Росія атакувала Україну 74 ракетами та 284 безпілотниками. Протиповітряна оборона знешкодила майже 90% усіх цілей, однак ця загальна цифра приховує головну вразливість: із дев’яти балістичних ракет вдалося перехопити лише одну. Атака, здійснена невдовзі після переговорів Володимира Зеленського у Вашингтоні, продемонструвала розрив між політичним рішенням дозволити виробництво перехоплювачів Patriot і можливістю отримати достатню кількість таких ракет уже зараз.
У ніч на 30 липня Росія завдала одного з наймасштабніших за останній час комбінованих ударів по Україні. Атака розпочалася ввечері 29 липня та поєднала сотні безпілотників, крилаті ракети повітряного і морського базування, балістику та ракети, які Повітряні сили віднесли до протикорабельних.
Усього українські радіотехнічні війська зафіксували 358 засобів повітряного нападу: 74 ракети й 284 БпЛА різних типів. Основними напрямками удару стали Київщина та Львівщина. Під атакою також перебували Дніпропетровська, Сумська, Вінницька, Полтавська, Миколаївська та Івано-Франківська області.
Станом на 09:00 сили оборони збили або подавили 320 цілей. Формально це майже 89,4% від загальної кількості. Проте реальна картина значно складніша: високий загальний показник забезпечила насамперед ефективна протидія безпілотникам і крилатим ракетам. Проти балістичних цілей результат виявився принципово іншим.
Саме цей контраст — між відносно надійним перехопленням дронів і крилатих ракет та критично обмеженим захистом від балістики — став головним висновком нічної атаки.
358 цілей: із чого складався російський удар
За попереднім зведенням Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала:
- чотири ракети «Циркон»/«Онікс», які у зведенні об’єднані в категорію протикорабельних;
- дев’ять балістичних ракет «Іскандер-М», ракет із комплексів С-400 або північнокорейських KN-23;
- 61 крилату ракету Х-101/«Калібр»;
- 284 безпілотники типів Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони-імітатори «Пародія». До цієї кількості входили й реактивні ударні БпЛА.
Ракети й дрони запускалися з різних районів Росії. Балістика, за українськими даними, летіла з Брянської, Воронезької та Курської областей, крилаті ракети — з району Вологодської області та Новоросійська, безпілотники — з напрямків Брянська, Курська, Орла та Шаталового.
| Категорія цілей | Запущено | Збито або подавлено | Частка знешкоджених |
|---|---|---|---|
| Безпілотники | 284 | 265 | близько 93,3% |
| Крилаті ракети Х-101/«Калібр» | 61 | 54 | близько 88,5% |
| Балістичні ракети | 9 | 1 | близько 11,1% |
| «Циркон»/«Онікс» | 4 | про перехоплення не повідомлялося | — |
| Загалом | 358 | 320 | близько 89,4% |
Повітряні сили зафіксували влучання трьох ракет «Циркон»/«Онікс», шести балістичних і двох крилатих ракет, а також 17 ударних БпЛА. Влучання сталися на 20 локаціях, ще на 13 зафіксували падіння уламків. На момент публікації зведення інформація щодо восьми ракет уточнювалася.
Формулювання «збито/подавлено» не означає, що всі 320 цілей були фізично знищені зенітними ракетами. Частину безпілотників могли вивести з ладу засобами радіоелектронної боротьби, змусити втратити маршрут або не досягти визначеної цілі.
Чому загальні 89% не означають, що небо було закрите
Безпілотники становили понад 79% усіх засобів нападу. Саме тому високий результат боротьби з дронами автоматично підняв загальний показник роботи ППО.
Але різні повітряні цілі мають неоднакову швидкість, бойове навантаження та потенціал руйнування. Один дрон-імітатор, один Shahed і одна балістична ракета не є рівнозначними загрозами. Тому оцінювати атаку лише за співвідношенням «запущено — знешкоджено» неправильно.
Найточніше ситуацію показують три окремі цифри:
- 265 із 284 безпілотників не досягли запланованих цілей;
- 54 із 61 крилатої ракети були перехоплені;
- із дев’яти балістичних ракет збили лише одну.
Таким чином, Україна продемонструвала стійкість багаторівневої оборони проти маси відносно повільних цілей, але залишилася вразливою перед найскладнішою частиною удару.
Водночас показник «одна з дев’яти» не можна трактувати як оцінку технічної ефективності одного комплексу Patriot. Повітряні сили не повідомляють, скільки російських ракет увійшли до зон прикриття Patriot, скільки з них реально обстріляли й чи були на конкретних напрямках доступні перехоплювачі. Це передусім індикатор недостатньої загальнонаціональної спроможності: батарей, радарів і ракет не вистачає, щоб одночасно прикрити всі потенційні райони удару.
Як Росія намагалася перевантажити українську оборону
Особливістю атаки Повітряні сили назвали одночасне застосування різних засобів нападу з кількох напрямків. Така структура створює для ППО декілька паралельних завдань.
Безпілотники та дрони-імітатори збільшують кількість повітряних об’єктів, змушують постійно відстежувати маршрути й залучати мобільні вогневі групи, авіацію, зенітні комплекси, засоби РЕБ та дрони-перехоплювачі.
Крилаті ракети Х-101 і «Калібр» можуть летіти складними маршрутами та заходити на цілі з різних напрямків. Під час цієї атаки значну кількість таких ракет перехопила українська бойова авіація. Президент Володимир Зеленський також повідомив, що проти частини крилатих ракет змогли результативно діяти навіть мобільні вогневі групи.
Балістичні ракети створюють інший тип загрози: вони рухаються на значно вищій швидкості та залишають обороні менше часу на виявлення, супровід і перехоплення. Звичайні системи середньої дальності, ефективні проти літаків або крилатих ракет, не забезпечують такого самого рівня захисту від балістики.
Одночасне спрямування ударів на Київщину, Львівщину та інші віддалені одна від одної області додатково розтягувало обмежені протибалістичні можливості України. Patriot не є суцільним «куполом» над країною. Кожна батарея захищає визначений район, а її ефективність залежить не лише від наявності пускових установок, а й від радарів, командних пунктів, підготовлених розрахунків та запасу ракет.
Наслідки: загиблі та десятки поранених
Станом на першу половину дня 30 липня українська влада повідомляла щонайменше про вісім загиблих і десятки поранених. Reuters та Associated Press задокументували пошкодження житлових будинків, підприємств та інфраструктурних об’єктів у кількох регіонах. AP наводила дані про понад 50 постраждалих.
Найтяжчі наслідки зафіксували у Криворізькому районі Дніпропетровської області. У селищі Радушне загинули шестеро людей, серед них троє дітей.
У ніч на 30 липня під час масованої російської атаки в передмісті Кривого Рогу загинула багатодітна родина – щонайменше шість людей, пошуки інших чотирьох ще продовжуються (можливо, їхні особи встановить вже тільки ДНК-екпсертиза). Російська балістична ракета влучила прямо в приватний будинок.
“У власному будинку загинули багатодітні батьки – 47-річний Артем та 41-річна Олена. Разом із ними російський удар забрав життя їхніх дітей та півторарічного онука”, – повідомив президент України Володимир Зеленський.
Новопільска сільська рада вранці повідомила, що з-під завалів, крім батьків, дістали чотирьох дітей, ще четверо дітей залишаються під уламками.
Військовий голова Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив, що генетичні експертизи можуть підтвердити загибель інших членів родини.
31 липня в Кривому Розі оголосили день жалоби за загиблими.
У Києві загинула одна людина, ще щонайменше двоє постраждали. Пожежі виникли в Оболонському та Святошинському районах, були пошкоджені нежитлові споруди й торговельні павільйони. Повітряна тривога в столиці тривала понад п’ять годин, у метро укривалися десятки тисяч людей.
На Полтавщині загинула одна людина. Внаслідок ударів горіли складські приміщення приватного підприємства та термінал поштової компанії.
У Львові ракети пошкодили багатоповерхові житлові будинки, навчальні заклади та інші споруди. Станом на 10:48 було відомо про 34 травмованих, серед яких троє дітей. Одна з ракет влучила у житлову будівлю, але не вибухнула, що ускладнило рятувальну операцію.
На Київщині повідомляли про п’ятьох поранених. На Житомирщині внаслідок удару по аграрному підприємству постраждали шестеро людей, серед них діти; були пошкоджені житлові та соціальні об’єкти.
Міністерство оборони Росії стверджувало, що цілями були авіабази, підприємства оборонної промисловості, військові комунікації та логістичні об’єкти. Водночас підтверджені наслідки у житловій забудові свідчать, що удар знову призвів до значних втрат серед цивільного населення.
Що показала статистика перехоплень
Результати атаки демонструють, що українська ППО фактично розділилася на два різні за забезпеченістю контури.
Перший — протидія безпілотникам і частково крилатим ракетам. Тут можуть одночасно працювати:
- мобільні вогневі групи;
- винищувальна авіація;
- зенітна артилерія;
- комплекси малої та середньої дальності;
- радіоелектронна боротьба;
- спеціалізовані дрони-перехоплювачі.
Наявність кількох способів ураження дає змогу розподіляти цілі та не витрачати найдорожчі зенітні ракети на кожен дрон.
Другий контур — захист від балістики. Тут набір доступних засобів набагато вужчий. Patriot — єдина система в українському арсеналі, яка зараз має підтверджену спроможність перехоплювати російські балістичні ракети на необхідному рівні.
Сама назва Patriot охоплює не одну ракету, а комплекс із радара, командного пункту, пускових установок і різних типів перехоплювачів. Для протибалістичної оборони особливо важливі ракети PAC-3, зокрема PAC-3 MSE виробництва Lockheed Martin. Raytheon виготовляє перехоплювачі GEM-T, які можуть діяти проти крилатих ракет, літаків та окремих класів тактичної балістики.
Тому заклики «передати Україні більше Patriot» мають щонайменше два виміри. Україні потрібні додаткові батареї, щоб розширити географію прикриття, і постійний запас ракет, без якого вже розгорнуті системи не можуть працювати з необхідною інтенсивністю.
Ліцензія на Patriot: важливе рішення, яке не захищає сьогодні
Російський удар стався менш ніж через дві доби після переговорів Володимира Зеленського у Вашингтоні. 28 липня український президент обговорював із Дональдом Трампом і сенаторами потребу в протибалістичних системах та виробництво перехоплювачів Patriot.
В Офісі президента заявили, що Україна готова брати участь у виробництві таких ракет і закликали перейти від політичної підтримки до практичної реалізації без тривалої бюрократичної процедури.
Політичне рішення визрівало протягом липня:
- 8 липня на саміті НАТО в Анкарі Дональд Трамп публічно пообіцяв надати Україні ліцензію на виробництво перехоплювачів Patriot;
- 9 липня Зеленський заявив, що питання погоджено на політичному рівні, але технічним командам ще потрібно оформити домовленості;
- 23 липня представники Raytheon висловили готовність обговорювати спільне виробництво;
- 28 липня питання знову порушили під час зустрічі Зеленського і Трампа у Вашингтоні.
Однак ліцензія — це лише початок процесу. Вона не означає, що Україна вже отримала технологічну документацію, виробничу лінію, контракти на комплектуючі або сертифікований готовий виріб.
Необхідно визначити конкретний тип перехоплювача, модель участі американських компаній, місце виробництва, захист підприємств, фінансування, ланцюги постачання і процедуру контролю якості. Експерти вважають запуск виробництва менш ніж за 12 місяців малоймовірним, а фактичний термін може бути значно довшим. Частину виробництва можуть розмістити не в Україні, а в Німеччині або іншій європейській країні.
Отже, між політичним дозволом і першою серійною ракетою залишається проміжок щонайменше в рік. Нічна атака показала, чим цей проміжок заповнений: необхідністю вибирати, які міста й об’єкти прикривати обмеженим запасом ракет.
Навіть американське нарощування виробництва не дасть миттєвого результату
29 липня, напередодні російської атаки, Пентагон оголосив про найбільшу в історії програму закупівлі PAC-3 MSE. Армія США уклала з Lockheed Martin рамковий контракт вартістю до $58,6 млрд на 2026–2032 фінансові роки.
Компанія планує збільшити потенційну річну виробничу спроможність PAC-3 MSE приблизно з 600 до 2000 ракет і потроїти її до кінця 2030 року. Однак, як уточнює Reuters, точні обсяги фінансування та строки постачань ще узгоджуються, а частину коштів має виділити Конгрес.
Цей контракт важливий для довгострокового подолання дефіциту, але не змінює становища України протягом найближчих місяців. Нові виробничі потужності розгортатимуться поступово, а на ракети претендують США та інші оператори Patriot.
Додатковий тиск створює застосування американських систем ППО на Близькому Сході. За оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень, яку наводить Reuters, у розпорядженні американських військових залишалося менш ніж 1000 перехоплювачів Patriot. Це пояснює, чому навіть політична готовність допомогти Україні не завжди перетворюється на швидке вилучення великої партії ракет зі складів.
У короткостроковій перспективі ситуацію можуть змінити лише постачання вже виготовлених перехоплювачів, перерозподіл запасів союзників, прискорення чинних контрактів і стабільне фінансування закупівель у США. Спільне виробництво є стратегічним рішенням, але не заміною термінових поставок.
Польський епізод: удар знову вийшов за межі України
Міжнародного виміру атаці надало порушення повітряного простору Польщі. Під час ударів по західних областях України польські військові підняли винищувачі та посилили спостереження за кордоном.
Близько 03:40 польські радари зафіксували об’єкт, який рухався на захід. Згодом у полі поблизу села Тарнава-Колонія у Люблінському воєводстві виявили уламки та вирву приблизно десятиметрової ширини. Місце падіння розташоване приблизно за два кілометри від житлових будинків, постраждалих не було.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що попередні дані вказують на російську крилату ракету Х-101, але остаточний висновок має дати розслідування. Він також наголосив, що Варшава не має підстав вважати Польщу навмисною ціллю і що військові були готові перехопити ракету, якби вона продовжила політ у напрямку населених районів.
Сам факт падіння ракети на території країни НАТО не означає автоматичного застосування статті 5 Північноатлантичного договору. НАТО оцінює, чи становить конкретний інцидент «збройний напад», у кожному випадку окремо.
Проте інцидент має інший політичний наслідок: російські удари по західній Україні змушують країни НАТО підіймати авіацію, приводити ППО у готовність і витрачати ресурси на захист власного простору. Посилення української протиповітряної оборони в такій ситуації стає не лише допомогою Україні, а й елементом безпеки східного флангу Альянсу.
Чи був удар відповіддю на переговори у Вашингтоні
Хронологічно атака відбулася майже відразу після зустрічі Зеленського з Трампом. Це надає їй очевидного політичного контексту, особливо з огляду на обговорення Patriot, санкцій і можливого відновлення дипломатичних контактів із Росією.
Однак публічних доказів того, що удар був підготовлений саме як пряма відповідь на переговори, немає. Комбінована операція із залученням сотень дронів, стратегічної авіації, корабельних і наземних ракетних систем потребує попереднього планування.
Тому коректніше говорити не про доведену причинно-наслідкову реакцію Москви, а про політичний ефект. Росія продемонструвала, що може продовжувати великі повітряні операції паралельно з дипломатичними контактами, а рішення про майбутнє виробництво Patriot не усуває нинішньої переваги Росії в балістичних засобах нападу.
Головний висновок: Україні потрібні не обіцянки систем, а готові перехоплювачі
Атака 30 липня не була історією повного провалу української ППО. Перехоплення 54 крилатих ракет і знешкодження 265 безпілотників свідчать про високу ефективність авіації, зенітних підрозділів, РЕБ, мобільних груп і безпілотних систем.
Але вона показала асиметрію оборони. Україна дедалі краще справляється з масовими дроновими атаками, однак залишається залежною від обмеженого запасу західних ракет у протидії балістиці. Росія намагається використовувати саме цю прогалину.
Тому запит до партнерів має складатися з кількох паралельних напрямків:
- Негайні поставки готових протибалістичних перехоплювачів із наявних запасів та за чинними контрактами.
- Додаткові батареї, радари й технічне забезпечення Patriot, щоб розширити географію прикриття.
- Передбачуваний графік постачань, який дозволить планувати використання ракет не від пакета до пакета, а на місяці вперед.
- Швидке оформлення ліцензій і спільного виробництва з конкретними строками, обсягами та відповідальними компаніями.
- Подальше масштабування дешевших засобів боротьби з дронами, щоб зберігати дефіцитні зенітні ракети для найнебезпечніших цілей.
Головний показник цієї ночі — не 320 знешкоджених цілей із 358. Ним стало співвідношення одна перехоплена балістична ракета з дев’яти. Саме воно пояснює, чому політичний дозвіл на виробництво Patriot є лише початком, а найближча потреба України — це готові до застосування перехоплювачі, які можуть надійти не через рік, а зараз.
