15 січня 2026 року директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва приїхала до Києва — вдруге від початку повномасштабної війни. Формальна рамка візиту — підготовка нової програми розширеного фінансування (EFF) обсягом понад $8 млрд та погодження «попередніх кроків», без яких запуск неможливий. Реальний нерв перемовин — обов’язковий ПДВ для ФОП на спрощеній системі: тема, що одночасно впирається в бюджет, справедливість конкуренції, воєнну реальність і політичну арифметику в парламенті.
Нижче – що саме хоче МВФ, що пропонує Мінфін, чому «за» і «проти» звучать одночасно переконливо, і де лежить поле для компромісу.
Про що домовляються: нова програма розширеного фінансування (EFF) і попередні кроки
За підсумками попередніх домовленостей (листопад 2025-го) Україна та МВФ рухаються до нової 48-місячної програми EFF. Станом на середину січня Георгієва публічно сказала, що очікує винести програму на затвердження Виконавчої ради МВФ «упродовж кількох тижнів», але підкреслила: після зустрічей у Києві ключові вимоги в цілому залишаються, водночас способи реалізації потрібно «точно калібрувати».
У логіці МВФ попеедні кроки — це не «реформи колись», а конкретні рішення, які мають показати спроможність держави рухатися за заздалегідь узгодженим треком. Для України, у пакеті “попередніх кроків” фігурують, зокрема:
- запуск податкових змін щодо доходів на цифрових платформах (так званий «податок на OLX»);
- кроки до оподаткування міжнародних посилок (перегляд пільгового ліміту €150);
- зміни, що вирівнюють правила гри з ПДВ (у т.ч. для ФОПів-«спрощенців»);
- окремі регуляторні рішення уряду (зокрема про уніфіковані підходи в публічних закупівлях для платників/неплатників ПДВ);
- просування трудової реформи (новий Трудовий кодекс).
Читайте також: «Перерви — до кількох годин»:
чому супермаркети інколи зачиняються, навіть маючи генератори
Чому саме ПДВ для ФОП став ключовою точкою конфлікту
Аргумент МВФ: «це має бути зроблено»
У коментарі Reuters Георгієва сформулювала позицію максимально жорстко: питання «не в тому, робити чи ні», а «як саме» і як отримати підтримку парламенту. Вона прямо пов’язала вимогу з рухом до ЄС і потребою зробити бізнес-середовище більш ринковим і передбачуваним.
Окрема мотивація, яку озвучують українські урядові джерела й пояснювальні матеріали до податкових ініціатив: зупинити практику «дроблення» великого бізнесу на десятки ФОПів, що деформує конкуренцію та розмиває базу оподаткування.
Український контраргумент: «під час війни потрібна інша чутливість»
Звучить ключова репліка з боку ОП: МВФ «варто було б почути ФОПів», які залишаються в Україні, працюють під обстрілами та тримають сім’ї. Публічна позиція окремих депутатів у тому ж напрямку: відсутність світла та опалення та постійні удари по інфраструктурі не створюють нормальних умов для адміністрування складнішого податку і для прогнозованого ціноутворення.
Політичний вимір теж прямий: навіть якщо економічна логіка зрозуміла, голосів у Раді під таку реформу зараз бракує.
Читайте також: Момент раз на покоління: у ЄС обговорюють «обмежене членство» для України.
Що це за модель, чому столиці нервують і що буде далі
Що саме пропонує Мінфін: конструкція реформи з 2027 року
Мінфін виніс на публічне обговорення законодавчі зміни щодо обов’язкової ПДВ-реєстрації для платників єдиного податку (ФОПів і юросіб) у разі перевищення річного доходу 1 млн грн; дата набрання чинності — 1 січня 2027 року. Для ФОПів 3-ї групи, які зараз працюють на ставці 5%, заявлена компенсаційна логіка: після переходу в режим ПДВ ставка єдиного податку знижується з 5% до 3%. Також Мінфін окремо зазначає виняток для е-резидентів.
Паралельно Мінфін і Кабмін комунікують, що:
- реєстрація платником ПДВ уже максимально цифровізована (електронний кабінет, «Дія» тощо);
- бізнесу дають час на підготовку — не «вчора на завтра», а з відтермінуванням до 2027-го.
Фіскальна оцінка, яку наводять у публічних матеріалах про законопроєкт: потенційно до 40,1 млрд грн додаткових надходжень у 2027 році (оцінка з пояснювальних та супровідних документів, які ретранслюють профільні медіа).
Масштаб впливу: кого зачепить і чому цифри різняться
Фігурує оцінка близько 644 000 ФОПів, яких потенційно торкнуться зміни. У публічних позиціях бізнес-об’єднань звучить близька оцінка — приблизно 660 000 «спрощенців», які можуть потрапити під обов’язкову ПДВ-реєстрацію за чинним порогом 1 млн грн. Різниця тут зазвичай виникає через методологію підрахунку (період, база даних, включення/виключення неактивних ФОПів, юросіб на ЄП тощо).
Важливіше інше: мова не про «вузьку групу», а про сегмент, який:
- масово присутній у торгівлі, послугах, мікровиробництві;
- є живою інфраструктурою зайнятості, особливо в регіонах;
- водночас — є інструментом «оптимізації» для частини середнього й великого бізнесу.
Як виглядає ПДВ «на землі»: що саме зміниться для ФОПа
ПДВ — не просто «ще 20% зверху». Для малого бізнесу він означає зміну способу ведення діяльності:
- Адміністрування: облік ПДВ-кредиту та зобов’язань, первинка, реєстрація податкових накладних, контроль строків, ризики блокувань.
- Касовий/ціновий ефект: у B2C-сегменті (бізнес-кінцевий споживач) частина підприємців неминуче намагатиметься перекласти податок у ціну; у B2B (бізнес-бізнес) — навпаки, ПДВ може «нормалізувати» взаємодію з контрагентами-платниками ПДВ.
- Конкуренція: зараз ФОП на єдиному податку нерідко має цінову перевагу перед компанією на загальній системі — МВФ і Мінфін саме це називають викривленням.
- Поріг 1 млн грн: для частини підприємців це стимул «не рости», дробити оборот або йти в тінь — якщо дизайн реформи не врахує поведінкові ефекти.
Саме тому Георгієва робить акцент на «калібруванні»: вимога для МВФ незмінна, але конфігурація (поріг, перехідний період, винятки, прості режими для мікробізнесу, цифрові інструменти) — предмет торгу.
Парламентський вузол: чому навіть «внесення» законопроєкту вже складне
МВФ готовий вимагати як “попередні кроки” не ухвалення, а внесення законодавчого рішення до парламенту — і, за словами Георгієвої, Україна може отримати час (до року), щоб зібрати підтримку під голосування.
Але навіть це — політично токсично, бо запускає публічну кампанію «за/проти», де кожен депутат зважує:
- реакцію малого бізнесу у своєму окрузі;
- ризики «антиФОП»-ярлика;
- воєнний контекст і настрій суспільства.
Показовий фон: Рада 15 січня провалила розгляд законопроєкту №14025 про цифрові платформи — ще одного елементу пакета, який у публічній дискусії прямо прив’язують до очікувань МВФ та партнерів.
Інші «попередні кроки» з пакета: цифрові платформи, посилки, закупівлі, трудова реформа
«Податок на OLX» / цифрові платформи (№14025)
Зміст ініціативи — зробити платформи податковими агентами для частини доходів фізосіб (кур’єри, водії, продавці на маркетплейсах тощо). У медіа найчастіше фігурує модель 10% як сумарне утримання, структура може різнитися за законодавчою технікою, а також ідея обміну даними та прозорості доходів. Принаймні двічі, у грудні 2025-го та 15 січня 2026-го, голосів для руху документа бракувало.
Міжнародні посилки до €150: «пільга доживає останні дні»
Публічний трек виглядає так: уряд «зашиває» скасування пільги на безмитні посилки до €150 у правки до Митного кодексу в межах законопроєкту №12360, який пройшов перше читання та готується далі. Це також подається як елемент виконання зовнішніх зобов’язань і вирівнювання умов для внутрішнього ритейлу.
Рівні умови для ПДВ у публічних закупівлях
Окремий практичний вузол — як порівнювати тендерні ціни платників і неплатників ПДВ: замовники зараз можуть по-різному підходити до оцінки «з ПДВ/без ПДВ», що створює хаос і спори. Мінекономіки публічно визнає проблему і оприлюднювало проєктні підходи до уніфікації.
Новий Трудовий кодекс
Урядовий наратив: більше типів трудових договорів, легалізація сучасних форматів роботи, цифровізація кадрових процесів, зменшення сірої зайнятості. В публічних матеріалах фігурує орієнтир потенційного ефекту детінізації до 43 млрд грн на рік, як оцінка, яку ретранслюють низка джерел із посиланням на урядові комунікації.
Де може бути компроміс: «калібрування» без відступу від вимоги
Якщо виходити з того, що МВФ вимогу не знімає, а Георгієва це фактично зафіксувала, поле компромісу — в конструкції:
- Поріг. 1 млн грн — психологічно й економічно «низький» для частини секторів, де обороти високі, а маржа мала. В експертному середовищі вже звучать пропозиції підняти поріг суттєво вище, у публічних повідомленнях — навіть до кратно більшого рівня, щоб не «ловити» мікро- і дрібний бізнес, а бити саме по схемах.
- Поступовість: поетапний перехід за групами/секторами або перехідні режими з дуже простим адмініструванням для мікропідприємництва.
- Антисхемні запобіжники: посилення контролю за штучним дробленням, пов’язаними особами, «одна адреса (один бенефіціар) — 20 ФОПів» тощо, щоб податкова логіка не перетворилася на «караємо всіх за схеми меншості».
- Цифрове спрощення ПДВ: якщо держава вимагає складніший податок, вона має забрати бюрократичну ціну його сплати — інакше зростає стимул у тінь. Тут Мінфін уже апелює до електронної реєстрації та цифрових каналів, але цього недостатньо без стабільної практики адміністрування.
- Комунікація і «соціальний контракт»: власне те, про що говорить ОП — пояснити, що саме держава робить назустріч бізнесу в умовах війни, і чому фіскальна дисципліна не перетворюється на односторонній тиск.
Короткий таймлайн подій і рішень
- Листопад 2025: попередня домовленість на рівні персоналу щодо нової програми EFF.
- 18 грудня 2025: Мінфін публікує для обговорення проєкт змін щодо ПДВ-реєстрації «єдинників» з 2027 року та порогу 1 млн грн.
- 15 січня 2026: візит Георгієвої до Києва; публічні заяви про незмінність вимоги та готовність дати час на підтримку в Раді.
- 15 січня 2026: Рада провалює рух законопроєкту №14025 про цифрові платформи.
- 2026 рік: очікування внесення податкових ініціатив і «збирання голосів» під ключові рішення; паралельно — рух по правках щодо посилок у межах №12360.
- 1 січня 2027: цільова дата старту обов’язкової ПДВ-реєстрації за проєктом Мінфіну.
Ставка перемовин — не лише $8+ млрд, а модель економіки після війни
Пакет перемовин із МВФ навколо нової EFF — це не «ще один кредит». Це спроба проштовхнути Україну з режиму воєнної фіскальної імпровізації до більш європейської архітектури доходів держави — з ширшою базою, меншими перекосами та вищою прозорістю.
Саме тому МВФ не відступає від ПДВ для «спрощенців»: для Фонду це маркер переходу від «податкових острівців» до єдиного ринкового поля. Але саме тому ж українська влада змушена вимагати «людяного калібрування» — бо в країні, де бізнес працює під обстрілами та відключеннями, технічна правильність реформи без політичної й соціальної придатності може зірватися об стіну недовіри.
МВФ фіксує ПДВ для ФОП як умову програми, але формально вимагає у 2026 році саме внесення законопроєкту, залишаючи Україні до року на збирання парламентської підтримки. Це переводить дискусію з режиму “ухвалити негайно” в режим політичного та технічного проєктування, де вирішальним стане дизайн норми: поріг, перехід, адміністрування, антизловживання.
За матеріалами forbes.ua
