Новий Трудовий кодекс: що зміниться для бізнесу та працівників у 2026 році

Нові контракти, 28 днів відпустки та «ефект детінізації» на 43 млрд грн: що саме Мінекономіки закладає в новий Трудовий кодекс.

Україна готується переписати трудові правила під реалії воєнної економіки, цифрових процесів і євроінплементації. Мінекономіки заявляє, що завершує підготовку проєкту нового Трудового кодексу: документ пройшов обговорення з роботодавцями, профспілками й міжнародними партнерами, далі — урядові погодження, внесення в Кабмін і подання до Верховної Ради.

На рівні задуму це спроба одночасно вирішити три проблеми:

  1. зробити трудові відносини гнучкішими для бізнесу;
  2. чіткішими та більш «письмовими/цифровими» для працівника;
  3. ближчими до європейських стандартів (зокрема через імплементацію директив ЄС та практик Міжнародної організації праці).

Заступниця міністра Дарина Марчак також озвучує оцінку потенційного ефекту детінізації ринку праці — 43 млрд грн на рік.

Нижче — «розбір польотів»: що пропонується, кого зачепить і де можуть бути найбільші дискусії в парламенті.

Ключовий принцип: більше форм зайнятості — але з «ознаками трудових відносин»

Мінекономіки прямо називає головний акцент реформи — підвищення гнучкості трудових відносин, не руйнуючи базові гарантії. На рівні логіки це означає:

  • легалізувати те, що на ринку і так існує (проєктна робота, гібридні графіки, дистанційка, «під виклик»);
  • зняти правову невизначеність, де закінчується «цивільно-правова співпраця» і починається «фактична робота як найм».

Саме тому поруч із розширенням типів договорів у документі з’являється ще один «скелет» реформи — чіткі ознаки трудових відносин, які мають уніфікувати підхід бізнесу, інспекції та судів і зменшити поле для маніпуляцій під час перевірок.

Паралельно в парламенті вже обговорювалися точкові ініціативи про критерії трудових відносин (наприклад, законопроєкт №13507 про ознаки, за якими суд може встановлювати факт трудових відносин).

Дев’ять типів трудових договорів і можливість «комбінувати»

Одна з найбільш прикладних змін для ринку: замість нинішньої обмеженої «вилки» форматів зайнятості пропонують 9 типів трудового договору і можливість поєднувати їх (там, де це логічно):

  • безстроковий;
  • строковий;
  • сезонний;
  • з нефіксованим робочим часом;
  • учнівський;
  • про надомну роботу;
  • про дистанційну роботу;
  • про домашню роботу;
  • про тимчасову агентську роботу.

Що це дає бізнесу: з’являється «легальна мова» для найму під піки навантаження, під короткі цикли робіт, під змішані режими (офіс/дім), без потреби шукати напівсірі схеми.

Що це означає для працівника: більше варіантів «офіційної» роботи — але й потреба уважніше читати умови (особливо там, де робочий час нефіксований або зайнятість неповна).

Цифровізація: «все на папері» — більше не норма

Одна з причин, чому бізнес тисне на реформу, — архаїка процедур: за чинними правилами багато чого «має бути на папері». Проєкт рухається до того, що всі суттєві умови мають бути зафіксовані письмово, але сам договір може укладатися в електронній формі.

Міністерство в своїх комунікаціях також прямо називає цифровізацію ключових процедур однією з центральних переваг нового кодексу.

Практичний наслідок: більше «доказовості» в трудових спорах (для обох сторін) і менше простору для ситуацій, коли працівник не може довести умови роботи, а роботодавець — що саме було погоджено.

Мінімальна зарплата: формула і прив’язка до середньої

Марчак акцентує, що проєкт встановлює чітку формулу визначення мінімальної зарплати (і погодинної, і місячної). Базова «підлога», яка озвучена: не нижче 50% середньої заробітної плати (може бути вище), плюс передбачення перехідного періоду.

На рівні ризиків/питань: формула — це завжди політика + економіка. Тож у парламенті майже неминучі дискусії про темп наближення до цієї планки, винятки і те, як це «ляже» на МСБ, бюджети та ринок із кадровим дефіцитом.

Відпустки, батьківство, «сімейні обов’язки»: посилення прав працівника

Найпомітніше для людей — пакет соціальних змін:

  • щорічна оплачувана відпустка: з 24 до 28 днів (як крок до стандартів ЄС);
  • більше прав і гнучкості для тих, хто доглядає за дитиною: дистанційка/надомна/гнучкі режими, нічна робота — лише за письмовою згодою;
  • зняття окремих обмежень для матерів (наприклад, щодо відряджень із дитиною до 3 років — рішення має бути за жінкою);
  • перерозподіл «дитячих» відпусток між батьками: по 2 місяці для матері й батька (разом 4 місяці оплачуваної відпустки), ідея — зменшити гендерний перекіс у наймі.

Важлива деталь: лікарняні (оплата тимчасової непрацездатності) не переписуються цим кодексом — це сфера соцстраху.

Понаднормова робота: більше можливостей заробити — але за підвищеною оплатою

Проєкт закладає обов’язкову підвищену оплату за роботу понад норму (заявляється як відповідність практикам ЄС). При цьому, якщо працівник хоче працювати більше, ліміт понаднормових годин може зрости зі 120 до 250 годин на рік.

Тут конфлікт інтересів прогнозований: бізнесу потрібна гнучкість, працівникам — захист від «вічних переробок». Вирішальним буде дизайн запобіжників: як фіксується згода, як контролюється облік, які винятки й відповідальність.

Звільнення: «день у день» — ні, але домовитися про строк/компенсацію — так

Окремий блок страхів у суспільстві — що нібито «можна буде звільняти день у день». У проєкті логіка інша:

  • нині роботодавець у багатьох випадках має попереджати за 2 місяці;
  • проєкт пропонує можливість домовитися про скорочений термін або отримати компенсацію за період попередження замість відпрацювання;
  • при цьому наголошується на забороні звільнення без законної підстави або з порушенням процедури; винятки — випадки винних дій працівника.

Ключова точка для читання фінальної редакції — формулювання підстав і процедурні гарантії: саме там завжди «ховаються» реальні наслідки для ринку.

Інспекція праці та штрафи: ризик-орієнтований нагляд і «коефіцієнти» для МСБ

Мінекономіки комунікує перехід до ризик-орієнтованої моделі інспекції праці: фокус не лише на покаранні, а на превенції та допомозі, плюс більш передбачувані правила перевірок для роботодавців:

  • відповідальність за порушення оформлення зберігається, але санкції стають прогресивними (повторне порушення — дорожче);
  • для малих і середніх — понижуючі коефіцієнти (залежно від чисельності персоналу).

Це спроба зробити так, щоб МСБ не «вбивали» штрафами на першій перевірці, але при системних зловживаннях покарання буде відчутним.

Неповнолітні: учнівський договір і безпечне поєднання з навчанням

Війна різко підвищила актуальність підробітків підлітків. У проєкті з’являється учнівський трудовий договір і чіткі рамки тривалості роботи:

  • 14–16 років — до 24 год/тиждень;
  • 16–18 років — до 36 год/тиждень;
  • плюс обмеження щодо режимів/умов праці, які можуть шкодити здоров’ю чи навчанню.

Було — стало

СфераБуло (де-факто/де-юре)Стає (за логікою проєкту)
Формати договорівОбмежений набір, слабка «мовна» база для гнучких режимів9 типів договорів + можливість комбінувати
Умови праціЧасто не зафіксовані письмово → спори/невизначеністьУсі суттєві умови — письмово, договір може бути електронним
МінімалкаНемає прозорої формулиФормула + погодинна/місячна мінімалка, «не нижче 50% середньої» (з перехідним періодом)
ВідпусткаМінімум 24 дніМінімум 28 днів
Догляд за дитиноюПерекіс у бік матері + обмеженняБільше прав обох батьків, гнучкі форми роботи для догляду
ПонаднормовіЖорсткіші ліміти, слабша прив’язка до «ринкових» правилПідвищена оплата + можливе збільшення ліміту до 250 год/рік
ЗвільненняЧасто — 2 місяці попередження без альтернативМожливість скорочення строку за домовленістю або компенсація
Інспекція праціСпірність підходів, страх «каральності»Ризик-орієнтований нагляд, більша передбачуваність; прогресивні штрафи

Де буде найбільше політичної «турбулентності»

  1. Ознаки трудових відносин і межа між наймом та «співпрацею», особливо там, де бізнес масово працює з ФОП/контракторами.
  2. Понаднормові: чи не стане «250 годин» новою нормальною практикою.
  3. Звільнення і компенсації: як саме прописані запобіжники, і чи не буде «простих» схем для тиску.
  4. Мінімальна зарплата за формулою: темп підвищення і винятки для галузей/регіонів.
  5. Штрафи та інспекція: баланс між детінізацією та нестворенням «податку на робоче місце».

Проєкт нового Трудового кодексу — це спроба перезібрати ринок праці під сучасні моделі зайнятості: більше легальних форматів роботи та більше письмової/електронної визначеності при м’якшій, але розумнішій моделі нагляду. Саме на стику «гнучкості для бізнесу» і «гарантій для працівника» лежатиме головна парламентська битва — і від фінальних формулювань залежить, чи стане реформа реальним інструментом детінізації (з тим самим заявленим ефектом у десятки мільярдів), чи перетвориться на набір компромісів без сильного практичного результату.

За матеріалами forbes.ua

Вверх