В Україні запроваджують жорсткіший контроль за військово-лікарськими комісіями при ТЦК. Перевірятимуть обґрунтованість медичних висновків, приділятимуть більше уваги хронічним захворюванням і контролюватимуть оформлення документів. Головна мета — не допустити мобілізації людей, які за станом здоров’я не можуть служити. Водночас нові правила ставлять питання: чи переглядатимуть попередні рішення ВЛК, хто відповідатиме за помилки та що зміниться для військовозобов’язаних?
Що відомо про новий наказ
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий 28 жовтня 2026 року підписав наказ, спрямований на посилення контролю за діяльністю військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Про рішення 30 жовтня повідомив представник Головного управління комунікацій ЗСУ Дмитро Лиховій.
За його поясненням, наказ має забезпечити більш об’єктивне визначення придатності громадян до військової служби, запобігти необґрунтованим медичним висновкам та зменшити корупційні ризики під час мобілізації.
Ідеться не лише про контроль за лікарями. Перевірки охоплюватимуть також посадових осіб ТЦК, відповідальних за направлення на медичні огляди, документообіг і внесення інформації до державних реєстрів.
Водночас повний текст наказу та детальний порядок реалізації його положень станом на 30 жовтня не оприлюднені.
П’ять основних змін у роботі ВЛК
| Напрям | Що передбачено |
|---|---|
| Медичні висновки | Ретельніша перевірка обґрунтованості рішень про придатність |
| Хронічні захворювання | Більша увага до ризиків загострення під час служби |
| Перевірки комісій | Постійний моніторинг і перевірки за його результатами |
| Відповідальність лікарів | Реагування на фіктивні або недбалі висновки |
| Робота ТЦК | Контроль направлень, документів і записів у реєстрах |
Чому особливо перевірятимуть випадки, коли придатного згодом визнають непридатним
Одна з найважливіших частин наказу стосується ситуацій, коли військовозобов’язаного спочатку визнають придатним до служби, а через певний час — непридатним через захворювання, які не пов’язані з виконанням військових обов’язків.
Такі випадки планують аналізувати особливо ретельно.
З погляду військового управління це принципове питання. Якщо захворювання існувало ще до мобілізації, виникає необхідність з’ясувати, чому його не виявили або належним чином не врахували під час початкового медичного огляду.
Причини можуть бути різними: неповне обстеження, відсутність медичної документації, діагностична помилка або недбалість. Водночас стан здоров’я людини може об’єктивно погіршуватися, тому сам факт зміни висновку ВЛК не доводить порушення.
Саме розмежування цих обставин має стати одним із ключових завдань посиленого контролю.
Хронічні захворювання — окремий пріоритет
Ще одним важливим напрямом стане перевірка здоров’я військовозобов’язаних із хронічними хворобами.
Проблема полягає в тому, що людина може мати захворювання, яке за звичайних умов не спричиняє значних обмежень, але під впливом фізичних навантажень, стресу та складних умов військової служби здатне загостритися.
Посилення контролю потенційно означає більшу увагу не тільки до самого діагнозу, а й до його перебігу, функціональних порушень та медичного прогнозу.
Важливо, однак, розрізняти наявність хронічного захворювання та юридичну непридатність до військової служби. Це не тотожні поняття. Остаточне рішення залежить від медичних показників і чинних критеріїв військово-лікарської експертизи.
Новий наказ не оголошує автоматичного звільнення від мобілізації всіх людей із хронічними захворюваннями.
Лікарі та медзаклади відповідатимуть за недбалі висновки
Окремий акцент зроблено на відповідальності медичних установ та конкретних спеціалістів.
За повідомленням представника ЗСУ, реагуватимуть на випадки оформлення фіктивних або недбалих медичних висновків.
Це стосується двох потенційно небезпечних ситуацій: необґрунтованого визнання здорової людини непридатною та визнання придатною людини, стан здоров’я якої не дозволяє проходити відповідну службу.
Проте важливе юридичне уточнення: повідомлення про наказ саме по собі не встановлює нового виду відповідальності. Конкретні санкції, підстави та порядок притягнення лікарів до відповідальності визначаються законодавством і мають застосовуватися з урахуванням установлених обставин.
Постійний моніторинг замість реагування лише на скарги
Наказ передбачає систематичне відстеження рішень військово-лікарських комісій.
За результатами моніторингу проводитимуть перевірки їхньої діяльності.
Окремо заплановані регулярні навчальні курси для голів і членів ВЛК, зокрема з питань сучасних стандартів медичної діагностики.
Це може змінити сам підхід до контролю: замість перевірок лише після конкретних скарг або виявлених порушень передбачається постійний аналіз роботи комісій.
Проте механізм такого моніторингу поки не деталізований. Зокрема, невідомо, які саме показники використовуватимуть для оцінювання комісій та як часто відбуватимуться перевірки.
Що зміниться для військовозобов’язаних
Найважливіше питання — чи означає новий наказ зміну процедури проходження ВЛК.
Наразі підтверджено посилення внутрішнього контролю, але не оголошено загального перегляду медичних критеріїв придатності або нових обов’язків для всіх військовозобов’язаних.
Міністерство оборони роз’яснює, що ВЛК визначає придатність людини відповідно до її стану здоров’я та чинного Положення про військово-лікарську експертизу.
Залежно від медичних показників комісія може встановити загальну придатність, придатність до служби в певних підрозділах, тимчасову непридатність із переоглядом або непридатність до військової служби.
Отже, навіть за наявності захворювань людина не обов’язково отримує статус повністю непридатної.
При цьому підписання наказу не означає автоматичного скасування раніше виданих постанов ВЛК або обов’язкового повторного огляду всіх військовозобов’язаних. Про такі заходи в оприлюднених роз’ясненнях не повідомляли.
Як оскаржити рішення ВЛК, якщо стан здоров’я не врахували
Механізми оскарження залишаються важливою гарантією для людей, які не погоджуються з результатами медичної експертизи.
Міноборони та Офіс Військового омбудсмана пояснюють, що рішення можна оскаржити адміністративним шляхом до вищої ВЛК або в суді.
Для досудового оскарження діє 30-денний строк. Необхідно підготувати скаргу, зазначити, які медичні обставини не врахували, і долучити підтвердні документи.
Суд, своєю чергою, перевіряє законність процедури ухвалення рішення, але не встановлює медичну придатність замість комісії.
Важливо також, що саме подання скарги не зупиняє автоматично дію висновку ВЛК.
Які питання залишаються відкритими
Попри оголошені зміни, станом на 30 жовтня немає відповідей на кілька практичних питань.
Зокрема, не повідомляється, чи проводитимуть окремий аудит раніше ухвалених рішень, які саме комісії перевірятимуть насамперед, хто координуватиме моніторинг і чи зміняться внутрішні строки перевірки медичних висновків.
Також не уточнено, чи передбачатиме реалізація наказу додаткове фінансування діагностики або збільшення кількості медичних спеціалістів.
Це суттєво, оскільки якість військово-лікарської експертизи залежить не тільки від контролю, а й від можливості провести повноцінне обстеження та отримати необхідні медичні дані.
Новий наказ Драпатого спрямований передусім на підвищення відповідальності військово-лікарських комісій та посадових осіб ТЦК. Його головний принцип — придатність до служби має визначатися реальним станом здоров’я, а не формальним проходженням медичного огляду.
Для військовозобов’язаних це потенційно означає уважніше вивчення медичної історії та ретельнішу перевірку складних діагнозів. Для лікарів — підвищену увагу до обґрунтованості висновків.
Водночас результат реформи залежатиме не від самого факту підписання наказу, а від того, наскільки ефективно працюватимуть контроль, діагностика та механізми виправлення помилок.


