ПДВ для ФОП із порогом 4 млн, «податок на посилки» та військовий збір 5%: що насправді шиє уряд у «великому» законопроєкті.
13 лютого премʼєрка Юлія Свириденко заявила: у лютому уряд не вноситиме до парламенту «жорстку» версію законопроєкту про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОП із оборотом понад 1 млн грн, натомість готується великий консолідований пакет, який планують подати в березні.
Цей пакет — не лише про ФОП. У ньому мають одночасно з’явитися:
- новий поріг для обов’язкового ПДВ для ФОП — 4 млн грн/рік;
- скасування пільги на розмитнення посилок до €150;
- оподаткування та звітність цифрових платформ;
- закріплення військового збору 5% як постійного.
Читайте також: “ПДВ для ФОП і нова програма МВФ: як одна цифра перетворилася на політичну міну”
Чому це знову «вилазить» саме зараз: рамка Міжнародний валютний фонд
Корінь історії — у новій 48-місячній програмі EFF, про яку Україна домовилася зі Фондом на рівні staff-level agreement (угода на рівні персоналу): $8,1 млрд фінансування та набір фіскальних і структурних кроків для розширення податкової бази, закриття «митних лазівок» та зменшення ухилення.
Читайте також: “На які умови пішов уряд, аби отримати від МВФ нову програму на $8,1 млрд: обмеження для ФОП та податок на посилки”
У листопадовому релізі Фонд прямо називає напрямки: оподаткування доходів через цифрові платформи, “закриття митних лазівок” для імпорту споживчих товарів і “зняття винятків” у частині VAT-реєстрації (Value Added Tax number (ПДВ) – податковий ідентифікатор компанії, приватного підприємця, які реалізують товари на території, де застосовується податок на додану вартість. Отримання ідентифікаційного номера VAT найчастіше необхідне для регулярної торгової діяльності на території ЄС).
На цьому тлі й народився компроміс: за даними Reuters, умови «пом’якшили» — замість порогу 1 млн грн для ПДВ уряд погодився на 4 млн грн (≈€85 тис.), що зменшує коло тих, кого зачепить, із понад 600 тис. до приблизно 250 тис. підприємців.
Що саме входить у «великий законопроєкт»
ПДВ для ФОП: поріг піднімають із 1 млн до 4 млн грн
За публічною позицією уряду, 4 млн грн/рік — це погоджений із Фондом поріг, після якого ФОП має стати платником ПДВ; після запуску під це підпаде орієнтовно 257 тис. ФОП.
Ключова інтрига — коли саме норма набере чинності. У комунікації звучить, що це можуть прив’язати до завершення війни або до вступу України в ЄС (і це ще дискутується).
Чому уряд апелює до ЄС-логіки? В Євросоюзі справді існують пороги звільнення малих бізнесів від ПДВ у межах SME VAT scheme (або “Спеціальний режим ПДВ для малого бізнесу” — це набір спрощених правил оподаткування ПДВ у Європейському Союзі, розроблений для зменшення адміністративного навантаження на малі та середні підприємства (SME)), а з 2025 року діє оновлена рамка, де максимальний «національний поріг» може сягати €85 000.
Читайте також: “ПДВ для ФОП: кого реально зачепить реформа, коли її можуть запустити, чи їснує альтернатива?”
Посилки до €150: злам «пільгового вікна» для імпорту
Сьогодні в Україні посилки до €150 за загальним правилом не оподатковуються, а якщо вартість більша — податки рахують із суми перевищення. Це підтверджує державний ресурс системи безоплатної правової допомоги.
У пакеті уряд збирається скасувати пільгове розмитнення до €150, тобто зробити так, щоб дрібний e-commerce-імпорт теж давав фіскальний ефект.
Нардеп Олексій Леонов на офіційному порталі парламенту прямо називає очікуваний бюджетний ефект: ≈20 млрд грн від ініціативи “ПДВ на посилки з-за кордону до 150 євро”.
Важливий контекст: аналогічна «de minimis» тема (це поріг вартості, до якого товар можна ввезти в країну без сплати мит та без повного митного декларування) зараз переформатовується і в ЄС — це один із аргументів «гармонізації» для України, хоча конкретна модель: що саме і як стягувати, хто адмініструє, чи буде щось на кшталт IOSS-логіки( система для митного оформлення товарів вартістю до 150 євро, придбаних в інтернет‑магазинах), залежить від тексту закону.
Рада ЄС 11 лютого 2026 офіційно затвердила реформу, яка скасовує звільнення від мита для посилок до €150; до запуску повної системи (очікують 2028) вводять проміжні механізми (зокрема фіксований платіж 3 євро для дрібних посилок, а з 1 липня 2026 — деталізацію за товарними підпозиціями). Тобто Україна тут рухається в тренді “прибрати дірку в e-commerce імпорті”, але конкретні ставки та механіка — це вже текст закону.
«Податок на платформи»: насправді — про звітність і обмін даними
Тут фокус не лише в ставках, а в правилах звітності цифрових платформ і міжнародному обміні інформацією про доходи користувачів (логіка DAC7/DPI – інструменти для збору інформації про доходи, отримані через цифрові платформи), ідея — щоб оператори платформ звітували та виступали податковими агентами. Саме так це описувало Міністерство фінансів України: оператори платформ передають стандартизовані дані, а держава зменшує «сіру зону» дрібних продажів та послуг.
У тому ж описі згадується пільгова ставка ПДФО 5% за виконання умов (зокрема спецрахунок, відсутність найманих працівників тощо) і навіть “побутовий” виняток: якщо продажів мало й сума невелика (порогова логіка на рівні €2000/рік і до 3 продажів), тоді вимоги можуть бути м’якші.
А парламентська комунікація дає орієнтир по фіскальному ефекту: ≈14 млрд грн.
Паралельно в парламенті цю групу законопроєктів називають «готовою до зали» в контексті зобов’язань перед Фондом.
Військовий збір 5% «назавжди»
Фраза «зробити постійним» звучить гучно, але варто пам’ятати: 5% уже діє (підвищення було запущене з 1 грудня 2024 року, за повідомленням податкової). Ідея пакета — закріпити ставку післявоєнно, щоб вона не була тимчасовою нормою «на період війни».
Як ми дійшли до компромісу «4 млн», і чому лютий “зняли з порядку денного”
Початковий тригер — проєкт, який Кабінет Міністрів України просував через логіку “першочергових дій”: у грудні 2025-го Мінфін виніс на обговорення модель із порогом 1 млн грн, після якого «єдинник» мав би ставати платником ПДВ (у медіа це сприйняли як різку зміну правил для малого бізнесу).
Далі — політичний спротив: фіксується, що бізнес називав ризики адміністрування, штрафів, касових розривів і подорожчання для споживача, а петиція про відкликання ініціативи набрала необхідний поріг голосів.
Тому й зʼявилася «пауза»: прем’єрка прямо сказала, що в лютому уряд законопроєкт не подасть (у форматі “1 млн”).
Що означає ПДВ для ФОП на практиці (і чому це не лише “+20%”)
Якщо коротко, ПДВ — це:
- облік і документи (податкові накладні, реєстрація, звітність);
- касові ефекти (коли ПДВ до сплати виникає раніше, ніж реальні гроші на рахунку);
- переговори з клієнтами: B2B часто легше «проковтує» ПДВ через податковий кредит, а от B2C чутливіший до ціни (ризик “подорожчання на полиці”).
Тому компроміс із порогом 4 млн — це спроба звузити реформу до більш «верхнього шару» спрощенки (і політично, і технічно). Саме так це описують і в новинній рамці Forbes Ukraine та Bloomberg: Україна шукала пом’якшення непопулярної умови, а Фонд погодився на інший дизайн.
Найважливіше питання: коли це запустять і що потрібно від Верховної Ради України
Офіційна «вилка» в заявах — березневе подання до парламенту та дискусія про дату набрання чинності.
Але є й тонкий момент із боку Фонду: за даними Reuters із січня, Фонд міг вимагати не обов’язково повного ухвалення, а радше внесення та запуск законодавчого процесу як умову для руху програми на Раду директорів.
Читайте також: “ПДВ для ФОП: що привезла до Києва Крісталіна Георгієва і на чому зійшлися (або ні) Україна та МВФ”
Тому в березні вирішальними стануть не загальні формулювання, а деталі в тексті:
- як рахують “дохід/оборот” для порогу 4 млн;
- перехідний період (коли реєстрація стає обов’язковою);
- як саме оподатковують посилки (ПДВ, мито, модель адміністрування);
- правила для платформ (хто звітує, які пороги, які винятки);
- як зафіксують “постійність” 5%.
«Новий податковий пакет Свириденко» — це не один закон “проти ФОП”, а спроба одним ударом закрити кілька найболючіших маяків під нову програму Фонду: ПДВ для частини спрощенки (з порогом 4 млн), посилки до €150, цифрові платформи та післявоєнну фіксацію 5% військового збору. Справжня точка істини — березневий текст і те, які саме запобіжники та перехідні норми туди зашиють.
За матеріалами forbes.ua
