Кабінет Міністрів передбачив разову передачу Міністерству оборони інформації про громадян України віком від 18 до 60 років із реєстру платників податків. Дані використовуватимуть для звірки, доповнення та актуалізації військового реєстру «Оберіг». Це не означає, що податкова відкриє Міноборони доступ до банківських рахунків українців, а кожна виявлена людина автоматично отримає штраф, повістку або рішення про мобілізацію. Водночас новий механізм суттєво зменшить кількість громадян, інформація про яких відсутня, застаріла або неповна у військовому реєстрі.
Що сталося
Кабінет Міністрів постановою №981 від 29 липня 2026 року затвердив новий порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів — інформаційної системи «Оберіг».
Одним із пунктів документа уряд доручив Державній податковій службі здійснити разову передачу Міністерству оборони відомостей із Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Йдеться про громадян України віком від 18 до 60 років, інформація про яких відповідно до законодавства має бути внесена до «Оберегу». Передати відомості необхідно протягом 90 календарних днів після набрання постановою чинності.
Формулювання про всіх громадян віком від 18 до 60 років викликало побоювання, що Міноборони отримає повний масив податкової та фінансової інформації про мільйони українців. Однак юридично механізм є вужчим: постанова визначає джерело інформації, віковий діапазон і мету її використання, але не відкриває військовому відомству необмежений доступ до всієї податкової бази.
Головне
- Передача даних має бути разовою, а не безперервним доступом Міноборони до податкової бази.
- Йдеться про громадян віком 18–60 років, відомості про яких підлягають внесенню до військового реєстру.
- Норма стосується не лише чоловіків, але не означає автоматичного внесення до «Оберегу» всіх жінок відповідного віку.
- Конкретний набір відомостей визначатимуть правила міжвідомчого електронного обміну.
- Постанова не передбачає передання банківських рахунків, залишків коштів або повної історії доходів громадянина.
- Якщо запису про людину немає, у реєстрі може бути сформовано новий запис, який має пройти опрацювання.
- Передача інформації сама собою не є доказом правопорушення і не запускає автоматично штраф, повістку чи мобілізацію.
- Помилкові та дубльовані записи повинні виправляти або видаляти після перевірки.
Коли почнуть передавати дані
Станом на 6 серпня 2026 року в офіційній базі законодавства постанова №981 мала статус такої, що не набрала чинності.
Сам документ передбачає, що постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування. Отже, передбачений для Податкової служби 90-денний строк має відраховуватися не від 29 липня — дати ухвалення постанови, а від дня набрання нею чинності.
Це означає, що на 6 серпня формальний відлік ще не розпочався. Після опублікування урядового документа Податкова служба матиме до 90 календарних днів для формування і передання відповідного масиву інформації.
Одночасно державні органи мають оновити угоди про інформаційну взаємодію, забезпечити технічну готовність систем, налаштувати програмні інтерфейси та засоби захисту даних. Для більшості цих організаційних заходів передбачено строки від 60 до 90 днів.
Кого саме охопить перевірка
У постанові використано формулювання про громадян України віком від 18 до 60 років. У ньому немає окремого уточнення, що передаватимуться дані виключно чоловіків.
Проте віковий критерій — лише перша умова. Друга і принципова умова полягає в тому, що інформація про відповідну людину повинна підлягати внесенню до реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Тому механізм не можна трактувати як автоматичне внесення до «Оберегу» кожного громадянина або кожної громадянки віком 18–60 років.
До категорій, відомості про які можуть підлягати військовому обліку, належать:
- призовники;
- військовозобов’язані;
- резервісти;
- жінки, які відповідно до закону повинні перебувати на військовому обліку.
Зокрема, обов’язковому військовому обліку підлягають придатні за станом здоров’я та віком жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Для інших жінок можливість взяття на облік залежить від професії, спеціальності та передбачених законом умов.
Отже, вислів «дані всіх українців віком 18–60 років» без додаткового пояснення є надто широким. Правильніше говорити про масову звірку громадян у цьому віковому діапазоні, які за законом мають статус призовника, військовозобов’язаного або резервіста чи потенційно підпадають під відповідні правила військового обліку.
Які саме дані може передати Податкова служба
Постанова посилається на перелік персональних відомостей, передбачений статтею 7 закону про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Цей перелік є досить широким. Він охоплює, зокрема:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- дату і місце народження;
- стать;
- зареєстроване або задеклароване місце проживання;
- контактні дані, якщо вони наявні в державних інформаційних системах;
- громадянство;
- паспортні реквізити;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- відомості про освіту і працевлаштування;
- окремі відомості про військово-обліковий статус;
- інформацію про відстрочку, придатність, інвалідність та деякі інші юридично значущі обставини.
Повний перелік визначений профільним законом, однак це не означає, що Податкова служба передасть Міноборони всі зазначені категорії. ДПС може передати лише ті відомості, які фактично містяться у її реєстрі та включені до погодженого технічного протоколу обміну.
Механізм, таким чином, має три обмеження:
- Джерело інформації. Дані беруться саме з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
- Законодавча мета. Використовувати їх можна для ведення та актуалізації «Оберегу», а не для будь-яких довільних цілей.
- Технічний протокол. Конкретні поля, формат і порядок передання визначаються договорами та протоколами інформаційної взаємодії між державними органами.
Найімовірніше, ключове значення матимуть базові ідентифікаційні відомості: ім’я, дата народження, податковий номер, паспортні дані, громадянство, зареєстроване місце проживання та інша інформація, необхідна для точного зіставлення людини з наявним або новим записом у військовому реєстрі.
Чи передадуть Міноборони доходи та банківські рахунки
Державний реєстр фізичних осіб — платників податків справді містить не лише ідентифікаційні дані. У ньому можуть накопичуватися відомості про джерела і суми доходів, нараховані та сплачені податки й інша податкова інформація.
Але з цього не випливає, що весь масив автоматично передаватиметься до Міноборони.
Пункт постанови №981 обмежує разову передачу відомостями, необхідними для наповнення військового реєстру та передбаченими статтею 7 профільного закону. Цей перелік не передбачає передання:
- номерів банківських рахунків;
- залишків коштів на рахунках;
- руху коштів;
- повної історії доходів громадянина;
- банківських депозитів;
- інформації про покупки;
- повної історії податкових платежів;
- податкової декларації як цілісного документа.
У постанові також немає норми, яка надавала б Міноборони постійний прямий доступ до податкового реєстру або можливість самостійно переглядати фінансову інформацію громадян.
Отже, коректне формулювання полягає не в тому, що Міноборони «отримає всю податкову базу», а в тому, що ДПС сформує визначений набір ідентифікаційних та інших допустимих відомостей для одноразової звірки з «Оберегом».
Що відбуватиметься після передання інформації
Отриманий масив мають зіставити з уже наявними записами в «Оберезі».
Можливі кілька сценаріїв.
Запис про людину вже є
У такому разі інформацію можуть використати для:
- перевірки правильності персональних даних;
- доповнення відсутніх полів;
- уточнення податкового номера;
- усунення розбіжностей у написанні імені;
- актуалізації адреси або документів;
- виявлення дубльованих записів.
Запису в реєстрі немає
Якщо автоматизована система не знайде відповідного запису, людині може бути сформовано новий унікальний номер у реєстрі. Після цього інформація повинна пройти опрацювання відповідальною особою.
Новий порядок передбачає внесення отриманої інформації до реєстру протягом п’яти робочих днів. Йдеться не просто про механічне копіювання податкового масиву: сформований запис має бути перевірений і співвіднесений із підставами перебування людини на військовому обліку.
Виявлено дубль або помилку
Якщо з’ясується, що запис є помилковим, повторним або стосується людини, яка не належить до призовників, військовозобов’язаних чи резервістів, його мають видалити після відповідної перевірки.
Порядок прямо передбачає знищення помилково сформованих відомостей, отриманих від Податкової служби або міграційних органів, якщо людина не підлягає внесенню до реєстру.
Чи означає поява нового запису автоматичний штраф
Ні. Сам факт отримання відомостей від Податкової служби або створення запису в «Оберезі» не є адміністративним правопорушенням.
Щоб притягнути людину до відповідальності, державний орган має встановити:
- яку саме норму порушено;
- коли сталося порушення;
- чи є для відповідальності передбачені законом підстави;
- чи дотримано процедуру розгляду справи;
- чи оформлено відповідне рішення уповноваженої посадової особи.
В «Оберезі» можуть зберігатися відомості про складений протокол або постанову у справі про адміністративне правопорушення. Але ці документи мають існувати як результат окремої процедури. Вони не виникають автоматично лише тому, що податкова база містить інформацію про громадянина.
Навіть сплата штрафу через застосунок «Резерв+» передбачає окрему заяву громадянина, визнання порушення та постанову керівника відповідного територіального центру комплектування.
Водночас звірка може виявити, що дані людини тривалий час не оновлювалися або що в державних системах існують суперечності. Це може стати приводом для додаткової перевірки. Але перевірка інформації і встановлення правопорушення — не одне й те саме.
Чи означає це автоматичну повістку
Постанова №981 не містить положення, за яким кожному громадянину, дані якого надійшли від ДПС, автоматично формується або надсилається повістка.
Передача інформації має іншу безпосередню мету — наповнення та уточнення реєстру.
Водночас оновлений запис може надалі використовуватися в межах передбачених законом процедур військового обліку та мобілізації. Тобто не можна стверджувати, що актуалізація «Оберегу» взагалі не матиме практичного впливу.
Імовірний результат полягає в тому, що держава:
- точніше встановлюватиме особу;
- бачитиме більше громадян, записи про яких раніше були відсутні або неповні;
- швидше виявлятиме розбіжності;
- зменшуватиме кількість дубльованих записів;
- матиме актуальнішу базу для подальших передбачених законом дій.
Проте між появою запису в реєстрі та врученням повістки має існувати окрема правова і процедурна дія. Постанова про передачу податкових даних не замінює її.
Чи означає це автоматичну мобілізацію
Ні. Військовий облік і мобілізація — пов’язані, але не тотожні процеси.
Запис у «Оберезі» підтверджує наявність інформації про людину в системі військового обліку. Він не є наказом про призов і не означає автоматичного направлення до військової частини.
Для мобілізації мають значення, зокрема:
- статус людини;
- вік;
- придатність за станом здоров’я;
- наявність або відсутність законної відстрочки;
- рішення уповноважених органів;
- проходження передбачених процедур.
Постанова №981 не скасовує цих етапів і не встановлює механізму «автоматичної мобілізації» на підставі податкового номера.
Однак після актуалізації реєстру державі буде легше бачити реальний обліковий статус людини та виявляти випадки, коли інформація відсутня, суперечлива або потребує уточнення.
Які ризики виникають під час масової звірки
Масова інтеграція державних реєстрів може поліпшити якість обліку, але одночасно створює ризики помилок.
Серед можливих проблем:
- однакові або схожі прізвища та дати народження;
- зміна прізвища після шлюбу;
- різна транслітерація імені в документах;
- застаріла адреса;
- помилки в податковому номері;
- кілька записів про одну людину;
- помилкове віднесення особи до військовозобов’язаних;
- невраховане виключення з військового обліку;
- несинхронізована інформація про смерть людини;
- розбіжності між паперовими документами та електронним записом.
Саме тому новий порядок передбачає перевірку, виправлення і видалення помилкових записів. Дії користувачів реєстру повинні фіксуватися, а доступ до інформації є обмеженим і має надаватися лише уповноваженим особам.
Водночас строк зберігання інформації в «Оберезі» є тривалим: відомості зберігаються протягом перебування людини на військовому обліку, а потім ще 75 років після виключення з нього. Це підвищує вимоги до точності записів, кіберзахисту та контролю доступу.
Як перевірити інформацію про себе
Громадянин має право безоплатно отримати відомості про те:
- чи внесено його до «Оберегу»;
- які персональні дані містяться в реєстрі;
- який військово-обліковий статус зазначено;
- чи є помилки або розбіжності.
Перевірити інформацію можна:
- Через електронний кабінет військовозобов’язаного та застосунок «Резерв+».
- Через портал «Дія», якщо відповідна послуга технічно доступна.
- Шляхом письмового звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
- Через інший орган ведення військового обліку, якщо саме він відповідає за відповідний запис.
Новий порядок дозволяє виправляти дані автоматично — на підставі інформації з інших державних реєстрів — або за вмотивованою заявою людини.
Якщо помилка виникла у первинному реєстрі, наприклад у податковій базі або реєстрі актів цивільного стану, може знадобитися спочатку виправити інформацію саме в цьому джерелі. Інакше неправильні відомості можуть знову передаватися до інших державних систем.
Що зміниться для українців за кордоном
Окремий блок постанови стосується взаємодії Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ.
Протягом шести місяців від набрання відповідними положеннями чинності відомства мають організувати електронний обмін, необхідний для перевірки військово-облікових документів під час звернення громадян за консульськими послугами.
Це означає, що консульські працівники зможуть отримувати актуальнішу інформацію про військово-обліковий документ та перевіряти його дійсність через державні електронні системи.
Однак цей механізм потрібно відокремлювати від разової передачі даних Податковою службою. Це різні елементи реформи:
- ДПС допомагає провести масове первинне зіставлення громадян із «Оберегом»;
- МЗС і Міноборони налаштовують перевірку документів під час консульського обслуговування.
Головні міфи про постанову
| Твердження | Що насправді |
|---|---|
| «Міноборони отримає всі банківські рахунки українців» | Постанова не передбачає передання номерів рахунків, залишків коштів або банківських операцій. |
| «До реєстру внесуть абсолютно всіх жінок віком 18–60 років» | Норма охоплює лише тих громадян, відомості про яких за законом підлягають внесенню до військового реєстру. |
| «Після звірки всім автоматично випишуть штраф» | Для штрафу потрібно встановити конкретне порушення та пройти окрему адміністративну процедуру. |
| «Створення запису означає автоматичну мобілізацію» | Запис у реєстрі є елементом військового обліку, а не рішенням про призов. |
| «90-денний строк уже відраховується з 29 липня» | Строк починається після набрання постановою чинності, а не з дати її ухвалення. |
| «Міноборони отримає постійний доступ до податкової бази» | Урядове рішення говорить про разову передачу визначеного масиву відомостей. |
Що варто зробити громадянам
Постанова не вимагає від кожної людини негайно подавати нові заяви або особисто звертатися до ТЦК лише через факт її ухвалення.
Проте доцільно:
- перевірити свої дані у «Резерв+»;
- переконатися, що правильно зазначені ім’я, дата народження та податковий номер;
- перевірити військово-обліковий статус;
- звернути увагу на адресу та інші контактні відомості;
- зберігати електронні та паперові документи, що підтверджують відстрочку, виключення з обліку або інші важливі обставини;
- у разі помилки подати заяву про її виправлення;
- не сплачувати кошти за неофіційними повідомленнями або посиланнями;
- орієнтуватися лише на офіційні документи, постанови та повідомлення в державних системах.
Особливо уважно перевірити запис варто людям, які змінювали прізвище, адресу, громадянство, місце проживання, отримували відстрочку, були виключені з військового обліку або давно не користувалися електронними військово-обліковими сервісами.
Для чого державі потрібна така звірка
Головна проблема військового реєстру полягає не лише у відсутності даних, а й у їхній неоднорідності.
Частину відомостей раніше переносили з паперових карток. Частина надходила від територіальних центрів комплектування, роботодавців, навчальних закладів та інших органів. Через це записи могли бути неповними, дубльованими або застарілими.
Податкова база є одним із наймасовіших державних реєстрів. Реєстраційний номер платника податків дозволяє точніше ідентифікувати людину та відрізнити її від громадян із подібними персональними даними.
Тому разова передача може допомогти:
- знайти записи без податкового номера;
- зіставити дублікати;
- уточнити особу;
- виявити громадян, інформація про яких є в інших державних системах, але відсутня в «Оберезі»;
- зменшити кількість ручних перевірок;
- підвищити точність цифрового військового документа.
Разом із тим масштаб операції означає, що держава повинна забезпечити не лише швидке завантаження даних, а й дієвий механізм виправлення помилок. Інакше технічна неточність в одному реєстрі може автоматично поширитися на кілька інших систем.
Постанова №981 є частиною переходу від фрагментарного та переважно паперового військового обліку до системи, у якій дані перевіряються через автоматизований обмін між державними реєстрами.
Для громадян основна зміна полягає в тому, що відсутність або неповнота запису в «Оберезі» дедалі рідше означатиме, що держава взагалі не має інформації про людину. Дані з податкового реєстру дозволять знаходити прогалини, створювати нові записи та уточнювати вже наявні.
Водночас передача інформації не є автоматичним штрафом, повісткою чи мобілізацією. Вона не надає Міноборони необмеженого доступу до банківських рахунків і всієї історії доходів. Кожне рішення про відповідальність або мобілізаційні заходи потребує окремих законних підстав і процедур.
Найважливішим практичним кроком для громадянина залишається перевірка власних даних. Чим раніше буде виявлено неправильне прізвище, застарілий статус, дубльований запис або невраховану відстрочку, тим легше виправити ситуацію до того, як помилка вплине на інші державні процеси.
