ПДВ для ФОП: кого реально зачепить реформа, коли її можуть запустити, чи їснує альтернатива?

Запровадження ПДВ для ФОП із річним доходом понад 1 млн грн уже офіційно фігурує як умова МВФ в обмін на нову чотирирічну програму на $8,1 млрд. Ця програма має відкрити Україні шлях до ще приблизно $130+ млрд зовнішнього фінансування у найближчі роки.

Але за цим «дрібним шрифтом» стоїть дуже конкретна ціна: різке ускладнення життя для сотень тисяч ФОПів, ризик тінізації до 15% грошового потоку та зростання цін для кінцевого споживача.

Спробуємо розібрати це без паніки, але й без рожевих окулярів.

Що саме вимагає МВФ

У новій програмі з МВФ Україна погодилася на класичний для Фонду набір:

  • розширення податкової бази,
  • скорочення пільг та лазівок,
  • посилення адміністрування ПДВ,
  • орієнтація на Нацстратегію доходів до 2030 року.

У цю логіку й потрапив пункт про скасування особливого статусу для «спрощенців» з оборотом понад 1 млн грн на рік. Сьогодні цей поріг є у Податковому кодексі, але він стосується лише ФОПів і компаній на загальній системі. ФОПи 1–3 групи на єдиному податку від цієї вимоги звільнені — саме цю пільгу МВФ і хоче прибрати.

Супутні умови — оподаткування дрібних посилок із-за кордону та доходів від цифрових платформ (OLX, Bolt, Glovo, Booking тощо) — завершують картину «затягування податкової сітки» навколо усіх сегментів, де держава вважає, що втрачає доходи.

Як працює спрощенка зараз і чому вона когось дратує

Сьогодні більшість ФОПів сидять на спрощеній системі — саме через простоту та відносно низькі ставки. Основні контури такі:

  • 1 група – дрібні підприємці, ліміт доходу ~1,3 млн грн/рік, фіксований ЄП + ЄСВ + військовий.
  • 2 група – малий бізнес до 6,67 млн грн/рік, також фіксований ЄП + ЄСВ + військовий.
  • 3 група – «гнучка»: 5% від доходу (або 3% + ПДВ), ліміт ~9,33 млн грн/рік.

ПДВ тут факультативний: ФОП 3 групи сам обирає, бути платником ПДВ (3% + ПДВ) чи ні (5% без ПДВ).

З точки зору МВФ і частини економістів, це створює паралельний світ: в економіці одночасно живе повноцінний ПДВ-ланцюжок і спрощенка з де-факто «податком з обороту». Ланцюжки обриваються, а низькі ставки роблять спрощенку магнітом не лише для мікробізнесу, а й для великих мереж, які дроблять діяльність на десятки й сотні ФОПів.

Кого реально зачепить ПДВ для ФОП із річним доходом понад 1 млн грн уже офіційно фігурує як умова МВФ в обмін на нову чотирирічну програму на $8,1 млрд.: 170–250 тисяч чи мільйон?

Тут цифри розходяться — і це важливо розуміти.

  • Оцінка NV Бізнес: під прицілом 170–250 тисяч ФОПів, які вже сьогодні мають оборот понад 1 млн грн і користуються спрощенкою як способом мінімізації податків.
  • Оцінка LIGA.net: потенційно під критерій обороту можуть підпасти до 1 млн ФОПів із 1,7 млн зареєстрованих — якщо рахувати не тільки «сьогоднішніх», а й тих, хто здатен дорости до цього порогу.

Реальність, ймовірно, десь посередині:

  • «Ядро ризику» — приблизно 200 тис. ФОПів, які вже мають оборот від 1 млн і вище.
  • Ще сотні тисяч — це ті, хто стоїть на порозі й буде «різати» обороти, аби не перетнути мільйон.

Найуразливіші сектори:

  • дрібна роздрібна торгівля й сервіс,
  • креативні та маркетингові індустрії,
  • частина ІТ та фрилансу, які працюють на експорт, але мають українську «юрособність» у вигляді ФОП.

Що зміниться у податках: арифметика «до/після»

Сухий приклад для розбору:

ФОП із оборотом 2 млн грн/рік.

  • Зараз (спрощенка + ЄСВ + військовий) — приблизно 140 тис. грн податків на рік.
  • Після переходу на ПДВ та загальну систему380–430 тис. грн.

Податкове навантаження стрибає з ~7% до 20–22% ефективної ставки.

До цього додається:

  • повна бухгалтерія,
  • ведення ПДВ-обліку,
  • реєстрація та розблокування податкових накладних,
  • оплата роботи бухгалтера чи аутсорсингової компанії.

Для дрібних сервісів, кав’ярень, креативних бюро — це не просто «ще один податок», а перехід в зовсім іншу лігу адміністративних витрат.

Адмінний шок: чому ІТ-система може не витримати, а бізнес — «зламатися»

Сьогодні в Україні близько 250 тис. платників ПДВ. Якщо запровадити ПДВ-поріг у 1 млн без додаткових фільтрів, їх кількість може зрости до 1 млн і більше.

Це означає:

  • кратне зростання обсягу електронних накладних,
  • нові вимоги до серверів та ІТ-інфраструктури ДПС,
  • більше випадків блокування накладних за формальними критеріями,
  • лавиноподібне зростання конфліктів «малий бізнес vs податкова».

Для великої компанії блокування однієї накладної — неприємність. Для ФОПа з одним-двома ключовими клієнтами — ризик стати боржником, отримати штрафи й судову тяганину, на яку в нього просто немає ні часу, ні ресурсів.

Скільки держава може заробити — і скільки втратити

Тут починається найцікавіше — сухі розрахунки.

KSE Institute оцінює «ідеальний» фіскальний ефект (якщо всі чесно платять, ніхто не закривається і не йде в тінь) — приблизно у 18 млрд грн на рік, тобто близько 8% від надходжень внутрішнього ПДВ.

Але:

  • вже 15% тінізації можуть з’їсти левову частку ефекту: бюджети в такому разі недоотримають близько 12,7 млрд грн (≈8,2 млрд єдиного податку + 4,5 млрд ЄСВ).
  • UIF оцінює потенційний результат ще жорсткіше: уряд сподівається на +15–20 млрд, але через втечу в тінь і закриття частини ФОПів бюджет може вийти на чистий мінус 12–20 млрд грн щороку.
  • CASE Україна говорить про втрати добробуту 120–180 млрд грн на рік, або 1,5–2% ВВП — це вже не просто «податкова правка», а макроекономічний фактор.

Окрема історія — ІТ-сектор: експортно орієнтовані компанії теоретично можуть виходити на відшкодування ПДВ з бюджету. Тобто держава спершу збере більше ПДВ, а потім змушена буде частину віддати назад у вигляді відшкодувань.

Тінізація, дроблення, еміграція: поведінка бізнесу

Що робитимуть підприємці, якщо «ПДВ з мільйона» стане реальністю?

Аналітики малюють приблизно таку картину:

  1. Частина прийме правила гри
    • зареєструється платниками ПДВ,
    • підніме ціни,
    • перекладе частину навантаження на клієнтів.
      Це означає локальний внесок в інфляцію у сегменті малого бізнесу.
  2. Частина піде в тінь
    • дроблення на кілька ФОПів,
    • «кеш + P2P»,
    • робота через іноземні юрисдикції або крипту.
  3. Частина закриється або емігрує
    • ринок праці отримає нову хвилю людей, які змушені йти в найм,
    • частина висококваліфікованих (особливо ІТ/креатив) — фізично виїде у країни з м’якшими режимами (ОАЕ, Кіпр, Португалія тощо).

На фоні вже рекордних закриттів ФОПів у 2024–2025 роках така реформа може просто «прискорити тренд».

Коли це може стартувати: 2026, 2027 чи після 2030-го?

Тут — головна інтрига.

Оптимістичний (для МВФ) сценарій

Міністр фінансів Сергій Марченко в коментарі прямо назвав дату:
«З 1 січня 2027 року. Це ключове питання для МВФ. Варіантів немає».

Це — політичний сигнал: уряд готовий брати на себе зобов’язання у конкретному календарі.

Реалістичний технічний сценарій

Юристи й податкові експерти значно обережніші:

  • немає повного тексту меморандуму, є лише публічні прес-релізи;
  • законопроєкти не внесені, уряд офіційно не презентував модель;
  • масштаби змін — в рази складніші за фіскалізацію, на яку пішло три роки.

Частина адвокатів прямо говорить про горизонт 2029–2031 років — кінець дії програми МВФ і дедлайн Нацстратегії доходів. До того часу можуть піти поетапно: спочатку переглянути ліміти, об’єднати групи, цифровізувати ще більше процесів.

Політичний сценарій

Нардеп Ігор Фріс (монобільшість) уже публічно заявив, що питання ПДВ для ФОПів «зняте з порядку денного» в межах фракції, голосів під це немає, а держава шукатиме інші джерела наповнення бюджету.

Голова фінкомітету Данило Гетманцев раніше неодноразово підкреслював: спрощенку чіпати під час війни не варто.

Проте юристи нагадують: як тільки умова з’явилася в переліку вимог МВФ, її ймовірність реалізації суттєво зростає. Для уряду це вже не лише про податки, а й про макрофінансову стабільність та доступ до зовнішнього фінансування.

Чи є альтернативи жорсткому ПДВ-порогу 1 млн

Економісти й аналітики пропонують декілька більш м’яких сценаріїв, які все ще вписуються в логіку МВФ:

  1. Підняти ПДВ-поріг, а не знижувати його
    • У ЄС рекомендований поріг для мікробізнесу — до ~100 тис. євро, у Британії — трохи менше 90 тис. фунтів.
    • Для України логічним виглядає 3–4 млн грн, або хоча б рівень ліміту 2 групи — 6,7 млн грн. Це зберігає спрощений облік для мікро- й малого бізнесу, але поступово заводить більших гравців у ПДВ-контур.
  2. Реформувати спрощену систему, а не «вбивати» її
    • об’єднати 2-гу та 3-тю групи,
    • зробити маржинальну шкалу ставок єдиного податку,
    • запровадити окремий «ПДВ-поріг» не нижче 3 млн грн.
  3. Скоротити держапарат і неефективні видатки
    • скорочення бюрократії на 20–30% може дати 30–50 млрд грн економії на рік — більше, ніж потенційний ефект від ПДВ для ФОПів.
  4. Боротьба з контрабандою та «сірими» ринками
    • нелегальний тютюн, пальне, алкоголь — це десятки мільярдів гривень втрат щороку. Тут ефект може бути стійкішим, ніж утиск мікробізнесу.
  5. Антикорупційні механізми замість «анти-ФОП»
    • гучні корупційні скандали показують, що в системі є «подушка» у десятки мільярдів, які можна вивільнити без удару по 1,7 млн самозайнятих.

Ключовий аргумент Маршалка та інших: у програмі МВФ прописані принципи (розширення бази, менше пільг, ефективніші видатки), а не конкретна цифра «1 млн». Тобто простір для переговорів у України є — за умови, що вона запропонує альтернативи, які працюють у цифрах.

Що робити ФОПам уже зараз

Навіть якщо рішення відкладуть, тренд очевидний, тому варто діяти вже сьогодні:

  1. Порахувати свою «вартість ПДВ»
    • змоделювати, що буде з бізнесом, якщо доведеться платити ПДВ:
      • чи можна підняти ціни,
      • чи готові клієнти до цього,
      • скільки коштуватимуть бухгалтер і супровід.
  2. Слідкувати за оборотом і структурою
    • якщо ви близько до 1 млн, варто продумати, чи не вигідніше:
      • змінити систему оподаткування,
      • оформити ТОВ,
      • перейти в інший формат роботи (наприклад, Дія.City для частини ІТ).
  3. Покращувати прозорість обліку вже зараз
    • навіть без ПДВ держава рухається у бік повної цифровізації,
    • «кеш + P2P» стають дедалі ризикованішими.
  4. Стежити за законопроєктами й професійною адвокацією
    • об’єднання ФОПів, бізнес-асоціації, профільні ІТ/креативні спільноти вже можуть впливати на те, якою буде остаточна модель:
      • поріг 1 млн чи 3–4 млн,
      • перехід за рік чи поступовий,
      • спецрежими для експорту послуг.
  5. План «Б» на випадок жорсткого сценарію
    • мати готові варіанти:
      • перехід на загальну систему,
      • робота через інші юрисдикції,
      • зміна бізнес-моделі

ПДВ для ФОПів із мільйона — не просто технічна правка до Податкового кодексу, а велика політико-економічна розвилка.

  • Для МВФ це спосіб зробити українську систему ближчою до європейської і закрити лазівки для оптимізації.
  • Для уряду — інструмент показати «серйозність намірів» у фіскальній частині й забезпечити доступ до зовнішніх грошей.
  • Для малого бізнесу — ризик стати «розмінною монетою», попри те, що це 1,7 млн робочих місць, податки на армію й основа середнього класу.

Чи буде ПДВ для ФОПів — дуже ймовірно. Чи обов’язково це має бути жорсткий поріг у 1 млн з 2027 року — далеко не факт. І саме зараз — момент, коли ця дискусія ще може перетворитися на розумну реформу, а не на черговий «податковий майдан» під час війни.

За матеріалами nv.ua

Вверх