Верховна Рада не підтримала низку рішень, пов’язаних із програмами ЄС і МВФ. Що сталося з податком на посилки, які законопроєкти не набрали голосів і чи справді Україна ризикує втратити €4 млрд фінансування.
Верховна Рада 1 вересня не змогла зібрати голоси за низку рішень, пов’язаних із програмами ЄС та МВФ. Найбільший резонанс спричинив пакет про оподаткування недорогих закордонних посилок: урядовий митний законопроєкт підтримали лише 194 депутати, а пов’язаний із ним податковий — 198. Після цього пролунала оцінка, що Україна ризикує приблизно €4 млрд фінансування. Але ця сума не є вже заблокованим траншем, а офіційні результати голосування виявилися складнішими, ніж формула про “п’ять провалених законів”. Розбираємося, що саме сталося, які гроші стоять на кону та чи подорожчають тепер посилки до €150.
Перший день нової парламентської сесії перетворився для уряду на демонстрацію проблеми, яка може стати однією з ключових бюджетних загроз осені: Україна домовляється з міжнародними партнерами про десятки мільярдів доларів підтримки, але отримання частини цих коштів залежить від виконання конкретних реформ, для яких потрібні голоси Верховної Ради.
Увечері 1 вересня президент заявив, що парламент “провалив три закони”, які могли відкрити понад $4 млрд, а також ще два закони з програми МВФ. За його словами, загалом близько $30 млрд зовнішнього фінансування цього року залежать від рішень уряду та парламенту, тоді як окремо залишається потреба приблизно у $27 млрд додаткового оборонного фінансування.
Однак детальний протокол голосувань Верховної Ради показує складнішу картину. Публічно можна однозначно підтвердити два провалені основні законопроєкти про міжнародні посилки, провалену постанову щодо Рахункової палати та невдале сигнальне голосування щодо індустріальних парків. Водночас законопроєкт №15437 про державну допомогу бізнесу, який також прямо пов’язували з Ukraine Facility, того самого дня отримав 249 голосів і був прийнятий у першому читанні.
Тому говорити про п’ять окремих остаточно провалених законопроєктів без додаткового пояснення некоректно.
Що сталося в Раді 1 вересня
Найточніше ситуацію можна описати через п’ять ключових документів, які того дня були пов’язані з міжнародними зобов’язаннями України.
| Документ | Про що він | Голосування 1 вересня | Результат | Зв’язок із партнерами |
|---|---|---|---|---|
| №15460 | Митні правила для міжнародних поштових та експрес-відправлень | 194 “за” | Не прийнятий за основу, але 244 голосами повернений уряду на доопрацювання | Частина пакета реформи оподаткування посилок |
| №15112-д | ПДВ для електронної торгівлі та імпортованих товарів | 198 “за” | Відхилений | Пов’язаний із податковим зобов’язанням у програмі МВФ |
| №14012 | Дорадча група для відбору членів Рахункової палати | 192 “за” | Постанова не прийнята | Умова фінансування ЄС та структурний маяк МВФ |
| №12117 | Удосконалення роботи індустріальних парків | 209 “за” у сигнальному голосуванні | Формальний розгляд не завершений | Пов’язаний із реформами Ukraine Facility |
| №15437 | Відновлення контролю державної допомоги суб’єктам господарювання | 249 “за” | Прийнятий за основу | Передбачений Планом Ukraine Facility |
Саме ця таблиця пояснює головну суперечність. День справді був проблемним для виконання міжнародних домовленостей, але офіційний парламентський протокол не показує п’ять однакових за статусом “провалених законів”.
Податок на посилки: чому 194 голоси стали головною новиною
Центральним епізодом стало голосування за урядовий законопроєкт №15460.
Він змінював Митний кодекс і мав забезпечити митну частину нової системи оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень. За прийняття документа в першому читанні проголосували 194 депутати за необхідних 226. Проти були сім депутатів, 39 утрималися, ще 66 не голосували.
Після цього парламент спробував направити документ на повторне перше читання. Ця пропозиція також не пройшла — 216 голосів. Але остаточно законопроєкт не “поховали”: 244 депутати підтримали його повернення суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Отже, уряд може переробити текст і знову внести його до парламенту.
Поруч ішов ще важливіший із погляду податків документ — №15112-д.
Він мав внести зміни до Податкового кодексу щодо ПДВ на операції електронної торгівлі. За основу проголосували 198 депутатів. Спроба відправити його на повторне перше читання набрала 210 голосів, а повернення на доопрацювання — 220. Усі три рішення вимагали щонайменше 226 голосів.
У результаті №15112-д був відхилений.
Таким чином, реформа міжнародних посилок фактично втратила відразу обидві складові: митну й податкову.
Що саме хотіли змінити для покупців
Нинішня модель дозволяє ввозити комерційні товари в міжнародних відправленнях вартістю до €150 із податковою пільгою. Уряд пропонував перейти до європейської моделі, за якою ПДВ застосовується до придбаних за кордоном товарів незалежно від їхньої вартості.
Міністерство фінансів пояснювало, що реформа передбачала оподаткування товарів, куплених через електронні платформи, починаючи з €0. Стандартна ставка ПДВ — 20% — мала автоматично включатися у вартість покупки ще на маркетплейсі. Тобто покупець мав бачити кінцеву ціну вже з податком, а обов’язок адмініструвати ПДВ значною мірою перекладався б на електронну платформу.
Наприклад, за найпростішого сценарію товар із базовою вартістю €100 після застосування 20% ПДВ коштував би €120 — якщо продавець або маркетплейс не компенсував би частину податку зниженням власної ціни.
Водночас реформа не прирівнювала всі міжнародні відправлення до комерційних покупок. Мінфін передбачав збереження пільги для некомерційних посилок “від громадянина громадянину” вартістю до €45 — наприклад подарунків або речей для особистого чи сімейного використання.
Міністерство фінансів обґрунтовувало реформу не лише необхідністю отримати додаткові доходи. Уряд вважав чинну пільгу конкурентною перевагою іноземних продавців перед українським бізнесом: український магазин продає товар із ПДВ, тоді як той самий товар, замовлений безпосередньо з-за кордону в межах €150, може користуватися пільговим режимом.
Чи подорожчали посилки після голосування
Ні.
Саме голосування 1 вересня не запровадило нового податку. Навпаки — законодавчий пакет не був ухвалений.
Тому товари в посилках до €150 не стали автоматично дорожчими на 20% з 1 або 2 вересня через це рішення парламенту. Для зміни правил спочатку необхідно ухвалити відповідний закон, підписати його та ввести в дію.
Це принциповий момент, оскільки після голосування легко сплутати дві абсолютно різні новини: “Рада розглядала податок на посилки” і “Рада запровадила податок на посилки”.
Друга теза наразі неправильна.
Чому податок на недорогі покупки взагалі пов’язаний із МВФ
Для МВФ ця історія значно ширша, ніж AliExpress, Temu чи інші закордонні маркетплейси.
Україна взяла на себе зобов’язання збільшувати власні бюджетні доходи, зменшувати податкові винятки та перекривати схеми, які дозволяють уникати оподаткування.
У липневому звіті МВФ прямо зазначено зобов’язання України скасувати податкову пільгу для імпорту товарів невеликої вартості через поштові відправлення. Це було оформлено як структурний маяк програми EFF, із дедлайном, який уже переносився через затримки з реформою.
Тобто голосування 1 вересня було не просто внутрішньою податковою дискусією. Парламент не зміг реалізувати захід, який українська влада сама внесла до переліку зобов’язань перед Фондом.
Саме тому фінансовий ефект реформи не варто вимірювати лише прямими доходами від ПДВ.
За оцінкою Мінфіну, про яку повідомляв Reuters, нова система могла приносити бюджету приблизно 10 млрд грн щороку. Але значно серйознішим є ризик для міжнародного фінансування, до якого прив’язані структурні маяки.
Чи справді через посилки Україна втратила €4 млрд
Саме тут потрібне найбільше уточнення.
Голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев після голосування оцінив “ціну питання” приблизно у €4 млрд фінансування від ЄС та МВФ.
Ця цифра швидко перетворилася на заголовки про те, що через 32 відсутні голоси за податок на посилки Україна нібито вже втратила €4 млрд.
Але це не те саме.
Reuters, наводячи оцінку Гетманцева, окремо зауважував, що не було одразу зрозуміло, на яких саме розрахунках ґрунтується цифра €4 млрд. Ні МВФ, ні ЄС після голосування не оголосили про автоматичне скасування або замороження конкретного траншу такого розміру.
Більше того, графік самої програми МВФ показує зовсім інші масштаби окремих виплат.
За чинним графіком EFF на 1 вересня 2026 року припадає доступність коштів у розмірі 503 млн SDR — приблизно $692 млн — після другого перегляду програми та оцінки виконання критеріїв станом на кінець червня. Наступний перегляд, запланований на грудень, передбачає ще близько $970 млн.
Отже, €4 млрд — це не назва одного траншу МВФ, який парламент одним голосуванням “вимкнув”.
Швидше йдеться про оцінку сумарних коштів різних програм ЄС і МВФ, на доступ до яких може вплинути накопичене невиконання погоджених Україною умов.
ЄС: тут ставки ще більші
Механізм європейського фінансування також побудований на принципі “реформи в обмін на виплати”.
Ukraine Facility передбачає понад €50 млрд підтримки на 2024–2027 роки, а виплати здійснюються після виконання передбачених Планом України кількісних і якісних кроків.
У липні 2026 року Рада ЄС додатково змінила План України, щоб відобразити ще €8,3 млрд фінансування на 2026 рік через Ukraine Support Loan. Одночасно до плану були додані нові реформаторські вимоги, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Окремо весь Ukraine Support Loan на 2026–2027 роки становить €90 млрд: орієнтовно €30 млрд економічної підтримки та €60 млрд військової. На 2026 рік ЄС передбачив доступність €45 млрд, з яких по €8,35 млрд — через макрофінансову допомогу та Ukraine Facility, ще €28,3 млрд — на оборонно-промислові спроможності.
За таких масштабів навіть затримка окремої реформи може бути значно дорожчою за її безпосередній фіскальний ефект.
Рахункова палата: ще одне голосування, де прямо стоять гроші
Другою особливо чутливою історією 1 вересня стала постанова №14012.
Вона передбачала утворення дорадчої групи експертів для попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати.
Документ отримав лише 192 голоси: три депутати виступили проти, 25 утрималися, 87 не голосували. Постанову не прийняли.
На відміну від загальних політичних заяв про “євроінтеграційність”, тут міжнародна прив’язка досить конкретна.
Формування такої групи є однією з умов фінансування України в межах макрофінансової частини Ukraine Support Loan. Для європейської програми дедлайн припадав на серпень 2026 року. Одночасно завершення цієї реформи є структурним маяком програми EFF МВФ із дедлайном у грудні.
Отже, один і той самий парламентський документ впливає одразу на два треки міжнародної підтримки.
Індустріальні парки: 209 голосів, але закон ще не провалений остаточно
Ще один документ — №12117 — стосується розвитку й регулювання індустріальних парків.
Він мав удосконалити чинне законодавство, зокрема правила для розвитку екоіндустріальних парків. Уряд раніше прямо описував розвиток такого напряму як частину економічної трансформації, передбаченої Планом Ukraine Facility.
Але тут є суттєва процедурна відмінність.
1 вересня відбулося сигнальне голосування, яке показало лише 209 голосів “за”. Це менше необхідних 226. Після цього розгляд фактично не був завершений. Офіційний протокол не фіксує остаточного відхилення законопроєкту.
Тобто політична проблема очевидна — голосів поки немає. Але юридично ставити №12117 в один ряд із остаточно відхиленим №15112-д неправильно.
Парламент може повернутися до нього.
А один із “європейських” законів Рада все-таки підтримала
Контрастом став законопроєкт №15437 щодо державної допомоги суб’єктам господарювання.
Документ має відновити та модернізувати систему контролю державної допомоги бізнесу, частину норм якої було призупинено на період воєнного стану.
Під час розгляду в Раді представник профільного комітету прямо заявив, що законопроєкт міститься у Плані Ukraine Facility і після виконання відповідного кроку очікується надходження до бюджету, еквівалентне 7,1 млрд грн.
За №15437 у першому читанні проголосували 249 депутатів.
Це ще одна причина, чому формула “Рада провалила п’ять законопроєктів ЄС і МВФ” потребує корекції: принаймні один із партнерських документів того самого блоку парламент підтримав.
Чому один пропущений “маяк” не означає автоматичної зупинки всіх грошей
Міжнародні програми працюють складніше, ніж банківська кнопка “виплатити/не виплатити”.
МВФ під час кожного перегляду оцінює не лише один закон, а виконання комплексу кількісних критеріїв, структурних маяків і загальної економічної політики.
Україна вже мала ситуації, коли структурні реформи виконувалися із запізненням. Під час першого перегляду нової програми EFF Фонд зазначав, що частина маяків була виконана із затримкою, а один не виконаний, після чого Україна та МВФ погодили коригувальні дії та нові строки. Попри це в липні Рада директорів Фонду завершила перегляд і дозволила виплату приблизно $690 млн.
Подібна логіка існує й у Ukraine Facility. ЄС оцінює виконання набору кроків, а сума конкретної виплати може враховувати як виконані, так і прострочені умови.
Наприклад, сьомий платіж Ukraine Facility у травні становив майже €2,8 млрд і враховував не лише виконання 11 із 20 поточних кроків, а й закриття частини прострочених вимог попередніх траншів.
Тому пропущене голосування створює ризик затримки, скорочення, перенесення або додаткових переговорів щодо виплат, але не означає, що наступного ранку Брюссель чи Вашингтон автоматично анулюють усі пов’язані кошти.
Чому ситуація все одно небезпечна
Проблема 1 вересня полягає не стільки в одному законопроєкті, скільки в накопиченні невиконаних зобов’язань.
Український бюджет під час війни структурно залежить від зовнішнього фінансування. Власні доходи держави значною мірою спрямовуються на сектор безпеки та оборони, тоді як міжнародна бюджетна допомога дозволяє фінансувати інші державні видатки та вивільняє внутрішній ресурс.
Сам президент оцінює обсяг коштів, отримання яких цього року залежить від внутрішніх рішень уряду й парламенту, приблизно у $30 млрд. Паралельно держава шукає ще близько $27 млрд на оборонні потреби.
За таких умов виникає ефект важеля: закон, прямий бюджетний ефект якого становить декілька сотень мільйонів доларів або навіть значно менше, може бути частиною домовленості, що відкриває доступ до набагато більшого зовнішнього фінансування.
Саме тому невиконаний маяк може коштувати дорожче за податок, заради якого цей маяк взагалі запроваджували.
Хто реально відчує наслідки, якщо проблема затягнеться
Для покупців закордонних товарів короткостроково нічого не змінило: новий ПДВ на покупки до €150 не запроваджено.
Для українських продавців та імпортерів це означає збереження чинної конкурентної моделі, яку Мінфін вважає нерівною через податкову перевагу дрібного прямого імпорту.
Для державного бюджету — відтермінування додаткових податкових надходжень та ризик складніших переговорів із кредиторами.
Для вчителів, медиків, пенсіонерів та одержувачів соціальної допомоги ризик є опосередкованим: саме міжнародні гроші значною мірою підтримують цивільні бюджетні видатки.
Для оборони зв’язок також переважно проходить через загальну структуру державних фінансів. Чим більшу частину цивільних видатків закривають партнери, тим більше внутрішніх доходів держава може концентрувати на військових потребах. Крім того, новий європейський Ukraine Support Loan уже передбачає окремий значний оборонний компонент.
Що відбуватиметься далі
Історія 1 вересня ще не завершена.
№15460 повернуто уряду на доопрацювання, тому Кабмін може швидко внести оновлений текст.
Для податкової частини після відхилення №15112-д знадобиться новий законодавчий маршрут — зокрема повторне внесення відповідних норм у новому проєкті.
До постанови про дорадчу групу Рахункової палати парламент також може повернутися, особливо з огляду на те, що вона одночасно пов’язана з фінансуванням ЄС і структурним маяком МВФ.
№12117 про індустріальні парки формально не відхилений, отже його можна винести на нормальне голосування, щойно керівництво парламенту побачить необхідні 226 голосів.
І нарешті, №15437 після успішного першого читання ще треба провести через остаточне ухвалення.
Тобто фінансовий результат 1 вересня ще можна виправити.
Зводити всю історію до формули “депутати не захотіли оподатковувати дешеві посилки — Україна втратила €4 млрд” неправильно.
Реальна конструкція складніша.
Рада не змогла ухвалити пакет податкових і митних змін щодо міжнародних посилок, хоча скасування відповідної податкової пільги є структурним зобов’язанням України перед МВФ. Окремо депутати не створили дорадчу групу для відбору членів Рахункової палати — рішення, яке вже має прямий зв’язок із умовами фінансування ЄС та МВФ. Щодо реформи індустріальних парків сигнальне голосування показало дефіцит голосів, але остаточного провалу ще немає. А законопроєкт про державну допомогу, навпаки, парламент підтримав.
Оцінка у €4 млрд показує можливий масштаб ризику, але станом на 2 вересня це не офіційно заблокований транш і не підтверджена сума грошей, яку Україна вже втратила. МВФ і ЄС ще мають оцінювати виконання програм, а парламент — можливість виправити невиконані рішення.
Найсерйозніший сигнал полягає в іншому: восени Україна входить у період, коли десятки мільярдів доларів зовнішнього ресурсу залежать від здатності влади не просто домовлятися з партнерами про гроші, а виконувати власну частину домовленостей.
І за дефіциту бюджету та величезної потреби у фінансуванні оборони навіть кілька десятків депутатських голосів можуть перетворитися з внутрішньої парламентської арифметики на проблему вартістю мільярди.
