20 грудня президент Володимир Зеленський провів кілька розмов із медіа — зокрема під час спільного з прем’єром Португалії Луїшем Монтенегру спілкування в Києві та в онлайн-форматі. На запитання журналістів він говорив про конструкцію перемовин із США, можливий тристоронній формат Україна–США–Росія, «червоні лінії» щодо територій, умови виборів і дефіцит ракет для ППО.
Нижче дайджест усіх ключових тез, які сьогодні розійшлися в медіа.
Контекст дня
- Зеленський приймав у Києві прем’єра Португалії та окреслював подальшу співпрацю й підтримку.
- Паралельно українська переговорна група продовжує контакти зі США щодо «20-пунктного плану», а Вашингтон, за словами президента, планує окремі контакти з РФ і пропонує ширші формати.
Перемовини: що США пропонують і на що Україна готова
Окрема лінія США–РФ і потенційний формат Україна–США–РФ.
Зеленський повідомив, що США поінформували про намір провести окрему зустріч із представниками Росії та запропонували формат Україна–Америка–Росія (з можливим залученням європейських партнерів). Логіку такої зустрічі він пов’язав із результатами першого блоку діалогу Україна–США.
Чекає доповідь Умєрова перед «наступним раундом».
Президент прямо сказав, що має домовленість отримати результати першого етапу переговорів від Рустема Умєрова, після чого стане зрозуміло, як діяти далі.
Тристороння зустріч радників з нацбезпеки (NSA) — «якщо буде результат».
Зеленський згадав, що подібний формат уже був у Туреччині й дав практичний результат у вигляді обмінів. Тому він готовий підтримувати нову пропозицію, якщо вона «розблокує» обміни або підведе до зустрічі лідерів.
«Угода існує лише тоді, коли підписана і зупиняє війну»
Ключова рамка Зеленського: документ має значення, якщо він не просто на папері, а підписаний лідерами й реально зупиняє війну.
Будапештський меморандум назвав «папірцем».
Цю тезу президент використав як аргумент, чому Україна наполягає на сильних, практичних гарантіях безпеки, а не деклараціях.
Території: «жодних компромісів» і що означає «лінія контакту»
Про територіальні поступки — категоричне «ні».
Зеленський заявив, що Україна «не піде на жодні територіальні компроміси», і це, за його словами, позиція не лише влади, а й суспільства.
Про замороження по лінії фронту.
Він пояснював, що «лінія фронту» може стати «контактною лінією», але підкреслював: якщо припинення вогню називати завершенням війни, РФ зможе повернутися «в будь-який момент».
Ідея «вільної економічної зони» — лише через волю українців.
За повідомленням Reuters, Зеленський казав, що не підпише таку угоду без консультацій з українським народом.
Найважчі вузли «20-пунктного плану»: території, ЗАЕС, гроші на відновлення
Відповідаючи на питання про «найважчі» елементи перемовин, Зеленський назвав три головні блоки:
- територія України;
- Запорізька АЕС;
- фінансування відновлення (а також «технічні» елементи — гарантії, моніторинг тощо).
Він наголосив, що Україна вже передала США своє бачення й очікує на відповідь після контактів США з РФ.
Вибори: коли можливі, як голосуватиме діаспора і що з окупованими територіями
«Вибори — внутрішня справа українського народу».
Зеленський наголосив, що жодна іноземна держава, зокрема Росія, не має права впливати на формат чи результат українських виборів.
Ключова умова — безпека.
Він прямо пов’язав можливість виборів із припиненням вогню або завершенням війни (принаймні на час голосування).
МЗС готує інфраструктуру для голосування за кордоном.
Президент сказав, що через зростання кількості українців за межами країни МЗС працює над необхідною інфраструктурою для закордонного голосування.
На окупованих територіях виборів не буде.
Зеленський заявив, що на тимчасово окупованих РФ територіях вибори проводитися не можуть — і пояснив це неможливістю забезпечити чесну процедуру.
ППО: партнери «притримують» ракети — чому так
Зеленський повідомив, що партнери почали «трошки притримувати» ракети для українських систем ППО і Україна поки не отримує «повних обсягів». Однією з причин він назвав залякування Європи російськими дронами — зокрема, бажання європейців «перед зимою» залишати частину запасів для себе.
Не лише “ракети притримують”, а й “ліцензій не дають”
Зеленський пояснював, що Україна не може швидко виробляти/локалізувати ракети й системи до NASAMS/IRIS-T/Hawk/Patriot, бо партнери не передають ліцензії, тож залишається купівля ракет — і тут виникає “притримування” постачань.
Хто ще може «тиснути» на Росію, якщо США не спрацюють
На запитання про альтернативних «впливових» гравців Зеленський назвав Китай, а також припустив роль представників Близького Сходу й ширшої «коаліції охочих» (Європа плюс партнери на кшталт Канади та Японії) — але водночас підкреслив, що найбільші шанси все одно мають США. Він також сказав, що не бачить бажання Китаю закінчити війну.
Окремо він акцентував: тиск має бути не лише дипломатичним — а й санкційним та через підтримку України, бо зменшення ресурсів РФ знижує її здатність воювати.
Євроінтеграція як «гарантія безпеки» і випад Орбана
У розмові з журналістами Зеленський назвав членство України в ЄС складовою гарантій безпеки та сказав, що Віктор Орбан також це розуміє, але блокування процесу президент пов’язав з угорською внутрішньою виборчою кампанією.
800-тисячна армія: Україна шукає часткове фінансування від партнерів
Президент пояснив, що Україна не має достатнього власного ресурсу, аби одразу утримувати ЗСУ чисельністю 800 тис. у разі припинення вогню. Саме тому Київ веде розмови з лідерами партнерів про часткове фінансування української армії як складову гарантій безпеки: ЗСУ, за словами Зеленського, — “гарантія безпеки №1”, але державі потрібен час, щоб вирівняти повоєнну економіку й вийти на спроможність фінансувати таку армію самостійно.
€90 млрд від ЄС “без активів РФ”: чому це впливає на переговори
Після рішення ЄС про пакет фінансування €90 млрд на 2026–2027 роки (без запуску механізму прямого використання заморожених російських активів на цьому етапі) Зеленський заявив, що це безпрецедентний крок, який впливатиме і на мирні перемовини, бо посилює позиції України.
Окремо він наголосив:
- €90 млрд — не заміна ідеї використання приблизно €210 млрд заморожених активів РФ у Європі, а радше крок у напрямку репараційної логіки.
- Україна наполягає, що Росія має платити репарації, і тема активів лишається у порядку денному.
«Коаліція охочих» і миротворчі місії: «ще рано»
Після заяв португальського прем’єра про готовність брати участь у майбутній операції із забезпечення миру (після припинення бойових дій) Зеленський зауважив, що «ще рано говорити» про таку архітектуру — спершу потрібне припинення вогню.
Коментар на заклик Макрона «відновити взаємодію» ЄС–РФ
Зеленський підтвердив, що Емманюель Макрон піднімав питання, що робити, якщо США не зможуть “зупинити Росію”. У відповідь президент України наголосив: зараз ключове — зберегти Сполучені Штати в переговорній рамці й триматися формату, де Америка виступає медіатором, а європейські союзники підтримують Україну.
За словами Зеленського, він прямо сказав Макрону, що треба «боротися за Сполучені Штати Америки», а також — за нинішній формат спільних дій союзників. Водночас він визнав: якщо такий “союз/рамка” не спрацює, тоді всі шукатимуть «інші варіанти й інший формат» — але зараз, на його думку, «треба ще поборотися» за поточну модель переговорів і підтримки.
Зеленський фактично окреслив позицію України — Європа може думати про прямі контакти з Москвою лише як “план Б”, а базовий сценарій — спільний тиск і переговорна рамка за участі США.
З відповідей Зеленського журналістам 20 грудня складається жорстка рамка: «паперові» домовленості Україну не влаштують, територіальні компроміси — неприйнятні, а будь-який переговорний формат має сенс лише тоді, коли дає реальний результат (принаймні обміни та кроки до зустрічі лідерів). Паралельно президент пов’язує тему виборів із безпекою та припиненням вогню — і прямо визнає проблему із ракетами для ППО, які партнери почали берегти «на зиму».
За матеріалами unn.ua
