З 22 жовтня 2026 року в Україні почне діяти новий закон про внутрішньо переміщених осіб. Він змінює систему обліку переселенців, запроваджує електронний доступ до даних, подовжує строк повідомлення про переїзд, встановлює нові підстави для зняття з обліку та переводить пенсійне забезпечення ВПО на загальні правила. Водночас ключова частина практичних процедур залежить від Кабінету Міністрів, який ще має привести підзаконні акти у відповідність до нового закону.
Для самих переселенців це означає, що 22 жовтня не має стати днем масового переоформлення документів або повторної реєстрації. Старі довідки ВПО залишаються чинними, а допомога на проживання не припиняється автоматично через зміну закону.
Проте є кілька норм, на які варто звернути особливу увагу тим, хто змінював адресу, тривалий час перебуває за кордоном, отримує пенсію або має дітей.
Чому саме 22 жовтня
Йдеться про Закон України №4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ухвалений 1 липня 2026 року та опублікований 22 липня. Закон визначає, що основна його частина набирає чинності через три місяці після опублікування — тобто 22 жовтня 2026 року. Тоді ж втратить чинність закон №1706-VII, який регулював статус ВПО з 2014 року.
Зміна значна не стільки тому, що держава повністю переписує всі програми допомоги, скільки через перехід до іншої логіки. Закон детальніше розмежовує облік людини, соціальну підтримку, житлові програми, інтеграцію в новій громаді та можливе повернення додому.
За оцінкою Міжнародної організації з міграції, станом на червень 2026 року в Україні приблизно 3,9 млн людей фактично залишалися внутрішньо переміщеними. Це варто відрізняти від адміністративної кількості людей, які перебувають у державному реєстрі ВПО: ці показники можуть не збігатися.
Саме тому будь-яка зміна правил обліку стосується дуже великої групи людей.
Стару довідку ВПО міняти не потрібно
Одна з найпомітніших новацій — поступовий перехід від звичної довідки ВПО до витягу з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Витяг підтверджуватиме три основні факти: що людина перебуває на обліку, що вона зазнала внутрішнього переміщення та яке її місце проживання зазначене в системі. Отримувати його можна буде як в електронній, так і в паперовій формі, причому обидва документи матимуть однакову юридичну силу.
Але власникам старих довідок нічого терміново переоформлювати не потрібно.
Перехідні положення закону прямо встановлюють: довідки ВПО, видані до 22 жовтня, залишаються чинними і не потребують заміни. За бажанням людина зможе отримати замість довідки витяг, але обов’язкової масової заміни документів законом не передбачено.
Тому повідомлення про те, що всім переселенцям нібито необхідно до 22 жовтня переоформити довідки, не відповідають тексту закону.
Що дасть електронний кабінет ВПО
Закон передбачає безоплатний доступ людини до інформації про неї, яка міститься у Єдиній інформаційній базі даних про ВПО. Електронний доступ має здійснюватися через кабінети державних інформаційних систем, інтегрованих із цією базою.
Ідея полягає в тому, щоб держава дедалі менше вимагала від переселенця вдруге подавати інформацію, яку вже отримала раніше.
Наприклад, закон окремо встановлює: якщо людина вже перебуває на обліку ВПО, повторно доводити факт проживання на території, звідки вона була змушена виїхати, не потрібно. Цю інформацію повинні підтверджувати дані державної бази.
Саме практична реалізація цієї цифрової моделі, однак, залишається одним із головних питань перед 22 жовтня.
Радіо Свобода 27 вересня повідомляло з посиланням на юристку ГО «Донбас SOS» Богдану Казначеєву, що Кабмін ще має визначити, як саме працюватиме електронний доступ, які документи будуть необхідні в окремих процедурах, у які строки надаватимуть послуги та як люди повідомлятимуть про зміну адреси.
Переїхали в інше місто — на повідомлення буде 30 днів
Зараз ВПО має повідомляти державу про зміну місця проживання протягом 10 днів після переїзду. До набрання новим законом чинності продовжує діяти саме це правило.
Із 22 жовтня строк збільшується до 30 календарних днів.
Повідомити необхідно буде і про переїзд на нову адресу, і про повернення до покинутого місця проживання. Звернення передбачене, зокрема, через відповідний орган місцевого самоврядування, державну адміністрацію або ЦНАП. Конкретну процедуру має деталізувати Кабінет Міністрів.
Для людей, які часто змінюють орендоване житло або переїжджають між громадами, це одна з найбільш практичних змін: строк стає утричі довшим.
Але важлива дата переходу. Якщо зміна місця проживання відбулася до 22 жовтня, орієнтуватися потрібно на правила, які діють на момент виникнення обов’язку, а не автоматично чекати набрання чинності новим законом.
Тривале перебування за кордоном може вплинути на статус ВПО
Одна з норм, яка викликає найбільше запитань, стосується людей, які перебувають за кордоном.
Новий закон передбачає можливість зняття людини з обліку ВПО без окремої заяви, якщо вона виїхала за кордон на постійне проживання або відсутня в Україні понад 90 днів поспіль чи понад 180 днів сукупно протягом року.
Але це правило не слід трактувати як автоматичне припинення статусу на 91-й день.
По-перше, йдеться про підставу для адміністративного рішення про зняття з обліку.
По-друге, закон прямо робить виняток для людей, які перебувають за кордоном довше з обґрунтованих причин.
І саме тут поки залишається одна з найбільших прогалин: перелік таких причин та допустимі строки перебування за межами України має встановити Кабмін.
Тому для людини, яка перебуває за кордоном через лікування, навчання, сімейні обставини чи іншу тривалу причину, ключовими будуть не лише 90 або 180 днів, а майбутній урядовий порядок.
До появи цього документа не варто самостійно робити висновок, що перевищення строку автоматично означає втрату статусу.
Коли ще можуть зняти з обліку без заяви
Новий закон систематизує підстави для припинення обліку ВПО.
Серед них — неповідомлення про добровільне повернення до покинутого місця проживання, свідоме подання неправдивих даних при взятті на облік, окремі обвинувальні вироки за злочини проти основ національної безпеки або виправдовування російської агресії, смерть людини.
Окремою підставою закон називає ситуацію, коли відновлено умови для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання.
Саме ця норма може мати великі практичні наслідки після деокупації територій.
Водночас сам факт звільнення населеного пункту ще не означає, що всіх його колишніх мешканців автоматично мають позбавити статусу ВПО. Закон гарантує право на захист від примусового повернення, а порядок визначення того, що умови для безпечного й гідного повернення справді відновилися, повинен встановити уряд.
Правозахисні організації вже звертали увагу на ризик надто формального підходу. Вони наголошують, що фізична безпека території сама по собі не вирішує питання зруйнованого житла, роботи, лікування, освіти дітей та інших індивідуальних обставин людини. Це позиція громадських організацій, а не вже встановлений урядом критерій.
Що буде з допомогою на проживання
Одна з найбільш поширених помилок — ототожнювати статус ВПО та допомогу на проживання.
Це пов’язані, але не однакові речі.
Новий закон не ліквідує допомогу на проживання. Навпаки, він прямо передбачає цільову фінансову допомогу ВПО, а її розмір, тривалість та порядок виплати, як і раніше, визначає Кабінет Міністрів.
Тому 22 жовтня не має відбутися автоматичного припинення виплат усім переселенцям лише через набрання чинності законом.
Водночас закон закладає принцип, за яким державна підтримка дедалі більше має бути пов’язана з оцінюванням потреб людини. Це створює основу для більш диференційованої системи допомоги, але конкретні критерії залежать від урядових постанов. Офіційне роз’яснення Луганської ОВА також наголошує: відповідь на питання про конкретні виплати після 22 жовтня залежатиме не лише від закону, а й від актуальних правил Кабміну.
Тому зараз немає підстав ні обіцяти всім автоматичне продовження допомоги незалежно від інших критеріїв, ні стверджувати, що 22 жовтня виплати масово скасують.
Пенсіонерів-ВПО мають перевести на загальні правила
Для пенсіонерів закон закріплює принципово важливий підхід: статус ВПО сам по собі не повинен бути підставою для додаткових вимог до призначення, виплати чи перерахунку пенсії.
Стаття 16 прямо встановлює, що для переселенців не можуть вводити процедури, відмінні від загального порядку, якщо вони обмежують або звужують право на пенсійне забезпечення.
Одночасно змінюється закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Із нього прибирають норму, пов’язану з окремим підтвердженням того, що певні пенсіонери, які виїхали з окупованих територій, не отримують пенсію від органів пенсійного забезпечення РФ.
Для багатьох літніх переселенців це не абстрактна зміна. На початку 2026 року сотні тисяч пенсіонерів зіткнулися із призупиненням виплат через процедури фізичної ідентифікації та підтвердження неотримання пенсій від РФ. Радіо Свобода з посиланням на Мінсоцполітики наводило цифру 337 тисяч тимчасово призупинених виплат.
Новий закон рухає систему до того, щоб саме факт внутрішнього переміщення більше не створював окремого пенсійного режиму.
Однак він не означає, що вся накопичена пенсійна заборгованість автоматично буде виплачена 22 жовтня. Для цього залишаються відповідні бюджетні та процедурні механізми.
Діти, народжені після переїзду батьків, більше не отримуватимуть статус автоматично
Це ще одна зміна, яка може бути непомітною на перший погляд, але стосується багатьох сімей.
Новий закон виходить із буквального визначення ВПО як людини, яка сама була змушена залишити місце проживання і переміститися.
Тому дитина, яка народилася вже після того, як один або обоє батьків переїхали, не вважається ВПО лише через статус батьків.
Водночас закон прямо вимагає від держави враховувати народження такої дитини при наданні підтримки сім’ї. Крім того, діти внутрішньо переміщених осіб мають право на освіту за місцем обліку одного з батьків.
Головне питання — як це працюватиме у конкретних програмах.
Правозахисники вже звертали увагу, що різниця між «дитиною-ВПО» та «дитиною із сім’ї ВПО» може створювати додаткові труднощі, якщо підзаконні акти чи місцеві програми формально вимагають саме статусу дитини. Вони пропонують автоматично відображати таких дітей у складі сім’ї ВПО в інформаційній системі. Це поки рекомендація громадських організацій, а не остаточна урядова процедура.
Окрема система має показувати доступне житло
Новий закон передбачає також створення інформаційно-аналітичної системи нерухомості для проживання ВПО.
До неї мають потрапляти дані про державні та комунальні об’єкти, а за згодою власників — і про приватне майно, яке можна використовувати або переобладнати під житло.
Передбачається відкритий портал, інтерактивна карта та можливість подавати заяви на отримання житла через цифрову систему.
Це не означає, що після 22 жовтня кожен переселенець отримає житло або з’явиться єдина черга з гарантованим результатом. Закон створює правову основу для інформаційної системи, але її практична робота, порядок подання заяв та розподілу об’єктів також залежать від рішень Кабміну.
Що Кабмін ще має визначити
Сам закон не може описати кожен адміністративний крок.
Перехідні положення зобов’язали уряд протягом трьох місяців після опублікування документа прийняти необхідні нормативні акти та привести чинні постанови і відомчі правила у відповідність до нового закону. Кінцева дата цього перехідного періоду фактично збігається з 22 жовтня.
Серед питань, які потребують детального врегулювання, — порядок обліку та зняття з обліку ВПО, функціонування електронного доступу до бази, процедура повідомлення про зміну адреси, перелік поважних причин для тривалішого перебування за кордоном, механізм визначення умов для безпечного повернення, оцінювання потреб, а також частина житлових процедур.
Станом на 27 вересня Радіо Свобода зазначало, що низка таких підзаконних актів іще необхідна для повноцінної роботи нової системи.
Саме тому найбільший ризик наступних тижнів — не стільки текст закону, скільки можливі розриви між новими нормами і старими адміністративними процедурами.
Ще в серпні коаліція правозахисних організацій закликала уряд завчасно оновити постанову №509 про облік ВПО, підготувати єдині алгоритми для ЦНАПів, органів соцзахисту та Пенсійного фонду й не допускати автоматичного припинення обліку або виплат через неузгодженість систем.
Що ВПО варто зробити до 22 жовтня
Спеціальної кампанії з перереєстрації законом не передбачено. Для більшості людей головне — не поспішати переоформлювати документи, а перевірити, чи відповідають дані в державних системах реальній ситуації.
- Не міняйте чинну довідку лише через появу нового закону. Вона залишатиметься дійсною після 22 жовтня.
- Якщо переїхнули до 22 жовтня, не ігноруйте чинні строки повідомлення. До набрання новим законом чинності продовжує діяти теперішня процедура; новий 30-денний строк починає працювати разом із новим законом.
- Якщо тривалий час перебуваєте за кордоном, стежте за урядовими роз’ясненнями. Особливо важливим буде майбутній перелік обґрунтованих причин перебування понад 90/180 днів. Документи, які підтверджують реальні обставини такого перебування, доцільно зберігати.
- Пенсіонерам варто перевірити стан пенсійної справи окремо від статусу ВПО. Новий закон усуває спеціальний підхід до переселенців, але не скасовує загальних процедур Пенсійного фонду.
- Батькам дітей, народжених після переміщення, варто звертати увагу на умови конкретних програм. Після 22 жовтня статус батьків і право сім’ї на підтримку можуть мати значення навіть тоді, коли сама дитина статусу ВПО не матиме.
- Зберігайте рішення та повідомлення органів влади. Якщо людину зніматимуть з обліку без її заяви, таке рішення можна буде оскаржувати адміністративно та/або в суді. Закон прямо гарантує таку можливість.
Чого точно не станеться автоматично 22 жовтня
Не буде обов’язкової масової заміни всіх довідок ВПО.
Не треба повторно ставати на облік лише через зміну закону.
Раніше підтверджений факт проживання на території, звідки людина перемістилася, не потрібно доводити повторно лише через нову редакцію правил.
Допомога на проживання не скасовується самим законом.
Перебування за кордоном понад 90 днів не варто трактувати як автоматичне «анулювання» статусу без адміністративної процедури та урахування передбачених законом винятків.
Деокупація населеного пункту також не означає автоматичного обов’язку людини негайно повертатися додому.
Новий закон змінює не лише документ, яким людина підтверджує статус ВПО. Він поступово змінює саму модель державної політики щодо переселенців.
Замість системи, значною мірою побудованої навколо довідки, держава переходить до електронного обліку, обміну даними між реєстрами, оцінювання потреб та розмежування кількох етапів — евакуації, адаптації, інтеграції, можливого повернення та реінтеграції.
Для переселенця найближча практична дата — 22 жовтня 2026 року. Але до неї не потрібно бігти до ЦНАПу лише для заміни довідки.
Найважливіше зараз — стежити за рішеннями Кабінету Міністрів. Саме підзаконні акти мають відповісти на питання, які закон залишає відкритими: як працюватиме новий електронний облік, які причини дозволять довше перебувати за кордоном без зняття з обліку, за якими критеріями визначатимуть безпечність повернення і як нова система буде пов’язана з виплатами та іншими програмами підтримки.
Тобто 22 жовтня — не дата, до якої всім ВПО потрібно терміново щось переоформити. Це дата, з якої змінюються правила, і головне для кількох мільйонів переселенців — щоб практичні процедури встигли змінитися разом із законом.
