26 грудня 2025 року пройшло перше (онлайн) засідання робочої групи Верховної Ради, яка має підготувати комплексні законодавчі пропозиції для виборів в особливий період та/або повоєнних виборів. У складі — понад 60 народних депутатів усіх фракцій і груп та представники громадського сектору; групу очолює перший віцеспікер Олександр Корнієнко.
Відразу окреслили «вузли», без яких будь-яка модель зависає: безпека, участь військових, голосування ВПО та українців за кордоном, стан виборчої інфраструктури і реєстрів, ризики іноземного втручання.
«Головний» сценарій, який прозвучав: вибори президента + референдум за 90 днів
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія озвучив сценарій «потенційно-мирного плану»: 90 днів, із яких 30 днів — на підготовку/законодавчу базу і 60 днів — на виборчі процедури, якщо йдеться про одночасні президентські вибори та референдум щодо мирної угоди.
Логіка: президентські вибори та референдум — як «перша хвиля», щоб потім врахувати помилки й доопрацювати правила вже для парламентських виборів.
«Гібридне» голосування: онлайн+офлайн — і чому це одразу стало «мінним полем»
Арахамія прямо говорить, що не має для себе однозначної відповіді щодо онлайн-голосування, і просить робочу групу предметно опрацювати «гібридний» формат (поєднання онлайн та офлайн).
У відповідь з громадського сектору та опозиції — жорсткі застереження. Голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська наполягає, що вибори не мають бути частиною мирної угоди, а ідея онлайн-голосування в нинішніх умовах — передусім безпековий і політичний ризик, де повноцінно гарантувати таємницю голосу й довіру практично неможливо.
Безпека та військові: «вибори — не пріоритет для фронту»
Голова комітету ВР з нацбезпеки Олександр Завітневич наголосив: для війська пріоритет — оборона, а не виборчий процес; окрема проблема — право військовослужбовця бути обраним, бо він не може одночасно воювати і вести кампанію.
Віцеспікерка Олена Кондратюк додала політичний маркер: за її словами, за соцданими лише близько 10% громадян підтримують вибори під час війни; ідея — готуватися, але «спочатку безпека/підписання угоди, потім вибори». Вона також запропонувала розбити групу на підгрупи (медіа, гендер, закордонний електорат, ШІ у кампаніях тощо).
ЦВК: масштаб руйнувань дільниць, «дірки» в даних і ризики втручання
Голова ЦВК Олег Діденко окреслив «залізну» адміністративну реальність:
- понад 500 дільниць — у повністю зруйнованих будівлях;
- понад 1 300 — у пошкоджених;
- майже 6,5 тис. — без актуальної інформації через окупацію.
Окремий блок — ризики іноземного втручання (підкуп, дезінформація, кібератаки). Діденко запропонував подивитися на досвід Молдови, де перед виборами ухвалювали спеціальні рішення проти такого втручання, і подумати про адаптацію.
Колаборація, санкції і кейс Порошенка: де пройшла «червона лінія»
Найбільш конфліктний політичний вузол — ідея усунення від виборів підсанкційних осіб (згадується Петро Порошенко як приклад).
Позиції сторін на засіданні виглядають так:
- «Європейська солідарність» (Вікторія Сюмар): вибори — лише після скасування воєнного стану і за стандартами ОБСЄ; будь-які «відсікання» підсанкційних можуть створювати нерівні умови.
- ЦВК: не просуває заборону участі підсанкційних; натомість обговорюють механізми інформування виборців про колаборацію/зв’язки з окупацією, а не автоматичне відсторонення.
Тимошенко: «лише після війни» і «без електронного голосування»
Юлія Тимошенко (лідерка «Батьківщини») закликала зафіксувати неможливість виборів під час війни, застерегла від електронного голосування і від ідеї «тисяч закордонних дільниць». Також вона просуває концепт: президентські, парламентські й місцеві — в один день, щоб не розтягувати турбулентність.
Ключова юридична реальність: під час воєнного стану вибори й референдуми заборонені
Навіть якщо політичний сценарій «90 днів» звучить як “план-графік”, наразі діє пряма норма Закону «Про правовий режим воєнного стану»: в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента, парламентських і місцевих виборів, а також всеукраїнських і місцевих референдумів.
Тобто практично будь-яка модель «вибори/референдум швидко» впирається в одне з двох:
- припинення/скасування воєнного стану, або
- зміну правил, що одразу стає політично токсичним (про «скриню Пандори» в цій логіці прямо попереджає й ОПОРА).
Що далі
Корнієнко каже, що засідання планують проводити щонайменше раз на два тижні, наступну зустріч попередньо — 6 або 8 січня, щоб рухатися до напрацювання єдиного законопроєкту.
Перше засідання показало не «готовий дизайн» повоєнних виборів, а радше карту конфліктів, які доведеться зшити законом:
- швидкість (90 днів) проти адміністративної/безпекової реальності (зруйновані дільниці, міграція, реєстри, кіберризики);
- онлайн/гібрид як відповідь на розпорошений електорат проти страху втручання й падіння довіри;
- очищення від колаборації через інформування виборця проти спокуси «адмінвідсікання» через санкційний механізм, що опозиція трактує як ризик політичної нерівності.
За матеріалами lb.ua
