26 січня 2026 року Міністерство розвитку громад та територій України оголосило про спільний з Habitat for Humanity проєкт: у країні починають системно шукати й оцінювати порожні будівлі, які можна реконструювати або переобладнати під доступне та соціальне житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та інших вразливих груп.
Ключова новизна тут не в самій ідеї «переробити порожні будівлі», а в тому, що держава намагається поставити процес на рейки “спочатку дані → потім інвестиції → потім масштабування”: інвентаризація, геоприв’язка, стандартизована оцінка, і лише після цього — інвестпропозиції та пошук фінансування.
Що саме запускають: логіка і дизайн проєкту
Офіційно йдеться про проєкт з оцінки та відбору вільних об’єктів нерухомості для інвестування в доступне та стале житло. На виході мають з’явитися:
- розуміння, як саме використовувати вільні будівлі під житло;
- база для інвестування, тобто підготовлені кейси з цифрами й сценаріями реконструкції;
- практичний ефект для ВПО та вразливих груп через подальші пілоти та залучення донорів.
Проєкт прямо прив’язаний до закону №4080-IX (про додаткові заходи забезпечення ВПО житлом), який заклав механіку обстеження, систематизації інформації та створення “житлової” інформаційної системи.
Перші області та календар робіт
Пілотні регіони
Польові інспекції на старті планують провести у трьох областях:
- Київська
- Івано-Франківська
- Полтавська
Етапи
- Лютий–березень 2026
- відбір об’єктів і польові інспекції 60–70 будівель у трьох пілотних областях;
- створення бази даних із географічними координатами, сумісної з цифровою житловою системою для ВПО.
- Квітень–травень 2026
- підготовка детальних інвестиційних пропозицій для 10–15 відібраних об’єктів;
- паралельно — набір інструментів і рішень, як переобладнувати порожні будівлі під житло.
Окремо заявлено, що Habitat for Humanity робитиме загальнонаціональне картографування та класифікацію потенційних об’єктів, а дані інтегрують у цифрову житлову систему для ВПО, яка має запрацювати з жовтня 2026 року.
Що дає закон №4080-IX: «хребет» для інвентаризації і прозорості
Закон №4080-IX (20.11.2024) вшиває в систему кілька важливих “вузлів”, які напряму пояснюють нинішній проєкт:
- Стаття 4-2 у законі про права ВПО створює інформаційно-аналітичну систему об’єктів нерухомості: вона має збирати та публікувати дані про державні, комунальні та (за згодою) приватні об’єкти, які можна використати або переобладнати під проживання ВПО, включно з інтерактивною мапою.
- Передбачені комісії при ОВА та РДА для обліку й обстеження, а також стандартизовані акти обстеження з даними про технічний стан, вільні площі, фото та відео тощо.
- Закон також відкриває практичні “вікна” для використання невикористовуваних будівель у сфері освіти (в т.ч. ЗВО) через оренду під проживання ВПО на період воєнного стану і після нього за умов, прописаних у законі.
- Окремо закладені підстави для пільгових умов орендної плати за державне майно, якщо його використовують для тимчасового проживання ВПО, через державні та комунальні підприємства, ГО та благодійні організації.
Саме тому нинішній проєкт виглядає як “приземлення” закону: не загальні декларації, а інструментальний конвеєр — обстежили → описали → оцифрували → підготували інвесткейс.
Контекст 2026: житлова реформа як “рамка” для соціального житла
13 січня 2026 року Верховна Рада повідомила про ухвалення в цілому закону «Про основні засади житлової політики» (реєстр. №12377). У релізі прямо зазначено:
- вводяться терміни та механізми щодо доступного і соціального житла, операторів такого житла, револьверних фондів, а також Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи;
- визначаються правила формування та використання житлових фондів, підтримки будівництва та придбання (оренди) житла;
- визнано такими, що втратили чинність, Житловий кодекс та закон про приватизацію держжитлофонду.
На цьому тлі пілот з порожніми будівлями — одна з перших “польових” спроб наповнити реформу реальним портфелем проєктів.
Що саме закладено в “рамковому” законі, які механізми виглядають ключовими, де є ризики та що, ймовірно, доведеться ухвалювати далі – читайте в матеріалі: “Кінець радянської “квартирної черги”: що змінює новий закон про житлову політику”
Що це може змінити для ВПО, і що — ні
Що реально може змінитися
- З’явиться карта та реєстр “потенційних квадратних метрів”, який можна швидше запускати в роботу, ніж нове будівництво.
- Для частини об’єктів можуть з’явитися готові інвестпропозиції: 10–15 кейсів уже навесні 2026, що спрощує залучення донорів та банків.
- У держави та громад формується стандартизований “плейбук”: як оцінювати, які рішення типові, де ризики, як рахувати бюджет.
Чого не варто очікувати негайно
- Це не означає, що “квартири вже завтра”: на старті йдеться про відбір, інспекції та підготовку інвесткейсів, а не про масове заселення.
- Будь-яка реконструкція впирається у технічний стан, мережі, правовий статус, управління після ремонту, і, зрештою, у джерело фінансування.
Вузькі місця, які визначать успіх пілоту
- Юридична чистота і балансоутримання
Порожня будівля “на папері” може мати складну історію: баланс, обтяження, суди, орендарі, незавершена приватизація, статус пам’ятки тощо. - Економіка реконструкції
Ключове питання — вартість придатного квадратного метра після ремонту і швидкість введення в експлуатацію порівняно з іншими інструментами (модульне та муніципальне орендне житло, субсидування оренди тощо). - Управління житлом після запуску
Навіть якщо донор профінансував ремонт, хтось має бути оператором: заселення, договори, техобслуговування, ремонтний фонд — тобто повний життєвий цикл. - Легітимність у громадах
Без якісної комунікації виникатиме спротив (“чому їм, а не нам”, “хто платить”, “хто відповідає”). Саме тому пілот і названо тестовою моделлю перед масштабуванням.
Хто такий Habitat for Humanity в цій історії
Habitat for Humanity — міжнародна неприбуткова організація, що працює над рішеннями у сфері житла для вразливих груп і бере участь у програмах відновлення та житлової підтримки, у тому числі у відповіді на кризу, спричинену війною проти України.
У цій ініціативі їх роль виглядає як “пакет компетенцій”: методологія оцінки, картографування, стандартизація даних, а також потенційне підключення донорів та інвесторів до підготовлених кейсів.
Проєкт із переобладнання порожніх будівель під житло для ВПО — це спроба перетворити житлову політику на керований процес, де спочатку є повні дані й стандартизована оцінка, потім — готові інвестпропозиції, і лише тоді — масштабування. Пілот у Київській, Івано-Франківській та Полтавській областях задає чіткі дедлайни (інспекції 60–70 об’єктів у лютому–березні; 10–15 інвесткейсів у квітні–травні) і прив’язаний до законодавчих механізмів закону №4080-IX та ширшої рамки житлової реформи 2026 року.
За матеріалами unian.ua
