У травні розпочнеться основна сесія Національного мультипредметного тесту, буде скорочено термін БЗВП для деяких категорій військовослужбовців, Україна відзначить два державних свята 1 і 8 травня.
NV зібрав найважливіші зміни травня 2025 року для українців.
Інфографіка: NV
Скорочення терміну БЗВП для деяких категорій військовослужбовців
З 1 травня у Збройних Силах України оновлено програму базової загальної військової підготовки (БЗВП). Ці зміни торкнуться тих військовослужбовців, яких визнали придатними до служби лише з обмеженнями (в частинах забезпечення, підрозділах охорони, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, а також підрозділах логістики, зв’язку та охорони).
Нові правила БЗВП мають зменшити інтенсивність підготовки і навантаження на таких військовослужбовців, чимало з яких раніше належали до скасованої тепер категорії «обмежено придатних».
Починаючи з 1 травня, ці категорії військовослужбовців проходитимуть БЗВП за оновленою програмою, яка передбачає:
- скорочення терміну підготовки до одного місяця (замість 45 діб);
- зниження рівня фізичних навантажень;
- формування окремих навчальних підрозділів (рот або взводів).
Відповідні зміни впроваджені за рішенням головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Новації стосуються як військовослужбовців, які щойно призвані на службу, так і тих, хто раніше проходив навчання на кафедрах військової підготовки або з різних причин проходить БЗВП повторно.
«Ідеться саме про колишню категорію „обмежено придатних“, які відповідно до змін у законодавстві мають проходити службу виключно в тилових частинах — згідно з рішенням військово-лікарської комісії», — пояснили в Генштабі ЗСУ.
Збільшення стипендій для курсантів
З 1 травня збільшуються стипендії для курсантів військових вищих навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вишів та закладів фахової передвищої військової освіти.
Про відповідну постанову Кабміну (№ 455) у середині квітня повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Відтепер стипендія курсантів становитиме 8 тис. грн (рівень мінімальної зарплати), а на останньому випускному курсі для тих, хто вчиться на відмінно, стипендія буде в 2,5 раза вищою — 20 тис. грн.
Таку ж суму — 20 тис. грн — курсанти отримуватимуть і під час проходження практики, уточнив Шмигаль.
Глава Міноборони Рустем Умєров сподівається, що збільшення стипендій для курсантів стане кроком «до зміцнення престижу військової освіти та формування сильної кадрової основи для майбутньої української армії».
Ще в грудні 2024 року Міністерство оборони України заявило про намір підвищити фінансове забезпечення курсантів військових вишів навесні 2025 року.
День праці 1 травня
1 травня досі залишається в календарі державних свят України як День праці. Хоча через повномасштабне вторгнення Росії цей день, як і інші державні свята, цьогоріч є робочим.
Вважається, що традиція проводити демонстрації на захист прав трудящих на початку травня походить зі Сполучених Штатів. 1 травня 1886 року 35 тисяч робітників заводів та фабрик Чикаго паралізували місто, влаштувавши мітинг з вимогою восьмигодинного робочого дня.
Утім, пальму першості, згідно з дослідженнями істориків, слід віддати австралійцям. Саме робітники цієї країни першими вийшли на масовий весняний протест з вимогою обмежити робочий час вісьмома годинами на добу. Сталося це 21 квітня 1856 року.
У СРСР «Першотравень» був одним із ключових серед «ідеологічних» свят. Після більшовицького перевороту в Петрограді нова влада проголосила 1 травня офіційним святом і вихідним. З 1928 року вихідним днем стало і 2 травня. Свято називалося Днем Інтернаціоналу.
У 1972-му провели «ребрендинг», перетворивши його на День міжнародної солідарності трудящих. Першотравень посідав одне з трьох перших місць у пропагандистському календарі, поряд із річницею жовтневого перевороту та Днем перемоги.
Першотравневі демонстрації вже проводили не з метою боротьби за права робітників, бо вважалося, що ці права при «розвинутому соціалізмі» гарантовані. Пролетар відтак мав буцімто прагнути побудови нового суспільства, стаючи «ударником комуністичної праці» та водночас демонструючи солідарність із трудящими капіталістичних країн.
Люди під червоними прапорами та з портретами комуністичних керівників цього дня ходили вулицями своїх населених пунктів. Не завжди охоче: начальство заманювало на демонстрації преміями або відгулами. Винятку не було зроблено навіть у 1986 році в Києві — на п’ятий день після Чорнобильської катастрофи.
В Україні перша демонстрація робітників у Львові відбулася ще задовго до СРСР, одночасно з рештою Європи — 1 травня 1890 року.
Після проголошення незалежності 1−2 травня залишилися вихідними в Україні. Ідеологічного навантаження День солідарності трудящих, а з 2017 року — День праці, вже не мав, хіба що комуністи і соціалісти проводили свої ритуальні мітинги. Утім, і на карнавали, які в цей день влаштовують жителі багатьох країн Західної Європи, святкування не було схожим.
Зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, відповідно до якого законодавці пропонують замість Дня праці відзначати День матері, який припадає на другу неділю травня.
Комітет парламенту з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 17 травня 2023 року рекомендував включити законопроєкт до порядку денного сесії Верховної Ради, відтоді в його просуванні було взято паузу.
«Смарагдовий» зелений і таймер: нові вимоги до світлофорів
Ще наприкінці 2024 року увагу українців привернула «світлофорна реформа» — новації, які мають бути запроваджені відповідного до нового стандарту Українського науково-дослідного та навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості. Цей центр ухвалив новий стандарт ДСТУ 4092:2024 на заміну попередньому, спровокувавши хвилю повідомлень про те, що у світлофорах замість зеленого кольору з 1 травня 2025 року використовуватиметься смарагдовий.
Додаткові уточнення на цю тему згодом озвучив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.
Відповідно до його слів, головні зміни стосуватимуться лише нововстановлених після 1 травня світлофорів і будуть такими:
- Колір зеленого сигналу тепер стане насиченішим («більш насиченим зеленим», як висловився Білошицький).
- Світлофори міститимуть таймер зворотного відліку часу — і пішохідні, і транспортні, і велосипедні.
- Стрілки на лінзах світлофорів будуть шевронні, тобто будуть світитися кольором, який виділяється на фоні. Зараз на лінзи світлофорів наносять суцільні стрілки.
- Для велосипедних доріжок будуть світлофори з піктограмою велосипеда праворуч від дороги.
- Будуть спільні велопішохідні світлофори.
Основна сесія НМТ
14 травня в Україні розпочнеться основна сесія Національного мультипредметного тесту, яка триватиме до 25 червня. Додаткові сесії проведуть 14−25 липня.
Починаючи з 4 травня зареєстровані учасники основних сесій НМТ отримають можливість завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення, де буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ. Учасники ж додаткових сесій матимуть змогу це зробити з 11 липня. З міркувань безпеки інформацію про те, де саме на території України відбудуться тестування, не оприлюднюють.
У додатковий період 9−14 травня зареєструватися для проходження НМТ під час додаткових сесій зможуть ті, хто з поважних причин не змін цього зробити під час основного періоду реєстрації. Також у цей період можуть зареєструватися ті, кому раніше було відмовлено в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних можна буде внести до 19 травня.
Результати НМТ 2025 стануть відомими до 4 липня (основна сесія) та до 30 липня (додаткова сесія). Інформацію про результати за шкалою 100−200 балів буде розміщено в персональних кабінетах учасників до цих дат.
Учасники НМТ 2025 виконуватимуть завдання з чотирьох навчальних предметів, три з яких є обов’язковими — українська мова, математика та історія України.
Серед нововведень — тест з історії України, який вперше охоплюватиме всю програму, а не лише окремі періоди.
Один предмет пропонується на вибір:
- українська література;
- іноземна мова;
- хімія;
- біологія;
- географія;
- фізика.
Нові типи відстрочок у Резерв+
До 8 травня у мобільному застосунку для військовозобов’язаних Резерв+ має з’явитися два нових типи відстрочок, які раніше анонсувала заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Це такі види відстрочок:
- для осіб з тимчасовою непридатністю до служби терміном від 6 до 12 місяців: така відстрочка надаватиметься на підставі висновку військово-лікарської комісії;
- для громадян, у яких чоловік або дружина перебуває на службі, а також є дитина віком до 18 років.
Черногоренко висловила сподівання, що запровадження цих відстрочок дозволить оформлювати їх у «зручному онлайн-форматі, доступному у два кліки» — замість тривалого стояння в чергах, очікування за зачиненими дверима та тижнів очікування розгляду заявки.
Раніше Міноборони повідомляло про плани запустити 35 типів відстрочок у Резерв+ протягом 2025 року.
Як очікується, влітку 2025-го у цьому застосунку також з’явиться можливість сплатити штраф за порушення правил військового обліку зі знижкою 50%.
«Можна буде подати заяву на сплату штрафу безпосередньо в Резерв+, отримати постанову, здійснити оплату за наданими реквізитами прямо в застосунку та одразу ж отримати підтвердження про відсутність порушення», — пояснила Черногоренко.
День памʼяті та перемоги над нацизмом 8 травня
8 травня Україна відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років — як єдине державне свято замість двох різних знакових дат. Натомість 9 травня як День перемоги в Україні відтепер скасовано.
У 2024 році Україна вперше відзначала саме 8 травня як спільний пам’ятний день у роковини завершення Другої світової війни в Європі. До того в Україні вшановували 8 травня як День пам’яті та примирення (пам’ятний день), а 9 травня — як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (як державне свято з вихідним у невоєнний час).
Саме 8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини, підписаний напередодні — 7 травня о 02:41 за центральноєвропейським часом у французькому місті Реймс.
З боку нацистської Німеччини свій підпис під документом поставив генерал-полковник Альфред Йодль, начальник штабу оперативного керівництва Верховного командування вермахту. Цим автографом він засвідчив, що війська вермахту дали згоду на повну беззастережну капітуляцію та мали припинити воєнні дії о 23:01 8 травня 1945-го (о 01:01 9 травня за московським часом).
Відтоді саме 8 травня у світі відзначають як День Перемоги в Європі (V Day), адже капітуляція Німеччини поклала край війні на континенті.
А з 2005 року світ відзначає 8−9 травня ще і як Дні пам’яті та примирення — на знак вшанування всіх жертв Другої світової війни.
Таку рекомендацію для держав — членів ООН затвердила Генеральна Асамблея ООН восени 2004 року, напередодні 60-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі. У відповідній резолюції країнам усього світу було запропоновано щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) на знак пошани до всіх жертв Другої світової — окремо від святкування національних Днів перемоги чи визволення.
Україна долучилася до цієї традиції в 2015 році, коли тодішній президент Петро Порошенко підписав відповідний указ. Згідно з документом, який був підписаний з нагоди 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Європі, 8 травня в Україні почали відзначати як День пам’яті та примирення. Його мета — «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму».
Так було до 2023 року, коли Верховна Рада ухвалила ініційований Володимиром Зеленським законопроєкт про встановлення 8 травня державного свята під назвою День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років.
У пояснювальній записці до цього законопроєкту йшлося про те, що у європейських державах перемога у Другій світовій щороку відзначається 8 травня, в день капітуляції нацистської Німеччини.
«З метою відновлення історичної правди та справедливості Україна як невід’ємна частина великої європейської родини має відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років разом з усією Європою і всім цивілізованим демократичним світом саме 8 травня», — наголосив Зеленський як автор законопроєкту.
Він також висловив сподівання, що нове свято «сприятиме утвердженню в Україні європейської традиції» щодо відзначення перемоги над нацизмом саме 8 травня, а також допоможе розвінчати міфи і маніпуляції радянсько-російської пропаганди про 9 травня і Другу світову війну загалом.
Останній дзвоник у школах
Відповідно до постанови Кабміну, навчальний рік в українських школах має завершитися не пізніше, аніж 30 червня. Утім, Міністерства освіти й науки України рекомендувало провести останній дзвоник у школах 30 травня 2025 року.
При цьому педагогічна рада навчального закладу має право самостійно визначати розклад і тривалість навчального року, водночас враховуючи встановлені урядом терміни та обставини щодо того, чи доводилося переривати навчальний процес протягом року.
У Києві останній дзвоник пролунає 31 травня 2025-го, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
За його словами, таке рішення прийнято з урахуванням того, що школи Києва у 2023/2024 навчальному році не припиняли освітній процес, не змінювали терміни канікул, не корегували структуру навчального року та працювали за освітніми програмами, схваленими педагогічними радами — відповідно до графіка.
Документи про освіту у Києві видаватимуть відповідно до такого графіка:
- свідоцтво про здобуття початкової освіти — з 31 травня до 7 червня;
- свідоцтво про здобуття базової середньої освіти — з 13 до 19 червня;
- свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти — з 20 до 26 червня.
Літні канікули у більшості українських шкілрозпочнуться одразу після останнього дзвоника і триватимуть з 1 червня до 31 серпня 2025 року.
Чи буде підвищення пенсій у травні?
У травні розраховувати на збільшення пенсій традиційно можуть ті пенсіонери, які досягли відповідного віку для вікової надбавки.
Зараз така доплата складає:
- для пенсіонерів від 70 до 74 років включно — 300 грн;
- для осіб від 75 до 79 років включно — 456 грн;
- для пенсіонерів від 80 років — 570 грн.
Вікова надбавка передбачена для тих пенсіонерів, чиї виплати не перевищують 10 340 грн.
Інших підвищень пенсії на травень не заплановано.
Чи підвищать комунальні тарифи в травні 2025?
В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів, зокрема на газ, гарячу воду та опалення, що був запроваджений через воєнний стан.
Ціна на централізоване опалення для більшості побутових споживачів, зокрема в Києві, залишатиметься на рівні 1654,41 грн/Гкал. Тариф на постачання тепла для населення залишиться на рівні минулорічних показників через дію мораторію на підвищення тарифів.
Ціна на електроенергію: після 1 травня українці й надалі платитимуть за світло 4,32 г рн/кВт-год. Цей тариф діятиме щонайменше до 31 жовтня 2025 року, адже Кабмін продовжив дію відповідного документу (Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії).
З 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення підвищився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год.
Ціна за газ: у травні 2025 ціна газу для побутових споживачів, які користуються послугами Нафтогазу, залишатиметься на рівні 7,96 грн за кубометр. Ціни на газ у решти постачальників будуть в межах від 7,7 грн за кубометр до 9,90 грн.
Тариф на холодну воду також не планують підвищувати у травні. Наразі питання щодо підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення й досі перебуває у стадії обговорення.
За матеріалами nv.ua
