Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт – новий Цивільний кодекс України. Документ має оновити базові правила приватного життя, майнових відносин, сімейного права та спадкування, однак навколо нього вже виникли скандали — спершу через норму про можливість шлюбу з 14 років, а тепер через питання одностатевих партнерств і відповідності європейським стандартам.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №15150 – проєкт нового Цивільного кодексу України — одного з ключових документів, який визначає правила приватного життя громадян. За рішення проголосували 254 народні депутати. Формально це лише перший етап: до другого читання документ ще можуть суттєво змінити. Але вже зараз навколо нього розгорілася дискусія, адже йдеться не просто про юридичне оновлення, а про базові питання — що таке сім’я, які права мають партнери, як держава захищає приватне життя людини та чи відповідає українське законодавство європейським вимогам.

Читайте також: Оренда, рієлтори і “хрущовки”: як в Україні хочуть змінити житлові правила

Кодекс, який стосується майже кожного: що ухвалила Верховна Рада

28 квітня Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Його просували як масштабну реформу приватного права — тобто тієї частини законодавства, яка регулює повсякденні відносини між людьми, бізнесом, організаціями та державою у приватній сфері.

Цивільний кодекс — це не вузький технічний закон. Він визначає правила, за якими люди:

володіють майном;
укладають договори;
спадкують;
створюють сім’ї;
захищають честь, гідність і приватне життя;
оформлюють права на інтелектуальну власність;
вирішують майнові та немайнові спори.

Саме тому будь-яка зміна в такому документі має довгострокові наслідки. Новий кодекс може вплинути не лише на юристів чи суди, а й на звичайних громадян — від питань шлюбу й спадщини до договорів оренди, купівлі-продажу, бізнесу чи захисту персональних прав.

Під час голосування за проєкт нового Цивільного кодексу 254 народні депутати підтримали документ, двоє виступили проти, п’ятеро утрималися, ще 45 не голосували. Це означає, що парламентська більшість дала зелене світло подальшій роботі над документом.

Але перше читання — це ще не остаточне ухвалення. Тепер документ мають доопрацювати до другого читання, де можуть з’явитися поправки, уточнення або навіть суттєві зміни до найбільш спірних положень.

Читайте також: Онлайн-черга на кордон для легковиків: як Україна хоче прибрати стихійні затори і що це реально змінить

Чому Україні взагалі знадобився новий Цивільний кодекс

Чинний Цивільний кодекс України був ухвалений ще на початку 2000-х років. Відтоді країна змінилася радикально. Україна пережила дві революції, війну, масштабну цифровізацію, зміну економічних моделей, розвиток онлайн-послуг, нові форми бізнесу, нові сімейні й соціальні реалії.

Крім того, Україна рухається до членства в Європейському Союзі, а це означає необхідність гармонізувати законодавство з європейськими підходами.

Автори нового кодексу фактично пропонують не просто підправити старий документ, а створити нову систему приватного права. Логіка така: якщо Україна інтегрується в європейський правовий простір, то її базові цивільні правила мають бути сучасними, зрозумілими та сумісними з європейськими стандартами.

Але саме тут і виникла головна суперечність. Частина експертів та громадських організацій заявила, що окремі положення проєкту не наближають Україну до ЄС, а навпаки — можуть суперечити європейським принципам захисту прав людини.

Але щоб зрозуміти масштаб дискусії, важливо побачити: новий Цивільний кодекс — це не лише суперечки навколо сімейного права. Він претендує на повне перезавантаження всієї системи приватного права України.

Що змінює нова редакція Цивільного кодексу: не лише сім’я, а вся система приватного права

Нова редакція Цивільного кодексу — це не просто набір поправок до чинного документа, ухваленого на початку 2000-х років. Йдеться про рекодифікацію — фактично повне переосмислення приватного права України. Чинний ЦК був створений для іншої економічної, технологічної та суспільної реальності. Нова редакція має адаптувати цивільне законодавство до цифрової епохи, європейських стандартів, сучасного бізнес-обігу та нових моделей приватних відносин.

На сайті Верховної Ради законопроєкт №15150 зареєстрований як проєкт Цивільного кодексу України від 9 квітня 2026 року, а після голосування 28 квітня його статус — «готується на друге читання». Тобто текст ще може змінюватися, але загальна логіка реформи вже зрозуміла: держава хоче не «підлатати» старий кодекс, а створити нову архітектуру приватного права.

1. Замість точкових змін — нова структура кодексу

Чинний Цивільний кодекс складається з окремих книг, які регулюють загальні положення, особисті немайнові права, право власності, інтелектуальну власність, зобов’язання та спадкування. Нова редакція пропонує ширше і системніше структурування приватного права — у дев’ять книг.

До них, зокрема, входять:

Загальна частина — базові правила цивільного обороту;
Особисте право — статус і права фізичних осіб;
Речове право — право власності та інші права на майно;
Інтелектуальна власність;
Право зобов’язань — договори, компенсації, відповідальність;
Сімейне право;
Спадкове право;
Міжнародне приватне право;
Публічність цивільних прав.

Тобто новий кодекс намагається об’єднати в одному документі більше сфер, ніж чинна редакція, і зробити приватне право більш цілісним. Окремо підкреслюється, що мета реформи — усунути колізії, дублювання норм, застарілі підходи та оновити термінологію.

2. Більше акценту на принципах приватного права

У чинному Цивільному кодексі вже є базові принципи — рівність учасників, свобода договору, неприпустимість свавільного втручання у приватне життя, справедливість, добросовісність і розумність.

Нова редакція робить ці принципи більш помітними й намагається надати їм реального значення для судів, бізнесу та громадян. Серед ключових засад називаються:

юридична рівність;
недискримінація;
приватна автономія;
свобода договору;
добросовісність;
справедливість;
розумність;
заборона зловживання правом.

Це важливо, бо кодекс має працювати не лише як набір статей, а як система правил, яку можна застосовувати до нових ситуацій — навіть тих, яких законодавець не міг передбачити наперед.

3. Оновлення правил для бізнесу та договорів

Одна з головних практичних змін — модернізація договірного права. Чинний кодекс ухвалювали в час, коли цифрові сервіси, онлайн-платформи, електронна комерція, фриланс, цифрові активи та автоматизовані договори ще не відігравали такої ролі.

Нова редакція має зробити договірне право більш гнучким і придатним для сучасного бізнесу. Йдеться про:

розширення свободи договору;
чіткіші правила відповідальності;
оновлення підходів до санкцій, штрафів, компенсацій і пені;
більшу передбачуваність для підприємців;
зменшення правових колізій у договірній практиці.

Для бізнесу це може означати простіші й зрозуміліші правила укладання угод, менше простору для суперечливого тлумачення норм і кращий захист від недобросовісної поведінки контрагентів.

4. Цифровізація приватного права

Окрема відмінність нової редакції — спроба адаптувати Цивільний кодекс до цифрової реальності. У публічних розборах проєкту наголошується, що реформа має врахувати нові явища, які або не були передбачені чинним кодексом, або врегульовані фрагментарно.

Йдеться про:

цифрові активи;
електронні правочини;
нові форми онлайн-договорів;
використання штучного інтелекту у приватноправових відносинах;
нематеріальні цифрові об’єкти;
сучасні способи підтвердження прав і зобов’язань.

Це одна з найпомітніших різниць між кодексом початку 2000-х і новою редакцією: старий документ створювався для переважно паперового світу, новий — для цифрової економіки.

5. Новий підхід до речового права і власності

Речове право — це блок, який регулює власність, користування майном та інші права на речі. У чинному ЦК ці норми є, але за понад два десятиліття з’явилося багато нових майнових моделей, складних активів, цифрових інструментів і бізнесових практик.

Нова редакція має системніше врегулювати:

право власності;
інші речові права;
облік і юридичний режим майна;
захист майнових інтересів;
взаємозв’язок цивільного права з реєстрами прав.

Цей блок важливий не лише для юристів. Він впливає на ринок нерухомості, бізнес-активи, спадкування, інвестиції, заставу, користування майном і захист власників.

6. Більше уваги до інтелектуальної власності

Чинний Цивільний кодекс уже містить книгу про інтелектуальну власність, однак за останні роки ця сфера стала значно складнішою. Авторські права, патенти, торговельні марки, роялті, цифровий контент, програмне забезпечення, штучний інтелект і нематеріальні активи стали частиною не лише великого бізнесу, а й повсякденного життя.

У новій редакції інтелектуальна власність залишається окремим великим блоком. Її значення зростає, бо сучасна економіка дедалі більше базується не лише на фізичному майні, а й на ідеях, технологіях, брендах, програмних продуктах і цифрових об’єктах.

7. Окреме місце для міжнародного приватного права

Ще одна важлива відмінність — включення міжнародного приватного права в архітектуру нового кодексу. Це особливо актуально для України після повномасштабної війни, коли мільйони громадян виїхали за кордон, працюють у різних юрисдикціях, укладають шлюби, договори, купують майно, ведуть бізнес або мають спадкові питання за межами України.

Цей блок має відповідати на питання:

право якої держави застосовується до спору;
як визнаються іноземні правочини;
як регулюються сімейні, спадкові чи майнові відносини з іноземним елементом;
як захищаються права українців у транскордонних ситуаціях.

Для країни, яка інтегрується в ЄС, це одна з ключових частин реформи.

8. Публічність цивільних прав: більше значення реєстрів

Нова редакція також окремо виділяє блок про публічність цивільних прав. Його логіка — зробити права більш прозорими для інших учасників цивільного обороту.

Простіше кажучи, якщо право власності, обтяження, застава чи інше цивільне право мають значення для третіх осіб, вони повинні бути зрозуміло зафіксовані у відповідних реєстрах або публічних системах.

Це важливо для:

нерухомості;
бізнес-активів;
застав;
майнових прав;
інвестицій;
кредитування;
захисту добросовісних набувачів.

Такий підхід має зменшити кількість спорів, коли одна сторона вважає себе власником або правомірним користувачем майна, а інша не могла перевірити цю інформацію.

9. Оновлення термінології і відхід від застарілих конструкцій

Одна з цілей реформи — зробити мову цивільного законодавства сучаснішою. За понад 20 років частина термінів, підходів і конструкцій застаріла або почала конфліктувати з новими законами, судовою практикою та європейськими стандартами.

Тому нова редакція має:

уніфікувати поняття;
прибрати дублювання;
усунути суперечності між різними інститутами;
зробити кодекс внутрішньо узгодженим;
наблизити його до сучасної доктрини приватного права.

Це технічна, але дуже важлива частина реформи. Бо навіть хороша норма може погано працювати, якщо вона сформульована нечітко або суперечить іншій нормі.

10. Більша роль добросовісності й заборони зловживання правом

У новій редакції сильніше акцентується ідея, що учасник цивільних відносин не може формально прикриватися законом, якщо насправді діє недобросовісно.

Це може мати значення у спорах щодо:

договорів;
боргів;
майна;
спадкування;
корпоративних відносин;
користування правами;
відповідальності за порушення зобов’язань.

Інакше кажучи, новий кодекс має посилити підхід: право — це не лише формальна можливість щось вимагати, а й обов’язок діяти чесно, розумно і без шкоди для інших.

Коротко: головні відмінності чинного ЦК і нової редакції

Сфера	Чинний ЦК початку 2000-х	Нова редакція
Логіка документа	Кодифікація приватного права перехідної пострадянської доби	Повна рекодифікація під сучасну економіку, цифровізацію та європейські стандарти
Структура	Класична модель із кількома основними книгами	Дев’ять книг із ширшим охопленням приватного права
Договори	Базові правила договірного права	Більше гнучкості, свободи договору і запобіжників проти недобросовісності
Цифрова сфера	Врегульована обмежено або через окремі закони	Спроба інтегрувати цифрові активи, електронні правочини та нові технології
Власність і речові права	Традиційне регулювання майна	Системніше оновлення речового права і зв’язку з реєстрами
Інтелектуальна власність	Є окрема книга, але багато питань потребують модернізації	Більша увага до НМА, роялті, цифрового контенту, патентів і сучасних активів
Міжнародний елемент	Врегульований, але не в центрі архітектури кодексу	Окрема книга про міжнародне приватне право
Публічність прав	Розпорошене регулювання через реєстри та спеціальні закони	Окремий блок про публічність цивільних прав
Термінологія	Частина понять застаріла або конфліктує з новими законами	Оновлення, уніфікація та усунення колізій
Філософія права	Формально закріплені принципи цивільного права	Посилення ролі добросовісності, недискримінації, приватної автономії та заборони зловживання правом

Отже, нова редакція Цивільного кодексу — це не лише історія про сімейне право чи окремі скандальні норми. Насправді йдеться про спробу переписати базові правила приватного життя в Україні: від договорів і власності до цифрових активів, інтелектуальної власності, міжнародних відносин і реєстрації цивільних прав. Саме тому друге читання буде критично важливим: парламент має не просто прибрати найбільш суперечливі положення, а зробити так, щоб новий кодекс справді став сучасною, зрозумілою і європейською основою приватного права.

Перший скандал: норма про шлюб у 14 років

Першу редакцію нового Цивільного кодексу опублікували 22 січня. Уже за кілька днів 26 громадських організацій виступили із заявою, що окремі положення документа можуть суперечити європейському законодавству та вимогам ЄС.

Найбільше суспільне обурення викликала норма, яка передбачала можливість зниження шлюбного віку для дівчат до 14 років у разі ранньої вагітності. Фактично йшлося про можливість юридичного оформлення шлюбу для неповнолітньої дитини за особливих обставин.

Ця ідея спричинила різку критику. Противники норми наголошували, що вона може створити небезпечний прецедент і фактично легалізувати ситуації, у яких неповнолітня особа опиняється у вразливому становищі. Також звучали аргументи, що така норма не відповідає сучасним стандартам захисту прав дитини.

Після хвилі критики положення про можливість шлюбу з 14 років прибрали. Це зняло найгостріше обурення, але не вирішило всіх проблем. Бо в документі залишилися інші спірні норми — насамперед щодо визначення шлюбу, сім’ї та прав одностатевих партнерств.

Проблема не зникла: що не так із нормами про сім’ю

Навіть після вилучення положення про шлюб у 14 років критики заявили: новий проєкт Цивільного кодексу все одно містить ризикові формулювання у сфері сімейного права.

Одне з головних питань — як у документі визначається шлюб і сімейний союз.

У попередній редакції шлюб визначався як союз жінки і чоловіка. Саме це формулювання викликало критику з боку правозахисних організацій, адже воно не залишає простору для юридичного визнання одностатевих пар або інших форм партнерства.

Пізніше депутати подали альтернативний проєкт, який і підтримала Рада в першому читанні. Однак, за оцінками критиків, проблема з одностатевими партнерствами залишилася.

Суть претензії полягає в тому, що проєкт може закріпити підхід, за якого сімейні відносини визнаються лише між особами різної статі. Це означає, що одностатеві пари можуть залишитися без базового юридичного захисту.

Чому питання одностатевих партнерств має практичне значення

Дискусія про одностатеві партнерства часто подається як ідеологічна або світоглядна. Але юридично це насамперед питання конкретних прав і гарантій.

Йдеться не лише про слово «шлюб». Йдеться про те, чи може людина:

успадкувати майно партнера;
бути допущеною до партнера в лікарні;
ухвалювати рішення у критичних життєвих ситуаціях;
мати спільні майнові права;
отримувати соціальні гарантії;
оформлювати спільне проживання;
захищати сімейне життя в суді;
користуватися правами, які мають інші фактичні сімейні союзи.

Для багатьох пар це не абстрактна політична тема, а питання повсякденного захисту. Особливо в умовах війни, коли питання спадкування, доступу до інформації про пораненого партнера, поховання, компенсацій або майнових прав можуть ставати критично важливими.

Саме тому правозахисники наполягають: навіть якщо держава не готова відкривати дискусію про шлюб для одностатевих пар, вона має створити хоча б механізм цивільного партнерства або іншого юридичного визнання таких відносин.

Європейський контекст: чому це важливо для вступу до ЄС

Україна прагне членства в Європейському Союзі, а отже, має не лише проводити економічні й антикорупційні реформи, а й демонструвати відповідність європейським стандартам у сфері прав людини.

Саме тому новий Цивільний кодекс розглядається не лише як внутрішня юридична реформа, а й як частина євроінтеграційного процесу.

Критики проєкту наголошують: якщо Україна декларує рух до ЄС, то базове цивільне законодавство не повинно створювати дискримінаційні обмеження для окремих груп громадян.

Важливо розуміти: питання не обов’язково полягає в негайному запровадженні одностатевих шлюбів. Європейська практика допускає різні правові моделі. Але ключовий принцип — держава не може повністю ігнорувати сімейне життя одностатевих пар і залишати їх без будь-якого правового захисту.

Тому нинішня редакція проєкту може стати предметом уваги з боку міжнародних партнерів, правозахисних організацій і європейських інституцій.

Чому громадські організації виступили проти окремих положень

Критика з боку громадських організацій стосується не лише одного пункту чи одного формулювання. Вони говорять про ширшу проблему — ризик того, що новий Цивільний кодекс буде ухвалений як «велика реформа», але при цьому закріпить норми, які не відповідають сучасним стандартам захисту прав людини.

Серед ключових претензій:

Небезпечні положення щодо шлюбного віку
Після критики норму про можливість шлюбу з 14 років прибрали, але сам факт її появи викликав занепокоєння щодо якості підготовки документа.
Вузьке визначення шлюбу та сімейного союзу
Якщо закон визнає лише союз жінки і чоловіка, це може виключити з правового поля інші партнерства.
Ризик дискримінації одностатевих пар
Відсутність юридичного механізму захисту означає, що такі пари залишаються без базових цивільних гарантій.
Сумніви щодо відповідності європейським стандартам
Україна рухається до ЄС, але окремі положення кодексу можуть суперечити очікуванням у сфері прав людини.
Поспішність розгляду
Кодекс такого масштабу потребує широкої експертної дискусії, а не швидкого просування через парламент.

Поспіх навколо кодексу: чому процедура теж викликає питання

Окремий блок критики стосується не змісту, а процедури ухвалення.

Цивільний кодекс — це документ стратегічного рівня. Його не можна порівняти зі звичайним законом, який змінює одну норму чи регулює вузьке питання. Кодекс формує цілу систему правовідносин.

Тому його підготовка має включати:

широке обговорення з юристами;
висновки правозахисників;
оцінку відповідності європейському праву;
аналіз впливу на різні соціальні групи;
консультації з міжнародними партнерами;
публічне пояснення ключових змін для громадян.

Якщо такий документ просувають надто швидко, виникає ризик, що суспільство не встигає зрозуміти його наслідки, а експерти — якісно проаналізувати проблемні положення.

Саме тому питання до нового Цивільного кодексу не обмежуються формулюваннями про шлюб чи партнерство. Вони стосуються самої якості законодавчого процесу.

Аргументи прихильників нового кодексу

Водночас варто зазначити: сама ідея оновлення Цивільного кодексу не є проблемною. Навпаки, потреба в модернізації цивільного законодавства давно назріла.

Прихильники реформи можуть наводити кілька аргументів.

По-перше, чинне законодавство не завжди відповідає сучасним реаліям. За останні два десятиліття з’явилися нові форми цифрових послуг, онлайн-договорів, електронної комерції, нові моделі власності та управління активами.

По-друге, Україна потребує зрозумілих і передбачуваних правил для бізнесу. Сучасний Цивільний кодекс може спростити правове середовище, зробити його ближчим до європейського та привабливішим для інвесторів.

По-третє, оновлення кодексу може допомогти усунути суперечності між різними законами, які накопичувалися роками.

По-четверте, у межах євроінтеграції Україні справді потрібно переглядати базові правові інститути, щоб вони відповідали сучасним стандартам.

Однак головне питання — не в тому, чи потрібен новий кодекс. Питання в тому, чи буде він якісним, збалансованим і недискримінаційним.

Що може змінитися для громадян

Якщо новий Цивільний кодекс буде ухвалений остаточно, він потенційно може вплинути на багато сфер життя.

1. Сімейні відносини

Найбільш чутлива частина дискусії — це сім’я, шлюб, партнерства, права подружжя та осіб, які проживають разом без офіційного шлюбу.

Саме тут виникають питання щодо того, кого держава визнає сім’єю, а кого — ні.

2. Майнові права

Кодекс регулює право власності, користування майном, спільну власність, захист майнових інтересів. Це стосується житла, землі, бізнесу, речей, активів і спадщини.

3. Договори

Цивільний кодекс визначає, як укладаються, виконуються і розриваються договори. Це важливо для бізнесу, орендарів, покупців, продавців, фрилансерів, компаній та звичайних громадян.

4. Спадкування

Будь-які зміни у спадковому праві можуть вплинути на те, хто і як отримує майно після смерті людини, які права мають родичі, партнери, діти та інші спадкоємці.

5. Особисті немайнові права

Йдеться про захист честі, гідності, приватності, персональних даних, права на ім’я, зображення, особисте життя.

6. Міжнародні приватні відносини

У сучасному світі багато українців живуть, працюють, одружуються, ведуть бізнес або мають майно за кордоном. Тому норми міжнародного приватного права стають дедалі важливішими.

Чому друге читання буде вирішальним

Після першого читання документ ще не став законом. Саме підготовка до другого читання покаже, наскільки парламент готовий реагувати на критику.

До другого читання депутати можуть:

прибрати або змінити спірні положення;
уточнити визначення шлюбу та сімейного союзу;
передбачити механізм захисту партнерств;
узгодити документ із європейськими стандартами;
провести додаткові консультації;
врахувати позицію громадських організацій і правників.

Якщо ці проблеми будуть вирішені, новий Цивільний кодекс може стати справжньою реформою. Якщо ні — він ризикує перетворитися на джерело нових юридичних і політичних конфліктів.

Політичний вимір: чому ця історія важлива саме зараз

Україна перебуває у складному становищі: війна, євроінтеграція, потреба у внутрішніх реформах, залежність від підтримки партнерів і необхідність показувати, що держава здатна змінюватися.

На цьому тлі новий Цивільний кодекс має символічне значення. Він може показати, що Україна будує сучасну європейську правову систему. Але він також може показати протилежне — що під виглядом модернізації держава закріплює старі обмеження або створює нові нерівності.

Саме тому дискусія навколо кодексу вийшла далеко за межі юридичної спільноти. Вона торкається питання: якою Україна хоче бути після війни — державою з сучасним правом і рівним захистом для всіх громадян чи державою, де частина суспільства залишається поза повноцінним правовим полем.

Головний ризик: реформа без суспільного консенсусу

Масштабні правові реформи потребують не лише голосів у парламенті, а й довіри суспільства. Якщо люди не розуміють, що саме змінюється, або бачать у документі загрозу своїм правам, навіть якісна реформа може втратити легітимність.

У випадку з новим Цивільним кодексом ризик полягає в тому, що суспільна увага сконцентрувалася не на загальній модернізації приватного права, а на найбільш конфліктних темах — шлюбному віці, сімейних союзах і правах одностатевих пар.

Це не означає, що весь документ є проблемним. Але це означає, що парламенту доведеться докласти більше зусиль, щоб пояснити логіку реформи й виправити норми, які викликають найбільше занепокоєння.

Що має зробити парламент

Щоб новий Цивільний кодекс не став черговим джерелом суспільного конфлікту, Верховній Раді варто зосередитися на кількох речах.

По-перше, забезпечити прозоре доопрацювання

Процес підготовки до другого читання має бути відкритим. Громадські організації, правники, науковці, міжнародні експерти та представники різних груп суспільства повинні мати можливість впливати на текст.

По-друге, прибрати дискримінаційні ризики

Будь-які формулювання, які можуть виключати частину громадян із правового захисту, мають бути переглянуті.

По-третє, узгодити кодекс із європейськими стандартами

Якщо Україна рухається до ЄС, її базове цивільне законодавство має відповідати цій меті не лише формально, а й по суті.

По-четверте, пояснити громадянам зміст реформи

Люди мають розуміти, що саме зміниться для них у питаннях сім’ї, майна, спадкування, договорів і приватного життя.

По-п’яте, не поспішати з фінальним ухваленням

Краще витратити більше часу на якісне доопрацювання, ніж ухвалити кодекс із нормами, які потім доведеться виправляти через суди, політичні кризи або міжнародну критику.

Ухвалення нового Цивільного кодексу в першому читанні — це важливий крок до оновлення українського приватного права. Документ потенційно може стати однією з найбільших юридичних реформ останніх десятиліть. Він здатен модернізувати правила власності, договорів, спадкування, сімейних відносин і захисту особистих прав.

Однак перше читання також показало серйозні проблеми. Скандал із нормою про можливість шлюбу з 14 років продемонстрував, наскільки чутливими є положення такого документа. А дискусія навколо одностатевих партнерств показала, що питання сімейного права залишається одним із найскладніших для української політики.

Тепер головна відповідальність лежить на парламенті. До другого читання депутати мають шанс виправити спірні положення, врахувати зауваження громадськості і зробити новий Цивільний кодекс справді сучасним та європейським. Якщо цього не станеться, документ може стати не символом правової модернізації, а прикладом того, як велика реформа породжує ще більші конфлікти.

Новий Цивільний кодекс має потенціал стати фундаментальною реформою українського права, але його нинішня редакція викликає серйозні питання. Найбільші суперечки стосуються сімейного права, прав одностатевих партнерств, відповідності європейським стандартам і процедури розгляду. Доля документа залежатиме від того, чи зможе Верховна Рада до другого читання виправити найбільш проблемні положення.

За матеріалами babel.ua