.
Третє — прозорість переліків посад і частин. Якщо ці переліки будуть закритими, надто вузькими або незрозумілими для кандидатів, право вибору може залишитися формальним.
Четверте — адміністративна спроможність. Система має швидко обробляти заяви, проводити співбесіди, ухвалювати рішення за три робочі дні, організовувати підготовку й оформлювати контракти. Для військової бюрократії це серйозний тест.
П’яте — баланс між мобілізацією і контрактом. Якщо мотиваційні контракти стануть популярними, держава отримає додатковий ресурс. Якщо ні — вони залишаться лише доповненням до мобілізаційної моделі.
Шосте — психологічний ефект усередині війська. Військові, які вже давно служать без чітких строків, можуть сприйняти нові контракти як позитивний шанс перейти на зрозумілі умови. Але якщо перехід буде складним або вибірковим, це може викликати розчарування.
Що це означає для чинних військових
Для чинних військовослужбовців постанова створює можливість перейти на мотиваційний контракт. Найбільш привабливим може бути 10-місячний варіант для тих, хто служить на визначених бойових посадах або може бути призначений на них.
Це дає три ключові речі: строковість, можливість подальшого звільнення та потенційно довшу відстрочку після служби з урахуванням попереднього періоду військової служби з початку воєнного стану.
Водночас перехід не є автоматичним для всіх. Потрібно, щоб посада і частина відповідали визначеним перелікам, а сам військовослужбовець виявив бажання укласти новий контракт. Для випускників військових навчальних закладів, які ще не вислужили обов’язкові строки після навчання, передбачені окремі правила.
Що це означає для цивільних
Для цивільних, які перебувають на військовому обліку, нова модель означає можливість укласти контракт на зрозумілий строк і з прив’язкою до конкретної посади та частини.
Для людини, яка готова служити, але хоче контролювати бодай частину умов, це суттєва зміна. Вона може подати заяву на конкретну вакансію, пройти відбір, підготовку та укласти контракт із визначеною датою завершення.
Але важливо розуміти: для бойових посад контракт на 14 місяців передбачає обов’язкову умову служби на таких посадах не менше 12 місяців. Це не «легкий» контракт, а чітка домовленість про службу в бойовій частині.
Що це означає для іноземців
Для іноземців та осіб без громадянства постанова створює окрему форму контракту. Вони можуть служити у Збройних Силах, розвідувальному органі Міноборони та Національній гвардії.
Ключова особливість — обов’язкова безпосередня участь у бойових діях у районах ведення воєнних дій сукупно не менше шести місяців протягом дії контракту. Тобто для іноземців ця модель прямо орієнтована на бойове застосування, а не на загальну службу в тилових чи допоміжних структурах.
Політичний сенс постанови
Постанова №768 — це не лише кадрове або фінансове рішення. Це спроба укласти новий суспільний договір між державою та військовослужбовцем.
У перший період повномасштабної війни держава діяла в логіці надзвичайної мобілізації: головне — вистояти. У 2026 році ситуація інша. Війна стала довгою, а значить, держава має пропонувати не лише наказ і обов’язок, а й передбачувані правила, юридичні гарантії, справедливу оплату та механізми відновлення після служби.
Це не означає, що війна стає менш небезпечною або менш вимогливою. Навпаки, постанова прямо стосується тих, хто виконує найважчі завдання. Але вона визнає: людина має знати, на яких умовах вона входить у військо і що буде після завершення служби.
Чи стане це переходом до контрактної армії
Поки що ні. Постанова прямо говорить про експериментальний проєкт на два роки, а не про повну зміну системи комплектування. Мобілізація залишається чинним механізмом, а воєнний стан — загальною рамкою проходження служби.
Але це може бути першим кроком до змішаної моделі, у якій мобілізація поступово доповнюється більш гнучкими контрактами. Така модель може дозволити державі краще планувати людський ресурс, а військовим — краще планувати власне життя.
Успіх залежатиме від трьох факторів.
Перший — чи буде достатньо охочих укладати такі контракти.
Другий — чи зможе держава швидко, прозоро й без бюрократичного хаосу адмініструвати нову систему.
Третій — чи будуть гарантії виконуватися не лише на папері, а й у практиці військових частин, ТЦК, кадрових органів і командування.
Постанова Кабміну №768 запускає одну з найважливіших змін у системі військової служби з початку повномасштабної війни. Її суть — у переході від максимальної невизначеності до більш прогнозованої моделі: контракт має строк, служба має правила, ризик має винагороду, а після виконання зобов’язань має бути відстрочка і можливість повернутися до цивільного життя.
Для Сил оборони це шанс залучити більше мотивованих людей у бойові підрозділи. Для чинних військових — можливість отримати зрозумілий горизонт служби. Для цивільних — шанс долучитися до війська на визначених умовах. Для держави — тест на здатність будувати довіру не лише словами, а й виконанням контрактних гарантій.
Якщо система запрацює чесно й передбачувано, вона може стати важливим етапом трансформації українського війська. Якщо ж гарантії залишаться деклараціями, мотиваційний ефект швидко зникне. У цій постанові уряд фактично робить ставку на довіру. Тепер ключове питання — чи зможе держава цю довіру втримати.
За матеріалами mod.gov.ua
