Вечір 15 січня 2026 року став точкою, коли влада перейшла від «реактивного гасіння пожеж» до режиму жорсткого управління попитом і швидкого нарощування резервів. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила план уряду для подолання надзвичайної ситуації (НС) в енергетиці: упродовж добового строку всі ОВА та КМВА мають скоротити споживання електроенергії, насамперед за рахунок зовнішнього підсвічування будівель і територій, підсвітки реклами та «надлишкового» вуличного освітлення.
Цей пакет рішень накладається на реальність «подвійного шоку» — наслідків російських атак по інфраструктурі та екстремальних морозів.
Нижче — що входить у «план Свириденко», де його сильні та слабкі місця.
Що таке «режим НС в енергетиці» — і чому це не «надзвичайний стан»
В українській практиці «НС в енергетиці» — передусім операційний режим роботи енергосистеми та ринку, який вмикається, коли є значний дефіцит потужності або руйнування об’єктів, що не дають мережі працювати «у штаті». Рішення про настання такого режиму ухвалює системний оператор — Укренерго.
Ключова відмінність від «надзвичайного стану» в країні: енергетична НС не про обмеження прав, а про швидкість і пріоритети в управлінні системою. Для споживача це часто означає три практичні речі:
- ринкові правила (контракти/звичні комерційні графіки) можуть тимчасово «відступати» перед диспетчеризацією для підтримки критичної інфраструктури;
- погодинні графіки можуть перестати діяти, а натомість застосовуються аварійні відключення, щоб миттєво зняти навантаження;
- диспетчери отримують ширші можливості для перемикань і живлення регіонів за резервними схемами.
Саме в такій логіці уряд і дає команду «різати споживання тут і зараз» — бо в енергетичній НС найцінніше не пояснення, а швидкий ефект.
Політичний і управлінський контур: чому в центрі — Київ
14 січня президент Володимир Зеленський публічно анонсував запровадження НС в енергетиці, окремо акцентуючи на Києві: йдеться про постійний штаб координації в столиці, перегляд правил комендантської години та дерегуляцію для підключення резервного обладнання.
Зеленський у виступах підкреслював, що в Києві зроблено менше, ніж у Харкові, для підготовки до ударів і їх наслідків, і вимагав швидшої інтенсивності рішень.
Це пояснює, чому «план Свириденко» одночасно має загальнонаціональні вимоги (до всіх ОВА/КМВА) і окремий фокус на Київ та область.
«План Свириденко» по блоках: що саме мають зробити ОВА/КМВА й уряд
Блок А. Швидке зниження навантаження: світло, реклама, «надлишок»
Пряма вимога до регіонів: у добовий строк скоротити споживання, обмеживши:
- зовнішнє освітлення будівель і територій;
- підсвітку реклами;
- «надлишкове» вуличне освітлення.
Це не косметика. Зовнішнє освітлення та рекламні конструкції — одна з небагатьох статей споживання, яку можна зняти швидко, без втручання в роботу лікарень, водоканалів чи котелень. Практична мета — збити пікове навантаження й зменшити глибину аварійних відключень.
Ризик та обмеження: важливо не «переобрізати» так, щоб постраждала безпека руху та критично темні ділянки міста. Тут роль ОВА — баланс між економією і безпекою.
Блок B. Пункти незламності та 112: підтримка населення як частина енергетичного рішення
Свириденко заявила, що протягом доби мають відкрити нові пункти незламності на період НС і сильних морозів, а також організувати харчування. Паралельно — цілодобово працює лінія 112 для повідомлень про відсутність тепло-, водо- й електропостачання.
Це виглядає «соціальним» блоком, але він енергетично критичний: пункти незламності зменшують тиск на домогосподарства (менше хаотичного використання обігрівачів/зарядок у піки) і дають системі час на відновлення.
Блок C. Київ і область: інвентаризація житлових будинків і точкова допомога
Окрема операція на 24 години: у Києві та області мають проаналізувати стан тепло-, електро-, газо- та водопостачання житлових будинків, а окремо — будинків з електроопаленням, де зараз немає електрики. Для будинків із найскладнішою ситуацією передбачені резервні джерела живлення, підвезення води та інша допомога.
Логіка тут проста: у сильний мороз «просідання» енергопостачання швидко перетворюється на житлову та гуманітарну проблему. Тому уряд вимагає не загальних слів, а інвентаризації і пріоритизації найвразливіших будинків.
Блок D. Будинки з електроопаленням як критична інфраструктура
Кабмін опрацьовує можливість віднести будинки з електроопаленням до об’єктів критичної інфраструктури, щоб забезпечити «постійний обігрів».
Це потенційно переламний крок, але він складний у реалізації:
- потрібно визначити критерії (які саме будинки, який обсяг пріоритету, як уникнути «дірки» для зловживань);
- треба узгодити це з реальними можливостями мережі: «критичний» статус не створює електроенергію з повітря, але змінює порядок розподілу.
Блок E. Резервна генерація і «прискорене підключення»
Міненерго, Мінрозвитку та Держенергонагляд отримали доручення максимально спростити підключення:
- когенераційних установок;
- модульних котелень;
- газотурбінних та газопоршневих установок — для нарощення розподіленої генерації.
Окремо рекомендовано скорочувати строки й вимоги до проєктної документації, техумов і процедур приєднання. Паралельно відомства та військові адміністрації протягом доби аналізують потреби в генераторах та резервному обладнанні по регіонах — із подальшим оперативним перерозподілом туди, де потреба найбільша.
Цей блок — про те, щоб підняти виживаність системи не лише ремонтом магістральних об’єктів, а й «мережею дрібних джерел», які локально рятують котельню/лікарню/водоканал.
Блок F. Комендантська година: точкове пом’якшення під енергетику
Свириденко повідомила, що на територіях у зоні енергетичної НС допускається послаблення комендантської години. Зокрема, під час комендантської години може бути дозволено:
- без перепусток перебувати у громадських місцях, включно з ТРЦ, які виконують функції пунктів незламності/обігріву (але не розважальні заклади);
- рух приватного транспорту.
Важлива деталь: територію, де діють послаблення, визначатимуть комісії ТЕБ та НС (Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій), а порядок забезпечуватимуть Сили безпеки й оборони.
Логіка президента: доступ до центрів підтримки та можливість бізнесу планувати роботу в умовах кризи можуть вимагати гнучкіших правил там, де дозволяє безпекова ситуація.
Блок G. Освіта: канікули/дистанційка як «енергетичний інструмент»
У Києві зимові канікули планують продовжити до 1 лютого (без змін для дитсадків). В інших областях МОН разом з ОДА мають визначати перехід на дистанційне навчання або продовження канікул до 1 лютого — залежно від ситуації.
Практична мета — зменшити транспортні потоки, навантаження на школи/укриття/харчоблоки й частково — на енергоспоживання в пікові години.
Зовнішній контур: «Енергетичний Рамштайн» і перші пакети допомоги
Паралельно уряд і МЗС запускають дипломатичний трек. Україна скликає союзників на «Енергетичний Рамштайн», очікуючи «додаткові внески та конкретні зобов’язання» для стабільного електро- й теплопостачання.
За даними, озвученими міністром закордонних справ Андрієм Сибігою:
- протягом тижня 12–18 січня Україна отримала пакет $200 млн від Норвегії на закупівлю газу й обладнання;
- Італія почала доставляти промислові бойлери високої потужності (550–3000 kW) загальною вартістю €1,85 млн для громад, що постраждали найбільше;
- на 16 січня анонсовані нові оголошення щодо двосторонніх пакетів.
Це важливо, бо внутрішня економія та дерегуляція дадуть ефект лише тоді, коли є чим «підкласти» під систему: обладнання, генерація, імпорт, резерви.
Де план може «вистрілити», а де — провалитися
Що виглядає сильним
- Швидкі заходи попиту (підсвітка/реклама) — реалістичний інструмент на горизонті 24–48 годин.
- Фокус на Київ і електроопалення — правильна пріоритизація в мороз, коли від електрики напряму залежить виживаність будинку.
- Дерегуляція підключень — критично потрібна в умовах, коли «проєктні строки» не відповідають кризі.
Де найбільші ризики
- Реалізація “на місцях”: ОВА/міста мають діяти синхронно, а не кожен у своєму темпі — інакше ефект з’їсть дисбаланс.
- Безпекові обмеження: пом’якшення комендантської години — тонка зона; рішення мають бути дуже локальними й обґрунтованими.
- Комунікація: у режимі аварійних відключень графіки «ламаються» — і суспільна довіра залежить від чітких пояснень, що саме відбувається і чому.
Урядовий план на енергетичну НС — це спроба зафіксувати головне: у кризі «вирішують години», а не тижні. Звідси — добовий дедлайн для регіонів, різке зниження некритичного споживання, пріоритет Києва й електроопалення, дерегуляція для розподіленої генерації та соціальна інфраструктура підтримки.
Найближчі 2–3 доби покажуть, чи спрацює ключова ставка плану: швидко зняти навантаження та локально підстрахувати тепло, воду, зв’язок, доки ремонти й міжнародна допомога не дадуть системі «дихати».
З матеріалами obozrevatel.com
