Верховна Рада зробила ще один крок до скасування податкової пільги для дешевих закордонних онлайн-покупок. Якщо законопроєкти №15460 і №16051-1 стануть законами в нинішній логіці, ПДВ доведеться сплачувати і з товару за €10, і з замовлення за €100 чи €150. Проте для покупців поки нічого не змінило: парламент ухвалив документи лише в першому читанні, а нові правила мають запрацювати не раніше липня 2027 року.
16 вересня Верховна Рада прийняла за основу два взаємопов’язані законопроєкти — №15460 зі змінами до Митного кодексу та №16051-1 зі змінами до Податкового кодексу. Саме вони мають перебудувати правила оподаткування невеликих товарних відправлень із-за кордону. Парламентська картка №16051-1 уже прямо фіксує наступну стадію — документ «готується на друге читання».
Це принципове уточнення, тому що після голосування легко створити хибне враження, ніби неоподатковуваний ліміт €150 уже ліквідований. Насправді станом на 17 вересня 2026 року старі правила продовжують діяти.
Мінфін також повідомляє, що навіть у разі остаточного ухвалення зміни до Податкового та Митного кодексів мають почати працювати не раніше липня 2027 року. Тобто це не податок, який автоматично з’явиться у кошику AliExpress чи Temu завтра.
Як працює система зараз
Сьогодні для фізичної особи ключовою залишається межа €150.
Якщо сумарна фактурна вартість товарів у міжнародному поштовому або експрес-відправленні не перевищує цей поріг, імпорт такого товару для громадянина за загальним правилом не обкладається ввізними платежами.
Якщо вартість перевищує €150, діє інший порядок. Державна митна служба зазначає: для товарів вартістю понад €150, але не більш як €10 000, застосовуються ввізне мито за ставкою 10% і ПДВ за ставкою 20%, причому оподаткування прив’язане до частини вартості понад неоподатковуваний поріг.
Саме тому нинішня модель особливо вигідна для масових невеликих покупок — одягу, електронних аксесуарів, товарів для дому, запчастин, косметичних товарів та іншої продукції, яку українці замовляють безпосередньо на іноземних платформах.
Законопроєкти змінюють передусім цю частину системи.
Що пропонують зробити з покупками до €150
Основна ідея №16051-1 — більше не використовувати €150 як нижню межу, до якої комерційна дистанційна покупка автоматично звільняється від ПДВ.
Для дистанційного продажу товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує €150, пропонують створити спеціальний режим. Він стосуватиметься непідакцизних товарів, які:
- продаються з території іншої держави;
- пересилаються в Україну міжнародною поштою або експрес-доставкою;
- купуються фізичною особою;
- придбані через електронний інтерфейс — фактично сайт, платформу або маркетплейс.
Відповідальним за нарахування та перерахування ПДВ до українського бюджету має стати підприємство електронного інтерфейсу, тобто платформа, через яку оформлена дистанційна покупка.
Мінфін описує цю концепцію ще коротше: ПДВ на імпорт у міжнародних поштових та експрес-відправленнях пропонується запровадити «з 0 євро». Одночасно має з’явитися український аналог європейської системи IOSS — Import One Stop Shop.
Отже, €150 не просто замінюють іншим неоподатковуваним порогом, наприклад €100 або €50. Для звичайної комерційної онлайн-покупки логіка змінюється принципово: ПДВ має виникати вже з першого євро вартості.
Скільки це може коштувати покупцеві
Базова ставка ПДВ в Україні становить 20%. Саме 20-відсоткова ставка зараз застосовується і під час оподаткування міжнародних відправлень, що перевищують чинний поріг €150.
Для розуміння масштабу зміни можна використати просту модель.
Умови прикладу: вказана сума — це база для нарахування українського ПДВ; продавець або платформа не знижують свою ціну; додаткові складові податкової бази, курсові особливості та доставка для спрощення не враховуються. Це ілюстрація, а не розрахунок конкретного замовлення.
| Вартість товару | За нинішнім лімітом до €150 | ПДВ 20% за запропонованою моделлю | Умовна ціна після ПДВ |
|---|---|---|---|
| €20 | €0 | €4 | €24 |
| €45 | €0 | €9 | €54 |
| €100 | €0 | €20 | €120 |
| €149 | €0 | €29,80 | €178,80 |
| €150 | €0 | €30 | €180 |
Тобто для товару вартістю €100 арифметичний ефект ПДВ становив би €20. Для товару за €149 — €29,80.
Але з цього не випливає, що всі товари на іноземних майданчиках автоматично стануть рівно на 20% дорожчими.
ПДВ — це 20% від визначеної законом податкової бази. Кінцева роздрібна ціна залежить також від того, як відреагують продавці та маркетплейси: чи змінять базову ціну, дадуть знижку, частково компенсують податковий ефект власною маржею або перебудують логістику. Тому юридичне запровадження 20% ПДВ і фактичне зростання ціни конкретного товару на 20% — не одне й те саме.
Покупцеві доведеться самому сплачувати ПДВ на митниці?
Саме цього законопроєкт намагається уникнути для невеликих дистанційних покупок.
У запропонованій конструкції особою, відповідальною за нарахування та сплату податку, є електронний інтерфейс — маркетплейс або інша платформа, через яку відбувається продаж.
Логіка IOSS-подібної моделі полягає в тому, щоб податкове зобов’язання виникало всередині системи електронної торгівлі, а не перетворювало кожну дешеву посилку на окрему процедуру сплати податку покупцем після її прибуття в Україну.
Для споживача це означає важливе розмежування: платформа буде відповідальною перед бюджетом за ПДВ, але це не означає, що платформа обов’язково заплатить податок зі своїх грошей. Економічно ПДВ може бути закладений у суму, яку бачить і сплачує покупець.
Саме технічні правила реєстрації платформ, обміну інформацією з митницею, ідентифікації оподаткованого відправлення та запобігання повторному стягненню податку є критично важливими для майбутнього режиму. Для цього податковий законопроєкт і супроводжується окремими змінами до Митного кодексу.
Тоді звідки взялися €45
Поріг €45 — одна з найважливіших деталей, яку легко неправильно трактувати.
Це не новий неоподатковуваний ліміт для покупок на маркетплейсах.
Законопроєкти пропонують залишити без ПДВ посилки вартістю до €45 лише за сукупності спеціальних умов: відправником є фізична особа, отримувачем — також фізична особа, товар передається без будь-якої оплати і призначений для особистого або сімейного використання одержувача.
Типовий приклад — родич або знайомий за кордоном безоплатно надсилає приватний подарунок.
Якщо людина замовила на маркетплейсі товар за €40 і заплатила за нього продавцю, це вже не така некомерційна посилка. Отже, запропоноване звільнення до €45 на цю покупку не поширюється.
Для споживачів різниця виглядає так:
| Ситуація | Запропонований режим |
|---|---|
| Покупка на маркетплейсі за €40 | ПДВ має нараховуватися |
| Покупка на маркетплейсі за €100 | ПДВ має нараховуватися |
| Покупка на маркетплейсі за €150 | ПДВ має нараховуватися |
| Приватний подарунок фізособа → фізособа за €40, без оплати | має залишитися звільненим від ПДВ |
| «Подарунок», за який отримувач фактично заплатив | не відповідає описаному винятку |
Тому формулювання «ліміт €150 зменшують до €45» теж неточне. Насправді законопроєкти розводять комерційні дистанційні покупки та справжні некомерційні відправлення між фізичними особами.
Що буде з товаром рівно за €150
Запропонований спеціальний режим поширюється на товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент €150. Тобто €150 входять у цей діапазон.
Товар за €149 або €150, придбаний через електронний інтерфейс, за нинішньою конструкцією має потрапляти під новий режим дистанційного продажу.
А ось для товару дорожчого за €150 вже необхідно дивитися на інші норми митного та податкового законодавства. Не варто механічно переносити модель «20% від першого євро» для малих дистанційних відправлень на всі покупки дорожчі за €150: пакет законопроєктів містить окремі митні механізми, а остаточна редакція ще може змінитися.
Чому відповідальність перекладають саме на маркетплейси
Причина насамперед адміністративна.
За старою моделлю податкова пільга прив’язана до вартості посилки. За новою держава хоче переносити момент адміністрування ПДВ ближче до самої угоди — коли покупець оформлює замовлення через цифрову платформу.
Для держави це дає можливість працювати не окремо з величезною кількістю одержувачів невеликих відправлень, а з електронними майданчиками, які концентрують значну частину транскордонної торгівлі.
Саме тому №16051-1 визначає підприємство електронного інтерфейсу відповідальним за нарахування та сплату податку. Мінфін називає заплановану систему українським аналогом IOSS.
Для великих платформ це означатиме необхідність інтегрувати українські податкові правила у власні системи продажу та передачі даних. Для поштових і експрес-операторів — працювати з інформацією, яка дозволятиме митниці зрозуміти, чи був ПДВ уже належним чином нарахований у межах дистанційного продажу.
І саме тому законодавці передбачають тривалий перехідний період.
Нові правила не мають запрацювати одразу після голосування
Мінфін указує, що норми Податкового та Митного кодексів мають набути чинності не раніше липня 2027 року.
Це суттєва зміна в порівнянні з враженням, яке може скластися з заголовка «Рада ввела ПДВ на посилки».
Навіть якщо парламент остаточно ухвалить пакет, потрібен час для технічного запуску системи, пристосування митного адміністрування та підключення електронних платформ.
А до цього ще є законодавчий етап: №16051-1 офіційно готується до другого читання. Тому параметри, які зараз містяться в документах, ще не можна сприймати як остаточну редакцію закону.
Чому влада взагалі повернулася до цієї ідеї
У реформи є одразу кілька мотивів.
Перший — конкуренція між внутрішньою та закордонною торгівлею. Мінфін аргументує зміни тим, що український бізнес сплачує ПДВ під час реалізації товарів усередині країни, тоді як значна частина дешевих товарів, придбаних напряму за кордоном, потрапляє до споживача в межах нинішнього неоподатковуваного порогу. Міністерство вважає скасування такої пільги способом вирівняти податкові умови. Це позиція уряду, а не окремий висновок про те, якою має бути оптимальна модель оподаткування.
Другий — наближення до правил Євросоюзу. Мінфін прямо пов’язує систему з європейським IOSS, а Верховна Рада в офіційному повідомленні називає гармонізацію з правом ЄС однією з цілей законопроєктів.
Третій — міжнародні фінансові зобов’язання України. За даними Верховної Ради та Мінфіну, реформа пов’язана з домовленостями України з ЄС і програмою МВФ EFF на 2026–2029 роки. Міністерство також пов’язує своєчасне остаточне ухвалення пакета з приблизно €4 млрд міжнародної фінансової підтримки для державного бюджету.
Четвертий — безпосередньо доходи бюджету.
Мінфін оцінює додаткові надходження від нової системи приблизно у 10 млрд грн у наступному році її роботи. Це прогноз уряду, а не вже отримані кошти: фактичні надходження залежатимуть від обсягів імпорту, поведінки покупців, цін та ефективності адміністрування.
ПДВ хочуть направляти на ЗСУ
У пакеті є ще одна політично й бюджетно важлива деталь.
Законопроєкт №16051-1 передбачає спрямування надходжень від ПДВ з операцій дистанційного продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до спеціального фонду державного бюджету для забезпечення потреб Збройних Сил України. Це положення підтверджує й офіційне повідомлення Верховної Ради.
Мінфін формулює це ще ширше: усі відповідні надходження від ПДВ з міжнародних посилок мають спрямовуватися до спеціального фонду на потреби ЗСУ.
Однак і тут ключове слово — «пропонується». Ця норма ще має пройти остаточне парламентське голосування.
Чи будуть винятки
Так. Законопроєкт не зводиться до формули «оподаткувати абсолютно все».
Крім некомерційних відправлень фізособа → фізособа до €45, передбачається збереження звільнення для товарів до €150 у несупроводжуваному багажі.
Окремо пропонується не оподатковувати в межах нового режиму певні товари для потреб безпеки та оборони, імпорт яких уже користується спеціальними пільгами. Верховна Рада згадує, зокрема, енергетичне обладнання та товари для забезпечення Сил оборони.
Спеціальні правила дистанційного продажу також сформульовані для непідакцизних товарів. Тому не слід поширювати наведені приклади механічно на категорії, для яких законодавство встановлює окремий режим.
Чому це вже не перша спроба
Нинішнє голосування стало важливим насамперед тому, що парламент уже неодноразово повертався до питання міжнародних посилок.
Сам №15460 був зареєстрований Кабінетом Міністрів 31 липня. 1 вересня документ не пройшов у первісному вигляді й був повернутий ініціатору на доопрацювання. 7 вересня Рада одержала його доопрацьовану версію, а 16 вересня вже прийняла постанову про прийняття законопроєкту за основу.
Паралельно було сформовано нову податкову частину пакета. Альтернативний №16051-1 зареєстрували 9 вересня, а 16 вересня парламент підтримав його за основу. Станом на 17 вересня його офіційний статус — підготовка до другого читання.
Тобто цього разу відбулася не просто чергова презентація ідеї: конкретний взаємопов’язаний податково-митний пакет уперше подолав стадію першого читання.
Що ще може змінитися до другого читання
Це не формальність.
Навіть профільні парламентські експерти зафіксували зауваження до податкової частини пакета. Головне науково-експертне управління не заперечило проти можливості прийняття №16051-1, але висловило зауваження.
Євроінтеграційна експертиза щодо пакета також вказувала, що положення не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України, однак частину норм необхідно доопрацювати для повнішого врахування відповідних директив ЄС.
Тому до остаточного голосування варто стежити щонайменше за чотирма речами: остаточною податковою базою, деталями роботи електронних платформ, митним обміном даними та датою фактичного запуску.
Саме ці технічні деталі визначать, наскільки безшовно нова система працюватиме для покупця.
Що буде з AliExpress, Temu та Amazon
Назви конкретних компаній у законі не потрібні: регулювання будується навколо юридичного поняття електронного інтерфейсу та дистанційного продажу.
Тому AliExpress, Temu, Amazon та інші міжнародні платформи важливі тут не через бренд, а через модель операції. Якщо конкретний продаж відповідає умовам нового режиму — товар пересилається з-за кордону українському покупцю, фізична особа придбала його через відповідний електронний інтерфейс, а вартість не перевищує €150 — така операція має потрапляти під спеціальні правила.
Практично це означає, що після запуску системи покупець може побачити український ПДВ уже під час оформлення замовлення або у фінальній ціні. Але точний вигляд інтерфейсу, спосіб відображення податку та порядок роботи конкретної платформи визначатимуться після остаточного ухвалення правил та їх технічного впровадження.
Тому зараз було б передчасно стверджувати, наприклад, що «Temu вже з липня автоматично додасть 20% до кожної ціни». Закон ще не ухвалений остаточно, а самі платформи повинні будуть адаптуватися до фінального механізму.
П’ять тверджень, з якими зараз варто бути обережними
«Рада вже скасувала безподатковий ліміт €150».
Ні. 16 вересня законопроєкти підтримані лише за основу. №16051-1 перебуває на стадії підготовки до другого читання.
«Відтепер за всі посилки треба платити 20%».
Ні. Чинні правила поки не змінилися.
«Новий неоподатковуваний ліміт становитиме €45».
Таке формулювання вводить в оману. €45 — це запропонований виняток для справжніх некомерційних безоплатних відправлень від фізособи фізособі, а не для покупок на маркетплейсах.
«Податок платитиме маркетплейс, тому покупцеві нічого не додадуть».
Не обов’язково. Маркетплейс має бути відповідальним за нарахування і перерахування ПДВ, але податок може бути включений у ціну, яку фактично сплачує покупець.
«Нові правила почнуть діяти одразу після остаточного голосування».
За нинішньою конструкцією — ні. Мінфін називає строк не раніше липня 2027 року.
| Що | Було / діє зараз | Що пропонують | Коли запрацює |
|---|---|---|---|
| Онлайн-покупки до €150 | Не оподатковуються ПДВ у межах чинної пільги | Нараховувати ПДВ з першого євро | Лише після остаточного ухвалення; за планом — не раніше липня 2027 року |
| Хто сплачує ПДВ | Для покупок до €150 окремого ПДВ немає | ПДВ має нараховувати та перераховувати маркетплейс або інший електронний інтерфейс | Після запуску нового режиму |
| Покупка за €100 | ПДВ — €0 | За базовою ставкою 20% — орієнтовно €20 ПДВ | Після набрання чинності новими правилами |
| Покупка за €150 | ПДВ — €0 | Має підпадати під новий режим і оподатковуватися ПДВ | Після набрання чинності |
| Приватна посилка до €45 | Діють чинні правила для міжнародних відправлень | Пропонують залишити без ПДВ, якщо це безоплатне відправлення фізособа → фізособа для особистих потреб | Разом із новим режимом |
| Поріг €45 | Не є загальним лімітом для онлайн-покупок | Це виняток для некомерційних подарункових посилок, а не нова пільга для AliExpress чи Temu | Після набрання чинності |
| Куди підуть надходження | Спеціального механізму для ПДВ із таких покупок немає | Надходження пропонують спрямовувати до спецфонду на потреби ЗСУ | Якщо ця норма залишиться в остаточній редакції |
| Статус законопроєктів | Чинне законодавство не змінилося | №15460 і №16051-1 ухвалені лише в першому читанні | Попереду друге читання, остаточне голосування, підпис і опублікування |
Що це означає для покупця просто зараз
Поки що — нічого.
Якщо сьогодні людина замовляє товар із-за кордону і її відправлення підпадає під чинну пільгу до €150, саме голосування 16 вересня не створило нового податку.
Не потрібно доплачувати ПДВ лише через те, що законопроєкти пройшли перше читання. Не потрібно переоформлювати вже зроблені покупки. І немає підстав вважати €45 новою межею для замовлень з AliExpress чи Temu.
Зміна відбудеться лише після завершення законодавчої процедури та настання встановленої законом дати введення нового режиму.
Що зміниться, якщо пакет ухвалять у нинішній логіці
Головна зміна — Україна фактично перестане використовувати €150 як універсальну ПДВ-пільгу для дешевих комерційних онлайн-покупок з-за кордону.
Для покупки за €10, €50 чи €149 принцип буде однаковим: дистанційний продаж підлягатиме ПДВ. Різниця полягатиме лише в абсолютній сумі податку.
Водночас €150 не зникнуть із законодавства взагалі. Ця сума залишатиметься межею самого спеціального режиму дистанційного продажу, а також використовується в окремих винятках, зокрема щодо несупроводжуваного багажу. Для приватних безоплатних відправлень між фізособами передбачений інший поріг — €45.
Для держави це перехід від системи, в якій величезний сегмент дешевого імпорту звільнений від ПДВ, до моделі, де податок намагаються стягувати безпосередньо через цифрову платформу.
Для українського бізнесу уряд бачить у цьому вирівнювання податкових умов. Для покупця практичний наслідок простіший: якщо продавець або маркетплейс не компенсує новий податок зниженням власної ціни, невеликі закордонні покупки стануть дорожчими.
Але говорити про це як про вже доконаний факт ще рано.
Станом на 17 вересня 2026 року Верховна Рада підтримала в першому читанні модель ПДВ із першого євро для комерційних дистанційних покупок, однак чинна пільга до €150 поки продовжує діяти. Остаточну конструкцію визначить друге читання, а фактичний запуск нової системи планується не раніше липня 2027 року.
