Кабінет Міністрів схвалив оновлену митну частину реформи оподаткування закордонних онлайн-покупок. Якщо парламент підтримає весь пакет, ПДВ на товари в посилках вартістю до €150 нараховуватимуть уже під час оформлення замовлення, а перераховувати його державі має маркетплейс або інший електронний посередник. Однак це ще не ухвалений закон, дата 1 січня 2027 року не є автоматичною, а частина принципових технічних питань залишиться відкритою до появи остаточного тексту та підзаконних актів.
Головне
Україна знову наблизилася до скасування податкової пільги для недорогих товарів, які фізичні особи замовляють на закордонних маркетплейсах. 29 липня уряд схвалив підготовлений Міністерством фінансів законопроєкт зі змінами до Митного кодексу. Він має працювати разом із законопроєктом №15112-д, який змінює Податковий кодекс і вже перебуває у Верховній Раді.
Запропонована модель не передбачає, що покупець у кожному випадку самостійно сплачуватиме податок на митниці. Маркетплейс або електронний посередник має розрахувати 20% ПДВ під час продажу, включити його у фінальну суму замовлення, передати відомості про відправлення до спеціального реєстру та перерахувати податок українському бюджету. Поштовий оператор або експрес-перевізник використовуватиме дані реєстру для декларування посилки.
Для споживача це має виглядати як звичайна оплата на сайті або в застосунку — без окремого походу на митницю і без ручної доплати під час отримання. Але слово «має» тут принципове. Наскільки безшовною буде система, залежить від готовності ІТ-рішень, обміну даними між платформами, перевізниками, податковою і митницею, а також від того, чи зареєструються в Україні іноземні продавці та майданчики.
За повідомленням Кабінету Міністрів, нові правила не повинні запрацювати раніше 2027 року. Міністерство фінансів уточнює: найраніша можлива дата — 1 січня 2027 року, причому запуск відбудеться лише після окремого рішення уряду про готовність інформаційних систем.
Отже, станом на 30 липня: уряд схвалив митну частину реформи, але ПДВ на всі комерційні посилки до €150 ще не запроваджено.
Чому для реформи потрібні два закони
Пакет складається щонайменше з двох взаємопов’язаних документів.
Перший — законопроєкт №15112-д від 7 травня 2026 року. Він визначає податкову конструкцію: які операції оподатковуються, хто відповідає за нарахування і сплату ПДВ, які діють винятки та спеціальні режими для дистанційного продажу. На парламентській картці документа його статус — «очікує розгляду».
Другий — схвалений 29 липня урядовий законопроєкт зі змінами до Митного кодексу. Він має забезпечити практичний бік реформи: декларування посилок за даними спеціальних реєстрів, інформаційний обмін, повноваження поштових операторів і експрес-перевізників, облік іноземних платформ, роботу їхніх представників в Україні та гарантії сплати податку.
Податкові правила без митної процедури не дадуть повноцінно оформлювати мільйони відправлень. Митна процедура без змін до Податкового кодексу, своєю чергою, не створить самого обов’язку нараховувати ПДВ із першого євро. Тому ухвалення лише одного з двох документів не завершить реформу.
В офіційних повідомленнях уряду і Мінфіну номер нового митного законопроєкту не названо. До появи парламентської картки та повного тексту документа не варто вважати остаточно визначеними всі деталі — зокрема порядок роботи з поверненнями, прямими продажами поза великими маркетплейсами, вартістю доставки, валютним курсом і відправленнями дорожчими за €150.
Читайте також: “Новий Митний кодекс уже в Раді: що насправді змінює проєкт №15450 і коли нові правила можуть запрацювати”
Як система працює зараз
Нині товари, які надходять одній фізичній особі в міжнародних поштових або експрес-відправленнях і мають сумарну фактурну вартість не більш як €150, не обкладаються митними платежами. Це підтверджують роз’яснення Державної митної служби та чинна норма Податкового кодексу.
Якщо вартість відправлення перевищує €150, платежі нараховують на суму перевищення: ввізне мито за ставкою 10%, а ПДВ — 20% від бази, яка включає оподатковувану частину вартості та мито.
Наприклад, для посилки фактурною вартістю €200 перевищення становить €50. Орієнтовно мито дорівнюватиме €5, ПДВ — €11, а загальна сума платежів — €16. Фактичний розрахунок у гривні залежить від установленого курсу та підтвердженої митної вартості.
Чинна межа створює просту модель для покупця: якщо товар дешевший за €150 і немає інших обмежень, ціна на сайті зазвичай майже збігається з вартістю покупки до доставки. Для українського бізнесу ситуація інша: імпортер або внутрішній продавець сплачує податки за загальними правилами, а у фінальній роздрібній ціні товару часто вже є ПДВ.
Саме цю різницю уряд називає податковою перевагою іноземної електронної торгівлі.
Що пропонує нова модель
Урядова конструкція наближена до європейського принципу сплати податку в момент онлайн-продажу. Для комерційних товарів у відправленнях вартістю до €150 ПДВ має виникати із першого євро, а не лише після перетину нинішнього порога.
| Елемент | Нині | Запропонована модель |
|---|---|---|
| Комерційна покупка до €150 | ПДВ і мито не нараховуються | 20% ПДВ нараховується під час продажу |
| Хто адмініструє ПДВ | Податкового зобов’язання немає | Маркетплейс, електронний посередник або інша визначена законом особа |
| Дії покупця | Оплата товару | Оплата фінальної суми з ПДВ на сайті або в застосунку |
| Декларування | За чинними поштовими та митними процедурами | Перевізник використовує спеціальний електронний реєстр |
| Іноземна платформа | Спеціального режиму немає | Облік, представник в Україні та гарантія виконання зобов’язань |
| Запуск | Чинна система | Не раніше 1 січня 2027 року і лише після рішення про готовність ІТ |
Орієнтовний шлях однієї покупки виглядатиме так:
- Покупець обирає товар на іноземній платформі й указує доставку в Україну.
- Платформа визначає, що операція підпадає під українські правила, розраховує ПДВ і показує фінальну суму.
- Дані про товар, ціну, податок, покупця та відправлення потрапляють до спеціального електронного реєстру.
- Поштовий оператор або експрес-перевізник декларує посилку на основі цих даних.
- Платформа чи її податковий представник звітує та перераховує зібраний ПДВ до бюджету.
- Якщо інформація збігається і всі вимоги виконано, покупець отримує посилку без повторної сплати того самого податку.
Мінфін також анонсував спеціальні правила застосування валютного курсу. Це важливо, бо ціна може бути в доларах, юанях або іншій валюті, а податок сплачується в Україні. Повний механізм стане зрозумілим після оприлюднення тексту митного законопроєкту і процедур його реалізації.
«Платить маркетплейс» не означає, що покупець не відчує податку
У публічних повідомленнях реформа часто описується формулою «ПДВ сплачуватиме маркетплейс, а не український покупець». Юридично це означає, що обов’язок розрахувати, зібрати, задекларувати та переказати податок покладають не на одержувача посилки.
Економічно податок, найімовірніше, буде включено у фінальну ціну. Покупцеві не доведеться самостійно оформлювати платіж, але саме його гроші стануть джерелом більшої частини податкового надходження. Платформа може частково компенсувати подорожчання знижкою або нижчою маржею, однак закон не зобов’язує її це робити.
Якщо взяти просту модель, у якій вказана ціна є базою оподаткування, а маркетплейс повністю додає 20% ПДВ, арифметика буде такою:
| Ціна товару без ПДВ | ПДВ 20% | Орієнтовна ціна з ПДВ |
|---|---|---|
| €10 | €2 | €12 |
| €50 | €10 | €60 |
| €100 | €20 | €120 |
| €149 | €29,80 | €178,80 |
Ці приклади ілюстративні. Фінальний чек може залежати від знижки, купона, вартості доставки, правил визначення податкової бази, валютного курсу та цінової політики платформи. Тому твердження «всі замовлення автоматично подорожчають рівно на 20%» є зрозумілим наближенням, але не гарантованим результатом для кожного товару.
Які винятки мають зберегти
Реформа стосується насамперед комерційного дистанційного продажу, а не будь-якої речі, що перетинає кордон.
Приватні подарунки до €45
Безоплатні відправлення від однієї фізичної особи іншій вартістю до €45 мають залишитися без ПДВ. Важливі всі елементи одночасно:
- відправник і одержувач — фізичні особи;
- передача є безоплатною;
- відправлення не має комерційного характеру;
- речі призначені для особистого чи сімейного використання.
Позначка «gift» сама собою не перетворить покупку на подарунок. Якщо товар придбано в магазині, а продавець формально назвав його подарунком, митниця може перевірити реальну природу операції.
Окрема пільга охоплює лише суму до €45. Тому приватні подарунки дорожчі за цю межу не варто автоматично прирівнювати до звільнених від податку.
Несупроводжуваний багаж до €150
У детальному роз’ясненні Мінфіну зазначено, що звільнення для товарів у несупроводжуваному багажі вартістю до €150 планують зберегти. Це інша юридична категорія, ніж товар, замовлений на маркетплейсі.
Окремі товари для енергетики й оборони
Уряд також заявляє про збереження спеціальних пільг для визначених енергетичних і оборонних товарів. Законопроєкт №15112-д, за офіційним описом, має розширити пільгу щодо безпілотників, прибравши умову про їх ввезення «без озброєння».
Підакцизні товари
Підакцизні товари не включають до спрощеного режиму дистанційного продажу. Це не означає, що вони звільняються від податків: для них діють окремі правила ввезення та оподаткування.
Навіщо уряд скасовує пільгу
У реформи є чотири головні мотиви.
Додаткові доходи бюджету
Уряд оцінює потенційні надходження приблизно у 10 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ці кошти мають посилити фінансування оборони, стійкості держави та економіки.
Це прогноз, а не гарантована сума. Реальні надходження залежатимуть від обсягу імпорту, поведінки покупців після подорожчання, валютного курсу, дисципліни платформ і здатності держави контролювати майданчики, що не виконують вимоги.
Однакові правила для українських та іноземних продавців
Українські компанії наголошують: якщо внутрішній продавець є платником ПДВ, податок уже закладено в його ціну, тоді як товар із закордонного маркетплейсу до €150 може потрапити до споживача без такого навантаження.
Великі бізнес-об’єднання підтримують вирівнювання умов конкуренції; цю позицію вони озвучували на круглому столі за участю Мінфіну, митниці та бізнесу.
Водночас аргумент про рівність не скасовує очевидного наслідку: податок пошириться не лише на сірі комерційні партії, а й на звичайні особисті покупки українців.
Боротьба із дробленням комерційного імпорту
Поріг €150 може використовуватися для поділу партії товару на багато дрібних відправлень, формально адресованих фізичним особам. Після ввезення товар потрапляє у неофіційний перепродаж, а бюджет не отримує платежів, які сплатив би звичайний імпортер.
ПДВ із першого євро зменшує податковий сенс такого дроблення. Однак він не розв’язує всі проблеми автоматично: залишаються питання правильної класифікації товарів, достовірності вартості, пов’язаних отримувачів та контролю каналів збуту.
Зобов’язання перед МВФ і рух до правил ЄС
Скасування пільги для недорогих комерційних посилок є частиною податкової програми, погодженої з Міжнародним валютним фондом. У липневому звіті МВФ за 2026 рік захід оцінюється як такий, що може дати близько 0,1% ВВП доходів, і пов’язується зі структурним маяком програми.
Водночас формула «МВФ вимагає чотири податкові законопроєкти» надто спрощує актуальний стан домовленостей. У липневому меморандумі поточний маяк об’єднує оподаткування доходів через цифрові платформи та скасування пільги для дешевих імпортних посилок.
Реформу ПДВ для платників спрощеної системи переплановано окремо: законодавчі зміни очікуються пізніше, а набрання ними чинності відкладено до 1 січня 2028 року.
Наскільки це справді «європейська модель»
Схожість із ЄС є реальною, але не абсолютною.
Європейський Союз скасував звільнення від ПДВ для комерційних імпортних відправлень вартістю до €22 ще 1 липня 2021 року. Для дистанційних продажів товарів у посилках до €150 працює система Import One-Stop Shop, або IOSS: продавець чи електронний майданчик збирає ПДВ у момент покупки, а імпортне оформлення відбувається за спрощеним набором даних.
Альтернативою є спеціальний механізм, за якого податок збирає оператор доставки. Базовий принцип і процедури для низьковартісних відправлень описує Європейська комісія.
Українська модель наслідує саме архітектуру «податок на касі плюс електронний реєстр», а також європейську межу €45 для некомерційних подарунків між фізичними особами.
Проте називати її повною копією правил ЄС некоректно. З 1 липня 2026 року Євросоюз додатково запровадив тимчасове мито €3 за кожну товарну категорію в низьковартісній посилці дистанційного продажу; воно має діяти до 1 липня 2028 року. Це окремий платіж, не тотожний ПДВ, і в українському урядовому описі аналогічного збору немає.
До того ж парламентський Комітет з питань інтеграції України до ЄС зазначив щодо №15112-д, що документ лише частково відповідає праву Євросоюзу і потребує доопрацювання для повної відповідності кільком директивам.
Отже, посилання на «європейські правила» визначає напрям, але не гарантує, що нинішній текст уже бездоганно відтворює європейське право.
Чому попередня спроба провалилася
26 травня 2026 року Верховна Рада не підтримала законопроєкт №12360, із яким пов’язували попередню спробу змінити оформлення та оподаткування міжнародних посилок. На офіційній картці документа його статус — «відхилено та знято з розгляду».
Важливо, що №12360 не був вузьким законопроєктом лише про ПДВ на покупки до €150. Початково він стосувався оцінювання ефективності роботи митних органів, а під час доопрацювання до нього додали ширший блок митних формальностей. Головне юридичне управління Верховної Ради рекомендувало доопрацювання.
Тому травневе голосування засвідчило відсутність достатньої підтримки саме для того пакета, але не дає підстав автоматично вважати, що депутати відкинули будь-яку можливу модель оподаткування маркетплейсів.
Уряд тепер фактично перезапускає митну частину реформи, а податкову основу винесено в окремий №15112-д. Це може полегшити політичне пояснення пакета, проте не гарантує голосів.
Хто виграє, а хто отримає нові витрати
| Сторона | Потенційний ефект |
|---|---|
| Державний бюджет | Додатковий ПДВ, який уряд оцінює приблизно у 10 млрд грн щороку |
| Українські легальні продавці | Менший податковий розрив із закордонними платформами |
| Великі міжнародні маркетплейси | Зрозумілий режим, але витрати на реєстрацію, представника, гарантії та ІТ |
| Невеликі іноземні продавці | Ризик складнішого доступу до українського ринку |
| Поштові оператори й перевізники | Більше автоматизації, але витрати на обмін даними та обробку помилок |
| Українські покупці | Простіше адміністрування, але здебільшого вища фінальна ціна |
| Сірі перепродавці | Менша вигода від дроблення партій на посилки до €150 |
Уряд посилається на опитування, за яким 52–54% респондентів підтримують однакові податкові правила для українських та іноземних продавців. Водночас 57% очікують подорожчання закордонних покупок.
Варто враховувати методологію: дослідження Info Sapiens провели онлайн на замовлення Української Ради Бізнесу серед 1500 респондентів на підконтрольній уряду території. Це корисний зріз ставлення, але замовник і спосіб опитування мають бути видимими для читача.
Найбільші ризики практичної реалізації
Подвійне нарахування ПДВ
Найнеприємніший для покупця сценарій — платформа вже стягнула ПДВ, але митниця чи перевізник не бачить коректного запису і вимагає сплатити його повторно.
Закон і програмне забезпечення мають передбачити просте підтвердження платежу, швидке виправлення даних та повернення зайвої суми.
Повернення товарів і скасування замовлень
Покупки на маркетплейсах часто повертають повністю або частково. Потрібен зрозумілий механізм коригування податкового зобов’язання: хто і в який строк повертає ПДВ, що відбувається, коли продавець компенсував лише частину вартості або коли посилка взагалі не прибула.
Продажі поза великими платформами
Великі глобальні маркетплейси здатні створити реєстрацію та ІТ-інтеграцію. Складніше буде з невеликими іноземними інтернет-магазинами, продавцями у соціальних мережах і прямими відправленнями.
Остаточний закон має чітко визначити, хто відповідає за ПДВ, якщо в операції немає зареєстрованого електронного посередника.
Недостовірна вартість і статус «подарунка»
Скасування порога зменшить сенс штучно занижувати ціну нижче €150, але не прибере стимулу показати нижчу базу оподаткування або назвати комерційну покупку приватним подарунком.
Контроль водночас не повинен перетворитися на масове ручне затримання дешевих посилок, інакше переваги автоматизації буде втрачено.
Валютні курси, доставка і купони
Для мільйонів покупок потрібні однозначні правила:
- чи входить доставка до бази оподаткування;
- як враховуються купони та бонуси;
- який курс застосовується в день продажу;
- що робити, коли одне замовлення розділено на кілька посилок;
- як оформлювати кілька замовлень, об’єднаних в одне відправлення.
Готовність систем до навантаження
За оцінкою уряду, Україна отримує близько 75 млн міжнародних посилок на рік, а платежі нині нараховують менш ніж на 1% із них.
Перехід від виняткової до масової податкової обробки потребує системи, здатної працювати без затримок під час великих розпродажів, напередодні свят і в сезонні піки.
Саме тому запобіжник у вигляді окремого рішення Кабміну про ІТ-готовність важливіший за формальну дату в законі.
Навіщо потрібен перехідний рік без штрафів
Уряд пропонує протягом першого року не притягувати учасників системи до адміністративної відповідальності за ненавмисну неповну або несвоєчасну сплату ПДВ щодо посилок до €150, якщо сам податок у підсумку сплачено повністю.
Це не податкові канікули і не звільнення від ПДВ. Йдеться лише про штрафну відповідальність за помилки в період запуску. Умова повної сплати податку залишається.
Такий перехідний режим логічний для масштабної системи з багатьма учасниками. Водночас закон має розмежувати технічну помилку, добросовісне виправлення та навмисну схему ухилення.
Оновлений урядовий проєкт змінює не лише податкову ставку для недорогих посилок. Він переносить точку збору ПДВ із кордону на електронну касу маркетплейсу і перебудовує весь ланцюг даних — від моменту оплати до митного оформлення.
Для держави це потенційні мільярдні надходження, виконання частини програми МВФ і зближення з європейською моделлю. Для українських продавців — шанс зменшити податкову перевагу іноземних конкурентів. Для маркетплейсів і перевізників — нові обов’язки, витрати та юридична відповідальність. Для покупця — зручніше адміністрування, але в більшості випадків дорожча закордонна онлайн-покупка.
Найважливіше зараз — не плутати схвалення Кабміном із набранням законом чинності. Пільга для комерційних посилок до €150 продовжує діяти. Змінити це можуть лише узгоджені рішення парламенту, підпис президента та технічно готова система.
Навіть за найшвидшого сценарію нові правила не почнуть діяти раніше 1 січня 2027 року.
