У середині січня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України повідомило про новий фокус російської енергетичної кампанії: Москва, за оцінкою ГУР, розглядає удари по підстанціях передачі електроенергії, які забезпечують роботу українських атомних електростанцій, а також уже провела розвідку десяти відповідних об’єктів у дев’яти областях. Мета, як її формулює українська розвідка, — примус до неприйнятних капітуляційних вимог через масштабне знеструмлення й холод, а паралельно — тиск на Захід для стримування підтримки України.
Це повідомлення важливе не лише як черговий сигнал про загрозу енергетиці. Воно показує еволюцію логіки ударів: від «масового вибивання генерації та розподілу» до спроби впливати на вузли, які мають і системний, і символічний ефект. Підстанції біля АЕС — саме така категорія: це міст між атомною генерацією і енергосистемою, а також елемент, що прямо пов’язаний із режимами ядерної безпеки.
Нижче — розбір, що саме означає «удар по підстанціях АЕС», чому це може бути ефективнішим за удари по самій генерації, як цю загрозу бачить МАГАТЕ, і які наслідки потенційно матимуть сценарії, про які попереджає ГУР.
Що конкретно заявило ГУР і як це читати
У повідомленні ГУР є три опорні тези:
- РФ розглядає атакування стратегічних об’єктів енергосистеми — підстанцій передачі електроенергії, що забезпечують роботу українських АЕС.
Це важлива деталізація. Мова не про «всю енергетику» в широкому сенсі, а про мережеву інфраструктуру, яка визначає, чи може атомна генерація стабільно працювати як частина Об’єднаної енергосистеми. - Москва прагне від’єднати енергоблоки АЕС від об’єднаної енергосистеми України, щоб цивільні «тотально» опинилися без світла й тепла.
Тут зафіксовано саме цільовий ефект: не обов’язково зупинити атомний блок фізично, а порушити інтеграцію АЕС із мережею, зробити видачу електроенергії нестабільною, а систему — вразливою до каскадних відключень. - Станом на середину січня 2026 року РФ здійснила розвідку 10 об’єктів у 9 областях.
Це подається як маркер готовності до практичних дій: розвідка — типовий етап перед тим, як противник обирає пріоритети, уточнює маршрути, уразливості та “вікна” для атак.
Окремо ГУР підкреслює політичну рамку: це не «удар заради удару», а інструмент примусу й тиску на партнерів України.
Чому саме підстанції: «тонкий дріт», на якому висить система
Енергосистема — це не лише станції, що виробляють електроенергію. Це також високовольтні мережі, вузли комутації, підстанції, трансформатори, автоматика, які дозволяють доставити потужність туди, де вона потрібна, і балансувати систему в реальному часі.
Підстанції біля АЕС — особлива категорія з трьох причин.
Вони визначають, чи може АЕС «видати» потужність у мережу
Навіть якщо енергоблок здатен виробляти електрику, без працездатних мережевих вузлів ця електрика не доходить до споживача. Ураження ключових підстанцій може означати:
- обмеження видачі потужності,
- аварійні режими роботи мережі,
- вимушені розвантаження або відключення енергоблоків з міркувань стабільності.
Тобто удар по підстанції часто дає дешевший і швидший системний ефект, ніж спроби «вибити» саму генерацію.
Це ще й компонент ядерної безпеки
АЕС потребує електроживлення не тільки для виробництва, а й для систем контролю та безпеки. Тому стабільність зовнішнього електропостачання — базовий елемент безпечної експлуатації. І саме через це МАГАТЕ в останні роки приділяє підстанціям підвищену увагу.
Підстанції і трансформатори важко швидко замінити
У високовольтному сегменті ключовим «вузьким місцем» є не тільки ремонт, а й логістика обладнання, особливо силових трансформаторів, та погодження режимів включення. Ворог це розуміє: там, де відновлення довше і складніше, ефект від атаки більший.
Що додає до картини МАГАТЕ: «найгірший стан з вересня 2024-го»
Важливий міжнародний маркер: у грудні 2025 року гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявляв, що ситуація в енергосистемі України перебуває в найгіршому стані з вересня 2024 року, відколи МАГАТЕ почало моніторинг підстанцій, критично важливих для ядерної безпеки та захисту.
Ключові акценти з цієї позиції:
- місії МАГАТЕ відвідували понад десять підстанцій, критичних для забезпечення ядерної безпеки;
- ядерна безпека на трьох діючих АЕС на підконтрольній території залишається під тиском через триваючу військову активність і пошкодження енергопередачі.
Це створює «рамку», яка робить заяву ГУР більш вагомою: питання підстанцій біля АЕС — не суто українська інтерпретація, а тема, яку міжнародний ядерний регулятор давно розглядає як критичну для безпеки.
Енергетичний терор як стратегія: від «вимкнути світло» до «вимкнути волю»
Оцінка СБУ: від початку опалювального сезону РФ завдала сотні ударів по енергооб’єктах і системі теплопостачання; з жовтня 2025 року цілеспрямовано атакували гідро- та тепло-генерацію, а також електропідстанції в різних регіонах.
Ці цифри важливі не самі по собі, а як опис патерну:
- удари мають серійний характер,
- мета — зношувати систему, зменшувати її запас міцності,
- максимальний ефект досягається в пікові моменти (морози, високий попит, обмежені резерви).
У цьому сенсі підстанції, пов’язані з АЕС, виглядають як наступний щабель ескалації: якщо змусити атомну генерацію працювати в обмеженому режимі, або зробити її видачу нестабільною, то дефіцит у системі посилюється навіть без руйнування самої генерації.
Навіщо Кремлю «ядерний підтекст»: тиск не лише на Україну
ГУР у своєму повідомленні прямо говорить: Кремль намагається посилити тиск на Європу та Захід, щоб стримати підтримку України, зокрема спроможність захищатися від повітряних ударів.
Логіка цього тиску може бути такою:
- Гуманітарний ефект всередині України
Масові відключення взимку — це не лише про побут. Це про роботу лікарень, водоканалів, логістику, промисловість, оборонний сектор. - Сигнал партнерам: «ризики зростають»
Коли в дискурс потрапляє тема «інфраструктури, критичної для ядерної безпеки», вона резонує сильніше, ніж навіть масштабний блекаут. Це створює поле для шантажу: мовляв, підтримка України «підвищує ставки» і «наближає катастрофу». Саме таку аргументацію Росія історично любить експлуатувати в інформаційній війні. - Спроба впевнено контролювати ескалацію
Удар по підстанції — це цинічно розрахована «сіра зона»: формально це об’єкт енергосистеми, але фактично — ланка, що має відношення до ядерної безпеки. Такі цілі часто вибирають ті, хто хоче отримати максимум страху при мінімумі прямої відповідальності.
Потенційні сценарії наслідків: що може змінитися для країни
Важливо уникати технічних деталей, які можуть бути шкідливими в публічному просторі. Але на рівні системної логіки можна окреслити кілька типових сценаріїв — від «неприємно» до «дуже погано».
Сценарій А: локальні збої та обмеження потужності
- погіршення режимів у конкретних регіонах,
- аварійні відключення, збільшення тривалості графіків,
- складніша балансировка системи в пікові години.
Сценарій B: системний дефіцит на тлі морозів
- зростання навантаження та вибиті мережеві вузли – каскадні відключення,
- сильніші обмеження для промисловості,
- удар по теплопостачанню в містах (насоси, котельні, ТЕЦ і допоміжна інфраструктура критично залежать від живлення).
Сценарій C: тривалий «режим крихкості»
Навіть без одноразового колапсу серійність атак може створити ситуацію, коли система працює «на межі», а кожен новий удар дає непропорційно великий ефект, бо ремонтні та резервні можливості вичерпуються.
Рішення держави: що означає «режим надзвичайної ситуації» в енергетиці
14 счня Зеленський заявив про запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці та створення штабу в Києві, який координуватиме ситуацію, керівником робіт визначено першого віцепрем’єра — міністра енергетики Дениса Шмигаля.
Практичний сенс таких режимів зазвичай у трьох речах:
- централізована координація (розподіл ресурсів, пріоритети ремонту, логістика обладнання);
- пріоритизація критичної інфраструктури (лікарні, водопостачання, тепло, зв’язок);
- оперативне управління споживанням (економія, обмеження, зміна режимів роботи великих споживачів, точкові рішення по регіонах).
Це не «чарівна кнопка», яка одразу повертає світло. Це механізм, який дає державі можливість швидше ухвалювати рішення в умовах дефіциту й атак.
Навіщо Росія зміщує приціл і чому це треба сприймати серйозно
Попередження ГУР про можливі удари по підстанціях, що забезпечують роботу українських АЕС, — це сигнал про спробу підняти ставки. Удар по мережевих вузлах біля АЕС здатен:
- посилити дефіцит електроенергії та тепла без необхідності руйнувати саму генерацію;
- створити сильніший психологічний та політичний ефект через зв’язок із ядерною безпекою;
- підсилити шантаж партнерів України, формуючи наратив «зростання ризиків» і «втоми від підтримки».
На цьому тлі роль МАГАТЕ як моніторингового й комунікаційного інструменту, а також швидкість відновлення мережі й посилення протиповітряного захисту критичних вузлів стають не менш важливими, ніж відновлення власне генерації.
За матеріалами nv.ua
